Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.07.2018 року у справі №201/8311/16

Постанова

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа №201/8311/16-ц

провадження №61-37597св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Дніпропетровська міська рада, про усунення перешкод в користуванні майном і визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Дніпропетровська міська рада, про визнання права власності і зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

учасники справи:

позивач - відповідач - ОСОБА_1,

представник - ОСОБА_3,

відповідач - позивач - ОСОБА_2,

представники: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третя особа - Дніпропетровська міська рада,

особа, яка не брала участь у справі, зверталась з апеляційною скаргою - прокуратури Дніпропетровської області,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив усунути перешкоди в користуванні майном шляхом визнання відповідача такою, що втратила право користування приміщеннями 17 поз. 22, 23 в підвалі будинку АДРЕСА_1.

2. Позовна заява мотивована тим, що за умовами договору підряду, укладеного 01 лютого 2016 року між ним як підрядником та

ОСОБА_2, як замовником, підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи за завданням замовника з використанням матеріалів замовника та власного устаткування, а замовник зобов'язується надати підряднику матеріал, прийняти і оплатити виконані роботи. Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. договору підрядник мав виконати певні роботи (демонтаж кахелю на підлозі, заміна стяжки підлоги, утеплювання підлоги, укладка кахелю на підлозі, вивезення будівельного сміття) у приміщенні 17 позначені 22, 23 в підвалі будинку № АДРЕСА_1). Всі ремонтні роботи були виконанні належним чином в строки передбачені договором.

3. Під час проведення ремонтних робіт позивач дізнався, що

ОСОБА_2 не є власником приміщень, в яких він проводив ремонт. Вказані приміщення нікому не належать, а відповідач користується ними з 2005 року.

4. Указував, що відповідно до пункту 5.1.5. підрядник зобов'язаний в

10-денний строк після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт вивезти з місця виконання робіт майно, що йому належить, за власний рахунок. Оскільки ОСОБА_2 не є власником указаного приміщення, тому у неї відсутні правові підстави вимагати від нього вивезення майна з приміщень.

5. За викладених обставин та посилаючись на те, що спірні приміщення не належать відповідачу, у приміщеннях позивачем проведені ремонтні роботи зі зміни підлогового покриття і в них зберігається його майно, позивач вважає, що він має право на користування цими приміщеннями, оскільки це не порушує прав та інтересів інших осіб.

6. ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме: позначене № 22, площею 18,9 кв. м та позначене

№ 23, площею 24,4 кв. м, що розташовані у приміщенні № XVII, що знаходиться у підвалі будинку № АДРЕСА_1) та зобов'язати органи юстиції, органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державних реєстраторів прав на нерухоме майно та/або нотаріусів зареєструвати за нею право власності на зазначене нерухоме майно.

7. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що у липні 2005 року з комунальним житлово-експлуатаційним підприємством, що обслуговує будинок № АДРЕСА_1, вона дійшла згоди, що вона проведене ремонтні роботи та буде підтримувати у нормальному стані в підвальному приміщенні № 17 будинку кімнати позначені № 22, № 23, та натомість зможе вільно користуватися ними у разі, якщо це не буде порушувати прав та законних інтересів мешканців будинку.

8. 22 березня 2010 року з ТОВ «Буд-Центр» вона уклала договір підряду, відповідно до умов якого останній провів за рахунок замовника ремонтні роботи зі шпаклювання, штукатурки та фарбування стін у приміщеннях.

9. За умовами нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, укладеного 24 квітня 2013 року між ТОВ «ВКФ «ГОР» та нею, вона набула право власності на сусідні приміщення.

10. Посилаючись на те, що у 2005 році позивач добросовісно заволоділа приміщеннями і продовжує відкрито, безперервно володіти ними понад 11 років, підтримує приміщення в належному стані, оплачує комунальні послуги з утримання будинку, за теплову енергію, послуги зв'язку, електроенергію, просила позов задовольнити.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

11. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2016 року у складі судді Антонюка О. А. відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

12. Визнано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, а саме: поз. № 22 площею 18,9 кв. м та позначені № 23 площею 24, 4 кв. м, що розташовані у приміщенні № ХVII, що знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1) за набувальною давністю.

13. Зобов'язано органи юстиції, органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державних реєстраторів прав на нерухоме майно та/або нотаріусів зареєструвати право власності ОСОБА_2 на наведене нерухоме майно.

14. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що право власності на спірні приміщення ні за ким не зареєстроване, ОСОБА_2 у 2005 році добросовісно заволоділа приміщеннями і продовжує відкрито, безперервно володіти ними понад 11 років, вона несе тягар утримання приміщень в належному стані, тому є підстави для визнання за нею права власності за набувальною давністю. Разом із тим ОСОБА_1. не спростував наведених обставин.

15. Прокуратура Дніпропетровської області оскаржила рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2

16. Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення, яким вимоги залишені без задоволення.

17. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірне майно на підставі рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради

від 27 червня 2002 року та від 22 січня 2004 року відноситься до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області. Дніпропетровська обласна рада та Дніпровська міська рада не залучені судом в якості належних відповідачів у справі, оскільки відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник, а у визначених законом обставинах орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

18. Апеляційний суд також указав, що зобов'язуючи органи юстиції, органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державних реєстраторів прав на нерухоме майно та/або нотаріусів зареєструвати право власності ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно, місцевий суд не залучив їх в якості відповідачів у справі.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року, ОСОБА_2 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

20. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційна скарга подана прокурором з пропущенням присічного річного строку на апеляційне оскарження.

21. Аргументами касаційної скарги указано те, що поза увагою апеляційного суду те, що прокуратура виступила в інтересах Дніпропетровської обласної ради або Дніпропетровської міської ради, не визначивши, хто є дійсним власником приміщення, та на кого зареєстроване право власності на спірне приміщення. Право власності на спірне приміщення не було зареєстровано ні за Дніпропетровською обласною радою, ні за Дніпропетровською міською радою.

22. Касаційна скарга також містить посилання на те, що Дніпропетровська міська рада була залучена по справі у якості третьої особи, під час розгляду справи в суді першої інстанції від них не було надано пояснень або заперечень з приводу як первісного так і зустрічного позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи інших учасників справи

23. У відзиві на касаційну скаргу Прокуратура Дніпропетровської області не погодилась з доводами касаційної скарги та просила залишити прийняту у справі постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

24. У відзиві на касаційну скаргу міститься посилання на те, що апеляційну скаргу подано в межах присічного строку, так як рішення місцевим судом ухвалено 01 липня 2016 року, а апеляційну скаргу подано 30 червня

2017 року. Підставою для подачі апеляційної скарги прокуратурою в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради та Дніпровської міської ради стало неналежне виконання органами місцевого самоврядування повноважень щодо захисту інтересів держави, які полягають у своєчасному вжитті заходів цивільно-правового характеру щодо оскарження неправомірного рішення суду.

25. Інші учасники справи не скористалися правом подання до суду відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

26. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

28. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

29. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

30. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

31. За положеннями частини першої статті 223 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення місцевим судом рішення, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

32. Згідно із частиною першою статті 294 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення місцевим судом рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

33. З матеріалів справи вбачається, що Жовтневим районним судом

м. Дніпропетровська рішення було ухвалено 01 липня 2016 року, з апеляційною скаргою прокуратури Дніпропетровської області звернулося

29 червня 2017 року (дата вихідного номера апеляційної скарги), тобто майже через рік, з пропуском встановленого частиною першою статті 294 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення місцевим судом рішення (а. с. 56-63).

34. У апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ( а. с. 62).

35. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 липня

2017 року відкрито апеляційне провадження у справі, розпочато підготовчі дії для призначення справи до розгляду в апеляційному суді

36. Згідно зі статтею 72 ЦПК України у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

37. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

38. Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

39. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження у справі.

40. Суддею-доповідачем не вирішено питання про залишення скарги без руху для надання обґрунтованої заяви про поновлення строку на виконання вимог частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії, а вчинено процесуальні дії поза межами процесуальних строків.

41. Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

42. Зазначені обставини апеляційний суд залишив поза увагою, в порушення вищенаведених вимог цивільного процесуального закону відкрив апеляційне провадження та розглянув по суті апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області на рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, при тому, що строк на апеляційне оскарження такого рішення поновленим не був.

43. Суддею-доповідачем не вирішено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, а вчинено процесуальні дії поза межами процесуальних строків.

44. Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

45. Зазначені обставини апеляційний суд залишив поза увагою, в порушення вищенаведених вимог цивільного процесуального закону відкрив апеляційне провадження та розглянув по суті апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області на рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, при тому, що строк на апеляційне оскарження такого рішення поновленим не був.

46. Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційний суд вийшов за межі своєї компетенції, яка чітко визначена як певна процесуальна дія частиною третьою статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на момент відкриття апеляційного провадження у справі.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

47. Згідно положень частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

48. За викладених обставин ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі та оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не можуть вважатись законними і обґрунтованими та підлягають скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 липня

2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області

від 03 травня 2018 рокускасувати.

3. Справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик