Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.06.2018 року у справі №545/163/17

Постанова

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 545/163/17

провадження № 61-33727сво18

Верховний Суд у складі Обєднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Полтавський районний центр зайнятості, правонаступником якого є Полтавський обласний центр зайнятості,

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Полтавської області в складі колегії суддів: Кривчук Т. О., Бондаревської С. М., Чумак О. В. від 22 серпня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року Полтавський районний центр зайнятості, правонаступником якого є Полтавський обласний центр зайнятості, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно виплаченого матеріального забезпечення.

Позов мотивовано тим, що під час перевірки обґрунтованості виплати ОСОБА_2 допомоги по безробіттю було направлено запит до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ейгон Лайф Україна» (далі - ПрАТ «СК «ЕйгонЛайф Україна»). 25 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «ЕйгонЛайф Україна» укладено договір про надання послуг, згідно з яким відповідач з 01 серпня по 01 вересня 2016 року співпрацювала із страховою компанією. У подальшому, 19 грудня 2016 року позивачем складено акт перевірки № 65 та видано наказ від 21 грудня 2016 року № 39 про повернення допомоги по безробіттю, яку відповідач в добровільному порядку повертати відмовилась.

Посилаючись на те, що відповідач порушила положення частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме, щодо обов'язку зареєстрованих безробітних своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення, Полтавський районний центр зайнятості, правонаступником якого є Полтавський обласний центр зайнятості, просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь кошти в розмірі 1 303,44 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог Полтавського районного центру зайнятості, правонаступником якого є Полтавський обласний центр зайнятості, відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт недобросовісного набуття ОСОБА_2 грошових коштів, як і наявності рахункової помилки, не встановлено, а тому відсутні підстави для повернення спірної суми позивачу.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Полтавського районного центру зайнятості, правонаступником якого є Полтавський обласний центр зайнятості, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Полтавського районного центру зайнятості, правонаступником якого є Полтавський обласний центр зайнятості, кошти у розмірі 1 303,44 грн.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що неповідомлення ОСОБА_2 про наявність укладеного між нею та ПрАТ «СК Ейгон Лайф Україна» договору про надання послуг фінансового консультанта від 25 травня 2016 року, який діяв на час її звернення до центру зайнятості із заявою про надання статусу по безробіттю, - є порушенням нею вимог частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та, відповідно до частини третьої статті 36 вказаного Закону, є підставою для стягнення суми незаконно отриманого забезпечення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересня 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року та залишити в силі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 545/163/17 із Полтавського районного суду Полтавської області.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року указана справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2018 року заяву ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року в справі за позовом Полтавського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення невиплачених сум по безробіттю - задоволено. Зупинено виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2018 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 грудня 2018 року заяву Полтавського обласного центру зайнятості про залучення правонаступника задоволено. Залучено Полтавський обласний центр зайнятості правонаступником Полтавського районного центру зайнятості у справі за позовом Полтавського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення, виплачених по безробіттю, грошових коштів.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 грудня 2018 року зазначену справу передано на розгляд Обєднаної палати Касаційного цивільного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 станом на 06 вересня 2016 року ніде не працювала, не отримувала ніяких доходів, а тому наказ Полтавського районного центру зайнятості від 05 вересня 2016 року про надання їй статусу безробітної прийнятий на підставі достовірних даних та діючого законодавства, що і було встановлено рішенням місцевого суду. Крім того, апеляційним судом не враховано, що на момент набуття статусу безробітної договір про надання послуг із ПрАТ «СК «Ейгон Лайф Україна» був припинений, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 30 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Полтавського районного центру зайнятості, правонаступником якого є Полтавський обласний центр зайнятості, із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.

Згідно з витягом із наказів про прийняття 13 січня 2017 року Полтавським районним центром зайнятості, правонаступником якого є Полтавський обласний центр зайнятості, рішення відносно ОСОБА_2 № 161916083000007, та згідно з наказом від 05 вересня 2016 року № НТ160905 ОСОБА_2 надано статус безробітної з 30 серпня 2016 року та відповідно до наказу від 06 вересня 2016 року № НТ1609906 їй призначена допомога по безробіттю з 06 вересня 2016 року по 31 серпня 2017 року. Виплати розпочато з 06 вересня 2016 року.

Наказом від 19 грудня 2016 року № НТ161219 затверджено повернути кошти у встановленому порядку відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 06 вересня по 11 грудня 2016 року, сума боргу 1 303,44 грн.

Згідно з інформацією від 22 листопада 2016 року № 1592/11, наданою на запит Полтавського районного центру зайнятості, правонаступником якого є Полтавський обласний центр зайнятості, 25 травня 2016 року між ПрАТ «СК «Ейгон Лайф Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір цивільно-правового характеру № 034/FC-355/1, дію якого припинено 01 вересня 2016 року. Таким чином у період з 01 серпня по 01 вересня 2016 року відповідач співпрацював з ПрАТ «СК «Ейгон Лайф Україна».

Відповідно до додаткової угоди від 31 серпня 2016 року № 1 до договору про надання послуг від 25 травня 2016 року № 034/FC-355/1, дія вказаного договору про надання послуг припиняється з 01 вересня 2016 року.

Відповідно до довідки від 29 грудня 2016 року № 00000000394/21/04, ОСОБА_2 співпрацювала з ПрАТ «СК «Ейгон Лайф Україна» та отримувала заробітну плату: у травні 2016 року - 115,35 грн та у серпні 2016 року - 155,35 грн.

21 грудня 2016 року Полтавським районним центром зайнятості, правонаступником якого є Полтавський обласний центр зайнятості, виданий наказ № 39 про повернення допомоги по безробіттю, яку відповідач у добровільному порядку повертати відмовилась.

2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції про передачу справу на розгляд Обєднаної палати Касаційного цивільного суду мотивована наявністю різного підходу до розуміння та тлумачення частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Прикладом наявності протилежних за змістом висновків у рішеннях Верховного Суду є постанова від 25 липня 2018 року у справі № 362/2992/17, провадження № 61-32378св18, прийнята Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

У зазначеному судовому рішенні зроблено висновок про те, що хоча відповідач і не повідомила центр зайнятості про укладення нею з ТОВ «Ясенсвіт» цивільно-правової угоди, згідно з якою вона виконувала роботу в період з 28 по 30 листопада 2013 року та отримала дохід в сумі 277,60 грн, це не свідчить про її недобросовісність та наявність підстав для стягнення з неї допомоги по безробіттю в розмірі 25 822,41 грн, яка була їй виплачена за період з 03 грудня 2013 року по 27 листопада 2014 року.

У постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 367/2095/17, провадження № 367/2095/17, прийнятій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зроблено висновок про те, що укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, цивільно-правової угоди є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення за період з 01 лютого по 31 травня 2016 року в сумі 2 158,46 грн. Факт отримання чи неотримання відповідача коштів, в якості винагороди не змінює її обов'язку повідомити центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення.

У постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 479/20/17, провадження № 61-24646св18 прийнятій Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, зроблено висновок про те, що на час звернення за допомогою по безробіттю відповідач отримував пенсію на пільгових умовах, про що свідомо не повідомив позивача, а тому підстави для надання йому статусу безробітного та призначення йому майнової допомоги були відсутні.

Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

У зв'язку із цим, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказала, що наведені приклади свідчить про застосування судом касаційної інстанції судової колегії іншої палати принципово різного підходу до вирішення справ, що випливають з одних і тих правовідносин, у яких один і той самий предмет спору, і які врегульовані одними і тими самими нормами матеріального права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду подібних спорів Верховним Судом.

Обєднана палата Касаційного цивільного у складі Верховного Суду приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Згідно із частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застраховані особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений висновок міститься і в постанові Верховного Суду України, прийнятої у справі №6-91цс14 від 02 липня 2014 року.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав, передбачених частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та статтею 1212 ЦК України, для стягнення з відповідача виплаченої їй допомоги по безробіттю. При цьому місцевим судом правильно зазначено про відсутність недобросовісності з боку відповідача, оскільки на момент набуття ОСОБА_2 статусу безробітної договір про надання послуг між нею та ПрАТ «СК «Ейгон Лайф Україна» був припинений.

Ураховуючи зазначене, Обєднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що місцевий суд ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 413 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.

Висновки щодо застосування норми права

Згідно із частиною другою статті 416 ЦПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.

Отже, на підставі вказаного Верховний Суд у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що оскільки виплата допомоги по безробіттю здійснена за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату та факту недобросовісності набувача, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Полтавського районного центру зайнятості, правонаступником якого є Полтавський обласний центр зайнятості, до ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача безпідставно нарахованих і виплачених коштів у сумі 1 303,44 грн.

Щодо судових витрат

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, то судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись статтями 400, 403 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Обєднаної палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року скасувати та залишити в силі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:Б. І. Гулько В. І. Крат Д. Д. Луспеник В. А. Стрільчук