Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.01.2019 року у справі №317/2547/14

Постанова

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 317/2547/14-ц

провадження № 61-9348св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - прокурор Запорізького району Запорізької області, що діє в інтересах держави, в особі Головного управління Держземагентства у Запорізькій області,

відповідачі: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Реєстраційна служба Запорізького районного управління юстиції в Запорізькій області,

треті особи: обслуговуючий садівничий кооператив «Козацька садиба», Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, товариство з обмеженою відповідальністю «Стихія»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на рішення апеляційного суду Запорізької області в складі суддів: Осоцької І. І., Кухаря С. В., Крилової О. В., від 12 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (далі - Цивільний процесуальний кодекс України), у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2014 року прокурор Запорізького району Запорізької області, що діє в інтересах держави, в особі Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, звернувся до суду із позовом до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (далі - Запорізької РДА), ОСОБА_1, ОСОБА_2, Реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції в Запорізькій області, треті особи: обслуговуючий садівничий кооператив «Козацька садиба» (далі - ОСК «Козацька садиба»), Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, товариство з обмеженою відповідальністю «Стихія» (далі - ТОВ «Стихія»), про визнання частково незаконним та скасування розпорядження Запорізької районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію державного акта, витребування та повернення земельної ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що передача спірної земельної ділянки площею 0,0866 га у власність ОСОБА_1 на підставі розпорядження Запорізької РДА відбулася незаконно, оскільки останній не був користувачем вказаної земельної ділянки, проект землеустрою та технічна документація щодо відведення спірної земельної ділянки не розроблялися та не затверджувалися, цільове призначення не визначалося, що було встановлено за результатами проведення прокурорської перевірки й зазначено в акті від 17 квітня 2014 року.

Посилаючись на зазначене, а також на те, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданий 05 квітня 2007 року на ім'я ОСОБА_1 із порушенням вимог закону і теперішній власник земельної ділянки - ОСОБА_2, також користується нею неправомірно, позивач просив суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження Запорізької РДА від 09 лютого 2007 року № 2/12 «Про безоплатну передачу громадянам - членам обслуговуючого садівничого кооперативу «Козацька садиба» у власність земельних ділянок для ведення садівництва» в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0871 га за рахунок земель ОСК «Козацька садиба», розташованих за межами населених пунктів Долинської сільської ради; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 05 квітня 2007 року; скасувати запис про державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку; витребувати у ОСОБА_2 зазначену земельну ділянку та зобов'язати його повернути ділянку Головному управлінню Держземагентства у Запорізькій області.

Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області в складі судді Мінгазова Р. В. від 06 лютого 2015 року в задоволенні позову прокурора Запорізького району Запорізької області, що діє в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що заявлені прокурором позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки процедура виділу земельної ділянки ОСОБА_1 була здійснена із дотриманням вимог чинного законодавства, а зі змісту позовної заяви та наданих позивачем доказів не вбачається наявність факту порушення або оспорювання права ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області або інших осіб.

Рух справи у судах різних інстанцій

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 29 жовтня 2015 року апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задоволено частково. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 06 лютого 2015 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким позов у даній справі задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 09 лютого 2007 року № 2/12 «Про безоплатну передачу громадянам - членам ОСК «Козацька садиба» у власність земельних ділянок для ведення садівництва» в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0871 га за рахунок, земель ОСК «Козацька садиба», розташованої за межами населених пунктів Долинської сільської ради.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку сепії НОМЕР_2, виданий ОСОБА_1 05 квітня 2007 року.

Витребувано у ОСОБА_2 та зобов'язати його повернути на користь Головного управління Держземагентства у Запорізькій області зазначену земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3) площею 0,08791 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населених пунктів), ОСК «Козацька садиба» діл. НОМЕР_4.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, задоволено частково. Рішення апеляційного суду Запорізької області скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2016 року апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задоволено частково.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 06 лютого 2015 року скасовано.

Ухваленого в цій справі нове рішення.

Позов заступника прокурора Запорізької області задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 09 лютого 2007 року № 2/12 «Про безоплатну передачу громадянам-членам ОСК «Козацька садиба» у власність земельних ділянок для ведення садівництва» в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0871 га за рахунок, земель ОСК «Козацька садиба», розташованої за межами населених пунктів Долинської сільської ради.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий ОСОБА_1 05 квітня 2007 року.

Витребувано у ОСОБА_2 та зобов'язано його повернути на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області зазначену земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3) площею 0,08791 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населених пунктів), ОСК «Козацька садиба» діл. НОМЕР_4.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що є незаконним спірне розпорядження Запорізької РДА про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, яке прийнято без проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у той час як останній не був користувачем цієї ділянки, і з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, що тягне за собою визнання незаконним державного акта про право власності на землю та витребування земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, дійшов помилкових висновків про задоволення позову, необ'єктивно і упереджено вирішив спір. ОСОБА_1 був членом ОСК «Козацька садиба» та спільно з іншими членами кооперативу використовували та обслуговували землю, яка перебувала в оренді ОСК «Козацька садиба». Тобто, ОСОБА_1 у момент приватизації спірної земельної ділянки був її користувачем, що спростовує відповідні доводи позовної заяви прокурора. Передача в оренду кооперативу спірних земельних ділянок, а згодом - їх приватизація, відбулась без порушення земельного законодавства, у зв'язку із чим, на думку скаржника, апеляційний суд невірно застосував у справі норми матеріального та процесуального права.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року справу за позовом прокурора Запорізького району Запорізької області, що діє в інтересах держави, в особі Головного управління Держземагентства у Запорізькій області до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції в Запорізькій області, треті особи: Обслуговуючий садівничий кооператив «Козацька садиба», Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стихія», про визнання частково незаконним та скасування розпорядження Запорізької районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію державного акта, витребування та повернення земельної ділянки призначено до судового розгляду.

Обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що розпорядженням голови Запорізької РДА від 03 березня 2006 року № 14/33 затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 4,8969 га (сіножаті) в оренду громадянам - членам ОСК «Козацька садиба» для ведення садівництва, розташованої на землях запасу Долинської сільської ради, за межами населеного пункту на 49 років.

На підставі вказаного розпорядження 06 квітня 2006 року між Запорізькою РДА та ОСК «Козацька садиба» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, згідно пункту 14 якого земельна ділянка передається в оренду для ведення садівництва.

Розпорядженням голови Запорізької РДА від 06 грудня 2006 року за № 14/486 внесено зміни до розпорядження № 14/33 від 03 березня 2006 року в частині визначення площі земельної ділянки, а саме зменшено її розмір з 4,8969 га до 4,7263 га. На виконання вказаного розпорядження внесено відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки, зокрема визначено розмір переданої в оренду земельної ділянки 4,7263 га - сіножаті.

Розпорядженням голови Запорізької РДА від 09 лютого 2007 року № 2/12 передано безоплатно у власність 42 громадянам земельні ділянки загальною площею 3,6541 га за рахунок земель ОСК «Козацька садиба», що розташовані за межами населених пунктів Долинської сільської ради.

У додатку до вказаного розпорядження, зазначено, що у власність ОСОБА_1 передано земельну ділянку площею 0,0871 га для ведення садівництва.

ОСОБА_1 був членом ОСК «Козацька садиба», що визнано позивачем у позові.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 05 квітня 2007 року отримано державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії НОМЕР_2.

У подальшому, ОСОБА_1 відчужив спірну земельну ділянку шляхом укладення 22 серпня 2010 року договору купівлі-продажу з ОСОБА_2

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Відповідно до частини першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Заявлений у червні 2014 року позов прокурор обґрунтовував незаконністю передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 на підставі розпорядження Запорізької РДА від 09 лютого 2007 року № 2/12, вважаючи, що відповідач не був землекористувачем цієї земельної ділянки, проект землеустрою та технічна документація щодо відведення спірної земельної ділянки не розроблялися та не затверджувалися, цільове призначення не визначалося, що було встановлено проведеною 17 квітня 2014 року перевіркою дотримання вимог земельного законодавства за участю спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області.

Однак ОСК «Козацька садиба» передано в оренду земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення садівництва і саме з таким цільовим призначенням у подальшому були передані земельні ділянки у власність членам кооперативу, зокрема й ОСОБА_1, про що зазначено у розпорядженні Запорізької РДА від 09 лютого 2007 року № 2/12 про приватизацію земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян з підстав їх членства в ОСК «Козацька садиба».

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема на землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною першою статті 20 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Статтею 21 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Відповідно до частини першої, пункту а) частини третьої статті 116 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (частини перша, друга статті 118 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 35 ЗК України кожний член садівницького товариства має право вимагати визнання за ним права власності на земельну ділянку, якою він користується, з оформленням на нього особисто права власності на земельну ділянку.

ОСОБА_1 був членом ОСК «Козацька садиба».

ОСК «Козацька садиба» є обслуговуючим кооперативом, предметом діяльності якого є вирощування (виробництво) членами кооперативу на виділених їм ділянках фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції. Право кожного члена кооперативу оформити виділену йому земельну ділянку у власність передбачено у пункті 5.5 Статуту кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів ОСК «Козацька садиба» від 21 грудня 2006 року (протокол № 5) затверджено генеральний план забудови території ОСК «Козацька садиба», здійснено розподіл земельних ділянок між членами кооперативу та затверджено їх реєстр, згідно з яким ОСОБА_1 виділено у користування земельну ділянку НОМЕР_4 площею 0,0871 га.

Затверджений рішенням зазначених зборів генеральний план забудови був виконаний на підставі договору від 18 вересня 2006 року № 089106 Державним науково-дослідним та проектним інститутом «Дніпроелектроконструкція» і відповідно до вказаного плану встановлювалися межі як земельних ділянок, що перебувають у користуванні членів кооперативу, так і земель загального користування.

Вказані обставини спростовують доводи прокурора про те, що спірна земельна ділянка не виділялася відповідачу в натурі і у його користуванні не перебувала, як і відповідні доводи про відсутність передбачених частиною другою статті 118 ЗК України технічних матеріалів на підтвердження розміру земельної ділянки для прийняття органом виконавчої влади рішення щодо її приватизації.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 317/2573/14-ц (касаційне провадження № 61-4019св18), у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 317/2569/14-ц (касаційне провадження № 61-2021св18), у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 317/2548/14-ц (касаційне провадження № 61-11815св18), у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 317/2549/14-ц (касаційне провадження № 61-31896св18), у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 317/2543/14-ц (касаційне провадження № 61-19987св18).

Підстав відступити від такого правового висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах під час розгляду даної справи Верховним Судом не встановлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції у порушення вимог статей 213, 214, 303, 304, 316 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення, на вищезазначені положення закону уваги не звернув, доводів щодо членства ОСОБА_1 у ОСК «Козацька садиба» та наявності у нього права користування спірною земельної ділянкою до її приватизації не перевірив та належним чином не спростував, не визначився з вірним порядком приватизації такої земельної ділянки та дійшов помилкового висновку про незаконність передачі відповідачу ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, встановивши, що при передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки як члену ОСК «Козацька садиба», а також видачі йому державного акта на право власності на відповідну земельну ділянку були дотримані вимоги законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог позову, у зв'язку із чим вірно відмовив у задоволенні вимог позовної заяви прокурора Запорізького району Запорізької області.

Крім того, нормами статті 267 ЦК України встановлено наслідки спливу позовної давності. Відповідно до частини другої названої статті, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд першої інстанції у даній справі вірно зазначив, що відсутність факту порушення або оспорювання права, є підставою для відмови у задоволенні позову через безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, а не у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Суд першої інстанції урахував вимоги норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дослідив обставини справи у відповідності із такими вимогами і надав оцінку доводам учасників справи, перевіривши надані учасника доказами.

Згідно вимог статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції на підставі статті 413 ЦПК України.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400, 409, 413, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2016 року скасувати, рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 06 лютого 2015 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: С. Ю. Мартєв

В. В. Пророк

І. М. Фаловська

С. П. Штелик