Історія справи

Постанова

Іменем України

05 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 500/788/17

провадження № 61-38868ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В., УсикаГ.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5

представник відповідача - ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А.І., Громіка Р. Д.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин та стягнення аліментів на малолітніх дітей.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони з 31 травня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі. На даний час шлюб між сторонами рішенням суду розірвано.

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей - доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області.

Діти проживають з матір'ю та знаходяться на її утриманні, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила встановити факт родинних відносин між відповідачем ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, так як в свідоцтвах про народження дітей по-батькові відповідача вказано як «ОСОБА_5», натомість в паспорті - «ОСОБА_5».

Також позивач просила стягнути з відповідача на неповнолітніх дітей на свою користь аліменти в розмірі десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення повноліття дитиною - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Крім того, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на дітей на свою користь в розмірі 15 % доходів, які отримує ОСОБА_5 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компласт», з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артель Пласт», з ФОП ОСОБА_5 на кожну дитину до досягнення повноліття дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 серпня 2017 рокупозов задоволено частково.

Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме, що ОСОБА_5, є батьком ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, аліменти на доньку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, аліменти на доньку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання доньки - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач в частині визнання родинних відносин, а саме, що він є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, позов в цій частині визнав, визнання відповідачем позову закону не суперечить, прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб не порушує.

Також суд першої інстанції виходив з того, що для забезпечення необхідного та достатнього рівня для забезпечення гармонійного розвитку дітей, відповідач спроможній сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення повноліття дітьми.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей на користь позивача в розмірі 15 % доходів, які отримує ОСОБА_5 з ТОВ «Компласт», з ТОВ «Артель Пласт», з ФОП ОСОБА_5 на кожну дитину до досягнення ними повноліття, суд першої інстанції виходив з того, що доходи юридичних осіб ТОВ «Компласт» та ТОВ «Артель Пласт» не є доходами громадянина ОСОБА_5 та не може підтверджувати дохід особи для нарахування аліментів.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року в частині визначення розміру аліментів скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 5 500,00 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року, ІНФОРМАЦІЯ_7 року, ІНФОРМАЦІЯ_6 року відповідно.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач під час судового розгляду ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не довела належними та допустимими доказами того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно. Водночас враховуючи вік, стан здоров'я, матеріальне становище дітей і платника аліментів, для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку дитини, апеляційний суд встановив, що розмір аліментів повинен становити у твердій грошовій сумі по 5500,00 грн на кожну дитину щомісяця. Такий розмір аліментів визначений з урахуванням вимог сімейного законодавства та відповідає інтересам малолітніх дітей сторін у справі.

22 червня 2018 року ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити резолютивну частину постанови суду апеляційної інстанції щодо визначення розміру аліментів.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом помилково визначено розмір аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки позивач не просила стягнути аліменти а ні в частці від його доходів, а ні в твердій грошовій сумі, натомість зазначила максимальну межу розміру аліментів, адже виходячи з положень частини п'ятої статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

04 вересня 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5, у якому просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2018 року справу призначено до розгляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судами встановлено, що з 31 травня 2008 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. На час розгляду справи шлюб між сторонами рішенням суду розірвано.

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей - доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (частина п'ята статті 183 СК України).

Відповідно до частини першої статті 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і статей 183, 184 СК України.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для визначення розміру аліментів, але не пов'язує їх виключно зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). З огляду на відсутність імперативної заборони розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми права належить виключно суду.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01 січня 2017 пo 30 квітня -1355 грн, з 01 травня пo 30 листопада -1426 грн, з 01 грудня - 1492 грн, для дітей вікoм від 6 до 18 років з 01 січня 2017 пo 30 квітня - 1689 грн, з 01 травня пo 30 листопада - 1777 грн, з 01 грудня - 1860 грн.

Частиною першою статті 81 ЦПК України, частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Установивши, що відповідно до довідки ТОВ «Артіль Пласт» від 23 серпня 2017 року № АП000000006 ОСОБА_5 працює у ТОВ «Артіль Пласт» з 27 травня 2005 року, займає посаду директора (а.с. 125, т. 1).

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з частиною третьою статті 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до частини третьої статті 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Фактично змінюючи спосіб стягнення з відповідача аліментів на малолітніх дітей, апеляційний суд переглядаючи рішення суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що стягнення аліментів повинно здійснюватись відповідно до положень статті 184 СК України, зокрема, у твердій грошовій сумі, залишивши поза увагою, що відповідач працює та має постійний та стабільний дохід.

Таким чином стягнення аліментів на малолітніх дітей має здійснюватись у спосіб визначений статтею 183 СК України, а саме у частці від заробітку (доходу) батька дітей у розмірі 1/2 частини від заробітної плати.

Згідно з частиною другою статті 182 СК України в редакції Закону України від 03 липня 2018 № 2475-VIII, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною третьою статті 400 ЦПК України передбачено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови та рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів на малолітніх дітей на підставі частини другої статті 182 СК України, зокрема, що до стягнення з відповідача на користь позивача на утримання малолітніх дітей підлягає половина заробітку (доходу) платника аліментів, але не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину.

Частинами першою, третьою статті 412 ЦПК України установлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визначення розміру аліментів не відповідають зазначеним нормам матеріального права, а суди, вирішуючи спір, неправильно застосували норми матеріального права, які підлягають застосуванню, що призвело до неправильного його розгляду в цій частині, що в силу вимог статті 412 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення в частині визначення розміру аліментів про часткове задоволення позову.

В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій не оскаржується, а отже не є предметом перегляду у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2018 року в частині стягнення аліментів скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. СтрільчукСудді:В. О. Кузнєцов А. С. Олійник О. В. Ступак Г. І. Усик