Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.02.2021 року у справі №592/15122/19

Постанова

Іменем України

27 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 592/15122/19

провадження № 61-867св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Кононенко О. Ю., Ткачук С. С.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Позов мотивовано тим, що відповідно до договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку від 21 листопада 2012 року йому належить на праві власності 1/2 частина житлового будинку, літ "А", загальною площею 107,1 кв. м та надвірні господарські будівлі, за адресою: АДРЕСА_1. Також згідно договору купівлі-продажу 1/2 частини земельної ділянки від 21 листопада 2012 року йому належить 1/2 частина земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за тією ж адресою. Іншими частинами вказаного будинку, господарськими будівлями та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 володіє та фактично користується ОСОБА_2. На даний час виникла необхідність щодо поділу майна між співвласниками спірного будинку для припинення права спільної власності. У добровільному порядку відповідач не бажає вирішити це питання, у зв'язку з чим виникла необхідність для звернення до суду з даним позовом.

ОСОБА_1, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просив:

поділити житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та виділити у власність ОСОБА_1 (показано синім кольором в додатку № 2, варіанту № 2 висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. "А-І ": коридор "2-2 ", площею 3,3 кв. м, житлова кімната "2-3", площею 15,8 кв. м, кухня "2-4" площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а": кладова "ІІ ", площею 3,4 кв. м, коридор "ІІІ", площею 2,8 кв. м, кладова "ІV", площею 4,3 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а1 ": житлова кімната "1-9" площею 7,1 кв. м. Ганок літ. "кр ". Господарські споруди: погріб літ. "п/г", убиральня літ. "Г", огорожа № 1, припинивши право спільної часткової власності, та визнати як самостійний об'єкт при розподілі;

виділити у натурі ОСОБА_1 по варіанту виділення частину земельної ділянки, висновку земельно-технічної експертизи № 6 від 21 січня 2020 року, частину земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 409 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, яка відображена синім кольором (додаток № 1 арк. 2), припинивши право спільної часткової власності, та визнати як самостійний об'єкт при розподілі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Поділено житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, та виділено у власність ОСОБА_1 (показано синім кольором в додатку № 2, Варіанту № 2 Висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. "А-І ": коридор "2-2 ", площею 3,3 кв. м, житлова кімната "2-3", площею 15,8 кв. м, кухня "2-4" площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а": кладова "II", площею 3,4 кв. м, коридор "III", площею 2,8 кв. м, кладова "IV", площею 4,3 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а ": житлова кімната "1-9" площею 7,1 кв. м. Ґанок літ. "кр ". Господарські споруди: погріб літ. "п/г", убиральня літ. "Г", огорожа № 1, припинивши право спільної часткової власності, та визнано як самостійний об'єкт при розподілі.

Виділено у натурі ОСОБА_1, по варіанту виділення частини земельної ділянки, Висновку земельної-технічної експертизи № 6 від 21 січня 2020 року, частину земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 409 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, яка відображена синім кольором (Додаток № 1 арк. 2), припинивши право спільної часткової власності, та визнано як самостійний об'єкт при розподілі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що проаналізувавши доводи представників сторін та ті докази, які ними подані, а також дослідницьку частину висновку будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи, звіт з незалежної оцінки майна від 04 вересня 2020 року, суд зробив висновок, що другий варіант поділу, як житлового будинку з господарськими спорудами, так і земельної ділянки буде найбільш наближеним до ідеальної частки, яка належить ОСОБА_1, який саме і звернувся до суду із позовом для вирішення спору. Зокрема, статтею 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. На час придбання спірної частини будинку із господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1, ідеальна частка у спірному домоволодінні становить Ѕ частину. Якщо взяти до уваги запропоновані експертом варіанти розподілу, то частина позивача є меншою у праві власності у спірному домоволодінні. Згідно Звіту з незалежної оцінки майна від 04 вересня 2020 року ринкова вартість Ѕ частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 107,1 кв. м, що знаходять за адресою: АДРЕСА_1 становить 425 187,00 грн, враховуючи це, 1/100 частина спірного домоволодіння коштує 8 503,74 грн, а у випадку відхилення від даної частки має проводитися сплата компенсації.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року змінено в частині поділу будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Поділити житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 1 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року, виділивши:

ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. "А-І ": коридор "2-2", площею 3,3 кв. м; житлова кімната "2-3 ", площею 15,8 кв. м; кухня "2-4", площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а ": коридор "ІІІ", площею 2,8 кв. м; кладова "IV", площею 4,3 кв. м. Ганок літ "кр ". Господарські споруди: убиральня літ. "Г", огорожа № 1, що позначені синім кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року.

ОСОБА_2 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ "А-І ", загальною площею 31,4 кв. м: житлова кімната "1-4", площею 10,4 кв. м; житлова кімната "1-5", площею 21,0 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. "А1 ": житлова кімната "1-6", площею 13,7 кв. м; житлова кімната "1-7 ", площею 6,2 кв. м; кухня " " 1-8", площею 12,1 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а ": кладова "ІІ ", площею 3,4 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а1": житлова кімната "1-9 ", площею 7,1 кв. м. Приміщення тамбуру літ. "а2": тамбур "І ", площею 2,8 кв. м. Господарські споруди: погріб літ. "п/г ", кухня "літ. И", прибудова літ "и ", убиральня літ "М ", навіс літ. "П ", навіс літ. "Р", навіс літ. "С ", навіс літ. "Т ", душ літ. "У ", сарай літ. "Ф ", сарай літ. "Х", сарай літ. "Ц ", навіс літ. "Ч", огорожа № 2,3, що позначені рожевим кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року.

Поділити в натурі земельну ділянку, площею 0,0891 га, кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 6 від 31 січня 2020 року, виділивши:

ОСОБА_1 земельну ділянку площею 409 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена блакитним кольором у додатку 1 арк. 2 ІІ варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи;

ОСОБА_2 земельну ділянку площею 482 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена жовтим кольором у додатку № 1 арк. 2 ІІ варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи".

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що будинок підлягає поділу між сторонами по першому варіанту висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року № 1323, по сформованому порядку користування житловим будинком літ. "А-І" з надвірними спорудами, оскільки він відповідає інтересам та правам обох співвласників. В той час, як 2-й варіант поділу будинку порушує право власності відповідача та не враховує сформований співвласниками порядок користування будинком. За цим варіантом необхідно здійснювати переобладнання приміщень будинку та змінювати системи електропостачання і опалення. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що поділ будинку необхідно здійснювати за 2-м варіантом висновку будівельно-технічної експертизи, оскільки він буде найбільш наближеним до ідеальної частки, яка належить ОСОБА_1, оскільки як встановлено, частки у праві власності на будинок змінилися після здійснення ОСОБА_2 прибудови до своєї частини будинку, що не було враховано експертом під час виконання висновку будівельно-технічної експертизи. Крім того ОСОБА_1 фактично придбав приміщення № 2 будинку, яким володів і користувався попередній співвласник будинку та яким з 2012 року користується і позивач. Судом першої інстанції не враховано, що за змістом статті 367 ЦК України, при поділі майна, що у спільній частковій власності, суд зобов'язаний зазначити у рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки конкретно виділяється кожному із співвласників, а не тільки позивачу. Рішення суду із зазначення частини будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки, яка виділяється тільки позивачу, ухвалюється за наслідками розгляду позову про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності в порядку статті 364 ЦК України. В даній же справі ОСОБА_1 подав позов саме про поділ в натурі будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки.

Апеляційний суд вказав, що оскільки рішення суду в частині поділу земельної ділянки сторонами не оскаржується, то колегія суддів вважала за необхідне лише зазначити яка частина земельної ділянки виділяється іншому співвласнику ОСОБА_2.

Аргументи учасників справи

У січні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив: постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції; стягнути із відповідача судовий збір за подачу касаційної скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при виділенні відповідачу житлового будинку із господарськими будівлями та земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1, порушив принцип диспозитивності цивільного судочинства, оскільки, ні самим скаржником, ні самим відповідачем не ставилося питання ні у суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі щодо виділення відповідачу частини житлового будинку із господарськими будівлями та земельної ділянки. Суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16, від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16, постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 344/5437/17.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У даному випадку судом апеляційної інстанції виділено у власність земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти нерухомості Відповідача, а саме дві кімнати житлового будинку, виходить, що земля в одного із співвласників, а розташовані на ній об'єкти іншого співвласника

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року: у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 відмовлено; відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду; призначено справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 березня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16, від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16, постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 344/5437/17.

Фактичні обставини

Суди встановили, що на підставі договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку від 21 листопада 2012 року ОСОБА_1 належить на праві власності 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, розташованого на приватизованій земельній ділянці загальною площею 0,0891 га, кадастровий номер: 59101136600:12:045:0004. На земельній ділянці знаходяться: літера - А-1 - житловий будинок, житловою площею 74,2 кв. м, загальною площею 107,1 кв. м, літера А -1 - житлова прибудова, літера Б - кухня, літера б - прибудова, літера Е - кухня, літера Г - вбиральня, літера Д - навіс, літера И - кухня, літера и- прибудова, літера М - вбиральня, літера Н - сарай, літера п/г 1 - погріб, літера О - сарай, літера П - навіс, літера Р - навіс, літера С - навіс, літера Т - навіс, літера У - душ, літера Ф - сарай, літера Х - сарай, літера Ц - сарай, літера Ч - навіс, № 1-3 огорожа. Також в договорі зазначено, що до житлового будинку збудована житлова прибудова, літ. "А1", житловою площею 38,5 кв. м, ця житлова прибудова та перепланування кухні та коридора в житлові кімнати, належать іншому співвласнику ОСОБА_2. Договір посвідчено 21 листопада 2012 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н. Б.

Відповідно до договору купівлі-продажу 1/2 частини земельної ділянки від 21 листопада 2012 pоку, позивачу належить 1/2 частина земельної ділянки загальною площею 0,0891 га, кадастровий номер земельної ділянки undefined, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1. Договір посвідчено 21 листопада 2012 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н. Б.

Згідно договору купівлі-продажу від 12 вересня 1977 року ОСОБА_3 набув у власність 1/2 частину будинку, загальна жила площа якого 35,70 кв. м, та відповідну частину надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1. В договорі зазначено, що в користування покупця переходить частина будинку, яка складається з: кухні - площею 10,50 кв. м, кімнати площею 20,50 кв. м, коридору площею 7,10 кв. м, зазначених на плані під цифрами: 1-4,1-5,1-9,1/2 сараю "В", огорожі №
2.

На підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 належить Ѕ частина земельної ділянки площею 0,0891 га, розташованої по АДРЕСА_1.

09 серпня 1978 року ОСОБА_2 видано дозвіл на прибудову до своєї частини будинку веранди розміром 3,0х7,0 м, а також будівництво сараю розміром 3,0х5,0 м.

На підставі рішення Ковпаківського виконкому № 149 від 24 квітня 1984 року ОСОБА_2 надано дозвіл на прибудову до його частини будинку жилої кімнати розміром 3,0х7,0 м, кухні розміром 3,0х3,5 м, переобладнання кухні площею 10,5 кв. м в жилу кімнату, коридору площею 7,1 кв. м в жилу кімнату.

Зі згоди попереднього співвласника будинку ОСОБА_2 збудував до своєї частини будинку прибудову, в якій влаштував окремий вхід до своєї частини будинку та яка складається з двох житлових кімнат 1-6 площею 13,7 кв. м, 1-7 площею 6,2 кв. м та кухні 1-8 площею 12,1 кв. м. Крім того ним переобладнано коридор 1-9 площею 7,1 кв. м та кухню 1-4 площею 10,4 кв. м в жилі кімнати.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року № 1323, виходячи з нормативних вимог поділ житлового будинку літ. "А-І" з надвірними будівлями, що перебувають за адресою: АДРЕСА_1, в натурі по сформованому порядку користування можливий.

Експерт запропонував варіанти поділу по сформованому порядку користування житловим будинком літ. "А-І" з надвірними спорудами:

При 1-му варіанті:

ОСОБА_2 виділяються (показано рожевим кольором в додатку №1) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. "А-І", загальною площею 31,4 м2: житлова кімната "1-4 ", площею 10,4 м2; житлова кімната "1-5", площею 21,0 м2. Приміщення житлової прибудови літ. "А ":житлова кімната "1-6", площею 13,7 м2; житлова кімната "1-7 ", площею 6,2 м2; кухня "1-8", площею 12,1 м2. Приміщення прибудови літ. "а": кладова "II", площею 3,4 м2. Приміщення прибудови літ. "а ": житлова кімната "1-9", площею 7,1 м2. Приміщення тамбуру літ. "а ": тамбур "І ", площею 2,8 м2. Господарські споруди: погріб літ. "п/г", кухня літ. "И ", прибудова літ. "и ", убиральня літ. "М ", навіс літ. "П", навіс літ. "Р ", навіс літ. "С ", навіс літ. "Т ", душ літ. "У ", сарай літ. "Ф", сарай літ. "X", сарай літ. "Ц ", навіс літ. "Ч", огорожа №2,3, що складає 84/100 ідеальних часток;

ОСОБА_1 виділяються (показано синім кольором в додатку №1) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. "А-І ": коридор "2-2", площею 3,3 м2; житлова кімната "2-3 ", площею 15,8 м2; кухня "2-4", площею 4,2 м2. Приміщення прибудови літ. "а": коридор "III", площею 2,8 м2; кладова "IV", площею 4,3 м2. Ґанок літ. "кр ".Господарські споруди: убиральня літ. "Г", огорожа №1, що складає 16/100 ідеальних часток.

При 2-му варіанті:

ОСОБА_2 виділяються (показано рожевим кольором в додатку № 2) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. "А-І": житлова кімната "1-4 ", площею 10,4 м2; житлова кімната "1-5", площею 21,0 м2.

Приміщення житлової прибудови літ. "А ": житлова кімната "1-6", площею 13,7 м2; житлова кімната "1-7 ", площею 6,2 м2; кухня "1-8", площею 12,1 м2. Приміщення тамбуру літ. "а ": тамбур "І", площею 2,8 м2.Господарські споруди: кухня літ. "И ", прибудова літ. "и ", убиральня літ. "М ", навіс літ. "П ", навіс літ. "Р", навіс літ. "С ", навіс літ. "Т ", душ літ. "У ", сарай літ. "Ф", сарай літ. "X", сарай літ. "Ц ", навіс літ. "Ч", огорожа №2,3, що складає 79/100 ідеальних часток;

ОСОБА_1 виділяються (показано синім кольором в додатку №2) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. "А-І", загальною площею 23,3 м2: коридор "2-2 ", площею 3,3 м2; житлова кімната "2-3", площею 15,8 м2; кухня "2-4 ", площею 4,2 м2. Приміщення прибудови літ. "а": кладова "II", площею 3,4 м; коридор "III", площею 2,8 м2; кладова "IV", площею 4,3 м2. Приміщення прибудови літ. "а1 ": житлова кімната "1-9", площею 7,1 м2. Ґанок літ. "кр ".Господарські споруди: погріб літ. "п/г ", убиральня літ. "Г", огорожа №1, що складає 21/100 ідеальних часток.

Необхідно провести наступні переобладнання:
1. Між кімнатою "1-9", і кімнатою "1-4" закласти дверний проріз; 2. Між коридором "III" і кладовой "II" влаштувати дверний проріз. Виконати окреме електропостачання і опалення. Подальша експлуатація даних об'єктів: частини житлового будинку літ. "А-І" та господарчих споруд садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, як окремих об'єктів нерухомого майна, можлива.

Позиція Верховного Суду

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 367 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 755/17900/18 (провадження № 61-11252св20) зроблено висновок, що "відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - адвоката Москаля Г. Г. відсутні посилання на набуття ТОВ "ФК "Фактор Плюс" у позасудовий спосіб права власності на іпотечне майно, у зв'язку із цим заявником реалізація іпотекодержателем такого права не пов'язується з наявністю/відсутністю та розміром заборгованості за кредитним договором. При цьому представник відповідачки в апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції, повернувши справу на новий розгляд до місцевого суду, а не ухвалити нове рішення у справі. Таким чином, всупереч принципу диспозитивності цивільного судочинства й вимогам статті 367 ЦПК України апеляційний суд вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, апеляційний суд належним чином не обґрунтував вихід за межі доводів і вимог апеляційної скарги та не зазначив, чи було ним встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Ураховуючи те, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги, безпідставно вийшовши за їх межі, не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а також не дослідив, чи правильно застосував суд першої інстанції норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що апеляційний суд не виконав покладений на нього процесуальний обов'язок під час розгляду справи в апеляційному порядку".

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просив змінити рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року тільки в частині поділу житлового будинку з прибудинковими будівлями та спорудами (а. с. 165-167);

у постанові апеляційного суду вказано, що оскільки рішення суду в частині поділу земельної ділянки сторонами не оскаржується, колегія суддів вважає за необхідне лише зазначити яка частина земельної ділянки виділяється іншому співвласнику ОСОБА_2 (а. с. 225).

У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалося ОСОБА_2 в частині поділу земельної ділянки. При цьому зробив неправильний висновок про зміну резолютивної частини рішення суду першої інстанції в частині поділу земельної ділянки, не змінивши мотиви рішення суду першої інстанції в цій частині та не вказавши підстави виходу за межі доводів і вимог апеляційної скарги. За таких обставин суд апеляційної інстанції по суті не переглянув рішення суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені статті 400 ЦПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 3 статті 400 ЦПК України).

З урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 755/17900/18 (провадження № 61-11252св20) колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково; постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Згідно із підпунктом "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141 142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: "у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Сумського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року скасувати.

Передати справу № 235/1195/20 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Сумського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук