Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.09.2018 року у справі №658/122/18

Постанова

Іменем України

05 травня 2020 року

м. Київ

справа № 658/122/18

провадження № 61-44179св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Каховський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області,

треті особи: Кредитна спілка «Добробут», ОСОБА_3 , Державне підприємство «Сетам»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, треті особи: Кредитна спілка «Добробут», ОСОБА_3 , Державне підприємство «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акта державного виконавця про проведені електронні торги, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 травня 2018 року у складі суддіМарків Т. А. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 09 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Полікарпової О. М., Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна - 39/100 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсними: протокол № 303619 проведення електронних торгів від 14 грудня 2017 року, акт про проведені електронні торги від 05 січня 2018 року, складений старшим державним виконавцем міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Каховського МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області) Костенко К. В.; визнати недійсним, видане ОСОБА_2 , свідоцтво про право власності від 11 січня 2018 року, посвідчене державним нотаріусом Каховської міської державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за № 21; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на 39/100 частини вказаного житлового будинку.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що на виконанні Каховського МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області перебувало зведене виконавче провадження № 54569022 про стягнення з неї заборгованості.

26 червня 2017 року на підставі постанови державного виконавця накладено арешт на 39/100 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які належали їй на праві власності на підставі договору дарування від 29 грудня 1998 року.

01 серпня 2017 року товарною біржою «Смарагд-Південь» був виготовлений звіт про оцінку вказаного майна, 14 грудня 2017 року відбулися електронні торги з його реалізації.

05 січня 2018 року на підставі протоколу № 303619 проведення електронних торгів від 14 грудня 2018 року, державним виконавцем складено акт про проведені електронні торги, переможцем яких визнано ОСОБА_2

11 січня 2018 року державним нотаріусом Каховської міської державної нотаріальної контори Оробченку І. А. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Вважає, що електронні торги проведені з порушенням вимог статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3 та 4 розділу ІІ та пункту 3 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна (далі - Порядку), а саме: заявка державного виконавця на реалізацію арештованого майна була подана до Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам») лише 07 листопада 2017 року, тобто більш ніж через два місяця з дня ознайомлення сторін із результатами визначення оцінки арештованого майна; ДП «Сетам» мало провести електронні торги не пізніше 08 грудня 2017 року, проте вони відбулися 14 грудня 2017 року.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Каховський міськрайонний суд Херсонської області рішенням від 16 травня 2018 року в задоволенні позову відмовив. Заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 08 лютого 2018 року, скасував.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що ДП «Сетам» було дотримано вимоги пункту 3 розділу ІІІ Порядку та торги проведені на двадцятий день після внесення лоту (20 листопада 2017 року отримано заявку), 24 листопада 2017 року (не пізніше ніж на третій робочий день з дати отримання заявки) організатор вніс до системи відомості про майно та 14 грудня 2017 року (протягом двадцяти днів строку для підготовки проведення торгів) проведено торги. Факт про направлення державним виконавцем заявки на реалізацію нерухомого майна з порушенням строків не може бути підставою для визнання їх недійсними, оскільки відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України позивач не довела, а судом не встановлено як недотримання вказаних положень Порядку вплинуло на результати електронних торгів та її законні права та інтереси. Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постановах від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 та від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Апеляційний суд Херсонської області постановою від 09 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 травня 2018 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 09 серпня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Правова природа продажу майна з електронних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства (статті 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, та відповідно до якого були проведені електронні торги у даній справі.

Суди дійшли правильного висновку, що Каховським МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області заявка на реалізацію нерухомого майна направлена з порушенням строків, визначених пунктами 3 та 4 розділу II Порядку, однак не зрозуміла позиція судів про не порушенням таким чином її прав та інтересів, оскільки це стосується позбавлення її особистої власності.

Посилання судів на постанови Верховного Суду України, як на практику вирішення даного спору не відповідають обставинам справи, так як у постановах йдеться про прилюдні торги, тоді як справа за її позовною заявою стосується електронних торгів, до яких застосовується зовсім інший порядок та процедура.

Проведення електронних торгів з продажу 39/100 частини житлового будинкуз господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй, було здійснено з грубим порушенням Порядку та вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим вони мають бути визнані недійсними, як такі, що не відповідають вимогам Закону та порушують її законні права та інтереси як власника, недотримання строків позбавило її можливості бути обізнаною про проведення торгів, стежити за їх проходженням і брати в них участь.

Наведені порушення могли вплинути на результати торгів, зменшити можливість участі в торгах потенційних покупців і вплинути на формування ціни реалізації.

Крім того, порушення строків проведення електронних торгів позбавило боржника можливості вирішити з кредиторами мирним шляхом погашення заборгованості.

13 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Каховського МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області мотивований тим, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, судові рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 як боржник у виконавчому провадженні володіла інформацією стосовно відкриття виконавчого провадження, про що в матеріалах виконавчого провадження містяться достатньо доказів. Вона знала про те, що в неї є борги, однак добровільно до продажу на прилюдних торгах майна не відшкодувала та не сплатила заборгованість, а тому посилання на те, що вона не мала можливості добровільно виконати судове рішення є просто безпідставними і необґрунтованими та не є підставою для визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

15 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ДП «Сетам» мотивований тим, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, судові рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. При цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію, дотримання ним передбачених законодавством строків та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні статей 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 та постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 490/5475/15.

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями ні в позовній заяві, ні в апеляційній та касаційній скаргах не доведено.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Каховського міськрайонного суду Херсонської області.

23 вересня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

13 квітня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного цивільного суду Капустинським В. № 1022/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

13 квітня 2020 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю., судді, які входять до складу колегії: Бурлаков С. Ю., Коротенко Є. В.

Фактичні обставини справи встановлені судами

ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 29 грудня 1998 року набула право власності на 39/100 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

05 січня 2016 року рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області, ухваленим у справі № 658/4266/15-ц, з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 солідарно на користь Кредитної спілки «Добробут» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 71 729,43 грн та судові витрати по 609 грн з кожного.

05 лютого 2016 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області видано виконавчий лист.

19 лютого 2016 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області на підставі рішення, ухваленого у справі № 658/4484/15-ц, видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних, в сумі 41 990,70 грн.

24 квітня 2017 року старшим державним виконавцем Каховського МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області відкрито виконавче провадження № 53830700 з виконання виконавчого листа № 658/4484/15-ц, виданого 19 лютого 2016 року Каховським міськрайонним судом.

05 травня 2017 року головним державним виконавцем Каховського МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області відкрито виконавче провадження № 53882429 з виконання виконавчого листа № 658/4266/15-ц, виданого 05 лютого 2016 року Каховським міськрайонним судом.

26 червня 2017 року державним виконавцем Каховського МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області при примусовому виконанні виконавчого листа № 658/4484/15-ц накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 39/100 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі постанови старшого державного виконавця Каховського МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області від 25 липня 2017 року виконавчі провадження № 53830700 та № 53882429 були об`єднані в зведене виконавче провадження № 54569022.

У виконавчому провадженні проведена оцінка описаного майна, 14 серпня 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із відповідним звітом ознайомлені, представник Кредитної спілки «Добробут» - 16 серпня 2018 року.

22 серпня 2017 року Каховським МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області до ДП «Сетам» було подано заявку на реалізацію арештованого майна, однак 13 вересня 2017 року дана заявка направлена до Каховського МРВ ДВСГТУЮ у Херсонській області на доопрацювання.

07 листопада 2017 року Каховським МРВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області до ДП «Сетам» направлено заявку на реалізацію арештованого майна. При цьому вказана заявка надійшла до ДП «Сетам» 20 листопада 2017 року.

24 листопада 2017 року на Веб-сайті організатора торгів опубліковано відомості про лот № НОМЕР_1 та дату початку проведення електронних торгів з продажу 39/100 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 14 грудня 2017 року № 303619, акта про проведені електронні торги від 05 січня 2018 року, 14 грудня 2017 були проведені електронні торги з реалізації арештованого майна, а саме - продано 39/100 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Переможцем торгів став ОСОБА_2

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок реалізації арештованого майна), який був чинним на час проведення електронних торгів.

Примусова реалізація заставного майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю дій і правовідносин, що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень, і особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до закону.

З огляду на зміни у законодавстві, що належить застосуванню у спірних правовідносинах, реалізація заставленого майна повинна регулюватися та здійснюватися відповідно до нормативних актів, чинних на час виникнення таких дій, а саме: на час організації та проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна.

Частинами першою, другою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Порядком реалізації арештованого майна визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ураховуючи, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

ДП «СЕТАМ» відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2015 року № 1885/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» та Порядку реалізації арештованого майна є організатором електронних торгів та уповноважений відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 3 Розділу III Порядку реалізації арештованого майна організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна.

Дата початку проведення електронних торгів призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку реалізації арештованого майна взаємодія органів державної виконавчої служби та приватних виконавців з організатором щодо реалізації арештованого майна, у тому числі надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, здійснюється через особисті кабінети відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців в Системі. Надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, електронною поштою, поштовими відправленнями, доставка нарочним або кур`єрською службою доставки дозволяються виключно у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу особистих кабінетів відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців більше ніж на 24 години, до відновлення їх працездатності.

Відомості про електронні торги, майно, яке виставляється на них, доступні всім особам та розміщені на веб-сайті електронних торгів; електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, здійснюється реєстрація учасників, подання заяв на участь в електронних торгах, забезпечується доступ спостерігачів електронних торгів та проводяться електронні торги. Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

Аналіз змісту вищезазначеного Порядку реалізації арештованого майна дає

підстави для висновку про те, що на організатора торгів не покладається обов`язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор лише перевіряє повноту заповнення заявки.

Пунктом чотири розділу III Порядку реалізації арештованого майна визначено, що організатор проводить електронні торги (торги за фіксованою ціною), у тому числі повторні, відповідно до строків, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 1 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.

Відповідно до пункту 1 розділу X Порядку реалізації арештованого майна на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Згідно з пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, а у випадку придбання нерухомого майна документом, на підставі якого нотаріусом видається свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Отже, акт про проведення, який складений за результатами торгів, стосується оформлення правового результату торгів, наслідком яких є виникнення цивільних прав та обов`язків, у зв`язку з чим торги є правочином у розумінні статті 202 ЦК України.

З огляду на це, порушення встановлених Порядком правил проведення торгів є підставою недійсності прилюдних торгів.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16.

Встановивши, що ДП «Сетам» було дотримано вимоги пункту 3 розділу ІІІ Порядку та торги проведені на двадцятий день після внесення лоту (20 листопада 2017 року отримано заявку, 24 листопада 2017 року (не пізніше ніж на третій робочий день з дати отримання заявки) організатор вніс до системи відомості про майно та 14 грудня 2017 року (протягом двадцяти днів строку для підготовки проведення торгів) проведено торги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання торгів недійсними, оскільки саме по собі порушення строків направлення заявки на реалізацію майна, яке не вплинуло на результати торгів, такою підставою бути неможе.

Також правильним є висновок судів попередніх інстанцій про ненадання позивачем доказів, які б свідчили про наявність порушень, що могли вплинути саме на результати торгів.

Схожі за змістом правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, від 06 квітня 2016 року у справі № 6-342гс16 та від 22 лютого 2017 року № 6-2677цс16.

Ухвалюючи рішення у справі, суди правильно визначилися з характером спірних

правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку.

Аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права і переоцінці доказів із встановленням на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні

підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної

інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 травня

2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 09 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко