Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.08.2019 року у справі №552/3965/18

Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 552/3965/18

провадження № 61-15493св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача, адвокат - Процай Володимир Миколайович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду

м. Полтави від 24 квітня 2019 року у складі судді Самсонової О. А. та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 липня 2019 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Триголова В. М., Лобова О. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником 7/8 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та власником

7/8 частини земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначав, що ОСОБА_2 є власником 1/8 частини зазначеного будинку

з надвірними будівлями та 1/8 частини земельної ділянки.

Указував, що частка відповідача є незначною та її неможливо виділити

в натурі.

Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд припинити право власності ОСОБА_2 на 1/8 частини будинку

з надвірними будівлями та на 1/8 частини земельної ділянки,

що розташовані по АДРЕСА_1 , загальною вартістю

68 131 грн, та визнати за ним право власності на 1/8 частини будинку

з надвірними будівлями та 1/8 частини земельної ділянки, що розташовані

по АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 24 квітня 2019 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні, визнання права власності задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_2 на частку у спільному майні,

а саме на 1/8 частини житлового будинку з часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинено право власності ОСОБА_2 на частку у спільному майні,

а саме на 1/8 частини земельної ділянки площею 0,0600 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5310136400:05:001:0113.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частини житлового будинку з часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частини земельної ділянки площею 0,0600 га, що знаходиться по

АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5310136400:05:001:0113.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість 1/8 частини житлового будинку з часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/8 частини земельної ділянки

площею 0,0600 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5310136400:05:001:0113, у загальному розмірі 66 967 грн, які згідно

з квитанцією № 16051 від 12 вересня 2018 року внесені ОСОБА_1 через ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 66 967 грн Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області з депозитного рахунку суду на ім`я ОСОБА_2 .

Залишок коштів у сумі 1 164 грн, що згідно з квитанцією від 12 вересня

2018 року № 16051 о 15:55:15 внесені ОСОБА_1 через ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду, повернуто позивачу ОСОБА_1 шляхом перерахування суми грошових коштів у розмірі 1 164 грн територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області з депозитного рахунку суду на ім`я ОСОБА_1 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний будинок

є неподільною річчю, а частка відповідача є незначною та не може бути виділена в натурі, відповідач у спірному будинку не проживає, тому припинення права ОСОБА_2 на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди її інтересам.

Позивачем виконано вимоги статті 365 ЦК України щодо попереднього внесення вартості спірної частки на депозитний рахунок суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Процая В. М. залишено без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 квітня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, враховуючи вимоги статті 365 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 16 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано того, що у справі відсутні будь-які докази неможливості виділення кожному із двох співвласників належної йому частки нерухомого майна.

Посилання судів на висновки судової будівельно-технічної експертизи

від 30 квітня 2015 року, якою встановлено, що неможливо виділити в натурі частки будинку кожному із чотирьох співвласників та виділити окремо частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування будинку,

є безпідставним, оскільки експертиза проведена в іншій справі та інформації про неможливість поділу спірного домоволодіння між двома співвласниками не містить.

Вважає, що судом неправильно застосовано норми частини першої

статті 365 ЦК України.

Крім того, судами попередніх інстанцій не надано оцінки тій обставині, що позивач чинить перешкоди у доступі до належної їй частини домоволодіння.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що касаційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09 червня 2015 року

у справі № 552/6748/14-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 та за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 65,9 кв. м, та на 1/8 частини земельної ділянки, загальною площею 600 кв. м, цільове призначення якої - житлова та громадська забудова (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд) за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 29 липня 2015 року (а.с 44-46, 47-49, 50-52 т. 1).

На виконання ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 29 липня 2015 року у цивільній справі № 552/6748/14-ц проведена судово-технічна експертиза, згідно з висновком якої не існує технічної можливості виділити реально в натурі частки спадкоємців у житловому будинку та господарських спорудах по АДРЕСА_1 : ОСОБА_4 - 5/8 частини; ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 - по 1/8 частини, оскільки не існує технічної можливості виділити реально в натурі частки спадкоємців

у житловому будинку, тому не можливо виділити в натурі на кожну з часток співвласників відповідну частину земельної ділянки (а.с. 6-30 т. 1).

Відповідно до договору дарування, посвідченим 25 грудня 2015 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу

Ющенко В. В., ОСОБА_1 також належить 3/4 частини житлового будинку з часткою господарських будівель, що знаходиться по

АДРЕСА_1 (а.с. 53 т. 1).

Згідно з договором дарування, посвідченим 25 грудня 2015 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В. В., ОСОБА_1 належить 3/4 частини земельної ділянки площею 0,0600 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки -для будівництва та обслуговування житлового

будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5310136400:05:001:0113 (а.с. 55 т. 1).

Частки співвласників у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою:

АДРЕСА_1 , становлять: ОСОБА_1 - 7/8 частини,

ОСОБА_2 - 1/8 частини.

Частки співвласників у праві спільної часткової власності на земельну ділянку загальною площею 600 кв. м за адресою:

АДРЕСА_1 , становлять: ОСОБА_1 - 7/8 частини, ОСОБА_2 -

1/8 частини.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 25 березня 2019 року № 57/58/399 ринкова вартість 1/8 частини житлового будинку з часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час складання висновку становить 51 844 грн, ринкова вартість 1/8 частини земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310136400:05:001:0113, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0600 га, станом на час складання висновку становить 15 123 грн (а.с. 212-221 т. 1).

ОСОБА_1 через його представника ОСОБА_3 попередньо внесено на депозитний рахунок суду вартість частки ОСОБА_2 у розмірі

68 131 грн (а.с. 104а т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Аналогічна за змістом норма міститься в статті 321 ЦК України.

Положеннями статті 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку

у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ

є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Тобто, для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

При цьому, висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та об`єкта, який є спільним майном.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України

від 16 січня 2012 року у справі № 6-81цс11 та від 02 липня 2014 року у справі № 6-68цс14.

З урахуванням положень статей 358, 364, 365, 367 ЦК України, припинення права власності на частку у спільній власності за правилами статті 365 ЦК Українидопускається лише за відсутності можливості у співвласників поділу в натурі спільного майна, що є у спільній частковій власності, оскільки поділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності, припиняє неможливість спільного володіння і користування майном, і при дотриманні прав та інтересів усіх співвласників унеможливлює примусове припинення права власності одного з них.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 як підставу для припинення права

ОСОБА_2 на частку у праві спільної часткової власності на нерухоме майно, а саме: на 1/8 частину будинку з надвірними будівлями та на 1/8 частини земельної ділянки, що розташовані по

АДРЕСА_1 , вказував, що частка відповідача є незначною і не може бути виділена в натурі.

У зв`язку з пред`явленням позову про припинення права власності, позивач виконав умову щодо попереднього внесення на депозитний рахунок суду компенсації вартості частки ОСОБА_2 у розмірі 68 131 грнна депозитний рахунок суду.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилався на висновок судово-технічної експертизи, яка була проведена

в іншій справі № 552/6748/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не врахував, що судово-технічна експертиза у цій справі не була проведена, а та на яку посилався суд першої інстанції, проведена

в іншій справі, та не містить інформації щодо неможливості поділу спірного домоволодіння між двома співвласниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України суд роз`яснює

у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд забезпечує особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Зокрема, суд повинен роз`яснити сторонам їх право заявити клопотання про призначення експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

Відповідно до частин першої та другої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв`язку з наведеним рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати та надавати оцінку доказам, порушення норм процесуального права допущені обома судами, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані

у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 квітня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 липня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк