Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.07.2018 року у справі №2-151/11

Постанова

Іменем України

04 травня 2020 року

м. Київ

справа № 2-151/11

провадження № 61-26096 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ,

представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року у складі судді Савлук Т. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2018 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Саліхова В. В., Прокопчук Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Укрпромбанк») звернулося до суду

з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

за кредитним договором. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2010 року відкрито провадження в указаній справі.

У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом

до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору

поруки, який ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва

від 20 вересня 2010 року до прийнято спільного розгляду з первісним позовом. У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до ПАТ «Дельта-Банк», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання правочину нечинним.

У липні 2010 року ПАТ «Дельта Банк» подало до суду заяву про залучення

до участі у справі, як правонаступника позивача.

В обгрунтування заяви зазначало, що 30 червня 2010 року між ним,

ТОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України було укладено договір

про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанк»

на користь ПАТ «Дельта Банк». Відповідно до умов вказаного договору

ТОВ «Укрпромбанк» передав (відступив) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги

за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі

за кредитним договором від 25 червня 2008 року № 1161-100/ФКВ-08, укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 , та за договором поруки від 25 червня 2008 року № 1161-100/Zфпор-08, укладеним

між ТОВ «Укрпромбанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржника та поручителя за цими договорами.

З урахуванням наведеного ПАТ «Дельта Банк» просило суд заяву задовольнити та замінити позивача у справі - ТОВ «Укрпромбанк», на його правонаступника - ПАТ «Дельта Банк».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року допущено процесуальне правонаступництво позивача за первісним

позовом - ТОВ «Укрпромбанк», на його правонаступника - ПАТ «Дельта Банк», у межах розгляду цивільної справи № 2-151/11.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ «Укрпромбанк» передало ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними

та забезпечувальними договорами, що підтверджено копією договору

про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанк»

на користь ПАТ «Дельта Банк», укладеним 30 червня 2010 року

між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України, договором про внесення змін та доповнень до вказаного договору від 24 січня 2011 року та витягом з додатку № 2 до договору від 30 червня 2010 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи

та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Судом апеляційної інстанції було оглянуто оригінал договору від 30 червня 2010 року та долучено до матеріалів справи належним чином завірену копію договору та додатків до нього.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи апеляційної скарги про неналежне оформлення апеляційної скарги є безпідставними,

а посилання суду першої інстанції на норми ЦК України та ГК України щодо припинення юридичної особи не вплинуло на правильність вирішення процесуального питання про заміну позивача у справі, а за змістом

статті 55 ЦПК України питання вирішено вірно.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані

судові рішення скасувати, справу направити для подальшого розгляду

до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані

судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд

до суду першої інстанції.

Надходження касаційних скарг до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 24 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , витребувано цивільну справу № 2-151/11 із Дніпровського районного суду міста Києва та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 25 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі

за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , витребувано цивільну справу № 2-151/11 із Дніпровського районного суду міста Києва, зупинено дію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року та постанови Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження,

надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що подана ПАТ «Дельта Банк» заява про заміну позивача не відповідає вимогам щодо належного оформлення заяв (стаття 183 ЦПК України). При цьому, допустивши процесуальне правонаступництво позивача у справі № 2-151/11, суди

не зазначили норму права, яка допускає таке правонаступництво.

Вказує, що належних та допустимих доказів на підтвердження передачі

ТОВ «Укрпромбанк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами ПАТ «Дельта Банк» до суду не подано, матеріали справи таких доказів не містять. Крім того, суд першої інстанції безпідставно послався

на правові норми ЦК України та ГК України щодо припинення юридичної особи.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив помилковий висновок про наявність підстав для заміни позивача у справі № 2-151/11, так як оригінал договору про передачу

активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь

ПАТ «Дельта Банк» від 30 червня 2010 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України, до суду

не надавався, а копії виписок з договору та додатків до нього не можуть

бути належними та допустимими доказами у справі.

Зазначає, що підстави для заміни позивача у справі відсутні, а судами неправильно застосовано норми матеріального права до даних правовідносин.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

У серпні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли відзиви ПАТ «Дельта Банк» на касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 -

ОСОБА_4 , в яких вказується, що оскаржувані судові рішення

є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, касаційні скарги - без задоволення.

Доводи особи, яка подала заперечення на відзив на касаційну скаргу

У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , подав

до суду касаційної інстанції заперечення на відзив на касаційну скаргу,

в якому просить задовольнити подану ним касаційну скаргу, підтримавши наведені раніше доводи.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України

від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено,

що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких

не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку,

що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції

до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ,

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , задоволенню не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку

боржника третьою особою (частина перша статті 512 ЦК України).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували

на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором

або законом.

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної

особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника

у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою

особою, до іншої особи у зв`язку з переходом до неї суб`єктивних матеріальних прав.

Цивільне процесуальне правонаступництво на відміну від цивільного правонаступництва може бути тільки загальним (універсальним), оскільки правонаступник повністю замінює собою правопопередника у всьому об`ємі його процесуальних прав і обов`язків.

Позов ТОВ «Укрпромбанк» пред`явило до суду у травні 2010 року.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк»

та Національним банком України було укладено договір про передачу

активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь

ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до умов вказаного договору до ПАТ «Дельта Банк» перейшли права вимоги за кредитами, наданими ТОВ «Укрпромбанк»,

та забезпечувальними договорами.

Судом апеляційної інстанції було оглянуто оригінал договору від 30 червня 2010 року та долучено до матеріалів справи копію договору та додатків

до нього.

Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив заяву

ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони у спорі та допустив процесуальне правонаступництво позивача, оскільки ПАТ «Дельта Банк» замінює собою правопопередника(ТОВ «Укрпромбанк») у всьому об`ємі його

процесуальних прав і обов`язків, а спір по кредитній заборгованості

у справі № 2-151/11 стосується прав та законних інтересів

ПАТ «Дельта Банк».

Колегія суддів відхиляє посилання касаційних скарг на неналежне оформлення заяви, поданої ПАТ «Дельта Банк», оскільки суди їм надали

вірну правову оцінку.

Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ,

про те, що суд першої інстанції безпідставно послався на правові норми

ЦК України та ГК України щодо припинення юридичної особи,

є безпідставними, так як не вплинули на правильне вирішення процесуального питання, апеляційний суд цей недолік усунув.

Таким чином, при вирішенні справи судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, правильно застосовано закон, що їх регулює, всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам

в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування

чи відхилення є мотивованими.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційних скарг, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони

не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачами норм матеріального і процесуального права

й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400

ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної

інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін,

якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують,

на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної

інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 травня 2018 року зупинено дію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року та постанови Апеляційного суду

міста Києва від 22 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження, слід поновити дію вказаних судових рішень.

Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року

та постанову Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2018 року залишити без змін.

Поновити дію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року та постанови Апеляційного суду міста Києва від 22 березня

2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець