Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.07.2021 року у справі №359/4084/19
Постанова КЦС ВП від 04.04.2022 року у справі №359/4084/19

Постанова

Іменем України

(додаткова)

04 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 359/4084/19

провадження № 61-11133 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Чубар Тетяна Миколаївна,

відповідач - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України,

третя особа - Первинна профспілкова організація авіапрацівників РСП «Київцентраеро»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Чубар Тетяни Миколаївни, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа - Первинна профспілкова організація авіапрацівників РСП «Київцентраеро», про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 січня

2021 року у складі судді Чирки С. С. та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С.,

Гуля В. В., Матвієнко Ю. О.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

(далі - Украерорух), третя особа - Первинна профспілкова організація авіапрацівників РСП «Київцентраеро», про визнання незаконним

та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 14 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Украероруху від 09 квітня

2019 року № 357/о про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника служби експлуатації засобів зв`язку, навігації та спостереження Украероруху з 09 квітня

2019 року.

Стягнуто з Украероруху на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконним звільненням, у розмірі 5 000,00 грн. Стягнуто з Украероруху

на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 09 квітня 2019 року по 14 січня 2021 року, у розмірі

1 470 073,50 грн.

Стягнуто з Украероруху на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі: 30 000,00 грн - витрат на правничу допомогу, 96,05 грн - судового збору. Стягнуто з Украероруху на користь держави судовий збір у розмірі

1 536,80 грн.

Рішення суду у частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року апеляційну скаргу Украероруху залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 січня

2021 року залишено без змін.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 10 червня

2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Чубар Т. М., про відшкодування судових витрат задоволено. Стягнуто з Украероруху

на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із апеляційним розглядом справи, у розмірі 7 000,00 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2021 року касаційну скаргу Украероруху залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року залишено без змін.

У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Чубар Т. М., про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якій заявник просить стягнути з Украероруху на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі

3 000,00 грн, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції. Копія заяви надіслана відповідачу.

Заява мотивована тим, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2021 року вказану справу розглянуто у попередньому судовому засіданні

у порядку письмового провадження без вирішення питання про розподіл судових витрат. Зазначається, що на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги від 22 березня 2021 року № 22/03/2021,

який разом з іншими документами, що підтверджують повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Чубар Т. М., знаходиться

у матеріалах справи, представником позивача підготовлено та подано відзив на касаційну скаргу Украероруху. Вартість витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, становить 3 000,00 грн, що підтверджується

актом прийому-передачі правової (правничої) допомоги до договору

від 22 березня 2021 року № 22/03/2021 про надання правової (правничої) допомоги, квитанцією до прибуткового касового ордера № 359/4084/19

від 23 листопада 2021 року.

Заперечення проти відповідної заяви представника позивача відповідач

до суду касаційної інстанції не подав.

У січні 2022 року Верховним Судом витребувано справу № 359/4084/19

із Бориспільського міськрайонного суду Київської області для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення.

У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Вивчивши матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що необхідно задовольнити заяву представника ОСОБА_1 - адвоката

Чубар Т. М., й ухвалити додаткове судове рішення з таких підстав.

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416

ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення

та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд,

що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку,

що й судове рішення(частина третя статті 270 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої

статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору

та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних

з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану

зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,

що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно

з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може,

за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України

при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат

її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат,

які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те,

що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ,

що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

З урахуванням вищевказаного, документів, що підтверджують повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Чубар Т. М.,

які знаходяться в матеріалах справи, обґрунтувань поданої заяви

та доданих до неї документів, що підтверджують вартість витрат

на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, заява представника ОСОБА_1 - адвоката Чубар Т. М., підлягає задоволенню й на користь ОСОБА_1

з Украероруху підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі

№ 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування

з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої

та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу

між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Заявником документально доведено указаний розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції. При цьому відповідач не подав до суду касаційної інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а тому відсутні правові підстави для відмови у стягненні цих витрат

на користь позивача.

Керуючись статтями 141 270 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Чубар Тетяни Миколаївни, про ухвалення додаткового судового рішення у справі задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 3 000,00 (три тисячі) грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку

із розглядом справи у суді касаційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць