Історія справи

Постанова КЦС ВП від 10.02.2019 року у справі №524/1080/17

Постанова

Іменем України

04 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 524/1080/17

провадження № 61-31256св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

УсикаГ. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області

від 31 липня 2017 року у складі судді Андрієць Д. Д. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів:

Мартєва С. Ю., Любова О. А., Хіль Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до

фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5) про відшкодування майнової та моральної шкоди.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 01 листопада 2016 рокувін звернувся до Сервісного центру «ProfServise» (далі - сервісний центр), у якому здійснює підприємницьку діяльність відповідач, з метою ремонту належного йому планшету «GoClever ТАВ А103». При проведенні попереднього огляду планшета ФОП ОСОБА_5 виявив його несправність, надав йому заповнену квитанцію від 01 листопада 2016 № 1000 про прийом планшета на ремонт, термін якого триватиме 14 днів та зазначив, що про закінчення ремонтних робіт його повідомлять по телефону.

Ураховуючи, що будь-яких відомостей щодо ремонту його техніки не надходило, 20 грудня 2016 він звернувся до сервісного центру, та вимагав прийняти його лист щодо надання інформації про стан виконання ремонту, однак така вимога залишена без задоволення. Відповідач у грубій формі повідомив, що планшет ремонту не підлягає і запропонував його забрати. Того ж дня він направив вказаний лист ФОП ОСОБА_5 засобами поштового зв'язку, однак його було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Зазначав, що протягом тривалого часу з вини відповідача, який не виконав у встановлені договором строки ремонтні роботи, він та його сім'я не мали можливості користуватись планшетом, внаслідок чого йому були заподіяні моральні страждання.

Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ФОП ОСОБА_5 збитки у розмірі 800, 00 грн (вартість планшета), 1 539, 00 грн неустойки за прострочення строків виконання робіт, передбачену частиною п'ятою статі 10 Закону України «Про захист прав споживачів», та

2 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до квитанції від 01 листопада 2016 року № 1000 сторони дійшли згоди щодо проведення діагностики планшета, а не його ремонту, що і було виконано відповідачем. Також відсутні підстави вважати зобов'язання виконаним не в строк, оскільки в квитанції, на яку посилається позивач, обумовлено строки проведення ремонту, а не діагностики. Стягнення збитків у розмірі вартості речі не можливо, оскільки така вимога підлягає задоволенню у разі її істотної несправності або фізичного знищення. Також відсутні правові підстави для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки вона є похідною від доведеності вимог про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення прав споживача.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 липня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставин справи на підставі об'єктивно досліджених доказів в їх сукупності, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростували, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у жовтні 2017 року, ОСОБА_4 просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на неправомірність висновку судів про те, що відповідач здійснював лише діагностику планшета і виконав покладені на нього зобов'язання належним чином, оскільки такі висновки грунтуються на недопустимих доказах. Зокрема наданий відповідачем в останньому судовому засіданні акт діагностики обладнання не містить відомостей щодо дати його складання. Відповідач підтвердив, що несправності планшета було встановлено при первинному огляді та, що він намагався відремонтувати планшет, однак не мав необхідних для його проведення деталей. Наведене свідчить про те, що відповідач не виконав належним чином у встановлені строки покладених на нього зобов'язань.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

29 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України ЦПК України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК Україниу суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Висновки Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконати роботу (частина перша статті 865 ЦК України).

Статтею 866 ЦК Українипередбачено, що договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Судами установлено, що 01 листопада 2016 року між ФОП ОСОБА_5 та

ОСОБА_4 було укладено договір побутового підряду, що підтверджується копією квитанції № 1000.

Відповідно до змісту цієї квитанції, сторони дійшли згоди щодо проведення сервісним центром діагности наданого позивачем обладнання - планшета. Будь-яких інших видів робіт, замовником яких є ОСОБА_4 не вказано.

Дослідивши надані сторонами докази з урахуванням їх належності й достовірності, суди попередніх інстанцій встановили, що предметом договору підряду, укладеного між сторонами є лише діагностика планшету. Належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин, позивач не надав.

Щодо доводів касаційної скарги про недотримання ФОП ОСОБА_5 строків виконання робіт, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати його простроченим, оскільки умовами договору не передбачено терміну проведення діагностики, що унеможливлює застосування частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо нарахування пені у розмірі трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання

Доводи касаційної скарги про те, що акт проведення діагностики обладнання прийнято судом з порушенням вимог статті 131 ЦПК України 2004 року, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки фактичні обставини справи встановлені судами не лише на підставі зазначеного доказу.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що відповідно до положень статті 400 ЦПК Українизнаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обгрунтованими, доводи касаційної скарги правильність висновків суду не спростовують, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області

від 31 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області

від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

В.О. Кузнєцов

А.С. Олійник