Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.04.2018 року у справі №486/809/17

Постанова

Іменем України

03 травня 2018 року

м. Київ

справа № 486/809/17-ц

провадження № 61-13308 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

УсикаГ. І. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 24 січня 2018 року у складі колегії суддів: Бондаренко Т. З.. ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до

ОСОБА_5про зменшення розміру аліментів.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 липня 2016 року з нього на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 процентів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 червня 2016 року і до повноліття дитини.

Крім того, зазначав, що з нього стягується заборгованість по аліментах у розмірі 5 процентів заробітку (доходу).

На теперішній час його сімейний стан змінився, оскільки на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей від іншого шлюбу та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що в свою чергу, вплинуло на погіршення його матеріального стану.

Посилаючись на наведене, просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 липня 2016 року, на користь ОСОБА_5 на утримання доньки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частини до 1/10 частини з усіх видів його доходу до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від

17 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5за рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 липня 2016 року.

Стягнуто з ОСОБА_4на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 процентів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 липня 2016 року у цивільній справі № 486/650/16-ц за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, визнано таким, що втратив законну силу та відкликано його.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у позивача змінився сімейний стан та матеріальне становище, а тому з урахуванням зазначеного, а також розміру його доходу, суд вважав, що ОСОБА_4 має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу).

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 24 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 листопада

2017 року змінено в частині визначення розміру аліментів, встановивши їх у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 процентів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про зміну сімейного та майнового стану позивача, та у зв'язку з цим наявності підстав для зміни розміру раніше стягнутих аліментів. Разом з тим, зважаючи на недостатнє обгрунтування судом першої інстанції зменшення розміру стягнутих з відповідача аліментів до 1/8 частини всіх видів його заробітку, з урахуванням конкретних обставин справи та інтересів усіх неповнолітніх дітей і самого відповідача, вважав необхідним стягнути з нього аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 - у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу).

У березні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову апеляційного суду Миколаївської області від 24 січня 2018 року, залишити в силі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 листопада 2017 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права

Касаційна скарга обгрунтована тим, що суд апеляційної інстанції змінюючи законне та справедливе рішення суду першої інстанції не зазначив будь-яких нових обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, а також аргументованих доводів і мотивів щодо зміни розміру аліментів з 1/8 частини до 1/6 частини його заробітку (доходу). При цьому суд апеляційної інстанції не урахував, що на його утриманні, крім доньки ОСОБА_8 знаходяться троє осіб, а за принципом рівномірного їх матеріального забезпечення, саме 1/8 частина його доходу на кожного з них становить 50 процентів усіх його доходів, що відповідає максимальному розміру відрахувань із заробітної плати, відповідно до статті 70 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, суд не звернув увагу на те, що під час спільного проживання з відповідачем на його ім'я було оформлено два кредитних договори, частина з отриманих коштів була витрачена на спільні потреби сім'ї, а частина передана ОСОБА_5 для здійснення нею підприємницької діяльності, при цьому погашення кредиту здійснюється лише ним.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 401 ЦПК України передбачено, що попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 липня 2016 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж

30 процентів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 червня 2016 року та до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 180 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статтею 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини»).

Судами попередніх інстанцій установлено, що з часу ухвалення рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 липня 2016 року у ОСОБА_4 змінився сімейний стан, він одружився та має двох неповнолітніх дітей. Дружина та діти знаходяться на його утриманні.

Середня заробітна плата позивача становить 17 885,00 грн, з якої відраховуються 25 процентів на сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_8 та

5 процентів на сплату заборгованості по аліментам.

Зважаючи на зміну сімейного стану відповідача, перебування на його утриманні ще двох неповнолітніх дітей та дружини, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, законними та обгрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для зменшення розміру аліментів, стягнутих за рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 липня 2016 року.

Встановлений судом апеляційної інстанції розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, визначено відповідно до вимог статей 182, 183 СК України, з урахуванням доходу позивача, та необхідного рівня матеріального забезпечення його неповнолітньої доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, визначених статтею 400 ЦПК України.

Посилання в касаційній скарзі на не урахування судом апеляційної інстанції максимального розміру відрахувань із заробітної плати відповідача, визначеного статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним, оскільки визначений апеляційним судом розмір аліментів, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 не перевищує відсоток стягнень, передбачених зазначеною статтею. Наявності інших відрахувань із заробітної плати позивача, судами попередніх інстанцій не встановлено.

Не заслуговують на увагу і твердження ОСОБА_4 про не прийняття до уваги судами двох кредитних договорів, оформлених на його ім'я під час спільного проживання з відповідачем, заборгованість за якими він погашає особисто, ураховуючи, що зазначені обставини не мають правового значення при вирішенні зазначеного спору.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Миколаївської області від 24 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

С. О. Погрібний

О. В. Ступак