Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.03.2018 року у справі №734/508/17

Постанова

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 734/508/17

провадження № 61-10696св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), ГулькаБ. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Кіптівська сільська рада Козелецького району Чернігівської області,

треті особи: комунальне підприємство «Чайка» Кіптівської сільської ради, сільський голова Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області Кучма Володимир Володимирович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області у складі судді Бараненка С. М. від 15 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Лакізи Г. П., Харечко Л. К., від 18 грудня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що він працював на посаді директора комунального підприємства «Чайка» (далі - КП «Чайка»), з якої його звільнено 16 серпня 2016 року за порушення фінансової дисципліни згідно з розпорядженням сільського голови Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області № 94 на підставі рішення Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 16 серпня 2016 року «Про звільнення директора КП «Чайка» Кіптівської сільської ради».

Вважав, що його звільнення є безпідставним, оскільки жодних порушень фінансової дисципліни він не вчиняв. Планові перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, які були проведені відповідачем, були незаконними в силу положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки норми закону не відносять тимчасові контрольні комісії, зокрема сільських рад, до контролюючих органів, уповноважених проводити перевірку фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств. При цьому відповідачем не дотримано підстав, умов та порядку застосування дисциплінарного стягнення.

Позивач указував, що лише 14 листопада 2016 року йому було видано під розпис трудову книжку із записом про звільнення із займаної посади за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, тому він пропустив строк звернення до суду з цим позовом з поважних причин.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_4 просив поновити йому строк для звернення до суду з цим позовом, скасувати розпорядження Кіптівського сільського голови Козелецького району Чернігівської області від 16 серпня 2016 року № 94 про його звільнення з посади директора КП «Чайка» Кіптівської сільської ради, поновити його з 17 серпня 2016 року на вказаній посаді, стягнути з відповідача на його користь 69 058,47 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, яка була йому спричинена безпідставним звільненням з роботи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_4 строк для звернення до суду з цим позовом. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Поновлюючи ОСОБА_4 строк для звернення до суду з цим позовом, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив вказаний строк з поважних причин.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про скасування розпорядження Кіптівського сільського голови Козелецького району Чернігівської області від 16 серпня 2016 року № 94 про його звільнення та поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що вказане розпорядження про звільнення позивача за порушення фінансової дисципліни видане сільським головою Кіптівської сільської ради Кучмою В. В. на виконання рішення сесії цієї ж ради від 16 серпня 2016 року про звільнення директора КП «Чайка». Позивач не оскаржує вказане рішення органу місцевого самоврядування, яке є правовою підставою для звільнення позивача, а оскаржує лише видане на його виконання відповідне розпорядження сільської ради. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 строку звернення до суду з цим позовом залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що розпорядження від 16 серпня 2016 року № 94 «Про звільнення директора КП «Чайка» Кіптівської сільської ради» видане сільським головою Кіптівської сільської ради відповідно до пунктів 10, 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка регламентує повноваження сільського, селищного, міського голови, а тому вказане розпорядження є самостійним предметом оскарження.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, суд апеляційної інстанції виходив із того, що звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України відбулось із дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки ОСОБА_4 грубо порушив свої трудові обов'язки, не надавши органу управління підприємством фінансово-господарську документацію для здійснення контролю за збереженням і використанням майна підприємства, не забезпечивши облік майна підприємства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив змінити вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, що подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні його позовних вимог. Вказував на те, що у відповідача були відсутні підстави для його звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, оскільки ним не було порушено фінансову дисципліну. Суди не врахували, що під час перевірки фінансово-господарської діяльності КП «Чайка» не встановлено фактів порушення ним трудових обов'язків, яке б мало одноразовий і грубий характер.

Судові рішення в частині поновлення ОСОБА_4 строку звернення до суду з цим позовом не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України у касаційному порядку не переглядаються.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2018 року Кіптівська сільська рада Козелецького району Чернігівської області подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Суди, встановивши всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки позивача правомірно звільнено з посади директора КП «Чайка» за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, а саме за порушення фінансової дисципліни.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У справі, що переглядається, установлено, що розпорядженням сільського голови Новошляхівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 02 грудня 2008 року № 35 ОСОБА_4 призначено на посаду директора КП «Чайка» з 03 грудня 2008 року.

23 грудня 2015 року Новошляхівську сільську раду Козелецького району Чернігівської області було реорганізовано шляхом приєднання до Кіптівської сільської ради Козелецького району, а 29 січня 2016 року КП «Чайка» було реорганізовано у КП «Чайка» Кіптівської сільської ради Козелецького району. При цьому трудовий договір із ОСОБА_4 було продовжено відповідно до частини четвертої статті 36 КЗпП України.

26 лютого 2016 року державним реєстратором юридичних і фізичних осіб-підприємців Козелецького районного управління юстиції було зареєстровано статут КП «Чайка» Кіптівської сільської ради (далі - Статут).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Статуту КП «Чайка» Кіптівської сільської ради є комунальним унітарним госпрозрахунковим підприємством; засновником та власником майна якого є територіальні громади сіл Кіпті, Олбин, Савинка, Димерка, Самойлівка, Борсуків, Новий Шлях, Розівка, Прогрес, Гайове, Підлісне, Вовчок в особі Кіптівської сільської ради.

Органом управління підприємства є Кіптівська сільська рада, яка здійснює управління підприємством, контроль за використанням та збереженням майна підприємства у порядку, встановленому діючим законодавством України, не втручаючись у оперативно-господарську діяльність підприємства (пункти 6.1, 6.7 Статуту).

Очолює та здійснює оперативне управління (керівництво) підприємством його керівник, який призначається органом управління з часу державної реєстрації підприємства із подальшим укладанням з ним контракту, який укладає сільський голова. Керівник підприємства є підзвітним органу управління (відповідно до статті 78 Господарського кодексу України) (пункт 6.2 Статуту) та відповідно до покладених на нього завдань має обов'язки, зокрема організацію бухгалтерського обліку і звітності підприємства в установленому порядку (пункт 6.4 Статуту).

Згідно з пунктом 5.5 Статуту керівник та головний бухгалтер підприємства несуть персональну відповідальність за додержанням порядку ведення і достовірність обліку та статистичної звітності.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 24 червня 2016 року № 40, у зв'язку із численними зверненнями жителів с. Прогрес, вирішено створити комісію з перевірки фінансової і господарської діяльності комунального підприємства сільської ради «Чайка»; дирекції КП «Чайка» забезпечити на час перевірки безперешкодний доступ до фінансово-матеріальної документації; комісії провести перевірку до 15 липня 2016 року.

29 червня 2016 року на адресу директора КП «Чайка» ОСОБА_4 відповідач направив повідомлення про проведення планової перевірки.

30 червня 2016 року директор КП «Чайка» ОСОБА_4 повідомив відповідача про те, що КП «Чайка» не має права допустити осіб без належних повноважень до перевірки фінансової та господарської діяльності КП «Чайка» Кіптівської сільської ради, оскільки це буде втручанням органу управління в оперативно-господарську діяльність підприємства.

07 липня та 01 серпня 2016 року проведено перевірку фінансово-господарської діяльності КП «Чайка» Кіптівської сільської ради, про що складено відповідні акти із зазначенням, зокрема, таких порушень: директор підприємства відмовився надавати фінансово-господарську (обліково-бухгалтерську) документацію комунального підприємства; відсутній наказ про облікову політику підприємства; майно комунального підприємства (основні засоби) по акту приймання-передачі не прийняте і на позабалансовому рахунку не значиться, проте, списання паливно-мастильних матеріалів на підприємстві відбувається; договори про надання послуг з водопостачання та водовідведення із споживачами с. Новий Шлях, наданими для перевірки, мають механічні виправлення, а сама форма договору не відповідає встановленому зразку.

01 серпня 2016 року складено акт про те, що директор КП «Чайка» Кіптівської сільської ради ОСОБА_4 відмовився надати комісії для перевірки необхідну фінансово-господарську документацію комунального підприємства.

15 серпня 2016 року спеціаліст з питань комунального майна Кіптівської сільської ради Пузирний В. Ф. подав на ім'я сільського голови Кіптівської сільської ради Кучми В. В. доповідну записку за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності КП «Чайка», які викладені у акті перевірки від 01 серпня 2016 року.

Рішенням Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 16 серпня 2016 року № 191-9/VІІ «Про звільнення директора КП «Чайка» Кіптівської сільської ради», відповідно до статей 42, 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 1 частини першої статті 41, статей 147,147-1, з урахуванням статті 148 КЗпП України, сільська рада вирішила звільнити ОСОБА_4 з посади директора КП «Чайка» з 16 серпня 2016 року за порушення фінансової дисципліни.

На підставі цього рішення сільської ради розпорядженням Кіптівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області від 16 серпня 2016 року № 94 відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України ОСОБА_4 звільнено з посади директора КП «Чайка» Кіптівської сільської ради з 16 серпня 2016 року за порушення фінансової дисципліни.

Підставами звільнення зазначено: акт перевірки від 07 липня 2016 року, лист КП «Чайка» від 30 червня 2016 року, рішення сесії від 16 червня 2016 року, акт перевірки від 01 серпня 2016 року, акт про відмову від 01 серпня 2016 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку ним заподіяно чи могло бути заподіяно шкоду, істотності наслідків порушення трудових обов'язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов'язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов'язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Важливим елементом застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості.

Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі та вчиненою саме разово (одну дію або бездіяльність). Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків тривале, неналежне «керування» роботою установи, ослаблення контролю за робою підлеглих тощо.

Оцінивши надані сторонами докази, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що позивач як керівник підприємства, який підзвітний органу його управління (частина перша статті 78 ГК України, пункт 6.2 Статуту, стаття 17 Закону України «Про місцеве самоврядування»), всупереч рішення органу місцевого самоврядування від 24 січня 2016 року, який є органом управління підприємством та реалізовував свої контролюючі повноваження щодо використання та збереження майна підприємства (пункти 6.1, 6.7 Статуту), відмовився надавати повний доступ до фінансово-господарської (обліково-бухгалтерської) документації та допустив порушенням трудових обов'язків щодо організації ведення бухгалтерського обліку і звітності підприємства (пункт 6.4 Статуту).

Встановивши ці обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що вказані дії позивача підпадають під ознаки одноразового грубого порушення, що вчинені керівником, оскільки таке порушення трудових обов'язків (пункт 6.4 Статуту) утруднило контроль органу управління за збереження і використання майна підприємства.

Отже, звільнення позивача з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України відбулось із дотриманням вимог чинного законодавства.

Також суд дійшов правильного висновку про те, що відповідачем при звільненні позивача дотримано вимог статті 147 КЗпП України щодо місячного строку накладення дисциплінарного стягнення, оскільки правопорушення вчинено 01 серпня 2016 року, а звільнено ОСОБА_4 16 серпня 2016 року.

Аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним у позовній заяві, та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 18 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта