Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.07.2018 року у справі №686/10035/17

Постанова

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 686/10035/17

провадження № 61-39230 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс»,

особа, яка подала касаційну скаргу - Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

28 вересня 2017 року у складі судді Продана Б. Г. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П'єнти І. В., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс» (далі - ТДВ «Завод Адвіс») про захист трудових прав.

На обгрунтування позовних вимог зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - Чорнобильська АЕС), інвалідом ІІІ групи за захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, безстроково першої категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому. Розрахунок його пенсії здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

У 1987 році він перебував у трудових відносинах з Хмельницьким заводом тракторних агрегатів, правонаступником якого є ТДВ «Завод Адвіс», як військовозобов'язаний був призваний на спеціальні військові збори, та у період з 08 березня по 30 травня 1987 року виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

27 січня 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про видачу йому довідки про заробітну плату із включенням до неї премії у розмірі 400,00 карбованців, яка мала бути нарахована та виплачена йому за роботу у зоні відчуження, однак відповідач відмовив у видачі такої довідки.

Посилаючись на те, що відмова у видачі такої довідки, порушує його трудові та соціальні права, оскільки від цього залежить розмір його пенсії, позивач просив зобов'язати ТДВ «Завод Адвіс» нарахувати йому додаткову одноразову премію у сумі 400,00 карбованців за період роботи з ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за квітень 1987 року, з відображенням її в особовому рахунку та видати йому довідку відповідного зразка про розмір заробітної плати за квітень 1987 року із відображенням у ній суми заробітку за роботу у зоні відчуження та збереженого заробітку у сумі 696,31 карбованців та 400,00 карбованців одноразової премії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

28 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов'язано ТДВ «Завод Адвіс» нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період роботи з ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за квітень 1987 року, додаткову одноразову премію у сумі 400,00 карбованців з відображенням зазначеної суми в особовому рахунку.

Зобов'язано ТДВ «Завод Адвіс» видати ОСОБА_1 довідку відповідного зразка про розмір заробітної плати за квітень 1987 року із відображенням у ній суми заробітку за роботу у зоні відчуження та збереженого заробітку у сумі

696,31 карбованців та 400,00 карбованців одноразової премії.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відмовляючи позивачу у нарахуванні підвищеної заробітної плати з урахуванням премії у розмірі 400,00 карбованців та видачі йому відповідної довідки за дні роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ТДВ «Завод Адвіс» не врахував положення підпункту 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професійних союзів від 10 червня 1986 року № 207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та попередження забруднення навколишнього середовища», яким визначено розмір грошового заохочення для працівників підприємств, задіяних у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, чим допустив порушення трудових та соціальних прав ОСОБА_1, оскільки отримання відповідної довідки впливає на розмір його пенсійного забезпечення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області залишено без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суду виходив з того, що сама по собі відсутність первинних документів, якій б містили відомості щодо направлення та перебування позивача у зоні відчуження або його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не спростовує висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для нарахування ОСОБА_1 одноразової премії у сумі 400,00 карбованців, та покладення на відповідача обов'язку видати позивачеві довідку про заробітну плату, отриману в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

29 вересня 2016 року встановлено, що ОСОБА_1 є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, має ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безстроково, працюючи на Хмельницькому заводі тракторних агрегатів, правонаступником якого є ТДВ «Завод Адвіс», був призваний на військові збори, де в складі військової частини 55064 виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження з 08 березня 1987 року по 30 травня 1987 року, яка відповідно до рішення Урядової комісії СРСР № 351 від 02 лютого 1987 відносилася до III зони небезпеки, що підтверджується архівною довідкою № 20769 від березня

1994 року, виданою Управлінням хімічних військ Закарпатського військового округу.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, у якій заявник просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року, і ухвалити нове рішення, яким позов

ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про задоволення позовних вимог

ОСОБА_1 про видачу йому довідки про заробітну плату отриману в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з відкоригованими даними в частині нарахування та виплати йому одноразової премії у розмірі 400,00 карбованців за відсутності первинних документів, які б містили відомості про місце та характер виконуваної роботи з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Судами не ураховано, що на виконання положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі Закон), Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від

23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок), відповідно до якого беззаперечним підтвердженням відомостей, що містяться у довідці про заробітну плату є первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема довідка про заробітну плату видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Оскільки таких первинних документів суду не було надано, оскаржувані судові рішення є незаконними та необгрунтованими.

Станом на дату розгляду справи відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильнезастосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК Українипід час розглядусправи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першоїабо апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не можевстановлювати або (та) вважатидоведеними обставини, що не буливстановлені в рішеннічи відкинуті ним, вирішуватипитання про достовірністьабо недостовірність того чиіншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІІ групи за захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безстроково першої категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницького, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, розрахунок його пенсії проводився відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Перебуваючи у трудових відносинах із Хмельницьким заводом тракторних агрегатів, правонаступником якого є ТДВ «Завод Адвіс», ОСОБА_1 був призваний на військові збори, де в складі військової частини 55064, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з08 березня

1987 року по 30 травня 1987 року.

Згідно архівної довідки №20769 від березня 1994 року, виданої Управлінням хімічних військ Закарпатського військового округу, ОСОБА_1 у складі військової частини 55064 виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження з 08 березня 1987 року по 30 травня

1987 року, всього 83 дні, у тому числі у промисловій зоні Чорнобильської АЕС - 23 березня, 24 березня, 25 березня, 26 березня, 27 березня, 28 березня, 29 березня, 30 березня, 31 березня, 01 квітня, з 02 по 08 квітня, 12 квітня, 14 квітня, 15 квітня 1987 року, яка відповідно до рішення Урядової Комісії СРСР № 351 від 02 лютого 1987 року відносилась до IIIзони небезпеки. Відповідно до вказаної довідки військова частина в теперішній час розформована, архів частини знаходиться в координаційній групі управління хімічних військ округу.

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «Завод Адвіс» із заявою щодо надання йому довідки про заробітну плату за час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за квітень 2017 року, у видачі якої відповідач відмовив, посилаючись на те, що відповідно до особових рахунків з нарахування заробітної плати за квітень 1987 року нарахування позивачу премії у розмірі 400,00 карбованців не проводилось.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від

23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок).

Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку).

За змістом частини четвертої статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

При цьому пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Наведене дає підстави для висновку, що відповідач має право видати особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС довідку про заробітну плату виключно на підставі первинних документів про нараховану заробітну плату, період фактичної тривалості робочого дня та місця її виконання.

Після аварії на Чорнобильській АЕС, 26 квітня 1986 року Уряди колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня1986 року № 964, постанови Ради Міністрів СРСР від 07 травня

1986 року № 524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня

1986 року № 1031; постанова Ради Міністрів СРСР від 05 червня 1986 року

№ 655-195; постанови Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року № 207-77 та інших.

У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Постановою Ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професійних союзів від 10 червня 1986 року № 207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та попередження забруднення навколишнього середовища», надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964.

Підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професійних союзів від 10 червня 1986 року № 207-7, передбачено, що у розпорядження Міністерства енергетики і електрифікації СРСР для заохочення працівників підприємств, установ і організацій (незалежно від їх підвідомчості), які безпосередньо приймають участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідних зонах небезпеки, виділено по 1 000 000 рублів в місяць до повного завершення цих робіт. Розмір премії, що виплачується одному працівнику за рахунок зазначених коштів, не повинен перевищувати 400 рублів на місяць (понад установлені максимальні розміри премій).

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась відповідно з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 процентів тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради

від 10 червня 1986 року № 207/7).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ТДВ «Завод Адвіс» нарахувати позивачу за період роботи по ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження Чорнобильської АЕС додаткову одноразову премію у розмірі 400,00 карбованців з відображення її суми у особовому рахунку та видати йому довідку відповідного зразка про розмір заробітної плати за квітень 1987 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не урахував, що підставою для перерахунку підприємством заробітної плати працівника за період роботи у зоні відчуження, є лише первинні документи.

Посилання ОСОБА_1 на те, що відмова ТДВ «Завод Адвіс» у перерахунку його заробітної плати за період роботи у зоні Чорнобильської АЕС з урахуванням нормативно-правових актів, виданих урядами колишніх СРСР та Української РСР з цього питання, порушує гарантоване державою право на заробітну плату у підвищеному розмірі за період його роботи у зоні відчуження, не є переконливими за відсутності первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують зазначені доводи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки судами правильно з'ясовані обставини справи та встановлено правовідносини сторін, що не потребує додаткового збирання доказів, однак невірно застосовано норми матеріального права, зазначене відповідно до статті 412 ЦПК України є підставою для скасування рішення судів попередніх інстанцій та ухвалення у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір сплачений Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області за подання апеляційної та касаційної скарги у розмірі 4 480,00 грн (1920,00 грн + 2 560,00 грн) підлягає відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

28 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс» про захист трудових прав відмовити.

Судові витрати, понесені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області за подання апеляційної та касаційної скарги у розмірі 4 480,00 грн підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А.С. Олійник

С.О. Погрібний

Г. І. Усик