Історія справи

Постанова КЦС ВП від 02.07.2025 року у справі №697/976/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року

м. Київ

справа № 697/976/22

провадження № 61-16959св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: Черкаська обласна державна адміністрація, військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Головне управління Національної поліції в Черкаській області, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Черкаської обласної державної адміністрації на постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., від 09 травня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Черкаська ОДА), військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - ВЧ НОМЕР_1 МОУ), Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - ГУНП в Черкаській області), Державної казначейської служби України про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування майнової шкоди, визнання протиправним акту про примусове відчуження майна.

2. Позов обґрунтований тим, що 15 червня 2022 року внаслідок несправності ручного гальма автомобіль «HYUNDAI Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 скотився із верхньої частини автомобільної стоянки біля будинку на АДРЕСА_1 (де проживає позивач) та зазнав зіткнення з іншим транспортним засобом.

3. Співробітники відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, які прибули на виклик по лінії «102» склали адміністративний протокол щодо позивача та доставили автомобіль «HYUNDAI Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 на штрафмайданчик Канівського ВП ГУНП в Черкаській області.

4. Попри виявлення ДТП на автостоянці біля місця проживання позивача співробітники патрульної поліції вилучили автомобіль та доставили його на штрафмайданчик відділу поліції, що суперечило вимогам Порядку № 1102 про тимчасове затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках.

5. В порушення приписів статті 265-2 КУпАП автомобіль «HYUNDAI Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_2 понад три доби перебував на штрафмайданчику Канівського відділення поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, що, на думку позивача, свідчить про нехтування співробітниками поліції чинним законодавством України та порушення майнових прав власника вказаного транспортного засобу.

6. 29 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до начальника відділу поліції № 1 Черкаського ГУНП в Черкаській області для повернення автомобіля «HYUNDAI Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 законному власнику, однак відповіді не отримав.

7. 30 червня 2022 року керівник відділення патрульної поліції ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області повідомив позивача про вилучення та примусове відчуження затриманого автомобіля «HYUNDAI Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_2 за рішенням робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану Черкаської ОДА від 17 червня

2022 року.

8. Однак попри прийняття вказаного рішення робочої комісії Черкаської ОДА вказаний автомобіль перебуває на штрафмайданчику відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, звідки його намагався забрати

01 липня 2022 року заступник командира в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_2 .

9. На вимогу ОСОБА_1 , яка була зазначена у його скарзі від 30 червня

2022 року на адресу керівника відділу поліції, про повернення автомобіля «HYUNDAI Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_2 законному власнику з боку співробітників поліції повідомлено, що цей автомобіль вже обліковується за в/ч НОМЕР_3 .

10. Позивач стверджував, що незаконним утриманням автомобіля «HYUNDAI Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 , йому завдано майнову шкоду у розмірі вартості ремонту транспортного засобу внаслідок тривалого перебування без належного догляду на відкритій площадці штрафмайданчику Канівського ВП

№ 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області. За приблизною оцінкою майнова шкода, яка пов`язана із ремонтом автомобіля, може становити не менше 30 000 грн (враховуючи вартість запасних та фарбування ушкоджених частин легкового автомобіля).

11. Крім того, вважає, що Черкаська ОДА не дотрималась встановленого порядку вилучення транспортного засобу та передачі його у володіння в/ч НОМЕР_3 , що є підставою для повернення автомобіля із штрафмайданчику законному власнику.

12. В матеріалах справи відсутнє відповідне рішення командування про примусове відчуження транспортного засобу, натомість наявний протокол робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану Черкаської обласної військової адміністрації від 17 червня

2022 року. Але цей колегіальний орган створений при Черкаській ОДА, за правовим визначенням статті 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може вважатися командуванням ЗСУ чи його військових частин.

13. Крім того, всупереч вимогам чинного законодавства в акті про примусове відчуження або вилучення майна від 17 червня 2022 року №131/01/13-13-05 Черкаською ОДА наведено лише відомості про транспортний засіб - марки «HYUNDAI Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_2 , однак не вказано його точної вартості (експертної оцінки), яку повинні компенсувати позивачу в установленому порядку, також до акту не долучено документ про вартість відчуженого майна.

14. Таким чином, на думку позивача, затримання та подальше вилучення автомобіля співробітниками поліції, з подальшим його примусовим відчуженням на безоплатній основі на користь в/ч НОМЕР_3 відбулося із порушенням статті 19 Конституції, статті 265-2 КУпАП та Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

15. Враховуючи викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати акт робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів режиму воєнного стану Черкаської ОВА про примусове відчуження або вилучення майна від

06 липня 2022 року № 145/1/01/13-13-05 щодо здійснення примусового відчуження автомобіля марки «HYUNDAI Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_2 ,

2008 року випуску, свідоцтво НОМЕР_4 від 16 жовтня 2020 року, на користь ВЧ НОМЕР_1 МОУ;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 МОУ та ГУНП в Черкаській області повернути автомобіль марки «HYUNDAI Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску, його законному власнику - ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним протокольне рішення робочої групи з розгляду

питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів режиму воєнного стану Черкаської ОВА від 06 липня 2022 року № 187/1 в частині примусового відчуження на користь ВЧ НОМЕР_1 МОУ транспортного засобу позивача - автомобіля марки «HYUNDAI Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску;

- визнати неправомірними дії ГУНП в Черкаській області щодо тривалого затримання транспортного засобу ОСОБА_1 - автомобіля марки «HYUNDAI Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску на штрафмайданчику поліції з 15 червня 2022 року до 05 серпня 2022 року та передачі 05 серпня 2022 року вказаного транспортного засобу

ВЧ НОМЕР_1 МОУ;

- стягнути з Державного бюджету України, в якості відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями співробітників відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо незаконного утримання протягом періоду з 15 червня

2022 року до 05 серпня 2022 року автомобіля «HYUNDAI Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску на штрафмайданчику поліції, грошові кошти в сумі 30 000 грн.

Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі

16. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 листопада

2023 рокуу складі судді Пироженко С. А. у задоволенні позову відмовлено.

17. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що патрульна поліція обґрунтовано направила матеріали до робочої групи для прийняття нею відповідного рішення. Процедуру прийняття спірного рішення дотримано, а доводи позивача у цій частині стосуються формальних підстав, які не призводять самі по собі до протиправності рішення. Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачено право позивача на відшкодування вартості примусового відчуженого майна на потреби держави в умовах воєнного стану чи повернення цього майна в судовому порядку після скасування правового режиму воєнного стану.

18. Постановою Черкаського апеляційного суду від 09 травня 2024 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 19 липня 2024 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано протиправним таскасовано протокольне рішення робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів режиму воєнного стану Черкаської обласної військової адміністрації від 06 липня 2022 року № 187/1 в частині примусового відчуження на користь військової частини НОМЕР_1 Міноборони України транспортного засобу ОСОБА_1 - автомобіля марки «HYUNDAI Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України повернути автомобіль марки «HYUNDAI Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску, його законному власнику - ОСОБА_1 .

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

19. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що розгляд питання про примусове відчуження транспортного засобу відбувся передчасно та всупереч пункту 3 наказу Черкаської ОВА від 02 березня 2022 року № 2, адже відповідно до наведених норм наказу на розгляд робочої групи можуть передаватись лише питання щодо відчуження транспортного засобу, яким керував водій у нетверезому стані, чого в цьому випадку не було.

20. Враховуючи, що провадження у справі за частиною першою статті 130 КУпАП було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про передчасність розгляду питання про примусове вилучення транспортного засобу позивача.

21. З огляду на положення статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Водночас апеляційний суд вказав на відсутність підстав для задоволення інших заявлених позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22. У касаційній скарзі Черкаська ОДА просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 09 травня 2024 року та залишити в силі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 листопада 2023 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

23. 19 грудня 2024 рокучерез підсистему Електронний суд Черкаська ОДА подала касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від

09 травня 2024 року у справі № 697/976/22.

24. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 697/976/22, які у лютому 2025 року надійшли до Верховного Суду.

25. Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2025 рокусправу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

26. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі

№ 712/3525/23, у постановіВерховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі №284/276/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

27. Вказує, що робоча група є спеціально уповноваженим колективним органом обласного військового командування, якою, в межах визначених повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства приймаються рішення про відчуження транспортних засобів, спрямовані на забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності, а також усунення наслідків або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути через воєнний стан.

28. Наголошує, що факт зупинки транспортного засобу, складання адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 за начебто перебування у стані алкогольного сп`яніння не стало безпосередньою підставою для відчуження автомобіля військовим командуванням, проте, було приводом для інформування органами правопорядку робочої групи та подальшого розгляду питання доцільності відчуження автомобіля для потреб оборони.

29. Вважає, що звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою щодо повернення примусово відчуженого майна є передчасним, адже його право, як колишнього власника майна, не є порушеним, а отже, не підлягає відновленню.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

30. У лютому 2025 року Державна казначейська служба України подала відзив на касаційну скаргу, який мотивований тим, що доводи касаційної скарги є обґрунтованими, оскільки постанову суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з`ясованих обставинах справи. Дії органів державної влади по відчуженню майна позивача є правомірними, а рішення суду першої інстанції про відмову в позові є законним.

31. У лютому 2025 року ГУНП в Черкаській областіподало відзив на касаційну скаргу, який мотивований тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою суттєві обставини справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційна скарга Черкаської ОДА підлягає задоволенню.

32. У лютому 2025 року в/ч НОМЕР_1 подала відзив на касаційну скаргу, який не може бути врахований Верховним Судом, оскільки поданий після спливу строку, визначеного в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Клопотання про продовження пропущеного строку відсутнє.

Обставини справи, встановлені судами

33. ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «HYUNDAI Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

34. З листа Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від 16 червня 2022 року встановлено, що 15 червня 2022 року працівниками СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області виявлено факт керування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом марки «HYUNDAI Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_2 , показник одометра - 276044 км. На підставі чого,

15 червня 2022 року відносно нього складено адміністративний протокол серії ААБ № 157712 за статтею 130 КУпАП для розгляду та прийняття рішення Канівським міськрайонним судом Черкаської області відповідно до вимог чинного законодавства.

35. Зазначений лист було адресовано робочій групі з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану.

36. За результатами розгляду вказаного листа робочою групою з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану прийнято рішення, оформлене протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану

№ 158 від 17 червня 2022 року, щодо здійснення примусового відчуження автомобіля у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану на користь військової частини НОМЕР_3 .

37. Відповідно до пункту 1.3. протоколу № 158 ухвалено відчуження майна робочій групі здійснювати шляхом складання акту про примусове відчуження або вилучення майна, відповідного зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня

2012 року № 988). Акт складати в трьох оригінальних примірниках: 1 - робочій групі, 2 - органу, якому передається транспортний засіб, 3 - колишньому власнику (або його законному представнику).

38. У пункті 1.4. протоколу № 158 зазначено про необхідність у встановленому чинним законодавством порядку визначення вартості примусово відчуженого майна та долучення відповідної інформації до матеріалів.

39. Пунктом 1.5. протоколу № 158 передбачено подати це протокольне рішення на погодження Черкаській ОВА відповідно до п. 3 розпорядження Черкаської ОВА від 04 березня 2022 року № 97.

40. На виконання рішення робочої групи, оформленого протоколом № 158, підготовлено акт про примусове відчуження або вилучення майна № 131/01/13-13-05 від 17 червня 2022 року, в якому вказано про примусове відчуження транспортного засобу на користь військової частини НОМЕР_3 у власника, яким є ОСОБА_1 .

41. Листом Черкаської ОВА № 5757/01/01-57 від 07 липня 2022 року, на підставі частини першої статті 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», начальником Черкаської ОВА погоджено протокольне рішення (протокол засідання від 17 червня 2022 року № 158) щодо здійснення примусового відчуження майна (транспортного засобу) у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів воєнного стану з подальшою передачею відповідно до узгодженого розподілу, прийняте робочою групою, утвореною розпорядженням Черкаської ОВА від 04 березня 2022 року № 97.

42. В подальшому, на адресу робочої групи надійшов лист військової частини НОМЕР_3 від 05 липня 2022 року № 395 щодо перерозподілу відібраної техніки, зокрема, транспортного засобу відчуженого у позивача, у зв`язку з тим, що військова частина відбуває в район виконання бойового завдання.

43. В ході оперативної наради член робочої групи ОСОБА_3 проінформував про наявність потреби у терміновому забезпеченні транспортними засобами військової частини НОМЕР_1 , яка також виконує завдання з оборони України.

44. Робочою групою прийнято рішення щодо примусового відчуження транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE, д.н.з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску, на користь військової частини НОМЕР_1 . Вказане рішення оформлено протоколом оперативної наради робочої групи від 06 липня 2022 року № 187/1.

45. Пунктом 1.3. протоколу № 187/1 ухвалено відчуження майна здійснювати шляхом складання акта про примусове відчуження або вилучення майна, відповідного зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Акт складати в трьох оригінальних примірниках: 1 - робочій групі, 2 - органу, якому передається транспортний засіб, 3 - колишньому власнику (або його законному представнику).

46. У пункті 1.4. протоколу № 187/1 зазначено про необхідність у встановленому чинним законодавством порядку визначення вартості примусово відчуженого майна та долучення відповідної інформації до матеріалів.

47. Пунктом 1.5. протоколу № 187/1 передбачено обов`язок щодо подання протокольного рішення на погодження Черкаській ОВА, відповідно до вимог пункту 3 розпорядження Черкаської ОВА від 04 березня 2022 року № 97.

48. Вказаний протокол погоджено листом Черкаської ОВА від 07 липня

2022 року № 5900/01/01-57/1.

49. На адресу Черкаського НДЕКЦ МВС України скеровано лист Черкаської ОВА від 20 червня 2022 року № 5743/01/01-57 щодо необхідності визначення вартості транспортного засобу, що буде відчужено для виконання завдань оборони України.

50. Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-22/6497-АВ від 02 серпня 2022 року Черкаським НДКЕЦ МВС України визначено середню ринкову ціну автомобіля, яка становить 376 800 грн.

51. Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від

10 листопада 2022 року провадження у справі щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП України закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

52. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

53. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

54. Абзацом шостим статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року

№ 1932-XII «Про оборону України» визначено, що збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України.

55. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

56. Відповідно до абзацу четвертого статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

57. У разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни (стаття 4 Закону України «Про оборону України»).

58. Указами Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан та оголошено про проведення загальної мобілізації.

59. 03 березня 2022 року зазначений указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 затверджено Верховною Радою України, а саме Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію».

60. Воєнний стан та загальна мобілізація тривають дотепер.

61. Статтею 17 Закону України «Про оборону України» передбачено, що в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.

62. Аналогічна норма міститься у частині другій статті 353 ЦК України.

63. Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

64. Примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).

65. Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості (частини перша та друга статті 3 вказаного Закону).

66. За частиною першою статті 10 зазначеного Закону компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану з попереднім повним відшкодуванням його вартості здійснюється військовим командуванням чи органом, що прийняв рішення про таке відчуження, за рахунок коштів державного бюджету до підписання акта. Частиною другою статті 10 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачено, що компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п`яти наступних бюджетних періодів, правового режиму надзвичайного стану - протягом одного наступного бюджетного періоду після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету.

67. Отже, під час воєнного стану передбачені можливості: 1) примусового відчуження індивідуально визначеного приватного та колективного майна з переходом до держави права власності на це майно за попереднім або наступним повним відшкодуванням його вартості; 2) вилучення індивідуально визначеного майна державних підприємств, державних господарських об`єднань, на яке у них є право господарського відання або оперативного управління, без відшкодування його вартості.

68. У частині першій статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни зобов`язані надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, ЗСУ, іншим військовим формуванням, оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом. Отже, стосовно надання громадянами під час мобілізації їхнього майна ЗСУ чи іншим військовим формуванням або оперативно-рятувальній службі цивільного захисту діє виключно порядок наступного відшкодування державою вартості такого майна, тобто у строк, визначений частиною другою статті 10 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

69. Відповідно до частини третьої статті 321 ЦК України примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

70. Як у доктрині приватного права, так і в судовій практиці усталеним є підхід, що:

під реквізицією варто розуміти примусове оплатне відчуження майна державою у власника при існуванні надзвичайних обставин на підставі та в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або без такого. Метою реквізиції є усунення або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути, наступити через стихійне лихо, аварію, епідемію, епізоотію, воєнний або надзвичайний стан та за інших надзвичайних обставин;

реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, вона провадиться в позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника обумовлений необхідністю швидкої реакції від органів державної влади на надзвичайні обставини. Норми, що регулюють реквізицію, спрямовані на вирішення колізії публічного інтересу та цивільного права (зокрема, права власності, інших цивільних прав), розв`язання якої відбувається на користь публічного інтересу;

залежно від підстав проведення реквізиції, існує два її види: реквізиція за надзвичайних обставин (частина перша статті 353 ЦК України); реквізиція в умовах воєнного або надзвичайного стану (частина друга статті 353 ЦК України). Відмінність між реквізицією (частина перша статті 353 ЦК України) та реквізицією в умовах надзвичайного чи воєнного стану (частина друга статті 353 ЦК України) полягає у моменті відшкодування вартості майна. У першому випадку його має бути проведено до примусового відчуження майна, а в другому - обов`язок держави відшкодувати вартість майна настає після його примусового відчуження;

право вимагати повернення майна обумовлюється наявністю в особи статусу «колишнього» власника. За допомогою такої конструкції законодавець створює передумови для охорони інтересів приватних осіб. Повернення майна можливе за умови: припинення надзвичайних обставин, тобто стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії, воєнного або надзвичайного стану та ін.; збереження майна; заявлення власником позовної вимоги про його повернення до органу, що проводив його реквізицію або якому передано відповідне майно; встановлення можливості повернення (див., зокрема: постанови Верховного Суду від 08 серпня 2018 року в справі № 284/276/16-ц, від 13 вересня 2023 року у справі № 707/1298/22).

71. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб.

72. Стаття 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачає, що примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з органом військового управління, визначеним Міністерством оборони України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

73. Норми зазначеної статті кореспондують положенням наведеного вище пункту 4 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

74. Встановлено, що розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 04 березня 2022 року № 97 «Про робочу групу з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану» утворено робочу групу з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану та затверджено її склад за посадами. Основним завданням робочої групи є прийняття рішення щодо передачі, примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового воєнного чи надзвичайного стану, яке оформляється протоколом. Голова робочої групи подає прийняте рішення Черкаській обласної військової адміністрації для його погодження в установленому порядку.

75. До складу робочої групи входять, зокрема, голова робочої групи - начальник Черкаського обласного штабу оборони, члени робочої групи: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ; заступник начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області - начальник організаційно - методичного відділу; начальник Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області; начальник Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

76. Таким чином, згадана робоча група з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану є спеціально уповноваженим колективним органом, який в межах визначених повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства зобов`язаний ухвалювати рішення про відчуження транспортних засобів, для забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності, а також усунення наслідків або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути в період воєнного стану.

77. У матеріалах справи наявні протокол № 158 оперативної наради робочої групи та акт про примусове відчуження (вилучення) майна від 17 червня

2022 року № 131/01/13-13-05, відповідно до якого рішення про вилучення спірного автомобіля приймали та підписували особи, визначені Законом «Про правовий режим воєнного стану», Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» та постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998 «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

78. Відчужене майно було передано військовій частині НОМЕР_3 , а в подальшому робочою групою прийнято рішення, оформлене протоколом

№ 187/1 від 06 липня 2022 року, щодо здійснення примусового відчуження автомобіля на користь військової частини НОМЕР_1 .

79. Оскільки позивач чи його законний представник 06 липня 2022 року були відсутні під час складання акту, відповідно до положень частини п`ятої статті 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», акт було складено без їх участі та зазначено, що оцінку транспортного засобу буде проведено у встановлений законодавством термін.

80. В подальшому на адресу Черкаського НДЕКЦ МВС України скеровано лист Черкаської обласної військової адміністрації від 20 червня 2022 року № 5743/01/01-57 щодо необхідності визначення вартості транспортного засобу, що буде відчужено для виконання завдань оборони України.

81. Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-22/6487-АВ від 02 серпня 2022 року Черкаським НДЕКЦ МВС України визначено середню ринкову ціну автомобіля, яка становить 376 800 грн.

82. Таким чином, автомобіль позивача відчужений з дотриманням приписів законодавства України уповноваженим на те органом.

83. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2024 року у справі № 712/3525/23.

84. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач заявляв вимоги про визнання протиправним та скасування акта про примусове відчуження майна, визнання недійсним протокольного рішення робочої групи.

85. Колегія суддів зазначає, що акт про примусове відчуження та вилучення майна не є правовстановлюючим документом, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, щодо якого прийняте рішення про його реквізицію. Підписання цього акта є лише етапом документального оформлення процедури реквізиції. Скасування цього акта не буде підставою для скасування реєстрації права власності військової частини на примусово відчужене майно. Скасування вказаного акта не тільки не призвело б до відновлення прав позивача, а й позбавило б можливості на відшкодування вартості майна у порядку, визначеному частиною другою статті 11 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» після скасування правового режиму воєнного стану.

86. У свою чергу, протокольне рішення робочої групи вже виконане, а тому вичерпало свою дію. Визнання нечинним чи скасування зазначеного документа жодним чином не поверне спірний автомобіль у власність позивача і не спростує існування документа при вирішенні питання щодо відчуження транспортного засобу.

87. Вирішуючи питання щодо вимоги позивача про витребування з військової частини транспортного засобу, суд першої інстанції зазначив, що механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначає Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

88. Згідно зі статтею 3 цього Закону примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості. Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.

89. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 757/64569/16-ц звернула увагу, що в Україні існує законодавче регулювання питань, пов`язаних із виплатою компенсації за примусово відчужене, втрачене чи пошкоджене майно в умовах війни, воєнного чи надзвичайного стану, та роз`яснила порядок відшкодування вартості майна, вилученого для потреб оборони держави.

90. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу законність будь-якого втручання державного органу у право на мирне володіння майном, тобто його відповідність національному законодавству та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «East/West AllianceLimited» проти України» («East/West AllianceLimited v. Ukraine»).

91. Зміст «трискладового тесту» для оцінки відповідності втручання у право власності європейським стандартам правомірності такого втручання охоплює такі критерії, які мають оцінюватися у сукупності: 1) законність вручання; 2) легітимна мета (виправданість втручання загальним інтересом); 3) справедлива рівновага між інтересами захисту права власності та загальними інтересами (дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря).

92. Невідповідність втручання у право власності хоча б одному із зазначених критеріїв свідчить про протиправність втручання навіть у разі дотримання національного законодавства та (або) присудження власнику компенсації.

93. Контроль за дотриманням конвенційних гарантій здійснюється ЄСПЛ, який застосовує норми Конвенції відповідно до базових принципів (методів) тлумачення, до яких відносять «принцип автономного тлумачення понять», «принцип еволюційного (динамічного) тлумачення», «принцип європейського консенсусу», «принцип розсуду держави», «принцип ефективного тлумачення» та «принцип пропорційності та балансу інтересів».

94. Достатньо докладно стандарт верховенства права та пропорційність як його складова частина висвітлені у практиці ЄСПЛ.

95. Так, у рішенні у справі «Фрессо і Руар проти Франції» (Fressoz andRoire V. France) ЄСПЛ зазначає, що «необхідність» будь-якого обмеження реалізації права завжди має бути обґрунтованою. Відсутність такого мотивування - прояв свавілля держави.

96. У цьому рішенні ЄСПЛ підкреслив неприпустимість свавільного втручання держави у права людини без нагальної на то потреби. Звичайно, насамперед уповноважені органи державної влади повинні оцінювати, чи наявна реальна суспільна потреба, яка виправдовує таке обмеження.

97. Вирішувати питання про пропорційність чи непропорційність обмеження прав людини має суд, адже судова влада - політично нейтральна гілка влади, покликана урівноважувати інші гілки влади у цьому напрямі.

98. ЄСПЛ вказав на необхідність перевіряти передбачення обмеження прав людини у національному законі, визначати наявність обставини для його застосування та вирішувати питання співмірності. У сукупності це утворює трискладовий тест на пропорційність.

99. Обмеження прав має передбачатись національним законом. Такий закон повинен існувати на момент введення такого обмеження.

100. Обмеження прав у такому разі повинно прямо передбачатись у законі, а зміст закону повинен бути доведений до відома громадянам.

101. Закон має відповідати критеріям якості - обмеження прав повинно бути зрозумілим для кожного.

102. Обмеження прав повинно відповідати легітимній меті. Така мета зумовлена потребою захистити певні найбільш важливі для держави блага та принципи.

103. Втручання у права має відповідати вимогам співмірності. Співмірність означає, що характер та обсяг втручання держави у права має бути не самоціллю, а засобом для захисту необхідного суспільного блага. Таке тлумачення не повинно бути самоціллю, воно має бути необхідним - безальтернативним та достатнім - а не надмірним.

104. Таким чином, можна зазначити, що лише при дотриманні всіх критеріїв трискладового тесту можна визнати втручання держави у права пропорційним, а відтак правомірним, справедливим та виправданим. У свою чергу, з позиції ЄСПЛ, суд повинен відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку конкретно вирішувати питання пропорційності з урахуванням контекстуальних обставин справи. В одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому - те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.

105. Верховний Суд вважає, що втручання у право власності позивача переслідувало легітимну мету та було пропорційним у співвідношенні до суспільних інтересів. В Україні із 24 лютого 2022 року діє воєнний стан внаслідок збройної агресії російської федерації. Зусилля державних органів, Збройних Сил України, інших військових формувань спрямовані насамперед на захист життя і здоров`я мільйонів людей, значних зусиль і засобів потребує захист незалежності та територіальної цілісності України, що, окрім іншого, є обов`язком кожного громадянина України. Збройні Сили України мають гостру потребу в забезпеченні матеріальними ресурсами, у тому числі автомобільною технікою, для належного виконання визначених перед ними завдань.

106. Таким чином, втручання у право власності позивача відповідає критерію законності, оскільки відбулося у чітко регламентованому, зрозумілому порядку, який діє в Україні з незначними змінами з 2012 року.

107. Вказане відповідає висновкам, сформульованим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 712/3525/23, які в подальшому були застосовані Верховним Судом у постановах від 27 листопада 2024 року у справі № 686/16059/22, від 04 грудня 2024 року у справі № 521/13792/22, від 04 грудня 2024 року у справі № 712/10118/22, від 11 грудня 2024 року у справі № 712/4175/23, від 04 лютого 2025 року у справі

№ 916/139/24, від 12 лютого 2025 року у справі № 925/323/24, від 27 червня 2025 року у справі № 688/4785/23.

108. За цих обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

109. При цьому місцевий суд правильно зазначив, що рішення суду про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного порушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не може свідчити про відсутність правових підстав для вилучення належного позивачу автомобіля.

110. Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

111. Оскільки апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, постанову апеляційного суду необхідно скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

112. За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

113. Враховуючи задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції,

з ОСОБА_1 на користь Черкаської ОДА підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7 616,64 грн, сплачений за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 141 400 409 413 416 ЦПК України ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргуЧеркаської обласної державної адміністрації задовольнити.

2. Постанову Черкаського апеляційного суду від 09 травня 2024 року скасувати, залишивши в силі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 листопада 2023 року.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користьЧеркаської обласної державної адміністрації судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 7 616,64 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович