Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.05.2019 року у справі №521/4366/17

Постанова

Іменем України

02 березня 2020 року

м. Київ

справа № 521/4366/17-ц

провадження № 61-9612св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Житлово-будівельний кооператив «Іллічівський-10»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року у складі судді Поліщук І. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-10» (далі - ЖБК «Іллічівський-10») про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до наказу від 10 жовтня 2011 року № 9 ЖБК «Іллічівський-10» його призначено на посаду голови правління кооперативу з окладом відповідно до кошторису на поточний рік без підписання будь-яких трудових договорів або контрактів. 28 лютого 2017 року відповідно до наказу № 3, виданого особою, яка підписалась як голова правління ЖБК «Іллічівський-10» ОСОБА_2 , його звільнено із займаної посади у зв`язку із закінченням терміну повноважень. Рішення зборів правління ЖБК «Іллічівський-10» від 02 лютого 2017 року, оформлені у протоколі № 1/02/17, є незаконним, посилаючись на те, що 02 лютого 2017 року група осіб, яка назвала себе уповноваженим правлінням ЖБК, терміново скликала позачергове зібрання (членів правління і спеціальних уповноважених яких ніхто не обирав та він особисто бачив уперше) та погрожуючи насильством відібрали у нього журнал протоколів, у якому другим пунктом повістки денної протоколу № 1/02/17 внесено питання про зняття повноважень з голови правління. Після цього прийнято рішення про відсторонення його від виконання обов`язків голови правління з 03 лютого 2017 року та змусили його винести їм печатку та уставні документи. Крім того, 26 лютого 2017 року відбулися загальні збори членів ЖБК «Іллічівський-10», оформлені протоколом загальних зборів за № 1, зібрання яких відбулося з грубими порушеннями, а саме: скликання відбулося з порушенням пункту 11 Статуту (підпункт 11.4) без відповідної письмової вимоги із зазначенням обставин; у порушення порядку та Статуту письмовий зміст не внесено до журналу протоколів; у змісті немає посилання на перелік додатків до нього; документ підписаний неналежними особами; численність осіб у додатках до протоколу не відповідає реальній чисельності присутніх відповідно до відеозапису зборів, який є на диску, тобто складений на фальсифікованих даних. 26 лютого 2017 року група осіб провела нелегітимні загальні збори; на загальних зборах ЖБК «Іллічівський-10» від 26 лютого 2017 року одним із рішень прийнято незаконне рішення про звільнення його з посади голови правління ЖБК «Іллічівський -10» у зв`язку із закінченням терміну повноважень; із цим протоколом загальних зборів від 26 лютого 2017 року № 1 його не ознайомлено та копії не видавалось, що є порушенням статті 47 КЗпП України.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати недійсними та скасувати рішення, викладені у протоколах загальних зборів правління ЖБК «Іллічівський-10» від 02 лютого 2016 року (протокол № 1/07/16) та від 26 лютого 2017 року (протокол № 1); визнати його звільнення з посади голови правління ЖБК «Іллічівський-10» на підставі закінчення терміну повноважень незаконним та поновити його на роботі; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та компенсацію за заподіяну моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів ЖБК «Іллічівський-10» від 26 лютого 2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ЖБК «Іллічівський-10» у зв`язку із закінченням терміну повноважень. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 звільнений з посади голови правління ЖБК «Іллічівський-10» за власним бажанням 19 березня 2012 року, більше на цю посаду не переобирався, виконував обов`язки голови правління ЖБК всупереч рішенню зборів правління від 19 березня 2012 року, яким повноваження голови правління покладені на його заступника ОСОБА_3 , а тому розгляд питання про його звільнення на загальних зборах про звільнення у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку перебування на посаді відбулося у спосіб, не передбачений законодавством України.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 звільнений з посади голови правління ЖБК «Іллічівський-10» за власним бажанням 19 березня 2012 року, питання про його звільнення з цієї посади у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку перебування на посаді 26 лютого 2017 року вирішено з порушенням трудового законодавства України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції проігнорував докази та доводи про те, що позивач звільнений у лютому 2017 року з посади голови ЖБК «Іллічівський-10» особами, які на час звільнення не були обрані в уповноважене правління ЖБК у порядку пункту 11 Статуту ЖБК, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 звільнений із посади голови правління ЖБК «Іллічівський-10» за власним бажанням рішенням позачергових зборів від 19 березня 2012 року.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 рокута постанову Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що він у судовому засіданні пояснював, що працював сумлінно на займаній посаді голови правління ЖБК із 02 листопада 2011 року по 28 лютого 2017 року за сумісництвом та ніколи не звільнявся із цієї посади. Він не був звільнений із посади, не кажучи вже про те, що він не перебував на посаді як тимчасово виконуючий обов`язки.

Учасники справи своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Обставини встановлені судами

Згідно зі Статутом, ЖБК «Іллічівський-10» створений для обслуговування, ремонту, реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за рахунок внесків членів ЖБК і за рахунок інших доходів, передбачених законодавством, ЖБК знаходиться за адресою: вул. Генерала Петрова, м. Одеса, 2665078.

Загальними зборами ЖБК «Іллічівський-10» від 09 жовтня 2011 року головою правління ЖБК «Іллічівський-10» обрано ОСОБА_1 та наказом від 10 жовтня 2011 року № 9 ЖБК «Іллічівський-10», ОСОБА_1 призначено на посаду голови правління ЖБК із 02 листопада 2011 року.

Згідно з протоколом позачергових зборів правління ЖБК «Іллічівський-10» від 19 березня 2012 року розглянута заява голови ЖБК «Іллічівський-10» ОСОБА_1 про умови, за яких для нього неможливим є перебування на займаній посаді, та погодження заяви про звільнення. Зборами вирішено задовольнити заяву ОСОБА_1 від 19 березня 2012 року про звільнення із займаної посади голови правління ЖБК «Іллічівський-10» за власним бажанням. Голосували члени правління з існуванням кворуму: одностайно - рішення прийнято (пункт 2.2 рішення).

Пунктами 2.3.2.4 вирішено вибори голови правління ЖБК «Іллічівський-10» провести на наступних зборах правління; відповідно до пункту 11.15 Статуту виконання обов`язків голови правління покласти на заступника голови правління ЖБК «Іллічівський-10» ОСОБА_3 .

19 березня 2012 року головою правління ЖБК «Іллічівський-10» підписано наказ № 6 «Про звільнення голови правління ЖБК «Іллічівський-10» ОСОБА_1 » із займаної посади за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України з 19 березня 2012 року. На час відсутності голови правління ЖБК «Іллічівський-10» виконання його обов`язків покладено на заступника Голови правління ЖБК «Іллічівський-10» ОСОБА_3 Підстава прийняття наказу - заява ОСОБА_1 про неможливість обіймати певну посаду у зв`язку з рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року та звільнення за власним бажанням від 19 березня 2012 року.

У матеріалах справи є письмова заява ОСОБА_1 на адресу правління ЖБК «Іллічівський-10» у якій він просить терміново вирішити питання про звільнення його за власним бажанням з посади Голови правління ЖБК «Іллічівський-10» 19 березня 2012 року в зв`язку з поновленням його на посаді на державній службі рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року.

Згідно з пунктом 2.2 протоколу позачергових зборів правління ЖБК «Іллічівський-10» від 19 березня 2012 року прийнято рішення одноголосно про задоволення заяви ОСОБА_1 про його звільнення з посади голови правління ЖБК «Іллічівський-10» за власним бажанням.

Встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року, зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року шляхом викладення резолютивної частини в іншій редакції, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про поновлення на роботі на посаді начальника юридичного відділу та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу. У мотивувальній частині рішення суду апеляційної інстанції від 28 серпня 2012 року встановлено, що ОСОБА_1 у період із 01 жовтня 2011 року по 19 березня 2012 року працював на посаді голови правління ЖБК «Іллічівський-10» та отримав дохід у розмірі 4 090,93 грн.

Згідно з довідкою АА № 496595 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій ЖБК «Іллічівський-10» зареєстрований як юридична особа, керівник - ОСОБА_1 на дату та номер останньої реєстрації 16 листопада 2011 року.

Наказом від 28 лютого 2017 року № 3 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади голови правління ЖБК «Іллічівський-10» у зв`язку із закінченням терміну повноважень на підставі рішення загальних зборів згідно з протоколом загальних зборів від 26 лютого 2017 року № 1, про що зроблено запис 28 лютого 2017 року у його трудовій книжці.

Протоколом від 26 лютого 2017 року № 1 загальних зборів членів ЖБК «Іллічівський-10» серед інших питань вирішувалося питання № 7 про обрання голови правління ЖБК у зв`язку із закінченням повноважень чинного голови правління та обрано головою правління ЖБК «Іллічівський-10» ОСОБА_2

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 34 Закону України «Про кооперацію» трудові відносини у кооперативних організаціях регулюються цим законом, Законом про працю, Статутами кооперативних організацій та правилами їх внутрішнього розпорядку.

Згідно з вимогами статті 38 КЗпП України у разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом а також з інших поважних причин) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк про який просить працівник.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що ОСОБА_1 звільнений з посади голови правління ЖБК «Іллічівський-10» за власним бажанням 19 березня 2012 року, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів ЖБК «Іллічівський-10» від 26 лютого 2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ЖБК «Іллічівський-10» у зв`язку із закінченням терміну повноважень, оскільки питання про його звільнення з цієї посади у зв`язку з закінченням п`ятирічного строку перебування на посаді 26 лютого 2017 року вирішено з порушенням трудового законодавства України.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов привального висновку про те, що оскільки після звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ЖБК «Іллічівський-10» за власним бажанням 19 березня 2012 року на посаду голови правління ЖБК «Іллічівський-10» у встановленому Статутом ЖБК «Іллічівський-10» та Законом України «Про кооперацію» порядку він не переобирався, то відповідно рішення загальних зборів ЖБК «Іллічівський-10» від 26 лютого 2017 року про його звільнення є незаконним, а вимоги ОСОБА_1 про його поновлення на посаді - безпідставними, з огляду на те, що він не працював головою правління ЖБК «Іллічівський-10».

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних рішеннях, питання вичерпності висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів.

Доводи касаційної скарги, які значною мірою зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі; враховуючи правомірний правовий результат вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій, підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Інші доводи касаційної скарги є аналогічними тим доводами, які були викладені в апеляційній скарзі та перевірялися судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду цього спору.

Таким чином, Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника, при цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик