Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.07.2018 року у справі №753/6075/17

Постанова

Іменем України

1 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 753/6075/17-ц

провадження № 61-37694 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4;

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Амкодор-Укроспецмаш»;

представники відповідача:ОСОБА_5, ОСОБА_6;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року у складі судді Даниленка В. В. та постанову апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2018 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Невідомої Т. О.,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Амкодор-Укроспецмаш» (далі - ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш») про стягнення невиплаченої додаткової заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовна заява мотивована тим, що з 12 серпня 2013 року вона працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш». Наказом від 28 лютого 2017 року № 3/17-к її було звільнено з посади головного бухгалтера ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України. Зазначала, що у день звільнення їй не було виплачено всіх належних від підприємства коштів, а саме: додаткову заробітну плату у вигляді виробничої премії за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за січень 2017 року у розмірі 30 089 грн. Тому згідно зі статтею 117 КЗпП України вона має право на стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 165 375 грн. Посилалася на те, що наказом ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» від 29 грудня 2015 року №7-пр було введено в дію «Положення про оплату праці та преміювання співробітників ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш», яким передбачалась виплата премій. Вказувала, що виробничі премії повинні були систематично виплачуватися в повному розмірі, оскільки згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, вони є не заохоченнями, а різновидом додаткової заробітної плати.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд стягнути з ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» на її користь додаткову заробітну плату у вигляді виробничої премії за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за січень 2017 року у розмірі 30 089 грн; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 165 375 грн.

У листопаді 2017 року ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» пред'явило зустрічний позов до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що згідно з бухгалтерською довідкою від 7 липня 2017 року ОСОБА_4 у червні 2016 року було виплачено премію у розмірі 38 600 грн. Виплата премії відбулася на підставі видаткового касового ордеру від 30 червня 2016 року № 21, згідно з яким ОСОБА_4 отримала на руки премію у розмірі 35 188 грн 23 грн. Вказувало, що в первинних документах ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» відсутні наказ про преміювання працівників у червні 2016 року та письмове узгодження від голови загальних зборів учасників товариства засновника щодо погодженого розміру премій за червень 2016 року. Зазначало, що виплата премії ОСОБА_4 за червень 2016 року мала самовільний характер, а тому її має бути повернуто.

Ураховуючи викладене, ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» просило суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь премію за червень 2016 року у розмірі 35 188 грн 23 коп.; відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 430 грн 18 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 333 грн 88 коп.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Зустрічну позовну заяву ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» суму безпідставно отриманої премії за червень 2016 року у розмірі 35 188 грн 23 коп.; відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 430 грн 18 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 333 грн 88 коп., а всього стягнуто 42 952 грн 29 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив із того, що нарахування виробничої премії за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за січень 2017 року не було погоджено головою загальних зборів учасників товариства, як це передбачено Положенням про оплату праці та преміювання співробітників ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» та відповідний наказ про нарахування премії за січень 2017 року не видавався. Зазначена премія не носить систематичний характер, оскільки згідно з Положенням про оплату праці та преміювання співробітників ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» премія може бути виплачена за певних умов, при наявності джерела виплати, прибутку по підприємству, та її розмір може бути зменшено директором товариства.

Задовольняючи зустрічний позов ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш», суд першої інстанції виходив із того, що у товариства відсутні документи, які б підтвердили правомірність отримання ОСОБА_4 премії за червень 2016 року, оскільки у червні 2016 року премії працівникам товариства не виплачувались, а тому на підставі статей 1212, 1214 ЦК України ОСОБА_4 має повернути безпідставно отриману премію та відшкодувати товариству проценти за користування чужими грошима (стаття 536 ЦК України) та інфляційні втрати (статті 625 ЦК України).

Постановою апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року в частині вирішення зустрічного позову ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш». Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року змінено, виключено з мотивувальної частини рішення суду посилання на статті 143, 144 КЗпП України. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правові підстави для стягнення з ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» на користь ОСОБА_4 премії за січень 2017 року відсутні, оскільки нарахування вказаної премії не було погоджено головою загальних зборів учасників товариства, як це передбачено Положенням про оплату праці та преміювання співробітників ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» та відповідний наказ про нарахування премії за січень 2017 року на товаристві не видавався.

Проте згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми надані фізичній особі, як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, а премія прирівнюється до заробітної плати, тому цю виплату слід розцінювати як засіб для існування. Відтак, оскільки ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» не надало доказів того, що документи, які були надані ОСОБА_4 про виплату їй премії у червні 2016 року, є підробленими чи нечинними, то вимоги товариства про повернення виплаченої ОСОБА_4 у червні 2016 року премії є безпідставними.

У червні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині вирішення її позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити її позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не застосували положення статті 94 КЗпП України, згідно з якою питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами; положення статті 6 Закону України «Про оплату праці», статті 96 КЗпП України, які зазначають, що колективним договором, а якщо договір не укладався - актом роботодавця/ наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці; положення статті 21 Закону України «Про оплату праці», яка зазначає, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору; положення статті 22 Закону України «Про оплату праці», статті 97 КЗпП України, згідно з якою суб'єкти організації оплати праці/власник або уповноважений ним орган не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами; положення статті 2 Закону України «Про оплату праці», згідно з якою заробітна плата складається з основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Суд не врахував, що позовні вимоги стосуються виробничої премії за підсумками роботи січня 2017 року, а тому посилання на результати роботи попереднього 2016 року безпідставні. Згідно з частиною четвертою статті 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами, а невиплата їй премії за січень 2017 року погіршує умови, передбачені Положенням про оплату праці та преміювання співробітників ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш».

У частині вирішення зустрічного позову судові рішення не оскаржуються, тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про оплату праці» договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

За змістом частини першої статті 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, в тому числі умови запровадження та розміри премій встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Судом встановлено, що наказом від 29 грудня 2015 № 7-пр року було затверджено Положення про оплату праці та преміювання співробітників ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» (далі - Положення»), яке було введене в дію з 1 січня 2016 року.

Цим Положенням передбачені умови формування преміального фонду, розподіл преміальних фондів, порядок розрахунку, нарахування і виплати премій.

Пунктом 2.1 вказаного Положення передбачено, що у товаристві застосовується почасово-преміальна система оплати праці. Нарахування заробітної плати здійснюється за посадовими окладами згідно зі штатним розкладом з урахуванням відпрацьованого часу. Штатний розпис і зміни в ньому в письмовій формі узгоджуються з головою загальних зборів учасників товариства.

Згідно з пунктом 3.1 Положення преміювання працівників здійснюється за виконання показників виробничо-господарської діяльності з сформованого загального преміального фонду товариства. Загальний преміальний фонд формується по відділах, для яких плануються і враховуються показники преміювання.

У пункті 3.2 Положення визначено, що джерелом виплати та базою для розрахунку премії є нерозподілений прибуток товариства, сформований в звітному періоді без урахування виплати премії.

Відповідно до пунктів 6.1-6.5 Положення преміювання працівників здійснюється за звітний період (за підсумками роботи) при наявності джерела виплати премій або прийнятті рішення про виплату премії авансом.

Підставою для нарахування та виплати премій є дані бухгалтерського та управлінського обліку. Розрахунок загального преміального фонду, в тому числі розмір премії директора, до виплати премій, узгоджується в письмовій формі з головою загальних зборів учасників товариства. Розмір премії кожному співробітнику затверджується директором на підставі пропозицій начальників підрозділів виданням відповідного наказу про преміювання. При наявності джерела виплати може бути нарахована і виплачена премія за підсумками роботи за півріччя і рік. Розміри таких премій і її розподіл між співробітниками визначає директор і погоджує з Головою загальних зборів учасників товариства.

Вирішуючи спір, суди, врахувавши наведені вище норми права та обставини справи, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» на користь ОСОБА_4 премії за січень 2017 року, оскільки листом голови загальних зборів, заступника генерального директора відкритого акціонерного товариства «АМКОДОР» - управляюча компанія холдинга» від 1 березня 2017 року №5.23-19/70-12/6-1 ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» було відмовлено в задоволенні листа-звернення про погодження виплати премії працівникам товариства, у зв'язку із збитками, які отримало товариство за результатами роботи у 2016 році (а.с. 69 т. 1). Крім того, згідно з довідкою від 10 липня 2017 року № 219 про нарахування премії працівникам ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» в січні-лютому 2017 року премії за вказані місяці працівникам товариства, у тому числі згідно Положення про оплату праці та преміювання працівників ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш», затвердженого наказом від 29 грудня 2015 року № 7-пр не нараховувались та не виплачувались (а.с. 72 т. 1). У зв'язку з цим відсутні підстави для застосування і статті 117 КЗпП України.

Посилання касаційної скарги на те, що Положенням про оплату праці та преміювання працівників ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» передбачено виплата премій за звітний період, тобто і за місяць, а нею пред'явлений позов про стягнення премії за січень 2017 року, а не за 2016 рік, безпідставні, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що виплата премій здійснювалася на підприємстві щомісячно. Не визначено такого обов'язку роботодавця і в Положенні про оплату праці та преміювання працівників ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш». Натомість, зазначено, що джерелом виплати та базою для розрахунку премії є нерозподілений прибуток товариства, сформований в звітному періоді без урахування виплати премії (пункт 3.2 Положення), тобто виплата премії можлива за наявності прибутку. А згідно з пунктом 6.5 Положення при наявності джерела виплати може бути нарахована і виплачена премія за підсумками роботи за півріччя і рік.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

Ю. В. Черняк