Історія справи

Постанова

Іменем України

01 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 325/52/17-ц

провадження № 61-19111св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник - публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит»,

заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю «Марїнський Укрпромзбут», товариство з обмеженою відповідальністю «Стройинвест Донбасс», товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», ОСОБА_3,

суб'єкт оскарження - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко Олексій Степанович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області у складі судді Шеїної Л. Д. від 22 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області у складі суддів: Крилової О. В., Дзярука М. П., Трофимової Д. А. від 17 травня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2017 року публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит» (далі - ПАТ «Банк Національний Кредит») звернулося до суду із скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС МЮ України) Кузьменка О. С., заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (далі - ДВС) МЮ України, товариство з обмеженою відповідальністю «Марїнський Укрпромзбут» (далі - ТОВ «Марїнський Укрпромзбут»), товариство з обмеженою відповідальністю «Стройинвест Донбасс», товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», ОСОБА_3, про визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О. С., визнання незаконним повідомлення про повернення виконавчого документа та зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України вирішити питання щодо відкриття виконавчого провадження.

Скарга мотивована тим, що 23 грудня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменком О. С. повернуто банку виконавчий документ з порушенням статті 58 Конституції України щодо зворотної дії в часі нормативно-правових актів, а саме Закону України № 1404-19 від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження».

Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2017 року скаргу ПАТ «Банк Національний Кредит» задоволено частково.

Визнано дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О. С. з повернення виконавчого документа стосовно ТОВ «Мар'їнський Укрпромзбут» про звернення стягнення на предмет іпотеки без виконання від 23 грудня 2016 року на підставі Закону України № 1404-19 від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» незаконними.

Визнано незаконним і скасовано повідомлення від 23 грудня 2016 року, винесене державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменком О. С. з повернення виконавчого документа стосовно ТОВ «Мар'їнський Укрпромзбут» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Задовольняючи скаргу частково, суд першої інстанції виходив із того, що під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження (сума стягнення 11 млн 399 тис. 174 грн 07 коп.) державний виконавець повинен був керуватися нормами Закону України № 606-XIV від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження», який був чинним до 05 жовтня 2016 року та, відповідно до норм якого до підвідомчості відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України належать виконавчі провадження сума зобов'язань яких становить десять і більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2017 року апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України відхилено. Ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на час набуття чинності Законом України №1404-19 від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» вже існувало рішення суду, яке зобов'язувало Департамент ДВС МЮ України вчинити дії з виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, у разівиконання вказаним Департаментом покладених на нього законодавством обовязків та належного прийняття виконавчого документа до виконання на час його первісного подання, виконавчий документ на час набуття чинності зазначеним Законом вже б знаходився на виконанні.

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України просить скасувати судові рішення в частині задоволення скарги ПАТ «Банк Національний Кредит» та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги в цій частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменко О. С. під час винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 23 грудня 2016 року діяв відповідно до вимог Закону України №1404-19 від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮ України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція) в редакції, яка була чинною на час виконання виконавчих дій.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

10 травня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що 09 листопада 2015 року Приазовським районним судом Запорізької області ухвалено рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ «Мар'їнський Укрпромзбут», у якого наявна заборгованість перед ПАТ «БанкНаціональний кредит» у розмірі 11 млн 399 тис. 174 грн 07 коп., у зв'язку з чим 14 червня 2016 року видано виконавчий лист.

15 серпня 2016 року була винесена незаконна постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04 серпня 2016 року, що встановлено рішенням Приазовського районного суду Запорізької області 23 вересня 2016 року, яким дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження визнано незаконними; скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України вирішити питання про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви від 04 липня 2016 року. Зазначена ухвала суду від 23 вересня 2016 року набрала законної сили 17листопада 2016 року .

У зв'язку з наведеним 05 грудня 2016 року ПАТ «Банк Національний кредит» звернулося до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України із заявою про відкриття виконавчого провадження.

23 грудня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України винесено повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі пункту 4 розділу І Інструкції в редакції від 29 вересня 2016 року, оскільки такі рішення йому не підвідомчі.

У частині першій статті 58 Конституції України та статті 5 ЦК України вказано, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, і не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Офіційне тлумачення цього конституційного положення наведено в рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, в якому зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» втратив чинність з 05 жовтня 2016 року відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-XVIII «Про виконавче провадження», який, відповідно, 05 жовтня 2016 року набрав чинності.

У пункті 7 Перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-XVIII «Про виконавче провадження» закріплено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції в редакції, що була чинною на час звернення ПАТ «БанкНаціональний кредит» до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України,відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України підвідомчі рішення, за якими, зокрема сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

У пункті 10 частини четвертої статті 4 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-XVIII «Про виконавче провадження», який набрав чинності на час звернення ПАТ «БанкНаціональний кредит» до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України, закріплено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Таким чином, оскільки здійснення виконавчих дій з виконання вказаного судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не було розпочато до чинності Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-XVIII «Про виконавче провадження» та Інструкції в редакції від 29 вересня 2016 року, а також з огляду на суму зобов'язання в розмірі 11 млн 399 тис. 174 грн 07 коп., то головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України, повертаючи стягувачу зазначений виконавчий документ без прийняття до виконання, діяв відповідно до вимог чинного на час вчинення таких дій законодавства.

Крім того, згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відсутні підстави зобов'язувати відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України здійснювати виконавчі дії, які були передбачені законодавством, що втратило чинність на момент здійснення таких дій.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2017 року скасувати.

У задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка ОлексіяСтепановича, заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю «Марїнський Укрпромзбут», товариство з обмеженою відповідальністю «Стройинвест Донбасс», товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», ОСОБА_3, про визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України КузьменкаОлексія Степановича, визнання незаконним повідомлення про повернення виконавчого документа та зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вирішити питання щодо відкриття виконавчого провадження відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит на користь відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 1 600 (одна тисяча шістсот) грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк