Історія справи

Постанова КЦС ВП від 01.03.2023 року у справі №303/1130/19
Постанова КЦС ВП від 01.03.2023 року у справі №303/1130/19
Постанова КЦС ВП від 01.03.2023 року у справі №303/1130/19

Постанова

Іменем України

01 березня 2023 року

м. Київ

справа № 303/1130/19

провадження № 61-9731св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2021 року у складі судді Гутій О. В., додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2021 року у складі судді Гутій О. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 липня 2022 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Бисаги Т. Ю., Готри Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що вона та ОСОБА_2 є користувачами суміжних земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 .

Рішенням Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 09 лютого 2017 року «Про встановлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у АДРЕСА_3 » було затверджено акт комісії по встановленню меж вищевказаних суміжних земельних ділянок. Встановлена цим рішенням сільської ради межа проходила

по території її земельної ділянки, а належна їй огорожа (№ 3) опинилася на земельній ділянці ОСОБА_2 . Саме тоді відповідач установив на затвердженій межі власну огорожу, демонтувавши належну їй огорожу.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 04 квітня 2017 року у справі № 303/1276/17 у задоволенні її позову до Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , третя особа - Державне підприємство «Закарпатський геодезичний центр» про скасування рішення Івановецької сільської радиМукачівського району Закарпатської області від 09 лютого 2017 року «Про встановлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у АДРЕСА_3 » було відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 09 листопада

2017 року у справі № 303/1276/17 її апеляційну скаргу задоволено, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким її позов задоволено. Скасовано рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 09 лютого 2017 року «Про встановлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 у АДРЕСА_3 ».

Отже, дії відповідача щодо демонтажу огорожі (№ 3), яка була розташована між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 та щодо встановлення своєї огорожі є неправомірними.

Відповідно до Технічного паспорта на її домоволодіння

АДРЕСА_2 огорожа, позначена як «№ 3», на межі земельних ділянок сторін виготовлена з металу та має протяжність 22 погонні метри.

Розмір збитків у зв`язку зі знищенням цієї огорожі вона оцінювала у сумі

22 тис. грн, виходячи з вартості одного погонного метра огорожі у сумі

1 тис. грн, однак для більш точного визначення розміру заподіяної шкоди проситиме суд призначити судову будівельно-технічну експертизу.

Крім того, зазначеними протиправними діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка полягала в душевних стражданнях внаслідок такої протиправної поведінки щодо неї. Дії відповідача були зухвалими, з його боку мали місце численні образи та застосування до неї фізичної сили. Розмір компенсації моральної шкоди вона оцінювала у розмірі 50 тис. грн.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 на підставі положення статей 22 23 1167 1168 ЦК України ОСОБА_1 просила суд:

- зобов`язати ОСОБА_2 за власний кошт демонтувати встановлену ним огорожу на межі земельних ділянок АДРЕСА_2 і

АДРЕСА_2 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на її користь шкоду, завдану знищенням огорожі № 3 на межі земельних ділянок АДРЕСА_2 і АДРЕСА_2 , у розмірі 72 тис. грн, де

22 тис. грн - матеріальна шкода та 50 тис. грн - моральна шкода;

- судові витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 30 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1 536,80 грн судового збору.

Додатковим рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 9 806,40 грн витрат, понесених на оплату експертизи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що на місці демонтованої огорожі відповідачем встановлена нова огорожа з металевих листів, тому вимога про зобов`язання відповідача за власний кошт демонтувати огорожу безпідставна, а вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди не доведені належними і допустимими доказами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із проведенням судової будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції виходив із результату вирішення справи по суті.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 30 червня 2021 року та додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду від 15 липня 2021 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди - 3 110, 40 грн, на відшкодування моральної шкоди -

1 тис. грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто

з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9 246,45 грн на відшкодування витрат із оплати судової експертизи. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1 493 грн судового збору у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції і 2 239,39 грн судового збору, пов`язаного з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Стягнуто ОСОБА_2 на користь держави 43,80 грн судового збору у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та 65,81 грн судового збору, пов`язаного з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 не вправі був на свій розсуд, не маючи на те законних підстав і права демонтувати елементи огорожі, самоправно втручатися у право власності позивачки,

яке є непорушним і яке підлягає захисту, а завдана такими його діями шкода підлягає відшкодуванню. Якщо відповідач вважав своє право порушеним, він не був позбавлений права і можливості діяти у законний спосіб для захисту і поновлення свого права, зокрема, шляхом ініціювання відповідного позову до суду, його забезпечення тощо. Отже, дії відповідача з демонтажу металевої огорожі мали місце, вони є неправомірними, оскільки права на їх вчинення щодо майна ОСОБА_1 він не мав,

а відсутність своєї вини у завданні шкоди позивачці не довів. При цьому вимога позивачки про демонтаж нової огорожі не захистить і не поновить її порушене право.

Проте, заявлений позивачкою розмір відшкодування шкоди, завданої цими діями відповідача, не було доведено у повному обсязі. Згідно з висновками повторної судової будівельно-технічної експертизи від 22 грудня 2020 року, призначеної ухвалою міськрайонного суду від 08 січня 2020 року

за клопотанням відповідача, вартість демонтованої металевої огорожі з урахуванням її фізичного зносу станом на грудень 2020 року становить 3 110,40 грн. Тому, саме цю суму позивачка вправі отримати у рахунок відшкодування завданої їй майнової шкоди.

Крім того, у позивачки виникло право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй відповідачем, винні, протиправні дія якого щодо пошкодження та знищення її майна порушили звичний ритм життя позивачки, спокій, призвели до негативних переживань, душевних страждань та змусили її докладати додаткових зусиль для організації свого життя, для захисту порушених прав. З урахуванням характеру і наслідків завданої шкоди, фактів, що мають значення, результату виконання обов`язку доказування шкоди, вимог розумності і справедливості апеляційний суд уважав, що позов у цій частині доведений частково і розмір компенсації моральної шкоди позивачці слід визначити у розмірі 1 тис. грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції здійснив розподіл судових витрат, поклавши такі витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити у повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової

палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 30 червня 2021 року та постанови Закарпатського апеляційного суду

від 11 липня 2022 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребуваної її матеріали з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області вищезазначену цивільну справу.

28 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог, так як вона просила суд захистити її порушенні права шляхом зобов`язання відповідача демонтувати встановлену ним нову огорожу та відшкодувати завдану їй майнову

та моральну шкоду, а не суму вартості знищеного її паркану. Крім того, висновок експерта від 22 грудня 2020 року № 9076, складений за наслідками проведеної повторної судової будівельно-технічної експертизи, є неналежним та недопустимим доказом, так як на вирішення експертові було постановлено питання: «Яка вартість збитків, заподіяних знищенням металевої огорожі на межі земельних ділянок АДРЕСА_2 і

АДРЕСА_4 ?», натомість у висновку експерта міститься відповідь: «Вартість демонтованої металевої огорожі № 3, довжиною 22 погонних метри на межі ділянок АДРЕСА_2 та

АДРЕСА_4 станом на грудень 2020 року -

3 110,40 грн». Судами не було враховано, що нова огорожа, яка побудована відповідачем, не може поновити її порушені права, так як розташована з порушенням меж її земельної ділянки і встановлена за рішенням сільської ради від 09 лютого 2017 року, яке скасоване рішенням апеляційного суду від 09 листопада 2017 року. Крім того, апеляційний суд, частково відновлюючи її порушені права, поклав на неї непомірно високі судові витрати.

Посилається на відповідні судові рішення Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Судом відшкодовано позивачці реальні збитки. Нова огорожа встановлена відповідачем безпосердньо на місці зруйнованої огорожі позивачки, що встановлено судовою будівельно-технічною експертизою від 14 серпня

2019 року, проти якої вона не заперечувала.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 17 лютого 2019 року № 156542820)

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30 грудня 2017 року державним нотаріусом Мукачівської районної державної нотаріальної контори Шпений М. Ю. за реєстровим № 1-1008,

є власником 1/2 частки у праві власності на житловий будинок

АДРЕСА_2 , власником іншої 1/2 частки у праві власності на цей будинок

на підставі аналогічного свідоцтва, виданого 30 грудня 2017 року цим же нотаріусом за реєстровим № 1-1009, є ОСОБА_4 , право власності цих осіб зареєстровано 30 грудня 2017 року (т. 1, а. с. 4-6).

ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі договору дарування, посвідченого

11 липня 2003 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімертом В. І. за реєстровим № 818, право власності обдарованого зареєстровано 27 жовтня 2007 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим товариством з обмеженою відповідальністю «Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (далі - ТОВ «Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки») 27 жовтня 2007 року за № 16437682 (т. 1, а. с. 38-40).

Отже, сторони є користувачами суміжних земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 .

Технічним паспортом на садибний житловий будинок

АДРЕСА_2 , складеним

09 вересня 2015 року ТОВ «Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» на замовлення ОСОБА_1 , зафіксовано у характеристиці будинку, господарських будівель та споруд, що до будинку належить огорожа № 2, з дошок, довжиною 18 погонних метрів, (відсоток зносу 65) і огорожа № 3, металева, довжиною 22 погонні метри (відсоток зносу 55), рік побудови будинку вказаний «1948», рік побудови обох огорож указаний «1975» (т. 1, а. с. 9-11).

Між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 існували судові спори, пов`язані із визначенням межі на місцевості між належними їм земельними ділянками.

Так, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 04 квітня 2017 року у справі № 303/1276/17 у задоволенні позову

ОСОБА_1 до Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , третя особа - державне підприємство «Закарпатський геодезичний центр» про скасування рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області

від 09 лютого 2017 року «Про встановлення меж земельної ділянки

гр. ОСОБА_2 у АДРЕСА_3 » було відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 09 листопада

2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області

від 09 лютого 2017 року «Про встановлення меж земельної ділянки

гр. ОСОБА_2 у АДРЕСА_3 ».

ОСОБА_2 стверджував, що огорожа, про яку йдеться, була встановлена його батьком у 70-х роках минулого століття, входила до складу будинковолодіння АДРЕСА_3 , була відображена у Технічному паспорті на будинок під АДРЕСА_5 і через непридатність для використання була ним демонтована через понад

40 років після встановлення зі спорудженням нової огорожі (т. 1, а. с. 34-36).

У Технічному паспорті на житловий будинок індивідуального фонду АДРЕСА_2 , складеним станом на квітень 2003 року Мукачівським районним комунальним підприємством технічної інвентаризації та експертної оцінки на замовлення ОСОБА_5 , зафіксовано у характеристиці будівель і споруд, що до будинку під № 1-3 належать «споруди метал» (знос указаний як «20,40»), рік побудови будинку вказаний «1956», рік побудови «споруди метал» не вказаний (т. 1, а. с. 41-45).

Отже, у зазначеному технічному паспорті не зафіксовані конкретний вид «споруди метал», рік побудови та інші характеристики цієї споруди (споруд), зокрема, довжина, якщо йдеться про огорожу, паркан. Схема розташування на земельній ділянці відповідних будівель і споруд у технічному паспорті відсутня.

Натомість відповідні конкретні ідентифікуючі дані щодо металевої огорожі № 3, довжиною 22 м зафіксовані у характеристиці будинку, господарських будівель та споруд, ця огорожа відображена на схематичному плані земельної ділянки, які є складовими Технічного паспорта на садибний житловий будинок АДРЕСА_2 .

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 24 червня 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 , призначено

у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «Яка вартість збитків, заподіяних знищенням металевої огорожі № 3, довжиною 22 погонних метри, на межі земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ?», проведення експертизи доручено експерту Туряниці І. А. (т. 1, а. с. 60).

Висновком від 14 серпня 2019 року № 21-08/19 судово будівельно-технічної експертизи зафіксовані, зокрема, такі обставини:

- зруйнована огорожа, загальною довжиною 22,0 м, була встановлена на спільній межі домоволодінь АДРЕСА_1 та

АДРЕСА_2 ;

- ця огорожа була з металевої сітки типу «рабиця» з клітинками 50х50 мм на стійках (опорах) з металевих труб діаметром 50 мм і швелерів

№№ 14/20 мм та висотою 2,00 м, що були забетоновані в ямах глибиною 0,50/0,60 м;

- на час обстеження на місці зруйнованої огорожі ОСОБА_2 вже була встановлена нова огорожа з металевих листів профнастилу по металевих трубостойках на бетонному цоколі;

- залишки зруйнованої огорожі (фрагменти сітки, частина окремих стовпів) були розкидані біля нової огорожі на ділянці ОСОБА_1 ;

- розташування зруйнованої огорожі відображене як «частина пошкодженої огорожі» по лінії межі між домоволодіннями АДРЕСА_1 і

АДРЕСА_2 як це зафіксовано на схематичному плані земельної ділянки

у Технічному паспорті на садибний житловий будинок

АДРЕСА_4 ;

- вартість відновлення зруйнованої огорожі складає 20 446 грн, що є вартістю збитків, заподіяних знищенням металевої огорожі № 3, довжиною 22 погонних метри, на межі земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1

(т. 1, а. с. 63-73).

Із розміром майнової шкоди, визначеною висновком від 14 серпня

2019 року № 21-08/19 судової будівельно-технічної експертизи, не погодився ОСОБА_2 , який вказав на безпідставне неврахування експертом фізичного зносу демонтованої огорожі, як це передбачено законодавством при здійсненні відповідної оцінки, на безпідставність визначення розміру збитків у вигляді вартості відновлювального ремонту, оскільки нова огорожа вже встановлена, на неврахування інших вимог, передбачених при проведенні такої експертизи, а відтак, на сумнівність і неправильність висновку експерта, тому в особі свого представника адвоката Міщенко О. О. заявив 14 листопада 2019 року клопотання про призначення повторної судово будівельно-технічної експертизи (т. 1, а. с. 84-87).

До свого клопотання ОСОБА_2 додав копію Технічного паспорта

на садибний житловий будинок АДРЕСА_2 , складеного 04 липня

2019 року комунальним підприємством «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», в якому міститься характеристика будинку, господарських будівель та споруд, де вказано, що до будинку належать під № 1-5 «споруди ворота - металеві, огорожа - металева сітка, металопрофіль на бетонному фундаменті», при цьому: рік побудови будинку вказаний «1956», рік побудови огорожі не вказаний, місце розташування та характеристики огорожі, у тому числі, її частини з металопрофіля, не вказані, схема розташування на земельній ділянці відповідних будівель і споруд

у технічному паспорті відсутня (т. 1, а. с. 93-99).

Відповідач надав також витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 липня 2019 року

№ 175278647, з якого вбачається, що «ворота - металеві, огорожа - металева сітка, металопрофіль на бетонному фундаменті» під № 1-5

є складовою об`єкта нерухомого майна - житлового будинку

АДРЕСА_2 , державна реєстрація права власності на який проведена за ОСОБА_2 12 липня 2019 року (т. 1, а. с. 100-101).

У судовому засіданні 14 листопада 2019 року у прийнятті цих документів

як доказів ухвалою суду було відмовлено, оскільки строк для подання доказів відповідачем був пропущений за відсутності доказів про наявність поважних причин для цього і питання про поновлення строку для подання доказів не ставилося (т. 1, а. с. 102-105).

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 08 січня 2020 року за клопотанням відповідача призначено у справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «яка вартість збитків, заподіяних знищенням металевої огорожі № 3, довжиною 22 погонних метри, на межі земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ?», проведення якої було доручено експертам Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (т. 1, а. с. 117-118).

Висновком експерта № 9076 судової оціночно-будівельної експертизи

від 22 грудня 2020 року, складений судовим експертом Дроздом В. В.

(т. 1, а. с. 128-160), зафіксовані, зокрема, такі обставини:

- на спільній межі домоволодінь АДРЕСА_2 та

АДРЕСА_4 встановлена огорожа, а саме: огорожа, довжиною 22,4 м,

від будівлі літньої кухні являє собою стрічковий монолітний фундамент

з уступами; в стрічковий фундамент заанкерований металевий каркас

з металевих прямошовних зварних труб діаметром 50 мм та труби профільної перерізом 40 мм х 20 мм; на каркас змонтовано металеві листи з профнастилу висотою 1 м;

- стара демонтована огорожа була з металевої сітки рабиці по металевих опорах;

- залишки старої демонтованої огорожі (рулон сітки рабиці висотою 1,5 м і чарункою 50х50 мм, металева труба діаметром 56 мм і висотою від рівня бетону 1,3 м, металевий круг діаметром 25 мм у бетоні перерізом

0,3х0,3х0,4 м і висотою від рівня бетону 1,2 м, швелер № 16 в бетоні перерізом 0,3х0,3х0,4 м і висотою від рівня бетону 1,3 м (уражений корозією і не придатний для використання під опору) знаходилися на території домоволодіння АДРЕСА_1 ;

- фізичний знос демонтованої огорожі становить 75%, технічний стан ветхий;

- вартість будівництва аналогічної огорожі станом на лютий 2017 року (час демонтажу огорожі згідно позовної заяви) складає 4 517 грн, станом на грудень 2020 року (час проведення експертизи) складає 6 912 грн;

- для визначення вартості демонтованої металевої огорожі № 3, довжиною

22 погонних метри, необхідно врахувати коефіцієнт фізичного зносу

огорожі, що згідно з Технічного паспорта на будинок

АДРЕСА_4 складав 55%;

- отже, вартість демонтованої металевої огорожі № 3, довжиною

22 погонних метри, могла становити:

- станом на лютий 2017 року 4 517 грн х 0,45% = 2 032,65 грн;

- станом на грудень 2020 року 6 912 грн х 0,45% = 3 110,40 грн.

Відтак, із урахуванням фізичного зносу вартість демонтованої між домоволодіннями АДРЕСА_1 та

АДРЕСА_2 металевої огорожі № 3, довжиною 22 погонних метри, (відповідно до Технічного паспорта на будинок АДРЕСА_4 ) на грудень 2020 року становить 3 110,40 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

За змістом положень статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема,

є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну

шкоду передбачені нормами статей 1166 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками

є втрати, які особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім того, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, тому позивач повинен довести: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що на місці демонтованої огорожі відповідачем встановлена нова огорожа з металевих листів, тому вимога про зобов`язання відповідача за власний кошт демонтувати огорожу безпідставна, а вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди не доведені належними і допустимими доказами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов

ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2 не вправі був на свій розсуд, не маючи на те законних підстав і права демонтувати елементи огорожі, самоправно втручатися у право власності позивачки, яке є непорушним і яке підлягає захисту, а завдана такими його діями шкода - підлягає відшкодуванню. Отже, дії відповідача з демонтажу металевої огорожі мали місце, вони є неправомірними, оскільки права на їх вчинення щодо майна ОСОБА_1 він не мав, а відсутність своєї вини у завдані шкоди позивачці не довів. Проте, заявлений позивачкою розмір відшкодування шкоди, завданої цими діями відповідача, не було доведено

у повному обсязі. Крім того, апеляційний суд зазначив, що вимога про зобов`язання відповідача за власний кошт демонтувати огорожу безпідставна, так як відповідачем на місці демонтованої огорожі встановлена нова огорожа.

З такими висновками апеляційного суду Верховний Суд не погоджується.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, суд апеляційної інстанції уповноважений на перегляд рішення суду першої інстанції лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції

Разом з тим, переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд не звернув уваги на те, що позивачкою пред`явлено позов до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, в якому вона, визначаючи на власний розсуд предмет позову, просила суд:

- зобов`язати ОСОБА_2 за власний кошт демонтувати встановлену ним огорожу на межі земельних ділянок АДРЕСА_2 і

АДРЕСА_2 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на її користь шкоду, завдану знищенням огорожі № 3 на межі земельних ділянок АДРЕСА_2 і АДРЕСА_2 , у розмірі 72 тис. грн, де

22 тис. грн - матеріальна шкода та 50 тис. грн - моральна шкода.

Апеляційний суд у порушення вимог статей 368 374 ЦПК України, пункту в) підпункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України про те, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, взагалі не зазначив мотивів відхилення суттєвих аргументів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відповідач установив на межі домоволодінь власну огорожу, демонтувавши протиправно належну їй огорожу.

Під способами суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5. постанови Великої Палати Верховного

Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження

№ 12-158гс18).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам

(пункт 57. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня

2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18).

Отже, з урахуванням наведеного вище Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції достовірно встановив незаконність дій відповідача по знесенню старої огорожі, належної позивачці, і побудови нової огорожі на межі земельних ділянок сторін у справі, але, разом з тим, вимог позову про зобов`язання відповідача за власний кошт демонтувати спірну огорожу не розглянув, замінивши цю вимогу відшкодуванням збитків, які відповідачка не просила.

Вимога позивачки про відшкодування шкоди стосувалася не компенсації

за знесення огорожі, встановленої відповідачем, а іншими обставинами,

а саме - знесення її огорожі.

Вказані вище обставини свідчать про неповне встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин, які мають істотне значення

для правильного вирішення справи, порушення норм процесуального

права, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до цього суду.

Згідно з вимогами частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або

(та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 липня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець