Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 р.

м. Київ

справа № 127/16145/17

провадження № 51-4973 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді Марчук Н.О.,

суддів: Маринича В.К., Стороженка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Міщанінцева О.В.,

прокурора Гладкого О.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника Білозора О.Л. і засудженого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2017 року таухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 03 січня 2018 року щодо

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с.Матейків Барського району

Вінницької області, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 03 січня 2018 року, ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він у період часу з 01 по 09 травня 2017 року ОСОБА_2, у невстановлений час, у приміщенні Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» під час розмови із ОСОБА_3, який утримувався в умовах установи, домовився з останнім про те, що він за винагороду в розмірі 500 грн принесе та передасть 13 травня 2017 року засудженому наркотичні засоби.

У подальшому, 11 травня 2017 року ОСОБА_2, виконуючи умови домовленості з ОСОБА_3, у м. Вінниці отримав від невстановленої особи наркотичні засоби, які були упаковані у п'ять поліетиленових згортків, після чого пішов до свого дому за адресою: м. Вінниця, вул. Баженова, 34/225, де зберігав наркотичні засоби до 13 травня 2017 року.

Згодом, 13 травня 2017 року о 06.00 ОСОБА_2, збираючись на службу, забрав із свого дому зазначені наркотичні речовини, які зберігав у пластиковому судку для їжі, та о 07.00, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно переніс їх з метою збуту в місця позбавлення волі через контрольно-пропускний пункт на територію, яка знаходиться під охороною ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для передачі ОСОБА_3, який утримувався в умовах установи.

Після чого ОСОБА_2 був затриманий оперуповноваженими оперативної частини установи та співробітниками поліції, які виявили та вилучили у ОСОБА_2 п'ять поліетиленових згортків із наркотичним засобом - канабісом, масою 181,09 г; амфетаміном, масою 0,81 г; та метадоном, масою 0,064 г.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, не погоджуючись із постановленими щодо ОСОБА_2 судовими рішеннями через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить їх змінити, призначити покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України та звільнити від його відбування на підставі ст. 75 КК України. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, безпідставно не застосував до його підзахисного положення ст.ст. 69, 75 КК України та призначив надмірно суворе покарання, при цьому не врахував усіх пом'якшуючих обставин, зокрема того, що ОСОБА_2 повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин і тяжких наслідків.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, не погоджуючись із постановленими щодо нього судовими рішеннями через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, просить їх змінити, призначити покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України та звільнити від його відбування на підставі ст. 75 КК України. Свої вимоги засуджений мотивує доводами, аналогічними до доводів свого захисника.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг і просив залишити без зміни ухвалені щодо ОСОБА_2 судові рішення.

Мотиви Суду

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК України в касаційному порядку не оспорюються.

Щодо доводів касаційних скарг засудженого та його захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі ОСОБА_2 внаслідок суворості, то вони є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, врахував ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, наявність обставин, що пом'якшують покарання - щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також дані про особу засудженого, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем служби.

Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, дотримався вимог статей 65 - 67,69 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав визнати призначене покарання надмірно суворим, як про це зазначено в касаційних скаргах захисника та засудженого, колегія суддів не знаходить.

Крім того, доводи засудженого та захисника щодо невідповідності призначеного судом першої інстанції покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи їх апеляційні скарги на вирок суду першої інстанції, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційні скарги захисника Білозора О.Л. і засудженого залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 03 січня 2018 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

Н.О. Марчук В.К. Маринич С.О. Стороженко