Історія справи

Постанова

Іменем України

26 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 444/556/17

провадження № 51-753 км 18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Буланова О. П.,

прокурора Цигана Ю. В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140240000033, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. ЛавриківЖовківського району Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Жовківського районного суду Львівської області від 19 березня 2013 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Жовківського районного суду Львівської області від 29 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Вирішено питання речових доказів

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 засуджено за те, що він, 09 січня 2017 року близько 23.00 год. прибув до домоволодіння ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та таємно викрав з гаража належне потерпілому майно, на загальну 960 грн., яким розпорядився на власний розсуд.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що апеляційний суд прийняв передчасне рішення, залишаючи без зміни вирок суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, що в свою чергу призвело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

Під час касаційного розгляду прокурор підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

При цьому згідно зі ст. 438 КПК Українипідставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч.3 ст. 185 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог статей50,65 ККУкраїни особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно приписів ст. 75 ККУкраїни якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При цьому, рішення суду щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

Так, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, яке згідно з вимогами ст. 12 КК Україниє тяжким злочином.

Обираючи засудженому вид і міру покарання, суд послався на обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, відсутність обставин, що його обтяжують, а тому призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 ККУкраїни у виді позбавлення волі на строк 3 роки, яке є мінімальним у межах санкції вказаної норми.

Разом з цим, свого рішення про звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 ККУкраїни суд першої інстанції належним чином не мотивував, не обґрунтував підстав, з яких він дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання з урахуванням даних про особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, маючи незняту і непогашену судимість за вчинення злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, натомість, діючи повторно, вчинив таємне викрадення чужого майна з проникненням в приміщення, не працює.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок місцевого суду, належним чином викладені у ній доводи не перевірив, своє рішення, всупереч вимогамст. 419 КПК України, не обґрунтував, належних й достатніх мотивів спростування доводів не навів.

Враховуючи викладене, касаційна скарга прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 - скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність - ст. 75 ККУкраїни, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та, за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення і тих же даних про особу винного, призначення засудженому покарання із застосуваннямст. 75 ККУкраїни слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук Л. Ю. Кишакевич В.В. Щепоткіна