Історія справи

Постанова

іменем України

23 серпня 2022 року?

м. Київ

справа № 551/155/21

провадження № 51-801км22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:?

головуючого ОСОБА_1 ,?

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:?

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції

засудженого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 10 січня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 9 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021175610000026 від 4 лютого 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Шишаки Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз засудженого вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 11 листопада 2020 року за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 9 листопада 2021 року ОСОБА_6 засуджено за частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі статті 71 КК ОСОБА_6 за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 11 липня 2020 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

ОСОБА_6 взято під варту у залі суду. Строк відбування покарання визначено обчислювати з дати постановлення вироку.

Вирішено питання з речовими доказами та стягнуто у дохід держави процесуальні витрати.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.

7 січня 2021 року близько 21:00 ОСОБА_6 зайшов до приміщення гаража домогосподарства потерпілого ОСОБА_8 , розташованого на АДРЕСА_2 , щоб забрати належну йому портативну колонку, однак, перебуваючи у приміщенні таємно і повторно викрав бензопилу марки «GOOD LUCK», модель GL 4500, вартістю 9999,67 грн та покинув приміщення.

УхвалоюПолтавського апеляційного суду від 10 січня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 9 листопада 2021 року.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, оскільки вважає, що він не вчиняв кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, а зібрані прокурором докази сфальсифіковані та отримані в порушення вимог кримінального процесуального закону.

Крім того, засуджений у своїй касаційній скарзі не погоджується і з вироком місцевого суду, оскільки вважає, що слідчий під час проведення досудового розслідування весь час вводив його в оману, підтасовував докази, а суд у порушення його права на захист прийняв рішення про скорочений порядок розгляду кримінального провадження, не дивлячись на тиск з боку сторони обвинувачення.

Також засуджений у своїй касаційній скарзі вказує на порушення права на захист під час досудового розслідування та судового слідства, про що не навів належних спростувань суд апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та захисника, які підтримали касаційну скаргу, думку прокурора, яка частково підтримала касаційну скаргу, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Частиною 4статті 399 КПКпередбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 394 КПКсудове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, підсудний оскаржив вирок місцевого суду в апеляційному порядку, посилаючись на те, що він не вчиняв інкримінований йому злочин, а саме зазначав, що всі зібрані у справі докази є фальсифікацією, що по суті вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за вказаною скаргою, суддя суду апеляційної інстанції формально підійшов до розгляду апеляційної скарги та мотивував своє рішення тим, що під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , здійсненого в порядку частини 3 статті 349 КПК, фактичних обставин справи на які вказує в апеляційній скарзі обвинувачений, ніхто з учасників кримінального провадження не оспорював. У зв`язку з чим, цей суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 вирок суду оскаржив на підставах, на яких його не може бути оскаржено згідно з положеннями статті 394 КПК.

Проте суд апеляційної інстанції при прийнятті свого рішення, застосувавши положенняКПКщодо особливостей апеляційного оскарження окремих судових рішень (частини 2статті 394 цього Кодексу),залишив поза увагою те, що такі особливості не стосуються можливості оскарження в апеляційному порядку вироку на інших підставах, не вказаних у цій статті, у тому числі на підставі неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме доводи щодо відсутності події злочину та фальсифікації доказів на стадії досудового розслідування, як на те вказує в апеляційній скарзі ОСОБА_6 .

Водночас, відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2018 року (справа № 756/5578/15-к, провадження № 13-3зво18), національне законодавство, зокрема частина 2статті 394 КПК, встановлює обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення лише на підставі заперечення обставин, які ніким не оспорювалися і дослідження яких суд визнав недоцільним. Право на оскарження рішення суду на підставі неправильної кваліфікації дій указаним Кодексом не обмежується. Тобто норми КПКне містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, у яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував частину 3статті 349 КПКі визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

Крім того, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що, перевіряючи апеляційну скаргу засудженого, суддя-доповідач встановив відсутність порушень під час застосування місцевим судом положень статті 349 КПК, про що він наголошував у своїй апеляційній скарзі. Тобто суддя-доповідач вдався до оцінки та перевірки доводів апеляційної скарги, що не передбачено на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки така перевірка має здійснюватися судом апеляційної інстанції колегіально у складі, визначеному частиною 4 статті 31 КПК, під час апеляційного розгляду кримінального провадження (матеріалів провадження) по суті.

З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає, що на стадії прийняття апеляційної скарги суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог пункту 1 частини 1статті 438 КПКє підставою для його скасування.

Отже, доводи, наведені в касаційній скарзі ОСОБА_6 , щодо незаконності оспорюваного рішення є обґрунтованими й підлягають задоволенню.

Проте у своїй касаційній скарзі засуджений вказує і на незаконність вироку суду першої інстанції, що на цій стадії кримінального провадження не може бути предметом касаційного розгляду, оскільки такий вирок не було по суті перевірено судом апеляційної інстанції.

Відтак скасуванню підлягає ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене і на стадії прийняття апеляційної скарги діяти відповідно до вимогстатті 398 КПК.

Керуючись статтями433 434 436 438 441 442 КПК,Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 10 січня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 9 листопада 2021 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3