Історія справи

Ухвала ККС ВП від 01.06.2020 року у справі №463/3239/19

Постанова

іменем України

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 463/3239/19

провадження № 51-2529км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Єремейчука С. В.,

суддів Бородія В. М., Вус С. М.,

зучастю

секретаря судового засідання Мішиної О. О.,

прокурора Матюшевої О. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвоката Стеця Ростислава Ярославовича на ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 березня 2020 року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.

Львова від 12 лютого 2020 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ухвалою від 12 лютого 2020 року задовольнив клопотання заступника начальника Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань та наклав арешт на майно, вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням слідчого судді, адвокат Стець Р. Я. 21 лютого 2020 року подав апеляційну скаргу.

Львівський апеляційний суд ухвалою від 23 березня 2020 року відмовив адвокату Стецю Р. Я. в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2020 року та повернув його апеляційну скаргу.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник Стець Р. Я., не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати його і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає, що апеляційний суд повернув йому апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді безпідставно, оскільки 12 лютого 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, а її повний текст - 17 лютого 2020 року, текст ухвали було отримано 18 лютого 2020 року. Вказує, що відсутність повного тексту судового рішення тягне за собою необізнаність учасника процесу про обставини та мотиви, з яких суд виходив під час постановлення ухвали, що унеможливлює подачу апеляційної скарги, і такі обставини вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор Матюшева О. В. підтримала касаційну скаргу частково, просила скасувати ухвалу та призначити новий розгляду у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доводи, викладені в касаційній скарзі представника, щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягали в тому, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, є обґрунтованими з огляду на таке.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому ст. 24 КПК .

У статті 392 КПК наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, до яких належать і ухвали слідчого судді у випадках, передбачених статті 392 КПК . Порядок перевірки цих ухвалв апеляційному порядку визначено у ст. 422 КПК.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК визначено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення, при цьому згідно з абз. 2 ч. 3 вказаної статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

За пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Згідно зі ст. 117 КПК пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов'язані дійсно з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2020 року задовольнив клопотання заступника начальника Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань та наклав арешт на майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

21 лютого 2020 року захисник подав до апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 12 лютого 2020 року, при цьому заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення.

Підставою для поновлення строку перегляду оскаржуваного рішення захисник указав те, що в судовому засіданні 12 лютого 2020 року було проголошено лише резолютивну частину ухвали, а повний текст ухвали було оголошено 17 лютого 2020 року та отримано представником 18 лютого 2020 року, а тому строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

Львівський апеляційний суд відмовив адвокату Стецю Р. Я. в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.

Львова від 12 лютого 2020 року та повернув його апеляційну скаргу.

Ухвалене рішення апеляційний суд обґрунтував тим, що оскаржувану ухвалу слідчого судді було постановлено в судовому засіданні 12 лютого 2020 року за участю адвоката Стеця Р. Я., який мав можливість реалізувати своє право на апеляційне оскарження такої ухвали в установлений законом строк, проте з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження звернувся лише 21 лютого 2020 року.

Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 27 травня 2019 року, у випадку, коли слідчий суддя з покликанням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційна скарга надійшла з пропуском строку на апеляційне оскарження і представником у судовому засіданні не було доведено поважності причини пропуску цього строку, дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК.

Проте колегія суддів касаційного суду не погоджується з таким рішенням апеляційного суду.

У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.

Відмовляючи в задоволенні клопотання представника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повертаючи апеляційну скаргу захисника на підставі, передбаченій п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, апеляційний суд належним чином не врахував того, що в судовому засіданні 12 лютого 2020 року слідчий суддя оголосив лише резолютивну частину ухвали, 18 лютого 2020 року адвокат Стець Р. Я. ознайомився з її повним текстом, а 21 лютого 2020 року - подав до суду апеляційну скаргу. Таким чином, причину пропуску строку для подачі апеляційної скарги було зумовлено об'єктивними обставинами - відсутністю повного тексту ухвали з наведенням відповідних підстав, виходячи з яких, суд прийняв рішення.

Вищевикладені обставини свідчать про необізнаність адвоката Стеця Р. Я. з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, що позбавило його можливості належним чином обґрунтувати свою думку з приводу незгоди з висновками суду, викласти в апеляційній скарзі свої заперечення на мотивування судового рішення.

На думку колегії суддів, це об'єктивно ускладнило можливість своєчасного звернення адвоката до суду у визначений законом строк і може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.

З огляду на викладене Суд вважає, що висновок апеляційного суду про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження є передчасним, оскільки фактично позбавлено права на оскарження судового рішення.

Отже, під час розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати вищезазначене, і відповідно до вимог кримінального процесуального закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвоката Стеця Ростислава Ярославовича задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 березня 2020 року про повернення апеляційної скарги адвоката Стеця Ростислава Ярославовича на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Єремейчук В. М. Бородій С. М. Вус