Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року

м. Київ

справа № 210/4734/21

провадження № 51-7271км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції) ,

прокурора ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок Дзержинського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні № 12021041710000329 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

За вироком Дзержинського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2022 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 та ч. 3 ст. 72 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання цього покарання та покарання призначеного ОСОБА_5 за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 серпня 2021 року остаточно визначено останньому покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.

Стягнуто процесуальні витрати та вирішено долю речових доказів.

Районний суд установив, що ОСОБА_5 , який раніше вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 309 КК, у невстановленому місці та в невстановлений час з метою збуту незаконно придбав і зберігав достатню кількість особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс» та особливо небезпечну психотропну речовину MDMB-4en-PINACA (MDMB-PENINACA), які знаходились у розфасованих та готових для продажу сліп - пакетах з фіксаторами «Zip-lock», скручені та зафіксовані металевими скобами кожний у кількості не менше 24 штук, помістив їх у наплічну сумку та направився до місця найбільш ймовірного незаконного збуту цих речовин і пошуку наркозалежних осіб, які б могли їх придбати, у район залізничного мосту на вул. Кокчетавській у м. Кривий Ріг.

05 липня 2021 року близько 16:45 ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК і під час його особистого обшуку в наплічній сумці було виявлено та вилучено 24 сліп-пакети із вказаними наркотичним засобом та психотропною речовиною.

Згідно з висновком експерта загальна маса речовини, яка була виявлена в 22 сліп - пакетах складає 9,4146 г і є сумішшю особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс» та особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої обмежено MDMB-4en- PINACA (MDMB-PENINACA). Маса цієї суміші в перерахунку на суху речовину становить 8,5226 г.

Загальна маса вилученої речовини, яка була виявлена в інших 2 сліп-пакетах складає 1,3826 г і є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабіс», маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1,2382 г.

При перегляді вироку за апеляційними скаргами прокурора та захисника Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 05 жовтня 2023 року залишив його без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить змінити судові рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що судами обох інстанцій не доведено поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_8 умислу на збут наркотичних засобів, що є підставою для зміни правової кваліфікації його дій.

Вказує, що органом досудового розслідування не встановлено жодного факту незаконного збуту ним наркотичних засобів, оперативні закупки у справі не проводились.

Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дали належної оцінки зібраним доказам у справі, а саме:

- показанням свідка ОСОБА_9 , який у судовому засіданні не навів обставин покупки ним наркотичних засобів у ОСОБА_5 ;

- протоколам пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 липня 2023 року з участю свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які були проведені без участі понятих, а останнього не було попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК;

- показанням свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 щодо обставин затримання ОСОБА_5 ;

- поясненням спеціаліста ОСОБА_15 щодо перебування ОСОБА_5 в стані наркотичного сп`яніння при його затриманні;

- показанням самого ОСОБА_5 про придбання ним наркотичних засобів для власного вживання.

Засуджений у своїй касаційній скарзі просив скасувати оскаржувані вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

У своїх доповненнях до касаційної скарги поданих 22 січня 2024 року ОСОБА_5 просив Верховний Суд проводити розгляд його скарги у межах доводів касаційної скарги захисника.

З огляду на зазначені ними у скаргах обставини захисник та засуджений вважають, що ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам статей 370 374 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Позиція учасників у суді касаційної інстанції

У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали вимоги касаційних скарг.

Прокурор заперечила проти їх задоволення та просила залишити оскаржувані судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

При касаційній перевірці судових рішень Верховний Суд виходить з обставин кримінального провадження встановлених судами першої та апеляційної інстанції, і не перевіряє ці судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість вказані обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Як убачається зі змісту вироку, свій висновок про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення суд першої інстанції обґрунтував: показаннями засудженого, свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , спеціаліста ОСОБА_18 ; протоколами: затримання від 05 липня 2021 року з відеозаписом, пред`явлення для впізнання за фотознімками, огляду речового доказу від 07 липня 2021 року, висновками експертиз № СЕ-19/104-21/21228-НЗПРАП від 06 липня 2021 року та СЕ-19/104-21/21242-НЗПРАП від 20 липня 2021 року та іншими письмовими доказами у своїй сукупності.

При постановленні вироку судом першої інстанції було враховано, що ці докази зібрані у встановленому законом порядку, є логічними та послідовними, узгоджуються між собою в цілому та в деталях, а тому не викликають сумнівів у їх достовірності.

Не погодившись із вироком суду першої інстанції прокурор та сторона захисту оскаржили його в апеляційному порядку.

При перегляді вироку апеляційний суд, перевіривши обставини встановлені судом першої інстанції та доводи, наведені в апеляційних скаргах, зокрема й ті, що були викладені в апеляційній скарзі сторони захисту, зіставив ці обставини з даними, які містяться в досліджених судом доказах та дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці докази підтверджують винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину.

При цьому апеляційний суд перевірив і аргументи сторони захисту про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК та обґрунтовано визнав їх безпідставними і відхилив із зазначених в ухвалі мотивів, з правильністю яких погоджується і колегія суддів.

Для вирішення питання про кваліфікацію кримінального правопорушення пов`язаного з незаконним придбанням та зберіганням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, зокрема щодо відсутності чи наявності в особи умислу на збут, суд у кожному конкретному випадку має оцінити обставини кримінального провадження, які характеризують її мотиви і наміри при їх придбанні та зберіганні .

Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів може свідчити як великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування, так і інші обставини, зокрема відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, поведінка суб`єкта кримінального правопорушення й те, що сама особа не вживає наркотичні засоби або психотропні речовини, але виготовляє та зберігає їх.

Якщо висновок суду про наявність умислу на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то в такому випадку повинні бути досліджені обставини, за яких особа придбала ці засоби чи речовину, зокрема чи залежало від її волі те, який розмір речовини чи засобу опиниться у її володінні та спосіб їх розфасування.

У разі, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно тощо), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує її потреби у власному вживанні, то в неї може бути наявний умисел на збут. Якщо ж волею особи не обумовлено того, скільки наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів опиниться у її володінні (як у випадку зі знахідкою), то в такому разі умисел на збут потребує більш ретельного дослідження.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_5 незаконно зберігав при собі «канабіс» масою у перерахунку на суху речовину 1,2382 г та суміш «канабісу» і психотропної речовини MDMB-4en- PINACA (MDMB-PENINACA) масою у перерахунку на суху речовину 8,5226 г, які були розфасовані в 24 сліп-пакети. При цьому суди обох інстанцій дійшли висновку про наявність у ОСОБА_5 умислу на їх збут не лише тільки з огляду на їх кількість і спосіб фасування та пакування, а й з інших фактичних даних які містяться в зібраних та досліджених судом доказах.

Зокрема, ці суди ретельно проаналізували надані в судовому засіданні показання свідка ОСОБА_9 про те, що він раніше неодноразово (3-4 рази) купував наркотичні засоби у ОСОБА_5 , узгоджуючи місце їх придбання по телефону, і 05 липня 2021 року з метою чергового придбання наркотичних засобів для власного вживання прийшов у лісосмугу в район моста, але придбати не встиг, оскільки там вже перебували працівники поліції які затримали ОСОБА_5 .. Також свідок пояснив, що останнього знає весь район, як особу в якої можна придбати наркотичний засіб. Ці показання свідка підтверджуються протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, під час якого він вказав на фотознімок на якому був зображений ОСОБА_5 як на особу, яка здійснювала збут «канабісу».

Також суди обох інстанцій проаналізували надані в судовому засіданні показання свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_11 , які були присутні в якості понятих при проведенні під час досудового розслідування впізнання особи ОСОБА_5 за фотографіями свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і дійшли переконливого висновку, що ці особи давали правдиві свідчення, та не встановили будь-яких порушень вимог кримінального процесуального закону при проведенні цієї слідчої дії, які б викликали сумніви у їх достовірності та допустимості.

Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень та всупереч доводів касаційних скарг, при їх ухваленні суди обох інстанцій дали належну оцінку наявній у справі довідці про те, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в лікаря нарколога та має залежності від вживання наркотичних засобів, обґрунтовано відхиливши версію сторони захисту про придбання та зберігання засудженим наркотичних засобів і психотропних речовин з метою власного вживання, з огляду на те, що останній проходив відповідне лікування і під час його затримання працівниками поліції не перебував у стані наркотичного (канабіоїдного) сп`яніння чи під дією психотропних речовин, що спростовувало його твердження про вживання ним незадовго до затримання 8 доз вказаної суміші.

Також, усупереч доводам захисника, суди першої та апеляційної інстанцій з урахуванням положень ст. 71 КПК у своїх рішеннях дали відповідну оцінку показанням спеціаліста лікаря-нарколога ОСОБА_15 , фахові знання якої були необхідні суду для оцінки зібраних доказів у кримінальному провадженні. При цьому сторона захисту в судовому засіданні не заперечувала проти її залучення при розгляді провадження як спеціаліста.

Надали належну оцінку суди обох інстанцій у своїх рішеннях і тому факту, що зібраними у провадженні доказами не було підтверджено законність походження грошових коштів вилучених у ОСОБА_5 під час його затримання, оскільки крім його усних заяв ця обставина в суді нічим не була доведена, а з наявних у справі матеріалів та досліджених у суді доказів убачалося, що останній ніде не працює.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій перевіривши зібрані у кримінальному провадженні докази та доводи, викладені в апеляційній скарзі стороною захисту, дійшли переконливого висновку про те, що низка зібраних у справі непрямих доказів свідчить про намір ОСОБА_5 вчинити оплатне розповсюдження вилучених наркотичних засобів та психотропних речовин, тобто здійснити їх незаконний збут і будь-яке інше розумне пояснення необхідності мети їх придбання та зберігання ним у такій кількості не знайшло свого підтвердження в суді, а тому його дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 307 КК.

За наведеного, доводи захисника в касаційній скарзі про недоведеність умислу ОСОБА_5 на збут наркотичних засобів і психотропних речовин під час їх придбання та зберігання є безпідставними, адже для встановлення обставин,

що мають значення для кримінального провадження, докази відіграють не кількісну роль, а використовуються як засіб одержання інформації для доведеності чи спростування певних фактів і обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.

Обґрунтованих сумнівів в оцінці доказів, які були покладені в основу вироку та дотримання судами обох інстанцій приписів ст. 84 КПК колегія суддів немає.

Наведені в касаційних скаргах сторони захисту доводи не спростовують правильність висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях і не ставлять під сумнів законність цих рішень

Вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду є належним чином обґрунтованими та вмотивованими і за змістом відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 КПК, у них зазначено відповідні підстави та положення закону, якими керувалися ці суди при ухваленні своїх рішень.

Під час касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження Судом не встановлено таких порушень норм матеріального чи процесуального права, які можуть бути підставами для зміни чи скасування цих рішень

Тому підстав для задоволення касаційних скарг колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Дзержинського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_5 без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3