ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року

м. Київ

справа № 202/1197/22

провадження № 51-5573 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041660000005, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ) в силу ст. 89 КК України такого, що судимостей не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

Вирішено цивільний позов та питання речових доказів у провадженні.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, за обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку в період часу з 00:01 год 30 грудня 2021 року по 15:00 год 01 січня 2022 року, більш точних дати та часу встановити не можливо, за місцем спільного проживання з дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , де в зазначений період разом із останньою вживали алкогольні напої, та на ґрунті особистих неприязних стосунків в ході сварки, підійшов до останньої, наніс їй кулаками не менше трьох ударів у ділянку голови, а в подальшому не менше 35 хаотичних ударів по тулубу, чим заподіяв ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили розвиток танатогенезу, який при клінічному перебігу призводить до смерті особи. В подальшому, приблизно 01 січня 2022 року о 15:00 год, більш точного часу та дати не встановлено, ОСОБА_7 підійшов до дружини спереду та обхопив її шию пальцями обох своїх рук і застосовуючи фізичну силу почав їх стискати, чим позбавив через деякий час останню можливості дихати. Смерть ОСОБА_8 настала при явищах механічної асфіксії, які розвинулися внаслідок стиснення шиї тупим предметом (руками).

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати вирок та увалу судів щодо нього і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог наводить доводи щодо невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду та не погоджується з оцінкою доказів. Засуджений вважає, що його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину не доведено належними та достатніми доказами.

На вирок та ухвалу суду щодо ОСОБА_7 також подавав касаційну скаргу прокурор, проте до початку касаційного розгляду, він подав заяву про відмову від поданої раніше касаційної скарги, в зв`язку з чим касаційну скаргу прокурора та її доводи колегія суддів не розглядає.

Позиції інших учасників судового провадження

Потерпілий ОСОБА_9 надіслав заперечення на касаційну скаргу в яких просив касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Під час касаційного розгляду захисник підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 та просив її задовольнити.

Прокурор, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції вважала, що підстав для задоволення касаційних вимог сторони захисту немає, а також зважаючи на те, що прокурор яка подавала касаційну скаргу до початку касаційного розгляду відмовилась від неї, просила її не розглядати.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають. Неповнота судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку згідно зі ст. 409 КПК України.

При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 не погоджується з його засудженням за ч. 1 ст. 115 КК України, посилаючись на свою невинуватість та, при цьому, в обґрунтування своїх вимог наводить доводи, якими оспорює фактичні обставини кримінального провадження та надану судами попередніх інстанцій оцінку доказів.

Проте перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду щодо доведеності винуватості засудженого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та правильності кваліфікації його дій саме за вказаною статтею закону України про кримінальну відповідальність, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені відповідно до закону та в їх сукупності, правильно визнані судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо останнього.

В основу вироку суд обґрунтовано поклав показання потерпілого ОСОБА_7 , свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; дані висновків експертиз №15 від 20 січня 2022 року, № СЕ-19/104-22/1964-Д від 25 січня 2022 року, № 17 від 18 січня 2022 року, № 17/1 від 21 січня 2022 року, № 51 від 26 січня 2022 року, № 71 від 04 лютого 2022 року, № 17/2 від 08 лютого 2022 року, № 218 від 22 лютого 2022 року, № 15/27-Е від 16 лютого 2022 року, дані протоколів оглядів від 02 січня 2021 року, від 13 січня 2022 року, від 09 лютого 2022 року та від 18 лютого 2022 року, протоколу перегляду відеозапису від 10 лютого 2022 року, протоколу огляду предмету та перегляду відеозапису від 11 лютого 2022 року, а також інші докази, зміст яких детально відображено у вироку.

Дослідивши усі надані стороною обвинувачення докази, надавши кожному з них належну оцінку в аспекті ст. 94 КПК України на предмет належності, допустимості, достовірності та їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 поза розумним сумнівом у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України., при цьому, ретельно перевіривши посилання засудженого про відсутність мотиву та умислу на вчинення злочину.

Вирок відповідає вимогам статей 370 373-374 КПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим. У ньому наведено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, як того вимагає ч. 3 ст. 374 КПК України.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 та правильність юридичної оцінки його дій за ч. 1 ст. 115 КК України був предметом перевірки апеляційного суду і мотивовано визнаний таким, що відповідає доказам, зібраним у встановленому законом порядку, дослідженим у судовому засіданні, належно оціненим судом, і є обґрунтованим.

На переконання апеляційного суду, наведені вище і досліджені судом першої інстанції докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення злочину) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень статей 84 85 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними. Всі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

Апеляційний суд критично віднісся до тверджень засудженого про те, що матеріалами справи не встановлено які саме дії вчинив ОСОБА_7 , що свідчать про вчинення ним вбивства, наслідки цих дій (у вигляді смерті потерпілої) та причинний зв`язком між його діями та смертю потерпілої, а також про те, що не встановлені ознаки спрямованості умислу, мотиву дій та мети засудженого, тобто не розкрита об`єктивна і суб`єктивна сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, оскільки проведений судом повний аналіз доказів, у тому числі і висновків експертиз, дає повне та чітке уявлення про фактичний перебіг подій, причини смерті потерпілої, часу її смерті, характер і розташування спричинених тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення тощо.

Таким чином, правильно проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за обставин зазначених у оскаржуваному вироку.

Колегія суддів погоджується з наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції та вважає, що постановлена за результатами розгляду апеляції захисника ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним, справедливим і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б істотними та підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційних вимог засудженого слід відмовити.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3