Історія справи

Постанова

Іменем України

17 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 735/729/17

провадження № 51-566км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Матієк Т.В.,

суддів Мазура М.В., Яковлєвої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Замкового І.А.,

прокурора Кулаківського К.О.,

захисника

(в режимі відеоконференції) Марченка Г.М.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції,

на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2017 року

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270140000109, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, судимого за вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2007 року за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, звільненого 24 червня 2016 року після відбуття покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК.

Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини

За вироком Менського районного суду Чернігівської області від 24 липня

2017 року ОСОБА_2засуджено до покарання у виді позбавлення волі:

за ч. 2 ст. 121 КК - на строк 10 років; за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 15 років;

на підставі ст. 70 КК до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк

15 років.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Понорницької селищної ради 800 грн

у рахунок відшкодування витрат на поховання потерпілої.

Вирішено питання речових доказів у кримінальному провадженні.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 03 квітня 2017 року близько 20:00, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у будинку

АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли раптово, наніс кухонним ножем удар у шию ОСОБА_3, чим спричинив їй тяжке тілесне ушкодження у виді наскрізного ушкодження глотки,

від якого потерпіла померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Він же, 04 квітня 2017 року близько 14:00 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у тому ж населеному пункті в будинку АДРЕСА_2,

на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли раптово, наніс ножем

5 ударів у шию ОСОБА_4, умисно вбивши останнього.

Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції

на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону

та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м'якості. На обґрунтування цих вимог зазначає, що апеляційний суд всупереч положенням ст. 419 КПК проігнорував доводи прокурора щодо м'якості призначеного ОСОБА_2 покарання, не врахував ступеня тяжкості вчинених останнім кримінальних правопорушень, дані про особу засудженого, який маючи ряд непогашених судимостей через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі вчинив нові злочини, що свідчить про неможливість його виправлення шляхом застосування строкового покарання у виді позбавлення волі.

У запереченні на касаційну скаргу засуджений вважає її необґрунтованою

та просить залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу прокурора, просив її задовольнити,

а захисник та засуджений заперечували проти задоволення скарги прокурора, просили оскаржені судові рішення залишити без змін.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення

у межах касаційної скарги.

Висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_2, правильності кваліфікації його дій прокурор у касаційній скарзі не оспорює.

Зі змісту скарги вбачається, що прокурор фактично порушує питання

про недотримання судом визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов'язані з суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості

й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання є:

кримінально-правові, відносно визначені (де встановлюються межі покарання)

та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважувальні норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття,

які є багатозначними або не мають нормативного закріплення,

зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання,

що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, котра вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб'єкта.

За змістом ч. 2 ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, призначаючи ОСОБА_2 покарання, місцевий суд дотримався загальних засад, передбачених статтями 50, 65 КК, оскільки врахував ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які є, відповідно, тяжким та особливо тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання, є судимим за вчинення умисного вбивства, має статус учасника бойових дій. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнав активне сприяння розкриттю злочину, а обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Врахувавши вищезазначені обставини в сукупності, місцевий суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 за сукупністю злочинів остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, тобто

максимального строку, як згідно санкції ч. 2 ст. 115 КК, так і встановленого

для даного виду покарання згідно ст. 63 КК.

З вищезазначеними висновками погодився апеляційний суд, навівши в ухвалі докладні мотиви свого рішення. При цьому колегія суддів цього суду також врахувала вік і стан здоров'я ОСОБА_2, у якого, згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 303 від 15 травня 2017 року на час вчинення злочинів та станом на час проведення експертизи, мали місце ознаки дисоціального розладу особистості. Врахував апеляційний суд і конкретні обставини злочину щодо потерпілої ОСОБА_3, зокрема те, що за умови надання їй медичної допомоги належної якості тяжкі наслідки у виді смерті могли не настати.

З цими висновками погоджується також і колегія суддів касаційного суду.

Отже, призначене ОСОБА_2 покарання відповідає принципу індивідуалізації, є достатнім і необхідним для виправлення винуватого, а доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м'якості колегія суддів вважає непереконливими.

Всупереч доводам прокурора, ухвала апеляційного суду є вмотивованою,

та відповідає іншим вимогам ст. 419 КПК, підстав для її скасування

не встановлено.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2017 року

щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

Т.В. Матієк М.В. Мазур С.В. Яковлєва