Історія справи

Постанова

іменем України

16 серпня 2022 року

м. Київ

Справа № 761/20595/21

Провадження № 51-5913 км 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105100001453, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 9 червня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 скасовано, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що він 21 квітня 2021року у невстановлений час, перебуваючи по вул. Мілютенка у м. Києві, більш точного місця не встановлено, помітив на землі поліетиленовий згорток, в якому знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон (фенадон), масою 0,129 г, залишений невстановленою особою, підняв його та поклав у ліву кишеню одягнутої куртки, тобто незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту.

В подальшому, 22 квітня 2021 року о 00 год. 43 хв. в ході затримання ОСОБА_6 , під час проведення його особистого обшуку працівниками поліції Шевченківського УП ГУНП у м. Києві вилучено обмотаний прозорою клейкою стрічкою згорток фольги, у якому знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон (фенадон), масою 0,129 г.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому зазначає, що апеляційний суд не мав законних підстав для застосування положень ч. 4 ст. 309 КК, оскільки не були надані документи, які б підтверджували наявність у ОСОБА_6 діагнозу наркоманія, встановленого у передбаченому законом порядку. Крім того вказує, що апеляційний суд не прийняв рішення про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, а лише закрив кримінальне провадження, що є порушенням вимог кримінального процесуального закону. Окрім того, зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу та просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а саме ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі прокурором не оспорюються та не заперечуються.

Доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування положень ч. 4 ст. 309 КК заслуговують на увагу.

Так, положеннями ч. 4 ст. 309 КК визначено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, приписи вказаної правової норми дають можливість судам застосовувати її за наявності таких умов: 1) добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію; 2) особою розпочато лікування від наркоманії.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (далі Закон № 62/95-ВР): добровільне лікування лікування від наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника; наркоманія психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною; зловживання наркотичними засобами або психотропними речовинами умисне систематичне незаконне вживання наркотичних засобів або психотропних речовин; особа, хвора на наркоманію, особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія».

При цьому у ч. 3 ст. 12 Закону № 62/95-ВРзакріплено, що діагноз «наркоманія» встановлюється лікарсько-консультаційною комісією. А відповідно до положень ч.2 ст. 13 цього Закону порядок проведення медичного огляду та медичного обстеження визначається спільним нормативно-правовим актом центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоров`я, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до висновку про застосування норми права, а саме ч. 4 ст. 309 КК, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 листопада 2021 року в справі № 357/11205/19, особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені

ч.1 ст. 309 КК. Підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у такому випадку є добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію, та розпочате нею лікування від наркоманії.

Добровільним в контексті ч. 4 ст. 309 КК слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу, яке здійснюється за її особистою згодою, або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше.

Разом з тим, у межах вказаного кримінального провадження об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку й про те, що для правильного застосування положень ч. 4 ст. 309 КК (щодо встановлення наявності передбачених у цій нормі умов для звільнення від кримінального відповідальності) суду належить встановити, зокрема й те, чи за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» обвинуваченій особі було встановлено діагноз «наркоманія».

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На вказаний вирок захисником ОСОБА_7 була подала апеляційна скарга, в якій вона просила вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, закрити. При цьому зазначала, що 14 травня 2021року, тобто до ухвалення вироку суду першої інстанції, ОСОБА_6 звернувся до ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.» та розпочав курс лікування від наркоманії, який закінчив 27 травня 2021 року, тому він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК. У зв`язку з розглядом кримінального провадження у спрощеному порядку, ОСОБА_6 був позбавлений можливості надати суду підтверджуючі медичні документи про проходження такого лікування.

На підтвердження зазначених обставин до апеляційної скарги захисником була долучена довідка ТОВ «Клініка імені Гальченка В.В.» від 3 червня 2021 року № 340, з якої вбачається, що ОСОБА_6 самостійно звернувся для проходження курсу лікування та знаходився на лікуванні в період часу з 14 травня 2021 року

по 27 травня 2021 року з діагнозом «наркоманія і психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, епізодичне вживання».

Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК, апеляційний суд зазначив, що відповідно до даних довідки ТОВ «Клініка імені Гальченка В.В.» від 3 червня 2021року № 340 ОСОБА_6 за власної ініціативи перебував на лікуванні у клініці з 14 травня 2021 року по 27 травня 2021 року з діагнозом «наркоманія і психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, епізодичне вживання».

Разом з тим, суд апеляційної інстанції належним чином не з`ясував, чи встановлювався ОСОБА_6 діагноз захворювання «наркоманія» за результатами проходження медичного обстеження відповідно до Закону № 62/95-ВР та Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України від 10 жовтня 1997року № 306/680/21/66/5.

Наведені порушення є істотними і такими, що могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 на підставі п. п. 1, 2 ч.1 ст.438 КПК підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора задоволенню.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, розглянути кримінальне провадження з дотриманням вимог кримінального процесуального закону й ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3