Історія справи

Постанова

Іменем України

14 листопада 2018 р.

м. Київ

справа № 149/889/17

провадження № 51-148 км 17

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Ємця О.П.,

суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гапона В.О.,

прокурора - Пашкова Є.Є.,

захисника - Доценка В.М. (у режимі відеоконференції),

засудженого - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Доценка В.М. та засудженого ОСОБА_2 на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 5 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020330000947 за обвинуваченням

ОСОБА_2, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у с. Березівка Могилів-Подільського району Вінницької області, зареєстрований в АДРЕСА_1, раніше судимий, останній раз 15 серпня 2003 року вироком Апеляційного суду міста Києва за ч.2 ст.185 , ч.4 ст.187, п.п.1,4,6 ч.2 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього належного йому майна.

До набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_2 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання зараховано ОСОБА_2 строк його перебування в установі попереднього ув'язнення з 20 січня 2017 року по день вступу вироку у законну силу, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Прийняте рішення щодо речових доказів та судових витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, 25 грудня 2016 року, знаходячись у приміщенні для приймання металів ПП «СВ МЕТ» за адресою: Вінницька область, місто Хмільник, вул. Привокзальна, буд. 34, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, здійснив розбійний напад на охоронця ОСОБА_3, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, в ході якого наніс молотком декілька ударів в область голови ОСОБА_3, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та відкрито заволодів грошовими коштами у сумі 1340 грн., які знаходились у сейфі, чим завдав власнику ПП «СВ МЕТ» ОСОБА_4 матеріальні збитки на вказану суму.

Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 5 жовтня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишив без зміни.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник Доценко В.М. просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2 та закрити кримінальне провадження. Зазначає, що висновки суду щодо причетності ОСОБА_2 до вчинення злочину не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на недопустимих доказах та неправдивих показаннях свідків, з огляду на що вважає, що вина засудженого не доведена. На думку захисника, в порушення вимог ст. 419 КПК України, апеляційний суд доводів сторони захисту належним чином не перевірив, правильної оцінки їм не дав та безпідставно відмовив у задоволенні апеляційних скарг.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення у зв'язку з допущеними порушеннями, які передбачені статтями 410, 411, 412 КПК України. Вважає, що при його затриманні мали місце порушення процесуального закону. Заперечує свою причетність до вчинення злочину, вважає, що місцевий суд не усунув суперечності у показаннях потерпілого та свідків, не проаналізував висновків експертів та не надав належної оцінки фактичним даним, що містяться у протоколах слідчих дій. Ці порушення, на думку засудженого, залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник Доценко В.М. та засуджений ОСОБА_2 просили задовольнити касаційні скарги з викладених в них підстав.

Прокурор Пашков Є.Є. просив залишити касаційні скарги сторони захисту без задоволення, а судові рішення - без зміни, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Мотиви суду

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, як про це ставлять питання засуджений та його захисник у касаційних скаргах.

Натомість, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Залишаючи без задоволення апеляційні скарги захисника та засудженого, доводи яких є аналогічними доводам їх касаційних скарг у частині недоведеності винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину, апеляційний суд в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку вчиненому.

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_2 кваліфіковані правильно.

В основу вироку суд обґрунтовано поклав показання потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також дані протоколів слідчих дій та висновки судово-медичних експертиз, що були досліджені безпосередньо в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_3 детально розповів суду про обставини нападу на нього з боку ОСОБА_2, під час якого останній наніс йому молотком декілька ударів в область голови та заволодів належними ОСОБА_4 грошовими коштами, що знаходились у сейфі. Показання потерпілого підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, які пояснили, що саме ОСОБА_2 наносив удари молотком ОСОБА_3 та вимагав віддати ключі від сейфу. Крім того, показання потерпілого та свідків узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні даними протоколу огляду приміщення від 25 грудня 2016 року та висновком трасологічної експертизи від 13 січня 2017 року щодо механізму пошкодження замка від сейфа.

Заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень саме молотком підтверджуються показаннями самого потерпілого та свідків як під час допиту в суді, так і під час проведення слідчих експериментів, а крім того узгоджуються із висновком судово-медичної експертизи №13 від 7 лютого 2017 року. Відтак, ствердження сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_2 з огляду на невстановлення місцезнаходження молотка, не спростовують висновків суду про використання цього предмету засудженим при вчиненні злочину.

Зібрані у матеріалах кримінального провадження докази та показання свідків є логічними і послідовними, узгоджуються між собою, а тому не викликають у суду сумніву в їх правдивості. Об'єктивних підстав недовіряти цим доказам немає.

Доводи засудженого про те, що під час проведення слідчих дій в ході досудового розслідування були допущені порушення вимог кримінального процесуального закону, також були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який, навівши відповідні мотиви прийнятого рішення, правильно визнав їх неспроможними.

Ствердження засудженого ОСОБА_2 про порушення вимог ст.ст.206, 207 КПК України при його затриманні спростовуються матеріалами кримінального провадження. Так, згідно з даними, що містяться у відповідному протоколі, ОСОБА_2 був затриманий 20 січня 2017 року на підставі рішення слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 січня 2017 року про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Доводи сторони захисту щодо застосування до ОСОБА_2 недозволених методів під час досудового розслідування були належним чином перевірені в ході судового розгляду і свого підтвердження не знайшли.

Таким чином, всебічно та повно перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено.

Вирок суду є законним, обґрунтованим і відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 419 КПК України дав належну оцінку викладеним в апеляційних скаргах доводам, у тому числі і тим, на які засуджений та його захисник послались у касаційних скаргах, й обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовною підставою для зміни чи скасування судових рішень стосовно ОСОБА_2, не встановлено.

З огляду на викладене підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р.), Суд

у х в а л и в:

Вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 5 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційні скарги захисника Доценка В.М. та засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

О.П. Ємець С.І. Кравченко Н.В.Білик