Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 670/789/23

провадження № 51-4357км24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 30 липня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12023243000003818, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Петрашівка Віньковецького району Хмельницької областіта проживає в АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 ,посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд апеляційної інстанції, порушуючи вимоги ст. 419 КПК України, належним чином не спростував доводів його апеляційної скарги, а лише перелічив докази, якими обґрунтовано вирок суду першої інстанції.

Стверджує про внесення відомостей про вчинення злочину до єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) з порушенням вимог ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки потерпілий

ОСОБА_8 повідомляв про вчинення злочину іншою особою.

На думку захисника, потерпілий під впливом працівників поліції написав заяву про вчинення злочину ОСОБА_7 , щоб не платити штраф за завідомо неправдивий виклик поліції.

Посилається на недопустимість протоколу додаткового допиту потерпілого

ОСОБА_8 , оскільки зазначений доказ, усупереч вимогам статей 104, 105, 224 КПК Українине містить відмітки про здійснення фіксуванняпроцесуальної дії технічним засобом, а на упакуванні диску з відеозаписом відсутній підпис потерпілого.

Захисник указує на те, що ОСОБА_7 , перебуваючи в слідчому ізоляторі, не мав можливості ознайомитися з відеозаписом повторного допиту потерпілого, тому вважає цей доказ не відкритим обвинуваченому і таким, що не може бути допущеним відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження

За вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області від

27 травня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області від 31 липня 2023 року остаточно призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 7років 2 місяці.

Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.

Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 30 липня 2024 року апеляційну скаргузахисника ОСОБА_6 залишив без задоволення, а вирок - без зміни.

Як установили суди, 30 жовтня 2023 року близько 10:00 ОСОБА_7 , перебуваючи на подвір`ї домогосподарства за адресою:

АДРЕСА_2 , діючи умисно, відкрито, повторно, в умовах воєнного стану, взяв належний ОСОБА_9 велосипед, вартістю 3033, 33 грн та, ігноруючи що його дії були помічені місцевою мешканкою ОСОБА_10 , не реагуючи на її зауваження, вивіз вказаний велосипед з подвір`я та попрямував з ним у невідомому напрямку, таким чином вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, за обставин, встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку.

Позиції учасників судового провадження

Захиснику судовому засіданні підтримав і просив задовольнити касаційну скаргу. Прокурор заперечила доводам касаційної скарги захисника, просила судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення. Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися.

Мотиви Суду

Відповідно до положень ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як передбачено ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, визначені статтями

412-414 КПК України.

Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції зазначаються мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

У касаційній скарзі захисник, крім іншого, вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та оспорює правильність оцінки судами доказів, на підставі яких постановлені судові рішення. Проте зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 КПК України не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. Крім того, згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З урахуванням викладеного доводи у скарзі щодо переоцінки фактичних обставин кримінального провадження та стосовно оцінки доказів не є предметом дослідження і перевірки касаційним судом.

Разом з цим, доводи захисника щодо порушення судом апеляційної інстанції вимог

ст. 419 КПК України, заслуговують на увагу.

Статтею 419 КПК України передбачено, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Так, переглядаючи вирок місцевого суду за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , доводи в якій за змістом є аналогічними його доводам у касаційній скарзі, зокрема провнесення відомостей до ЄРДР з порушенням вимог

ст. 214 КПК України, про тиск працівників поліції на потерпілого, про недопустимість протоколу додаткового допиту потерпілого, суд апеляційної інстанції не дотримався положень статей 370 419 КПК України, не провів належного аналізу обставин кримінального провадження, не дав оцінки зазначеним захисником в апеляційній скарзі доказам за критеріями ст. 94 КПК України, а сукупності доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, належним чином не спростував доводів апеляційної скарги захисника, а лише перелічив докази, якими обґрунтовано вирок суду першої інстанції.

Крім того, суд апеляційної інстанції не надав жодної відповіді на доводи апеляційної скарги захисника щодо обставин набуття права власності на велосипед та користування ним, а саме: показань попереднього власника велосипеда - свідка ОСОБА_11 , який повідомив, що він передав у власність ОСОБА_9 велосипед, який був у неробочому стані, оскільки колеса були спущені, резинові покришки лопнуті, на них неможливо було їздити, які підтверджували показання ОСОБА_7 про дозвіл ОСОБА_8 на користування велосипедом через надання йому скатів та камердо велосипеда. Вказане підтверджувала і свідок ОСОБА_12 .

Отже, під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність й обґрунтованість судового рішення.

Тому касаційна скарга захисника підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене у цій постанові, всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі обставини кримінального провадження, оцінити кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності і взаємозв`язку, надати відповіді на усі доводи апеляційної скарги захисника та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення.

Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 30 липня 2024 рокустосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк

60 діб.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3