Історія справи

Постанова

іменем України

09 липня 2019 року

м. Київ

справа № 750/7029/14

провадження № 51-4509км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючогоБущенка А.П.,суддів Григор`євої І.В., Крет Г.Р.,за участю: секретаря судового засідання Червінської М.П.,прокурора засудженого захисникаОпанасюка О.В., Макарова В.А., Демиденка Г.О.,розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Демиденка Г.О. на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2015 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Чернігова ,

засудженого за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 114 та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Оскаржені судові рішення

1. Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2015 року ОСОБА_1 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за частиною 1 статті 114 КК - на строк 9 років; за частиною 1 статті 263 КК - на строк 3 роки. На підставі статті 70 цього Кодексу шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

2. ОСОБА_1 визнано винуватим у шпигунстві та в незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів і вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

3. Суд визнав доведеним, що 27 серпня 2009 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 прибув на територію України з метою збирання відомостей у сфері оборони. Для прикриття розвідувальної діяльності він запропонував свої послуги як негласного джерела інформації співробітникам міліції Чернігівської та Київської областей, а також Служби безпеки України та, заслуживши їхню довіру, отримав можливість здійснювати подальшу діяльність під вигаданим ім`ям громадянина України ОСОБА_2 .

4. Зайнявши під вигаданим ім`ям посаду уповноваженого Державної установи «Антикорупційний комітет України», ОСОБА_1 здійснював збір відомостей у сфері економіки, науки і техніки, державної безпеки і охорони правопорядку, які становлять державну таємницю, для подальшої їх передачі російському представництву Міжнародного комітету по боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом та корупцією громадською організацією «ІКОКРИМ», маючи впевненість, що вона виконує функції розвідувального органу Російської Федерації.

5. На початку лютого 2013 року ОСОБА_1 отримав інформацію про ОСОБА_3 - одного з розробників системи наведення керованого артилерійського снаряду «Квітник-А» на ДП НВК «Прогрес» у м. Ніжині. 16 лютого 2013 року в м. Ніжині ОСОБА_1 , переконавши ОСОБА_3 , що він є представником органів державної влади, з метою отримання документальних матеріалів щодо розробки КАС «Квітник-А» запропонував останньому відмовитися від початкового наміру створити підприємство з виготовлення симуляторів для товарів військового призначення, які виготовляються ДП НПК «Прогрес», та створити підприємство з виготовлення новітньої зброї. При цьому запропонував внести незначні зміни в параметри зазначеної розробки та її зовнішній вигляд, начебто для подальшого виробництва та продажу.

6. 5 березня 2013 року ОСОБА_1 поставив завдання ОСОБА_4 , залученому ним до негласного співробітництва, повідомити ОСОБА_3 про необхідність надати креслення системи наведення КАС «Квітник-А», мотивуючи це вимогою іноземного інвестора - представника Російської Федерації. Таку вимогу ОСОБА_1 неодноразово повторював особисто ОСОБА_3 під час зустрічей та телефонних розмов.

7. 20 березня 2014 року приблизно о 14:30 на Червоній площі в м. Чернігові ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 документи, які вважав кресленням системи наведення КАС «Квітник-А» (в дійсності вони були імітаційними засобами), з метою подальшої передачі іноземним організаціям та їхнім представникам.

8. Інформація, яку збирав ОСОБА_1 , має гриф «Таємно», її розголошення може завдати шкоди національній безпеці України.

9. Крім того, у лютому 2014 року ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав за місцем тимчасового проживання на АДРЕСА_2 десять набоїв калібру 9 мм та тротилову бурову шашку, які є бойовими припасами та вибуховою речовиною.

10. Також у лютому 2014 року в с. Количівка Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_1 незаконно придбав у ОСОБА_5 карабін системи Мосіна, який зберігав разом з незаконно придбаними за невстановлених обставин 16 патронами у квартирі АДРЕСА_3 , що є ручною нарізною вогнепальною зброєю та бойовими припасами.

11. Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2015 року вирок залишено без зміни.

Вимоги і доводи касаційних скарг

12. У касаційній скарзі захисник Демиденко Г.О., посилаючись на пункти 1 і 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

13. Він вважає безумовною підставою для скасування вироку суду те, що судове рішення було ухвалено незаконним складом суду, оскільки склад суду всупереч вимогам статті 35 КПК був визначений не в автоматичному режимі. Крім того, судді, які брали участь у розгляді кримінального провадження, проявили упередженість, оскільки під час досудового слідства спілкувались зі співробітниками Служби безпеки України, однак заявлені стороною захисту відводи були необґрунтовано відхилено.

14. Захисник стверджує, що винуватості ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах не доведено, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на припущеннях та доказах, отриманих з порушенням кримінального процесуального закону. Зокрема, судами не спростовано версії сторони захисту щодо непричетності засудженого до придбання та зберігання зброї та припасів.

15. Також він зазначає, що подана до Служби безпеки України заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, яке стосується секретної інформації, в матеріалах справи відсутня.

16. У касаційній скарзі засуджений просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення на аналогічних підставах та закрити кримінальне провадження за відсутністю події кримінального правопорушення.

17. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також неповноту досудового розслідування та судового слідства, він стверджує, що наявними у справі доказами не доведено його мети на збір відомостей, які становлять державну таємницю, що є необхідною ознакою злочину, передбаченого частиною 1 статті 114 КК, а передача таких відомостей йому взагалі не інкримінувалася.

18. Також він зазначає, що дії, які йому інкримінуються, він вчиняв як агент в координації з правоохоронними органами України. У зв`язку з цим він отримав документи на ім`я ОСОБА_2 за спеціальною процедурою. Однак судом у вироку неправильно відображено показання свідків, які це підтверджують.

19. Засуджений вказує, що судом належним чином не було встановлено його особи, оскільки за паспортом він є громадянином України ОСОБА_2

20. Крім того, він вважає, що суд поклав на обґрунтування його вини докази, не передбачені КПК, - повідомлення та рапорти оперативних працівників, протокол огляду та інші докази, які до того ж є неналежними та недопустимими.

21. Він також зазначає про незаконний склад суду, призначений для розгляду справи в суді першої інстанції без проведення автоматизованого розподілу.

22. Скаржники вказують на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам статті 419 КПК, оскільки суд не обґрунтував належним чином, чому він залишив без задоволення апеляційні вимоги сторони захисту.

Позиції інших учасників судового провадження

23. У судовому засіданні засуджений та захисник підтримали касаційні скарги сторони захисту, просили скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

24. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просив залишити судові рішення без зміни, вважаючи їх законними та обґрунтованими.

Оцінка Суду

25. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подані скарги необхідно задовольнити частково на таких підставах.

26. Згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких її визнано необґрунтованою. Тобто у цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.

27. Суд апеляційної інстанції при перегляді вироку належно не виконав зазначених приписів закону і допустив суперечності у своїх висновках.

28. В апеляційній скарзі сторона захисту, серед іншого, стверджувала про незаконність складу суду, оскільки цей склад був визначений не в автоматизованому порядку, а рішенням зборів суддів.

29. За загальним правилом, установленим частиною 3 статті 35 КПК, визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду.

30. У разі неможливості проведення автоматизованого розподілу необхідно керуватися Положенням про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему, яка визначає особливості розподілу судових справ у таких випадках.

31. Спростовуючи доводи сторони захисту, апеляційний суд послався на пункти 3.1.6 та 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та дійшов висновку, що прийняття зборами суддів рішення про визначення колегії суддів для розгляду вказаного провадження не є порушенням вимог статті 35 КК.

32. Разом з тим, відповідно до цих положень у редакції, чинній на 14 липня 2014 року (коли справа надійшла до Деснянського районного суду Чернігівської області), зборам суддів надано повноваження визначати засади (тобто принципи та правила) формування колегії суддів у випадку призначення колегіального складу суду першої інстанції, однак не надано повноважень визначати конкретних суддів - учасників колегії.

33. Водночас рішенням зборів суддів від 15 липня 2014 року було визначено персональний склад колегії для розгляду цього кримінального провадження в неавтоматизованому режимі.

34. Суд апеляційної інстанції з достатньою повнотою не перевірив доводів, вказаних в апеляційних скаргах, і не надав обґрунтування свого висновку про законність складу суду з посиланням на норми права, які надають зборам суддів повноваження визначати персональний склад колегії для розгляду справи. Таким чином, апеляційний суд не навів переконливих мотивів залишення апеляційних скарг без задоволення.

35. За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатися законною та обґрунтованою, а допущені цим судом порушення вимог кримінального процесуального закону в силу положень частини 1 статті 412 КПК є істотними.

36. Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати викладене, ретельно з використанням усіх процесуальних можливостей перевірити доводи, наведені в апеляційних скаргах засудженого та його захисника, а також інші їх доводи в касаційних скаргах, дати на них вичерпну відповідь та ухвалити справедливе рішення, яке відповідатиме положенням статті 370 КПК.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Демиденка Г.О. задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

А.П. Бущенко І.В. Григор`єва Г.Р. Крет