Історія справи

Постанова

Іменем України

05 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 740/1213/17

провадження № 51-3260 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Стороженка С.О.,

суддів Стефанів Н.С., Шевченко Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

прокурора Ємця І.І.,

захисника Бузаков О.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника БузаковаО.Ю. на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 25 липня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270180000051, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1), раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2017 року ОСОБА_2 засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк:

за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК - 15 років з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла;

за ч. 4 ст. 187 КК - 9 років з конфіскацією ? частини всього належного йому майна, крім житла.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суровим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 18 420,40 грн та 500 000,00 грн у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.

Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

За обставин, установлених судом та детально викладених у вироку, 12 січня 2017 року близько 04:00 ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з метою незаконного збагачення, проник на територію фермерського господарства «Липоворізьке», розташованого на вул. Чернігівській, 110 у м. Ніжин, яке охороняв ОСОБА_4 Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заволодіння чужим майном та заподіяння смерті потерпілого, він умисно завдав сокирою, яку відшукав на місці вчинення злочину, ОСОБА_4 численних ударів у голову, заподіявши потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, у результаті яких ОСОБА_4 помер на місці події.

Після цього ОСОБА_2 незаконно проник до приміщення цеху напівфабрикатів, розташованого на вказаній території, де заволодів грошима потерпілого ОСОБА_5 в загальній сумі 800 грн, та з місця вчинення злочину зник, задавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 25 липня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 залишив без змін. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_2 додатково зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 23 травня по 20 червня 2017 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ставить питання про зміну постановлених судових рішень та призначення покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла. Вважає, що суд призначив його підзахисному суворе покарання, не врахував визнання засудженим своєї вини та щирого каяття, а також того, що останній раніше до кримінальної та адміністративної відповідальностей не притягувався.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник підтримавкасаційну скаргу та просив пом'якшити засудженому ОСОБА_2 покарання.

Прокурор вважав, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а судові рішення стосовно ОСОБА_2 мають бути залишені без зміни.

Мотиви Суду

Як убачається зі змісту касаційної скарги, доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та кваліфікація його дій за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК захисником у касаційному порядку не оспорюються.

Щодо призначеного покарання, яке, на думку захисника, є суворим, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 65 КК при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Зазначених вимог закону суд дотримався.

Зокрема, при призначенні ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції згідно з вимогами ст. 65 КК достатньою мірою врахував характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК відносяться до особливо тяжких злочинів, дані про особу ОСОБА_2, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, його вік та сімейний стан, позитивну характеристику, обставини які пом'якшують покарання - щире каяття і сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин які обтяжуючих покарання

Пом'якшуючі покарання обставини, про які зазначає у касаційній скарзі захисник Бузаков О.Ю., суд першої інстанції в сукупності з іншими відомостями врахував при визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_2

З урахуванням всіх обставин справи суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 лише в умовах ізоляції від суспільства та призначив покарання у межах санкції, яку визначено частинами статей за інкриміновані кримінальні правопорушення, та остаточне покарання призначив відповідно до вимог ст. 70 КК.

З висновками місцевого суду погоджується й колегія суддів касаційного суду та вважає призначене ОСОБА_2 покарання необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду, як й суди першої та апеляційної інстанцій, звертає увагу й на конкретні обставини кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_2 умисно сокирою, яку відшукав на місці вчинення злочину, завдав потерпілому ОСОБА_4, який спав, численних ударів у голову, чим заподіяв тяжких тілесних ушкоджень у вигляді: відкритої внутрішньочерепної травми голови з численними переломами кісток склепіння та основи черепа, - у результаті яких ОСОБА_4 помер на місці події. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 9 від 07 лютого 2017 року тілесні ушкодження, виявлені на тілі постраждалого. виникли не менше ніж від 22 травматичних дій.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 викликав таксі та знову поїхав у ігровий зал, де програв 800 грн, які викрав у потерпілого ОСОБА_5

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, аналогічні доводи щодо суворості призначеного покарання було наведено в апеляційній скарзі захисника та перевірялися судом апеляційної інстанції, який обґрунтовано визнав їх безпідставними, зазначивши, що покарання, призначене ОСОБА_2, є необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання, з чим погоджується і колегія суддів.

Апеляційний суд, залишаючи без зміни вирок суду першої інстанції, відповідно до ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належним чином мотивував прийняте рішення.

Покарання, призначене ОСОБА_2, відповідає загальним засадам призначення покарання, є достатнім і справедливим, а тому підстави для зміни оскаржуваних судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі захисника, відсутні.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б впливали на обґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_2, судами першої та апеляційної інстанцій у кримінальному провадженні допущено не було. Тому підстав для задоволення касаційної скарги захисника немає.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне змінити ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2 в порядку ч. 2 ст. 433 КПК, якою передбачено, що суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.

Суд апеляційної інстанції на підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахував ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 23 травня по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 серпня 2018 року № 13-31кс18, про те, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).

Згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_2 вчинив злочини до 20 червня 2017 року і щодо нього продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року. Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити ухвалу суду апеляційної інстанції, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року до дня вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК та § 3 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргузахисника БузаковаО.Ю. залишити без задоволення.

Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 25 липня 2017 щодо ОСОБА_2 змінити в порядку ч. 2 ст. 433 КПК. На підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 21 червня по 25 липня 2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. В іншій частині ухвалу апеляційного суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

С.О. Стороженко Н.С. Стефанів Т.В. Шевченко