Історія справи

Постанова ККС ВП від 05.06.2019 року у справі №442/4140/17

Постанова

Іменем України

05 червня 2019 р.

м. Київ

Справа № 442/4140/17

Провадження № 51-942 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Могильного О. П.,

суддів: Мазура М.В., Матієк Т. В.,

секретаря

судового засідання Тімчинської І. О.,

за участю:

прокурора Пономарьової М.С.,

засудженої ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 лютого 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140110000016 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Костопіль, Рівненської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.171, ч.2 ст.125 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області віл 19 лютого 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 171 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на неї обов`язки передбачені ст.76 КК України.

Вирішено питання цивільного позову та речових доказів.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 04 січня 2017 року, приблизно о 16 год., будучи невдоволеною діями журналіста ОСОБА_2 , яка прибула до приміщення КП «Туристичний комплекс Дрогобич», на АДРЕСА_2 , для проведення журналістського розслідування за фактом опечатування офісу №2, який належить адвокату Ловінській С.С. , і з використанням фотоапарату, розпочала відеозйомку. При цьому увійшла до приміщення бухгалтерії, де на той час перебувала головний бухгалтер КП «Туристичний комплекс Дрогобич» ОСОБА_1 та юрист вказаного підприємства ОСОБА_4 , з метою отримання інтерв`ю. ОСОБА_1 вставши із-за столу наблизилась до неї та правою рукою відібрала фотоапарат і вдарила ним по столу, після чого нанесла декілька ударів кулаком по голові і обличчю ОСОБА_2 та умисно наступила каблуком взуття на ногу останній, внаслідок чого заподіяла легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`ю, чим умисно перешкоджала її законній професійній діяльності як журналіста, що у подальшому призвело до вимушеного припинення ОСОБА_2 журналістського розслідування.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку першої та ухвали апеляційної інстанцій і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вважає, що дані рішення є незаконними, необґрунтованими і винесені на підставі неналежних та недопустимих доказів з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, про те, що були допущені порушення в судах першої та апеляційної інстанцій. Крім того, вказує на неправильну оцінку доказів судами першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку з чим, не встановлені достатні докази для доведення її винуватості в судах. Також вказує на те, що апеляційний суд залишив поза увагою її доводи про те, що судом першої інстанції не було вирішено її клопотання про допит свідків захисту, чим порушено її права. Посилається на те, що було порушено її право на безпосередню участь при розгляді в суді апеляційної інстанції, оскільки вона повідомляла апеляційний суд про неможливість брати участь у судовому засіданні у зв`язку із хворобою, однак суд розглянув її апеляційну скаргу без її участі та участі її захисника, яка була зайнята у іншому кримінальному провадженні, про що її захисник надала суду відповідне клопотання.

На касаційну скаргу засудженої представник потерпілої - адвокат Волощук Б.І. подав заперечення в яких, наводячи відповідні аргументи, стверджує про безпідставність заявлених вимог і просить залишити її без задоволення, а вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 лютого 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року - без змін.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджена ОСОБА_1 касаційну скаргу підтримала та просить її задовольнити.

Прокурор Пономарьова М.С. касаційну скаргу засудженої підтримала частково, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в цій інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Одночасно ст. 419 КПК України містить вимоги до ухвали апеляційного суду, в якій має бути зазначено: імена учасників судового провадження, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судом першої інстанції обставини, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із ухваленим вироком місцевого суду засуджена ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

При цьому засуджена ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилалася на те, що висновки суду не відповідають дійсним фактичним обставинам справи, ґрунтуються на доказах, які відповідно до вимог закону є недопустимими, мають суб`єктивний та упереджений зміст, також не спростовують тих доводів та обставин, на які посилалася обвинувачена під час розгляду справи як на підставу своєї не винуватості у вчиненні злочину. Вказувала, що докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, у їх сукупності свідчать, що пред`явлене їй обвинувачення у скоєнні інкримінованих злочинів є недоведеним, оскільки ні сторона обвинувачення під час розгляду провадження в суді, ні суд в своєму обвинувальному вироку не надали достатніх та необхідних, належних і допустимих доказів, які б свідчили про її вину у їх вчиненні. Крім того, засуджена в апеляційній скарзі зазначала, що нею 25.01.2018 року через канцелярію Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області було подано клопотання про виклик у судове засідання свідків захисту, які були очевидцями подій, однак суд її клопотання залишив поза увагою, чим порушив її права. У зв`язку з цим просила вирок місцевого суду скасувати, кримінальне провадження щодо неї закрити.

Розглядаючи апеляційну скаргу та відмовляючи у її задоволенні, апеляційний суд усупереч вимогам статей 370, 419 КПК України належним чином не зазначив мотивовані підстави прийнятого рішення.

Так, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки належним чином не перевірено доводи засудженої щодо залишення судом першої інстанції без розгляду її клопотання про допит свідків захисту.

Згідно п. d ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

Апеляційний суд наведені вище доводи апеляційної скарги засудженої в цій частині належним чином не перевірив і не спростував внаслідок чого істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

При цьому, обґрунтовуючи правильність висновків місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зосередився виключно на висновках суду першої інстанції та обмежився переліченням доказів, які наведені у вироку не проаналізувавши їх у контексті з доводами засудженої.

За таких обставин ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, є постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Тому касаційна скарга засудженої підлягає задоволенню частково.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

О.П. Могильний М.В. Мазур Т.В. Матієк