Історія справи

Постанова КЦС ВП від 05.03.2025 року у справі №1309/7139/12
Постанова ККС ВП від 05.03.2018 року у справі №1309/7139/12
Постанова ККС ВП від 30.08.2018 року у справі №1309/7139/12
Постанова ККС ВП від 05.03.2018 року у справі №1309/7139/12
Постанова ККС ВП від 05.03.2018 року у справі №1309/7139/12
Постанова ККС ВП від 02.05.2018 року у справі №1309/7139/12

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2018 р.

м. Київ

Провадження № 51-4221 ск 18

Суддя Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду Могильний О.П., розглянувши касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 03 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 листопада 2017 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6,

встановив:

У касаційній скарзі представник потерпілої порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 388 КПК України (1960 року) справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ч.1 ст. 398, ст. 350 КПК України (1960 року) не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

При цьому ч. 1 ст. 398 КПК України (1960 року) передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень можуть бути лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Також п. 4 ст.350 КПК України (1960 року) визначено, що у скарзі має бути, зокрема, вказівка на те, в чому полягає незаконність судових рішень і доводи на її обґрунтування.

За змістом касаційної скарги представник потерпілої, посилається на незаконність судових рішень щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 із підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, невідповідності призначеного засудженим покарання тяжкості злочинів та особі засуджених внаслідок м'якості, а також неправильного застосування кримінального закону при кваліфікації дій засуджених за ч. 2 ст. 121 КК України, дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 187 КК України та виправданні ОСОБА_4 і ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України.

При цьому у касаційній скарзі не наведено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Крім того, як убачається з судових рішень дії засудженого ОСОБА_5 було перекваліфіковано з ч. 4 ст. 187 на ч. 1 ст. 186 КК України, однак у касаційній скарзі представник потерпілої допускає неточності, оскільки вказує на неправильну перекваліфікацію з ч. 4 ст. 187 на ч. 1 ст. 187 КК України.

Також, представник потерпілої зазначає про м'якість призначеного засудженим покарання з огляду на вчинення ними особливо тяжких злочинів, тоді як ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не засуджувалися за вчинення злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

За таких обставин касаційна скарга представника потерпілої не відповідає вимогам ст. 350 КПК України (1960 року), а тому не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

У зв'язку з цим справу щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 може бути витребувано для її перевірки в касаційному порядку при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених недоліків у межах передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК України (1960 року) строку, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії даної постанови.

Керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, п.4 параграфу 3 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII

постановив:

Відмовити представнику потерпілої ОСОБА_2 - адвокату ОСОБА_3 у витребуванні матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає

Суддя О. П. Могильний