Історія справи

Постанова

іменем України

2 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 734/2902/17

провадження № 51- 5633 км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Короля В.В.,

суддів Бущенка А.П., Лагнюка М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Дрозда Р.І.,

прокурора Гаврилюка С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270130000537, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. ДанівкаКозелецького району Чернігівської області, мешканки АДРЕСА_1),

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 Кримінального кодексу України (далі - КК)

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік; за ч. 2 ст. 310 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 13 лютого 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено.

В порядку ч. 2 ст. 404 КПК України покладено на ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 76 КК обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

В решті вирок суду залишено без змін.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона влітку 2016 року у невстановлений органами досудового розслідування час на присадибній ділянці за місцем свого фактичного проживання зірвала декілька рослин коноплі, перенесла їх до приміщення сараю господарства, яке розташоване в АДРЕСА_2, тобто незаконно придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 264,3 г, який незаконно зберігала без мети збуту до вилучення його працівниками поліції 3 серпня 2017 року.

Крім того, ОСОБА_1 у період із травня по 3 серпня 2017 року за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2, незаконно вирощувала шляхом прополювання 34 рослини коноплі, які містять психоактивний компонент каннабісу - тетрагідроканнабінол, та належать до рослин роду коноплі.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що судом апеляційної інстанції погіршено становище ОСОБА_1, однак замість вироку прийнято рішення у формі ухвали, згідно з якою покладено на засуджену обов'язки відповідно до ст. 76 КК, які судом першої інстанції на неї не було покладено.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Гаврилюк С.М. вважав касаційну скаргу обґрунтованою, просив ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Гаврилюка С.М., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 433КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.

У п.1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 -414 цього Кодексу.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК судове рішення суду апеляційної інстанції повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Водночас кримінальним процесуальним законом визначено перелік випадків, коли суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок.

Зокрема, відповідно до приписів ч. 1 ст. 420 КПК такими випадками є: необхідність застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідність застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку; неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Стосовно ж положення пункту 4 ч. 1 ст. 408 КПК щодо зміни вироку судом апеляційної інстанції в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого, то його застосування слід здійснювати з урахуванням положень ч. 1 ст. 420 КПК.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць. На підставі ст. 75 КК її звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Проте відповідно до ч. 1 ст. 76 КК у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого обов'язки, передбачені вказаною статтею, що у цьому випадку не було зроблено місцевим судом.

Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та ухвалити щодо неї новий вирок, оскільки місцевий суд, звільняючи ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК від відбування призначеного покарання та встановлюючи їй іспитовий строк, не поклав на неї обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК.

Однак, суд апеляційної інстанції, встановивши, що судом першої інстанції ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням без покладання на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК, тобто констатувавши неправильне звільнення обвинуваченої від відбування покарання, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК є самостійною підставою для скасування вироку місцевого суду у цій частині та ухвалення свого вироку, натомість постановив ухвалу, якою змінив вирок місцевого суду та поклав на ОСОБА_1 відповідні обов'язки.

Таким чином, апеляційний суд допустив порушення п. 4 ч. 1 ст. 408 та п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК, які є істотними, оскільки призвели до порушення суттєвих вимог кримінальної процесуальної форми щодо виду та підстав ухвалення рішень судом апеляційної інстанції.

Отже, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі ч. 1 п. 1 ст. 438 КПК як така, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді апеляційному суду слід врахувати вищезазначене і з додержанням вимог кримінального процесуального закону ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441-442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

В.В. Король А.П. Бущенко М.М. Лагнюк