Історія справи

Постанова КГС ВП від 01.02.2018 року у справі №904/3648/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року

м. Київ

справа № 904/3648/17

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

головуючого - Міщенка І.С., суддів: Берднік І.С., Чумака Ю.Я.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал"

відповідач - приватне підприємство "Транс Логістік"

здійснивши перегляд у письмовому провадженні касаційної скарги приватного підприємства "Транс Логістік"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2017 року

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал"

до приватного підприємства "Транс Логістік"

про відшкодування шкоди в сумі 74 192, 98 грн.

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. 05 серпня 2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю громадянина ОСОБА_1, який керував автомобілем марки MANG "TGM 18.240", який належить ПП "Транс Логістик" (далі - відповідач) та автобусом "ЛАЗ 42072", який належить ТОВ "Гірничодобівна компанія "Мінерал" (далі - позивач).

2. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, настала смерть водія ОСОБА_1, який керував автомобілем марки MANG "TGM 18.240" під час виконання ним своїх трудових обов'язків, вина останнього була встановлена результатами досудового розслідування, кримільне провадження закрито, у зв'язку зі смертю.

3. В той же час, в діях іншого водія - ОСОБА_2, невідповідностей вимогам правил дорожнього руху, з технічної точки зору, не виявлено.

4. Зважаючи на те, що автобус марки "ЛАЗ 42072, який належить підприємству позивача - ТОВ "Гірничодобівна компанія "Мінерал", отримав механічні пошкодження та деформування, позивач звернувся до АТ "СК "АХА Страхування" із заявою щодо виплати страхового відшкодування, до якої додав розрахунок розміру страхового відшкодування, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту склала 174 678, 52 грн. .

5. АТ "СК "АХА Страхування" здійснило виплату позивачу страхового відшкодування в сумі 100 000 грн.

6. Звертаючись із даним позовом, позивач посилається на те, що розмір невідшкодованої останньому матеріальної шкоди складає 74 192, 98 грн., просить стягнути зазначену суму з винної особи - ПП "Транс Логістик", на підставі частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційних інстанцій

7. Суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про задоволення вимог позивача.

8. Рішення місцевого господарського суду прийняте з посиланням на статтю 1166 Цивільного кодексу України, на підставі доведеності причинного зв'язку між протиправною поведінкою водія ОСОБА_1 та завданою позивачу шкодою.

9. Рішення апеляційного суду прийняте на підставі частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, відповідно до якої юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Cпричинення шкоди позивачу сталося з вини водія ОСОБА_1 під час виконання ним трудових обов'язків, у зв'язку з чим відповідальним за шкоду є ПП "Транс Логістик". З цих підстав суд задовольнив позовні вимоги, стягнувши з відповідача 74 192, 98 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП "Транс Логістик" подало касаційну скаргу на оскаржуване рішення, в якій просить:

10.1. оскаржувані рішення скасувати, провадження у справі припинити;

10.2. у разі відмови у скасуванні рішень, розглянути питання про передачу ПП "Транс Логістик" автобусу марки "ЛАЗ 42072, що належить ТОВ ""Гірничодобувна компанія "Мінерал"

10.3. зобов'язати ТОВ ""Гірничодобувна компанія "Мінерал" передати у власність ПП "Транс Логістик" вищезазначений транспортний засіб.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

11. Скаржник обґрунтовує доводи касаційної скарги наступним:

11.1. спір розглянуто неналежним судом. Скаржник вважає, що відносини, що виникають в результаті ДТП не можна віднести до господарських. Спір є цивільним, оскільки ПП "Транс Логістик" не є фактичним заподіювачем шкоди, а лише в силу положень ст. 1172 Цивільного кодексу України, несе відповідальність за шкоду заподіяну фізичною особою - працівником ПП "Транс Логістик";

11.2. позовну заяву підписано неналежною особою. Скаржник обґрунтовує свої доводи тим, що виконавчим органом товариства, згідно статуту, є колегіальний орган - Дирекція Товариства, яка наділена повноваженнями підписувати документи, пов'язані з поточною діяльністю. У свою чергу, позовну заяву підписано Генеральним директором позивача;

11.3. у зв'язку з тим, що позивач отримав відшкодування повної вартості траспортного засобу, відповідач має право на рештки останнього, у зв'язку з чим, суди безпідставно відмовили у задоволенні вищезазначеної заяви.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)

12. 14 листопада 2017 року позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому наводить наступні доводи:

12.1. щодо розгляду справи неналежним судом

На думку позивача, позов юридичної особи до юридичної особи із залученням фізичної особи - водія, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, з урахуванням положень статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

12.2. щодо підписання позовної заяви неналежною особою

Позивач вважає, що Генеральний директор Товариства, у відповідності до приписів пункту 19.7. Статуту позивача вправі діяти без доручення від імені Товариства у відносинах з підприємствами, організаціями, державними і громадськими органами й організаціями, іншими юридичними ті фізичними особами, з урахуванням обмежень, передбачених цим Статутом.

12.3. щодо відмови судами першої та апеляційної інстанції у передачі рештків транспортного засобу відповідачу

Позивач звертаючись із вищевказаним позовом до суду, просив суд стягнути з відповідача розмір невідшкодованої останньому матеріальної шкоди, а саме 74 192,98 грн., а не вартість автобуса, яка складає 174 12, 98 грн.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

13. Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення вимог позивача про стягнення суми матеріальної шкоди.

14. Як встановлено судами, 05 серпня 2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю громадянина ОСОБА_1, який керував автомобілем відповідача під час виконання ним своїх трудових обов'язків та автобусом "ЛАЗ 42072", який належить позивачу.

15. Вину громадянина ОСОБА_1 встановлено результатами досудового розслідування, проте кримільне провадження було закрито, у зв'язку зі смертю останнього.

16. Виходячи з фактичних обставин справи та характеру спірних правовідносин, до останніх мають застосовуватися положення частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, відповідно до якої юридична особа, відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

17. Коментована стаття закріплює особливості цивільно-правового відшкодування шкоди юридичною особою, яка завдана її працівником. Найсуттєвішою особливістю даного деліктного зобов'язання є те, що здійснюється відмежування особи, яка фактично завдала шкоду, та особи, яка повинна нести деліктну відповідальність.

18. Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції помилково застосував лише положення статті 1166 Цивільного кодексу України, як підставу задоволення позову, оскільки вона встановлює лише загальні підстави відповідальності за завдану шкоду. Втім, судом першої інстанції винесене правильне по суті і законне рішення, а судом апеляційної інстанції повно та об'єктивно встановлено всі обставини справи та вірно застосовано норми матеріального права.

19. Суд відхиляє доводи відповідача щодо розгляду справи неналежним судом, у зв'язку з порушенням правил підвідомчості. У спорах, що виникають із відносин відшкодування шкоди, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи, а також з урахуванням вимог статей 15 - 16, частини другої статті 118 ЦПК при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа. При цьому позов юридичної особи (фізичної особи - підприємця) до юридичної особи (фізичної особи - підприємця) із залученням фізичної особи - водія як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, з урахуванням положень статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися господарськими судами.

20. Крім того, Верховний Суд підтримує позицію місцевого та апеляційного судів щодо відсутності підстав для задоволення заяви про передачу у власність ПП "Транс Логістик" пошкодженого транспортного засобу позивача у випадку задоволення позовних вимог. Суд, відповідно до приписів статті 82, 83 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття рішення) за результатами розгляду справи, виносить рішення про задоволення позову, відмову у позові повністю або частково. Предметом позовних вимог становить вартість невідшкодованої страховою компанією матеріальної шкоди, що складає частину суми відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

21. В свою чергу, суд позбавлений процесуального права задоволення вимог відповідача у справі, а вказана заява не відповідає формі та змісту зустрічного позову, встановленого статтями 54, 60 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття рішення).

22. Довід відповідача щодо підписання позовної заяви неналежною особою, судом не розглядається, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Статтею 300 Господарського процесуального кодексу визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої інстанції чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи. Крім того, суд касаційної інстанції не має права додатково перевіряти докази та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права.

24. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на приватне підприємство "Транс Логістік".

25. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 315-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Транс Логістік" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2017 року у справі № 904/3648/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати складення повного судового рішення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Чумак Ю.Я.