Історія справи

Постанова КГС ВП від 30.11.2021 року у справі №910/18570/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 910/18570/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л. В.,

судді: Губенко Н. М., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К. О.;

за участю представників:

позивача - Ашмінець І. В.,

відповідача - Пазиняк Я. О., Святогора Є. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл",

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Борисенко І. І.)

від 14.01.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Хрипун О. О., судді - Агрикова О. В., Чорногуз М. Г. )

від 28.09.2021,

у справі за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл"

про стягнення 3 093 671,59 грн

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2019 року АТ "Укргазвидобування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" про стягнення 3 093
671,59 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № УБГ/849/013-18/1925/18 від 15.11.2018 щодо своєчасного виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" на користь АТ "Укргазвидобування" 1 434 859,36 грн пені, 1 658 812,23 грн штрафу та 46 405,07
грн судового збору.

Господарські суди визнали обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строку виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт, передбачених договором підряду № УБГ/849/013-18/1925/18 від 15.11.2018. Відхилили доводи відповідача про існування форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання ним робіт у передбачені договором строки.

У жовтні 2021 року ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, а саме ст.ст. 75, 76, 86, 269, 277, 282 ГПК України, ст.ст. 616, 847, 850, 853 ЦК України. Судами не було враховано висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №914/2628/17.

Стверджує, що висновок Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 616 Цивільного кодексу України для зменшення розміру неустойки, яка стягується з підрядника за прострочення виконання зобов'язання, якщо таке прострочення стало наслідком невиконання замовником приписів статті 850 Цивільного кодексу України з урахуванням прострочення підрядником строку на повідомлення про настання обставин непереборної сили при умові, що зазначені обставини тривали на момент отримання та після отримання замовником такого повідомлення, відсутній.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п.п. 1 та 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 15.11.2018 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір підряду № УБГ/849/013-18/1925/18, відповідно до умов якого замовник на підставі заявки доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з облаштування майданчиків свердловин замовника та під'їзних шляхів до них або без, а саме: відповідно до технічного завдання замовника виконати проектно-вишукувальні роботи, розробити схему та повздовжній профіль майбутнього майданчику свердловини та під'їзного шляху до нього, виконати будівельні роботи із влаштування майданчика свердловини та під'їзного шляху до нього із застосуванням власних матеріалів/устаткування, чи матеріалів/устаткування, наданих замовником, та вантажно-розвантажувальні роботи щодо майна/матеріалів, наданого замовником, його транспортування зі складу замовника до будівельної ділянки чи/та майданчика, відповідно до заявки замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість належним чином фактично виконаних робіт.

Згідно з п. 1.1.3 договору перелік робіт, строки виконання, кількість об'єктів, їх розташування та відстань від баз замовника до майданчиків узгоджуються сторонами у замовленні, що є додатком № 5 до договору, а також у додатку № 6 (детальний графік виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт), що є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до умов п. 2.3 договору строки виконання робіт, їх етапів, визначені у детальному графіку виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт додаток № 6 до договору, що є невід'ємною частиною цього договору.

За приписами п. 5.9.1 договору підрядник передає об'єкт замовнику, згідно з підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актом приймання-передачі майданчику, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, за умови надання підрядником забезпечення своїх зобов'язань за договором, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 10.2 цього договору, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з додатком № 6 Детальний графік виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт на об'єкті "Роботи по облаштуванню майданчиків свердловин" (Лот 1) геодезично-вишукувальні роботи з розробкою схем та повздовжнього профілю мають бути виконані відповідачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання підрядником заявки від замовника на проектно-вишукувальні роботи до свердловин.

Будівельні роботи з влаштування бурового майданчику та під'їзних шляхів не пізніше 25 робочих днів з дня отримання підрядником заявки від замовника на будівництво під'їзних шляхів до свердловин.

26.12.2018 на виконання умов договору позивачем було передано відповідачу заявку від 13.12.2018 на облаштування під'їзних шляхів та майданчиків свердловин та акт передачі земельної ділянки під будівництво під'їзної дороги та облаштування майданчика свердловини № 61 Байрак.

Позивач листом № 004.1.23.2-15582 від 10.12.2018 направив відповідачу погоджені схеми розташування обладнання для розроблення проектно-кошторисної документації по свердловині № 61 Байрацького ГКР.

Враховуючи одержання відповідачем заявки 26.12.2018 та визначені додатком № 6 до договору строки виконання робіт, відповідач зобов'язаний виконати проектно-вишукувальні роботи в строк до 03.01.2019, а будівельні роботи до
01.02.2019.

Відповідач листом № ONUR-CS-MSH-45 від 26.02.2019 направив позивачу проектно-кошторисну документацію по будівництву бурового майданчика.

На вказаний лист позивач направив відповідачу лист-зауваження № ПГВ004.1.23.2-2654 від 27.02.2019.

Після усунення вказаних недоліків відповідач листом № ONUR-CS-MSH-75/1 від
15.05.2019 направив позивачу погоджену проектну документацію з будівництва бурового майданчика та під'їзної дороги до свердловини № 61 Байрацького НГКР.

Враховуючи виконання відповідачем свого обов'язку з виконання проектно-вишукувальних робіт 15.05.2019, він допустив прострочення за вказаними роботами на 131 день.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт № 4 за травень 2019 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2019 року вартість проектно-вишукувальних робіт становить 183 384,58 грн.

Згідно з актом передачі-приймання побудованого бурового майданчика розвідувальної свердловини № 61 Байрацького ГКР та під'їзної дороги від
03.04.2019 відповідач виконав свій обов'язок за договором з виконання будівельних робіт з влаштування бурового майданчику та під'їзних шляхів
03.04.2019.

Враховуючи вказане, відповідач допустив прострочення за вказаними будівельними роботами на 60 днів.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень та травень 2019 року та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень і травень 2019 року вартість виконаних будівельних робіт загалом становить 23 513 932,98 грн.

Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні спору, Верховний Суд виходить з такого.

Пунктом 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ст. 193 ГК України, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ст. 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 4 ст. 231 ГК України передбачає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Умовами п. 8.4 договору підряду № УБГ/849/013-18/1925/18 від 15.11.2018 сторони погодили у разі порушення підрядником взятих на себе зобов'язань з виконання робіт у строки, зазначені у цьому договорі, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт (детальний графік виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт - додаток № 6 до договору).

З врахуванням положень п. 8.4 договору та за встановлених обставин прострочення виконання відповідачем проектно-вишукувальних та будівельних робіт суди визнали обґрунтованими заявлені до стягнення 24 023,38 грн пені та 12 836,92 грн штрафу за порушення строку виконання проектно-вишукувальних робіт, 1 410 835,98 грн пені та 1 645 975,31 грн штрафу за порушення строку виконання будівельних робіт за договором підряду № УБГ/849/013-18/1925/18 від 15.11.2018.

Господарськими судами були вчинені необхідні дії з перевірки їх розрахунку, зокрема в частині строків нарахування.

Відхилили посилання ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" на наявність форс-мажорних обставин, що підтверджується сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини № 5300-19-0224, з огляду на несвоєчасне повідомлення відповідачем позивача про настання обставин непереборної сили за п. 11.2 договору.

Наведені у касаційній скарзі аргументи вказаних висновків господарських судів не спростовують.

За твердженням скаржника судами попередніх інстанцій не було враховано висновку щодо застосування ч. 1 ст. 853 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №914/2628/17, адже замовник після прийняття роботи не має права застосовувати до підрядника штрафні санкції за порушення строків виконання робіт, якщо роботи прийняті без зауважень.

Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право надалі посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже замовник зобов'язаний заявити підрядникові по-перше: щодо допущених у роботі відступів від умов договору; по-друге: щодо інших недоліків. Інакше він втрачає право надалі посилатися на відповідні обставини.

Виходячи із системного тлумачення змісту норм статті 852, частин 2, 3, 4 статті 853, статті 858 Цивільного кодексу України поняття "допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки" стосується недоліків, що погіршили роботу або роблять її непридатною для використання.

Замовник має обов'язок заявити про відступи від умов договору підряду, що стосується самої роботи, тобто йдеться про порушення підрядником умов договору щодо якісних та кількісних характеристик виконаної роботи, а не про порушення будь-яких інших умов договору, зокрема, порушення строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи.

При цьому обов'язок зробити заяву стосується саме явних недоліків роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття (частина 2 статті 853 Цивільного кодексу України), оскільки про приховані недоліки замовник може заявити і після прийняття робіт (частина 3 статті 853 Цивільного кодексу України).

Підписання замовником актів приймання-передачі виконаних робіт без зауважень та заперечень свідчить лише про відсутність заперечень замовника щодо якості та кількості виконаних робіт, а не про відсутність зауважень замовника щодо своєчасності їх виконання та про відсутність претензій з боку позивача щодо строків виконання цих робіт.

З огляду на вищевикладене господарські суди при вирішенні спору обґрунтовано не застосували до спірних правовідносин положення статті 853 Цивільного кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №914/2628/17 протилежні висновки відсутні, що свідчить про необґрунтованість аргументів скаржника.

Застосування судами попередніх інстанцій норм права в оскаржуваних рішеннях не суперечить висновкам суду касаційної інстанції у постанові від 03.10.2018 у справі №914/2628/17.

Аргументи скаржника про необхідність застосування статті 616 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин в частині зменшення нарахованих штрафних санкцій відхиляються колегією суддів з огляду на таке.

Відповідно до статті 616 Цивільного кодексу України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Тобто, положеннями статті 616 Цивільного кодексу України передбачено право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

При цьому питання зменшення розміру збитків та неустойки вирішується судом за наслідком оцінки наданих сторонами доказів та обставин справи у їх сукупності, з врахуванням всіх обставин правовідносин сторін. Суд перевіряє наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення збитків та неустойки.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення позивачем дій, які перешкоджали відповідачу своєчасно виконати проектно-вишукувальні та будівельні роботи за договором підряду № УБГ/849/013-18/1925/18 від 15.11.2018, а тому доводи відповідача про відсутність його вини у простроченні зобов'язання є необґрунтованими.

Щодо необхідності формування висновку Верховного Суду про застосування частини 2 статті 616 ЦК України та статті 850 ЦК України з урахуванням прострочення підрядником строку на повідомлення про настання обставин непереборної сили необхідно зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

Цей обов'язок замовником реалізується за умови передбачення у договорі одночасно трьох складових: випадків, обсягів та порядку сприяння.

У справі, що розглядається, обставини щодо виконання замовником та підрядником обов'язків за договором підряду були предметом перевірки судів попередніх інстанцій, їм надана належна оцінка. Суди обох інстанцій не встановили наявність істотних порушень умов договору підряду № УБГ/849/013-18/1925/18 від 15.11.2018 з боку замовника, якими спричинена неможливість своєчасного виконання договору підрядником. Відповідно відсутні підстави для застосування наслідків передбачених ч. 1 ст. 850 ЦК України.

Укладеним між сторонами справи договором підряду № УБГ/849/013-18/1925/18 від
15.11.2018 (п. 11.2) передбачено, що сторона, яка не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж впродовж 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком неповідомлення чи порушення строку повідомлення є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань.

Наявність обставин непереборної сили, про настання яких учасник правовідносин повідомив свого контрагента із порушенням встановлених договором строків, а за умовами договору наслідком порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата у особи права посилатися на форс-мажорні обставини, не є підставою звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності за таке порушення.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Під час касаційного провадження у справі від ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" до Верховного Суду надійшла заява про поворот виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Враховуючи залишення без змін оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, підстави для здійснення заявленого відповідачем повороту виконання судового рішення відсутні, у зв'язку з чим Верховний Суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від
14.01.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від
28.09.2021.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
28.09.2021 у справі № 910/18570/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

І. Кондратова