Історія справи

Постанова КГС ВП від 30.08.2023 року у справі №914/2944/22
Постанова КГС ВП від 30.08.2023 року у справі №914/2944/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/2944/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників учасників:

позивача - Кушнір Т. В. (адвокат),

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

відповідача-3 - не з`явився,

відповідача-4 - ОСОБА_1., Посікіра Р. Р. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Люкс-Експрес"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 (судді: Бонк Т. Б. - головуючий, Бойко С. М., Якімець Г. Г.)

за позовом Приватного підприємства "Люкс-Експрес"

до: 1. Акціонерного товариства "Прокредит Банк",

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Файненс",

4. ОСОБА_1

про визнання недійсними договорів та скасування рішення про реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У грудні 2022 року Приватне підприємство "Люкс-Експрес" (далі - ПП "Люкс-Експрес", Позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Акціонерного товариства "Прокредит Банк" (далі - АТ "ПроКредит Банк", Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега" (далі - ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА", Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт Файненс" (далі - ТОВ "Профіт Файненс", Відповідач-3) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-4) в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просило:

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 28.07.2022, укладений між АТ "ПроКредит Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" (щодо відступлення прав вимоги за Рамковою угодою №0410 від 25.05.2006);

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 28.07.2022, укладений між АТ "ПроКредит Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" (щодо відступлення прав вимоги за Рамковою угодою № 0325 від 27.02.2007);

- скасувати рішення № 64328474 від 28.07.2022 про реєстрацію відступлення прав іпотеки, здійснене приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тишківською Р. І., яким ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" було зареєстровано іпотекодержателем нерухомого майна, що належить ПП "ЛЮКС-ЕКСПРЕС", а саме приміщення складів площею 922,3 кв. м у АДРЕСА_1;

- скасувати рішення № 64934500 від 26.09.2022 про реєстрацію відступлення прав іпотеки, здійснене приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тишківською Р. І., яким ТОВ "ПРОФІТ ФАЙНЕНС" було зареєстровано іпотеко держателем вищезазначеного нерухомого майна;

- скасувати рішення № 65023528 від 04.10.2022 про реєстрацію припинення права власності та реєстрацію права власності, здійснені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. щодо наведеного нерухомого майна;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені, відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку", серія та номер 1319, виданий 04.10.2022, видавник Барбуляк Х. М., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області.

1.2. Позивач обґрунтовував свої вимоги, зокрема, тим, що за оспорюваними договорами відступлення права вимоги банк передав новому кредитору розмір заборгованості, який не відповідає дійсності та є завищеним.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.03.2023 у справі №914/2944/22 позов задоволено.

2.2. Суд першої інстанції виходив з того, що в порушення статті 24 Закону України "Про іпотеку" та умов договору іпотеки Відповідач-1 не повідомив Позивача про укладення договору про відступлення права вимоги. Також, пославшись на статті 1048 1050 Цивільного кодексу України, суд погодився з доводами ПП "Люкс-Експрес", що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився. Однак, банк, укладаючи оспорювані договори відступлення права вимоги, передав заборгованість за кредитом у розмірі, що значно перевищує заборгованість Позивача, яка встановлена судом у рішенні у справі № 461/4594/13-ц. При цьому місцевий суд відхилив посилання Відповідача-1 на те, що незгода ПП "Люкс-Експрес" із сумою заборгованості за кредитним договором не є підставою для визнання недійсним спірного договору відступки права вимоги, оскільки в даному випадку наявна не просто незгода Позивача з розрахунками, а порушення Відповідачем-1 законодавства та невиконання рішення суду, яке набрало законної сили. Також суд вказав на порушення вимог статті 513 Цивільного кодексу України щодо форми укладення спірних договорів, оскільки вказані правочини включали в себе предмет іпотеки і повинні нотаріально посвідчуватись.

Установивши наявність підстав для визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, суд дійшов висновку, що для належного і ефективного захисту порушених прав ПП "Люкс-Експрес" позовні вимоги про скасування рішення про реєстрацію відступлення прав іпотеки, скасування рішення про реєстрацію припинення права власності та реєстрацію права власності, визнання недійсним договору купівлі продажу-предмета іпотеки, які здійсненні на підставі оспорюваних договорів, також підлягають задоволенню.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.2023 у справі №914/2944/22 та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову ПП "Люкс-Експрес". Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.11.2022 у справі №914/2944/22.

2.4. Зазначена постанова обґрунтована тим, що, укладаючи спірні договори про відступлення прав вимоги, сторони досягли згоди щодо всіх їх істотних умов. Враховуючи, що Позивач не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданої вимоги, в силу прямого припису статті 204 Цивільного кодексу України її правомірність презюмується. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про помилковість доводів Позивача щодо недійсності договору про відступлення вимоги лише з огляду на розмір боргу за кредитним договором, право вимоги за яким відступається, оскільки визначення дійсності вимоги пов`язане з іншими критеріями.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що помилковість розрахунків та суми щодо переданого права вимоги жодною нормою матеріального права не визначаються як підстава для визнання недійсним правочину про відступлення права вимоги за відповідними договорами. Тому, у зв`язку з презюмованою правомірністю кредитного договору суд першої інстанції не мав підстав для висновку про недійсність оспорюваних договорів відступлення прав вимоги лише з огляду на спір чи непогодження щодо розміру заборгованості за кредитним договором.

Водночас, апеляційний суд відхилив доводи Позивача про недотримання сторонами форми укладення оспорюваних договорів (які включали в себе предмет іпотеки і повинні нотаріально посвідчуватись), оскільки в матеріалах справи наявний укладений 28.07.2022 нотаріально завірений договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відповідно до приписів статті 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. При цьому в матеріалах справи наявні повідомлення АТ "ПроКредит Банк", які адресовані ОСОБА_2 та ПП "Люкс-Експрес", про відступлення ТОВ "Факторингова компанія "Омега" права вимоги за рамковими угодами, договорами іпотеки договором поруки від 02.08.2022.

Ураховуючи встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності в особі Позивача на спірне нерухоме майно, і такий запис має вноситися на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову. Таким чином, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою (як у даному випадку), то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Інші вимоги не відповідають належному способу захисту права.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ПП "Люкс-Експрес" просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення господарського суд першої інстанції.

3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарським апеляційного суду висновків суду касаційної інстанції щодо:

- застосування норм частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, викладених в постановах від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 19.06.2020 у справі №161/12869/16-ц, від 10.03.2021 у справі №278/2083/18, від 21.09.2022 у справі №755/3217/15-ц, від 04.07.2018 у справі №14-154цс18, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 28.09.2022 у справі №242/2788/15-ц;

- необхідності з`ясування обсягу та змісту прав, які переходять до нового кредитора, викладених в постановах від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, від 25.05.2022 у справі № 2-2750-2010;

- того, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності призведе до відновлення порушених прав, викладених в постановах від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20;

- застосування принципу змагальності, викладених в постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18;

- застосування стандартів доказування, викладених в постановах від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17, від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить винести ухвалу про закриття касаційного провадження або відмовити у задоволенні касаційної скарги.

3.4. 28.08.2023 від ОСОБА_1 також надійшла заява про врахування висновків Верховного Суду, зокрема щодо неефективності обраного Позивачем способу захисту порушених прав, при ухваленні постанови у даній справі.

4. Обставини, встановлені судами

4.1. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, в межах справи №914/651/18 за позовом АТ "ПроКредит Банк" до ПП "Люкс-Експрес", за участю третьої особи ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості Західним апеляційним господарським судом в постанові від 28.01.2019 встановлені наступні обставини:

- 25.05.2006 між ЗАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є ПАТ "ПроКредит Банк", та ОСОБА_2 було укладено Рамкову угоду № 0410, відповідно до якої банк зобов`язався на положеннях та умовах цієї угоди відкрити позичальнику кредитну лінію загальною сумою за договорами 250 000 доларів США, ліміт строку кредитування - 240 календарних місяців, максимальний розмір відсотків - 40% річних. Видача кредитів на підставі Рамкової угоди та визначення їх умов здійснювалась шляхом укладення договорів надання (траншу) овердрафту, кредитної лінії, які є невід`ємною частиною Рамкової угоди. За умовами п.п. 2.1., 8.2. Рамкової угоди, позичальник зобов`язався належно виконувати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно та належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов`язання, що передбачені цим договором. Також було обумовлено, що кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов`язань за цим договором більш ніж на 3 банківські дні.

- 25.05.2006 між ЗАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір траншу № 3.12925/0410 (кредитний договір), згідного з умовами якого останній отримав грошові кошти в розмірі 100 000,00 доларів США зі сплатою 14,5% річних, строком користування 84 місяці та зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором.

- 26.06.2006 між ЗАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір траншу № 3.12925/0410-ДТ-1, відповідно до умов якого останній отримав грошові кошти в розмірі 20 000,00 доларів США зі сплатою 14,5% річних, строком користування 84 місяці та зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором.

- 13.03.2008 між ЗАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір траншу № 3.20955/0410, згідного з умовами якого останній отримав грошові кошти в розмірі 102 000,00 доларів США зі сплатою 13% річних, строком користування 120 місяців та зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором.

- на забезпечення виконання зобов`язання між ЗАТ "ПроКредит Банк", ОСОБА_2 та ПП "Люкс-Експрес" було укладено договір іпотеки № 0325-Д33 від 26.06.2006, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С. Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №2624.

За вказаним договором іпотеки банку передано нежитлове приміщення - приміщення складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10, площею 922,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.3. зазначеного договору іпотека за ним забезпечує повне виконання ОСОБА_2 зобов`язань, що виникають із Рамкової угоди № 0410 від 25.05.2006, договору про надання траншу № 3.12925 від 25.05.2006 та інших договорів про надання траншу, графіків повернення кредиту і сплати відсотків, договорів про надання овердрафту, інших договорів, які є невід`ємною частиною рамкової угоди (далі - кредитний договір), укладеного між ОСОБА_2 та банком, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язується перед банком повернути наданий йому кредит з максимальним лімітом заборгованості в розмірі 250 000,00 доларів США, сплатити відсотки за його користування в розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, а також неустойку та інші штрафні санкції.

У договорі № 2 від 13.03.2008 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки №0325-Д33 від 26.06.2006 сторони погодили, що договір іпотеки забезпечує виконання іпотекодавцем зобов`язань перед іпотекодержателем, що виникають із Рамкової угоди № 0410 від 25.05.2006, викладеній у новій редакції відповідно до договору № 1 від 13.03.2008 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди, з врахуванням усіх діючих та майбутніх змін та доповнень до неї, договорів про надання траншу, договорів про надання овердрафту та усіх інших договорів, які укладені та будуть укладені на підставі Рамкової угоди та є чи будуть її невід`ємною частиною щодо погашення кредиту, отриманого чи який буде отриманий в межах ліміту кредитування, а також виконання усіх інших грошових зобов`язань, що виникають на підставі кредитного договору.

- 03.04.2013 ПАТ "ПроКредит Банк" звернулось до ОСОБА_2 з письмовими вимогами про повне дострокове погашення кредиту за договорами траншу №3.12925 від 25.05.2006 № 3.20955 від 13.03.2008 протягом 5 банківських днів з моменту відправлення даних вимог.

- крім того, ПАТ "ПроКредит Банк" звернулось 03.04.2013 до ПП "Люкс-Експрес" з письмовим повідомленням про виникнення заборгованості, яким повідомило іпотекодавця про заборгованість ОСОБА_2 за договорами траншу № 3.12925 від 25.05.2006 і № 3.20955 від 13.03.2008 та запропонувало погасити таку протягом 5 календарних днів.

4.2. Рішенням Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/4594/13 від 17.06.2015 стягнуто на користь ПАТ "ПроКредитБанк" з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як солідарного з ОСОБА_2 боржника, ПП "Люкс-Експрес" як солідарного з ОСОБА_2 боржника, заборгованість в розмірі 7 601 158,10 грн, з яких:

- за договором про надання траншу № 3.12925/0410 від 25.05.2006, договором про надання траншу № 3.12925/0410-ДТ-1 від 22.06.2006 - 789 376,56 грн заборгованості за капіталом; 24 986,25 грн - заборгованості за відсотками згідно з графіком; 191 785,08 грн заборгованість за відсотками за фактичне користування кредитом; 1 771 751,31 грн - пені;

- за договором про надання траншу № 3.20925/0410 від 13.03.2008 - 1 381 920,55 грн заборгованість за капіталом, 120 902,89 грн заборгованість за відсотками згідно з графіком; 296 172,23 грн заборгованість за відсотками за фактичне користування кредитом, 3 024 263,23 грн пені.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області у справі № 461/4594/13 від 29.12.2015 змінено рішення Галицького районного суду м. Львова від 17.06.2015 в частині задоволення позовних вимог ПАТ "ПроКредит Банк" про стягнення загальної суми заборгованості в межах Рамкової угоди № 0410 від 25.05.2006 та пені до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП "Люкс-експрес" і постановлено нове рішення, відповідно до якого:

- стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як солідарного з ОСОБА_2 боржника, ПП "Люкс-експрес" як солідарного з ОСОБА_2 боржника, на користь ПАТ "ПроКредитБанк" заборгованість в загальній сумі 3 037 941,56 грн в межах Рамкової годи № 0410 від 25.05.2006;

- стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як солідарного з ОСОБА_2 боржника, ПП "Люкс-експрес" як солідарного з ОСОБА_2 боржника, на користь ПАТ "ПроКредитБанк": пеню за договором траншу № 3.12925/0410 від 25.05.2006 та за договором №3.12925/0410-Д-1 від 22.06.2006 в розмірі 48 645,56 грн; за договором траншу №3.20955/0410 від 13.03.2008 стягнуто пеню в розмірі 169 166,19 грн. Загальний розмір пені, що підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "ПроКредит Банк" становить 217 711,5 грн.

У іншій частині рішення суду залишено без змін.

4.3. Ураховуючи те, що вказані рішення позичальником не виконані, заборгованість за кредитними договорами не погашена, АТ "ПроКредит Банк" звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до ПП "Люкс-Експрес" про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за Рамковою угодою № 0410 від 25.05.2006 та договором про надання траншу № 3.12925 від 25.05.2006 (процентів за неправомірне користування кредитом за період з 30.12.2015 по 03.04.2018 у сумі 327 228,73 грн і пені за період з 03.10.2017 по 03.04.2018 у сумі 980 057,52 грн) та договором про надання траншу №3.20955 від 13.03.2008 (процентів за неправомірне користування кредитом за період з 30.12.2015 по 03.04.2018 у сумі 714 471,82 грн і пені за період з 03.10.2017 по 03.04.2018 у сумі 2 222 161,72 грн).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.09.2018 у справі №914/651/18 вказані вимоги задоволені частково.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2018 скасовано; в задоволенні позову ПАТ "ПроКредит Банк" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив, зокрема, з того, що ПАТ "ПроКредит Банк" звернулось до Господарського суду Львівської області 03.04.2018 з пропуском трирічного строку позовної давності. Крім того, оскільки банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, який визначений договором іпотеки як позасудовий, відповідно, для реалізації якого необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя (враховуючи, що договором іпотеки не передбачено іншого порядку), такий позов не може бути задоволений судом.

4.4. Водночас, ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 29.12.2015 у справі №461/4594/13 скасовано рішення Галицького районного суду м.Львова від 17.06.2015 в частині позовних вимог ПАТ "ПроКредит Банк" до ПП "Люкс-Експрес", що виникли з договорів Рамкової угоди № 0325, а саме: з договору про надання траншу №3.12926/0325 від 26.06.2006; з договору про надання траншу № 3.16417/0325 від 06.03.2007; з договору про надання траншу №3.17423/0325 від 16.06.2007; з договору про надання траншу № 3.19188/0325 від 19.10.2007. Провадження у справі в цій частині позовних вимог закрито.

Так, у вказаній ухвалі суд встановив наступне:

- 27.02.2006 між ЗАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є ПАТ "ПроКредит Банк", та ПП "Люкс-експрес" було укладено Рамкову угоду № 0325, згідно з якою банк зобов`язався на відповідних умовах цієї угоди відкрити позичальнику кредитну лінію загальною сумою за договорами 800 000 доларів США із встановленням ліміту строку кредитування - 180 календарних місяців та максимальний розмір процентів - 40 % річних.

Видача кредитів на підставі Рамкової угоди та визначення їх умов здійснювалися шляхом укладення договорів надання (траншу) овердрафту, кредитної лінії, які є невід`ємною частиною Рамкової угоди.

За умовами п.п. 2.1, 8.2. Рамкової угоди позичальник зобов`язався належно виконувати всі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно та належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, належно виконувати інші зобов`язання, що передбачені цим договором.

Сторони також узгодили, що кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов`язань за цим договором більш ніж на три банківські дні.

- 26.06.2006 між ЗАТ "ПроКредит Банк" та ПП "Люкс-експрес" було укладено договір траншу № 3.12926/0325 (кредитний договір), відповідно до якого останнє отримало грошові кошти в розмірі 125 000,00 доларів США зі сплатою 14,5% річних, строком користування 84 місяці та зобов`язалося повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором.

- 06.03.2007 між ЗАТ "ПроКредит Банк" та ПП "Люкс-експрес" було укладено договір траншу № 3.16417/0325, згідно з яким останнє отримало грошові кошти в розмірі 50 000,00 доларів США зі сплатою 13,5% річних, строком користування 60 місяців та зобов`язалося повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором.

- 16.06.2007 між ЗАТ "ПроКредит Банк" та ПП "Люкс-експрес" було укладено договір траншу № 3.17423/0325, відповідно до якого останнє отримало грошові кошти в розмірі 252 500,00 доларів США із сплатою 16% річних, строком користування 60 місяців та зобов`язалося повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені цим договором.

- 19.10.2007 між ЗАТ "ПроКредит Банк" та ПП "Люкс-експрес" було укладено договір траншу № 3.19188/0325, згідно з яким останнє отримало грошові кошти в розмірі 300 300,00 доларів США із сплатою 13,5% річних, строком користування 120 місяців та зобов`язалося повернути наданий кредит і сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені договором.

- на забезпечення виконання зобов`язання за вищевказаною Рамковою угодою та договорами траншу 01.07.2009 між ЗАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 0325-ДП8, відповідно до якого поручитель прийняв на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання ПП "Люкс-експрес" зобов`язань перед банком, що виникають з Рамкових угод та кредитних договорів, в повному обсязі взятих зобов`язань, як солідарний із позичальником боржник.

4.5. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.07.2022 відстрочено на один рік з дня постановлення цієї ухвали виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 17.06.2015 у справі № 461/4594/13-ц (зміненого рішенням Апеляційного суду Львівської області від 29.12.2015) про стягнення на користь ПАТ "ПроКредит Банк" заборгованості.

Постановою Львівського апеляційного суду від 07.11.2022 скасовано ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25.07.2022 та відмовлено у відстроченні виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 17.06.2015.

4.6. 28.07.2022 АТ "ПроКредит Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" (новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги б/н (Рамкова угода № 0325 від 27.02.2006).

Згідно з п. 2.1. договору первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитними договорами (укладеними AT "ПроКредит Банк" з ПП "ЛЮКС-ЕКСПРЕС" - Рамковою угодою № 0325 від 27.02.2006 та договором про надання траншу № 3.12926/0325 від 26.06.2006) та за договором забезпечення (у тому числі за договором іпотеки № 0325-ДЗЗ від 26.06.2006).

Відповідно до п. 2.2. договору заборгованість за кредитом становить 1 629,86 дол. США, що станом на 28.07.2022 за курсом НБУ еквівалентно 59 601,70 грн.

Вартість прав вимоги за договором становить 36 568,60 грн (п. 3.1. договору).

4.7. Платіжним дорученням № 150 від 28.07.2022 ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" перерахувало АТ "ПроКредит Банк" 36 568,60 грн з призначенням платежу "оплата за договором про відступлення права вимоги від 28.07.2022 (боржник - ТОВ "Люкс Експрес")".

4.8. 28.07.2022 АТ "ПроКредит Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" (новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги б/н (Рамкова угода № 0410 від 25.05.2006).

Згідно з п. 2.1. договору первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитними договорами (укладеними AT "ПроКредит Банк" з ОСОБА_2 - Рамковою угодою № 0410 від 25.05.2006, договорами про надання траншу № 3.12925/0410 від 25.05.2006, №3.12925/0410-ДТ-1 від 22.06.2006 та №3.20955/0410 від 13.03.2008) і за договором забезпечення (у тому числі договором іпотеки № 0325-ДЗЗ від 26.06.2006).

Відповідно до п. 2.2. договору заборгованість за кредитом становить 132 050,48 дол. США, що станом на 28.07.2022 за курсом НБУ еквівалентно 4 828 901,18 грн; заборгованість за відсотками згідно з графіком - 8 076,74 дол. США, що станом на 28.07.2022 за курсом НБУ еквівалентно 295 355,07 грн.

4.9. 28.07.2022 АТ "ПроКредит Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" уклали договір № 1 про відступлення права вимоги за договорами поруки №0410-ДП4 від 01.07.2009 та № 0410-ДПЗ від 13.03.2008, боржник - ОСОБА_2

4.10. 28.07.2022 АТ "ПроКредит Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" уклали договір № 1 про відступлення права вимоги за договором поруки № 0325-ДП від 01.07.2009, боржник - ПП "Люкс Експрес".

4.11. 28.07.2022 АТ "ПроКредит Банк" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" (новий іпотекодержатель) уклали договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, який засвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 700.

Відповідно до п. 1.1. наведеного договору у зв`язку з укладенням первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору про відступлення права вимоги від 28.07.2022 за Рамковою угодою № 0410 від 25.05.2006, договорами про надання траншу № 3.12925/0410 від 25.05.2006, №3.12925/0410-ДТ-1 від 22.06.2006, №3.20955/0410 від 13.03.2008, Рамковою угодою № 0325 від 27.02.2006, договором про надання траншу № 3.12926/0325 від 26.06.2006, первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває прав первісного іпотекодержателя, належних йому згідно з договором іпотеки № 0325-ДЗЗ від 26.06.2006 (який укладений між ЗАТ "ПроКредит Банк" та ПП "Люк-Експрес") та договором іпотеки від 16.06.2007.

4.12. У матеріалах справи наявні копії повідомлення АТ "ПроКредит Банк", адресовані ОСОБА_2 та ПП "Люкс-Експрес", про відступлення ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" права вимоги за рамковими угодами, договорами іпотеки, договором поруки від 02.08.2022.

4.13. ПП "ЛЮКС-ЕКСПЕРТ" та ОСОБА_2 16.08.2022 звернулось до АТ "ПроКредит Банк" з вимогою надати копію договору, на підставі якого відбулось відступлення права вимоги, оскільки ОСОБА_2 отримав від АТ "ПроКредит Банк" повідомленням від 02.08.2022 про відступлення права вимоги.

4.14. Також в матеріалах справи наявні копії повідомлень-вимог ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" про усунення порушень шляхом виконання зобов`язання за кредитними договорами і іпотечними договорами, а саме шляхом погашення заборгованості на загальну суму 339 464,03 дол. США, що станом на 28.07.2022 становить 12 413 724,30 грн. У вимогах зазначено, що у випадку несплати заборгованості товариство скористається своїм правом іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки - приміщення складів площею 922,3 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Богданівська, 11б на підставі статті 38 Закону України "Про іпотеку".

4.15. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 306097667 від 28.07.2022 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Тишківська Р. І. зареєструвала ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" іпотекодержателем нерухомого майна - приміщення складів площею 922,3 кв .м за адресою: м. Львів, вул.Богданівська, 11б, індексний номер рішення №64328474.

4.16. 26.09.2022 ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Профіт Найненс" (новий іпотекодержатель) уклали договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, який засвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 1006.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору у зв`язку з укладенням первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору про відступлення права вимоги від 26.09.2022 за Рамковою угодою № 0410 від 25.05.2006, договорами про надання траншу № 3.12925/0410 від 25.05.2006, №3.12925/0410-ДТ-1 від 22.06.2006, №3.20955/0410 від 13.03.2008, Рамковою угодою № 0325 від 27.02.2006, договором про надання траншу № 3.12926/0325 від 26.06.2006, первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває прав первісного іпотекодержателя, належних йому згідно з договором іпотеки № 0325-ДЗЗ від 26.06.2006 (який укладений між ЗАТ "ПроКредит Банк" та ПП "Люк-Експрес") та договором іпотеки від 16.06.2007.

4.17. Згідно з Інформацією з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна:

- 26.09.2022 приватний нотаріус Тишківська Р. І. рішенням № 64934500 від 26.09.2022 зареєструвала ТОВ "Профіт Найненс" іпотекодержателем нерухомого майна, що належить ПП "Люк-Експрес", а саме приміщень складів площею 922,3 кв. м у АДРЕСА_1 ;

- 04.10.2022 приватний нотаріус Барбуляк Х. М. рішенням № 65023528 зареєструвала припинення права власності ПП "Люк-Експрес" на вказане майно та в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", зареєструвала ОСОБА_1 його новим власником.

Підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені, відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку", серія та номер 1319, виданий 04.10.2022, видавник - Барбуляк Х. М., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу; власник - ОСОБА_1.

4.18. Предметом даного спору є вимоги ПП "Люкс-Експрес" до АТ "ПроКредит Банк", ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА", ТОВ "Профіт Файненс" та ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги від 28.07.2022, скасування рішення № 64328474 від 28.07.2022 про реєстрацію відступлення прав іпотеки, скасування рішення № 64934500 від 26.09.2022 про реєстрацію відступлення прав іпотеки, скасування рішення № 65023528 від 04.10.2022 про реєстрацію припинення права власності і реєстрацію права власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені від 04.10.2022.

Позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, тим, що за спірними договорами відступлення права вимоги банк передав новому кредитору розмір заборгованості, який не відповідає дійсності та є завищеним.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

5.3. Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.4. За частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

5.5. Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, особа, звертаючись до суду, вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

5.6. Згідно з частиною першою та другою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

5.7. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням статей 55, 124 Конституцій України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право саме на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

5.8. Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57. постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. висновки у пунктах 72. - 76. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

5.9. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

5.10. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

5.11. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з погляду зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

5.12. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Проте засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75. рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

5.13. Водночас, ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

5.14. Отже, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

5.15. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що зазвичай, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункти 5.5., 5.6. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи - це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц).

5.16. Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібну правову позицію сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та інших.

5.17. Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

5.18. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52. постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, пункт 99. постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19).

5.19. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для звернення з позовом у цій справі стало, у тому числі, вибуття спірного майна з володіння Позивача внаслідок державної перереєстрації прав та його подальше набуття Відповідачем-4 внаслідок укладення ряду правочинів з відступлення права вимоги.

5.20. Так, якщо позивач прагне набути або відновити втрачене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності (принцип реєстраційного підтвердження володіння, сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункти 43., 89.) та інші), то застосовуються способи захисту прав, які приводять до набуття позивачем володіння нерухомим майном, наприклад, віндикаційний позов (стаття 387 Цивільного кодексу України); позов про примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України), зокрема позов про витребування нерухомої речі у продавця, який відмовився передати річ (частина друга статті 665, частина перша статті 620 Цивільного кодексу України); позов про повернення нерухомої речі, переданої на виконання недійсного правочину, тобто нікчемного або визнаного судом недійсним оспорюваного правочину (абзац другий частини першої статті 216, частина перша, пункт 1 частини третьої статті 1212, частина перша статті 1213 Цивільного кодексу України); позов про повернення нерухомої речі, переданої на виконання неукладеного правочину, чи в інших випадках набуття нерухомого майна без достатньої правової підстави або на підставі, яка згодом відпала (частина перша статті 1212, частина перша статті 1213 Цивільного кодексу України).

Зазначені способи захисту прав опосередковуються вимогами про витребування (повернення, стягнення) нерухомого майна. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном введення його у володіння полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 95. - 98.), від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункти 85., 86., 115.), від 19.05.2020 у справі №916/1608/18 (пункт 80.), від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (пункт 10.29.), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63., 74.), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 146.) та інших.

5.21. Водночас, у пунктах 108. - 110. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) викладено такі висновки: "Велика Палата Верховного Суду зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами. За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту".

5.22. Так, у частині першій статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом частини першої статті 321 вказаного Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

5.23. Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

5.24. У частині першій статті 388 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

5.25. Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

При цьому до кола обставин, що підлягають доказуванню за віндикаційним позовом, належить, зокрема, встановлення судом факту виникнення (набуття) позивачем права власності на спірне майно, а отже, чи є особа власником індивідуально-визначеного майна, яке вона просить витребувати. Обов`язок доказування таких обставин покладається на позивача, в той час коли відповідач має право спростувати такі обставини.

5.26. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

5.27. Аналогічно, у постанові від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібні за змістом висновки сформульовано, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

5.28. Пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

5.29. При цьому відповідачем за позовними вимогами про витребування (повернення, стягнення) нерухомого майна завжди є особа, за якою зареєстроване право на нерухоме майно, оскільки саме така особа як книжковий володілець може бути позбавлена майна в разі задоволення позову (подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та постановах Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 329/1114/19-ц, від 01.08.2021 у справі № 329/253/20, від 21.04.2022 у справі №759/10589/13-ц).

5.30. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 25.05.2006 між ЗАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є ПАТ "ПроКредит Банк", та ОСОБА_2 було укладено Рамкову угоду № 0410, відповідно до якої банк зобов`язався на положеннях та умовах цієї угоди відкрити позичальнику кредитну лінію загальною сумою за договорами 250 000 доларів США, ліміт строку кредитування - 240 календарних місяців, максимальний розмір відсотків - 40% річних.

У подальшому в межах зазначеної Рамкової угоди між сторонами було укладено декілька договір траншу.

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаними правочинами між ЗАТ "ПроКредит Банк", ОСОБА_2 та ПП "Люкс-Експрес" було укладено договір іпотеки №0325-Д33 від 26.06.2006, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С. Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 2624.За цим договором іпотеки банку передано нежитлове приміщення - приміщення складів НЗ в літ. К-1: від 4 по 10, площею 922,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому 27.02.2006 між ЗАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є ПАТ "ПроКредит Банк", та ПП "Люкс-експрес" було укладено Рамкову угоду №0325, згідно з якою банк зобов`язався на відповідних умовах цієї угоди відкрити позичальнику кредитну лінію загальною сумою за договорами 800 000 доларів США із встановленням ліміту строку кредитування - 180 календарних місяців та максимальний розмір процентів - 40 % річних.

Аналогічно, в межах наведеної Рамкової угоди між сторонами було укладено декілька договір траншу.

На забезпечення виконання зобов`язання за вищевказаною Рамковою угодою та договорами траншу 01.07.2009 між ЗАТ "ПроКредит Банк", правонаступником якого є АТ "ПроКредит Банк", та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 0325-ДП8, відповідно до якого поручитель прийняв на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання ПП "Люкс-експрес" зобов`язань перед банком, що виникають з Рамкових угод та кредитних договорів, в повному обсязі взятих зобов`язань, як солідарний із позичальником боржник.

5.31. Водночас, 28.07.2022 АТ "ПроКредит Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" (новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги б/н (Рамкова угода № 0325 від 27.02.2006).

28.07.2022 АТ "ПроКредит Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" (новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги б/н (Рамкова угода № 0410 від 25.05.2006).

28.07.2022 АТ "ПроКредит Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" уклали договір № 1 про відступлення права вимоги за договорами поруки №0410-ДП4 від 01.07.2009 та № 0410-ДПЗ від 13.03.2008, боржник - ОСОБА_2

28.07.2022 АТ "ПроКредит Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" уклали договір № 1 про відступлення права вимоги за договором поруки №0325-ДП від 01.07.2009, боржник - ПП "Люкс Експрес".

28.07.2022 АТ "ПроКредит Банк" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" (новий іпотекодержатель) уклали договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який засвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 700. Відповідно до п. 1.1. наведеного договору первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває прав первісного іпотекодержателя, належних йому згідно з договором іпотеки № 0325-ДЗЗ від 26.06.2006 (який укладений між ЗАТ "ПроКредит Банк" та ПП "Люк-Експрес") та договором іпотеки від 16.06.2007.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 306097667 від 28.07.2022 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Тишківська Р. І. зареєструвала ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" іпотекодержателем нерухомого майна - приміщення складів площею 922,3 кв. м за адресою: м. Львів, вул.Богданівська, 11б, індексний номер рішення №64328474.

26.09.2022 ТОВ "Факторингова компанія "ОМЕГА" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Профіт Найненс" (новий іпотекодержатель) уклали договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, який засвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 1006. Згідно з п. 1.1. зазначеного договору первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває прав первісного іпотекодержателя, належних йому згідно з договором іпотеки № 0325-ДЗЗ від 26.06.2006 (який укладений між ЗАТ "ПроКредит Банк" та ПП "Люк-Експрес") та договором іпотеки від 16.06.2007.

Відповідно до Інформації з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна:

- 26.09.2022 приватний нотаріус Тишківська Р. І. рішенням № 64934500 від 26.09.2022 зареєструвала ТОВ "Профіт Найненс" іпотекодержателем нерухомого майна, що належить ПП "Люк-Експрес", а саме приміщень складів площею 922,3 кв. м у АДРЕСА_1;

- 04.10.2022 приватний нотаріус Барбуляк Х. М. рішенням № 65023528 зареєструвала припинення права власності ПП "Люк-Експрес" на вказане майно та в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", зареєструвала ОСОБА_1 його новим власником.

Підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені, відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку", серія та номер 1319, виданий 04.10.2022, видавник - Барбуляк Х. М., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу; власник - ОСОБА_1.

5.32. Таким чином, беручи до уваги викладене (а саме неодноразове відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки та іпотеки, державну реєстрацію припинення права власності Позивача на спірне нерухоме майно і реєстрацію такого права за Відповідачем-4), а також зважаючи на предмет, підстави та зміст позову, характер спірних правовідносин, обраний ПП "Люкс-Експрес" спосіб захисту (визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, скасування рішень про реєстрацію відступлення прав іпотеки, про реєстрацію припинення права власності та реєстрацію права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки) не відповідає належному способу захисту, не призводить до відновлення порушених прав, оскільки є неефективним; спосіб захисту порушеного права у наведеному випадку, який відповідає вимогам закону і є одночасно ефективним, передбачає звернення з віндикаційним позовом, оскільки, як уже зазначалося, саме під час розгляду віндикаційного позову буде вирішено спір про речове право стосовно спірного нерухомого майна.

5.33. Отже, враховуючи наведене, обраний Позивачем у справі, яка переглядається, спосіб захисту не зможе забезпечити і гарантувати відновлення порушеного, на його думку, права, а тому не спроможний надати ефективний захист такого права, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні їх позовних вимог.

5.34. За таких обставин висновки апеляційного суду про відмову в позові у зв`язку з обранням Позивачем неефективного способу захисту прав, які він вважає порушеними, є законними і обґрунтованими.

5.35. У той же час, правомірно визначивши неефективність обраного ПП "Люкс-Експрес" способу захисту (що підлягає першочерговому встановленню та є достатньою підставою для відмови в позові), суд апеляційної інстанції на спростовання висновків місцевого суду вдався до невиправданого дослідження обставин справи, які стосуються суті позовних вимог (зокрема щодо відповідності спірних правочинів вимогам чинного законодавства), у зв`язку з чим дійшов передчасних висновків про наявність інших (крім обрання неналежного способу захисту) підстав для відмови в позові.

5.36. Зважаючи на те, що обрання ПП "Люкс-Експрес" неефективного способу захисту прав є самостійною підставою для відмови у позові, аргументи скаржника, які стосуються суті спору (у тому числі доводи про неврахування апеляційним судом висновків суду касаційної інстанції), не перевіряються Верховним Судом, оскільки, як вже неодноразово зазначалося, неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

5.37. Що стосується посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду про те, що задоволення вимоги, пов`язаної зі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, призведе до відновлення порушених прав, викладених, зокрема, в постанові від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20), то колегія суддів вважає наведені доводи безпідставними, оскільки Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі звернула увагу на те, що, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно дійсно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Однак, як встановлено судами у цій справі, спірне нерухоме майно було набуте Відповідачем-4 внаслідок укладення ряду правочинів з відступлення права вимоги, тобто вказане майно фактично було відчужено третім особам.

5.38. При цьому у п. 104. зазначеної постанови суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду послідовно виснувала щодо ефективних способів захисту при неодноразовому відчуженні майна. Відповідно до її висновків захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника (пункти 73., 75. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц; пункти 84., 86. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).

Таким чином, наведене спростовує доводи заявника про те, що задоволення вимоги, пов`язаної зі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, у даному випадку призведе до відновлення порушених прав, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи.

5.39. Отже, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови в позові ПП "Люкс-Експрес" у зв`язку з обранням Позивачем неефективного способу захисту, а відтак оскаржуване судове рішення необхідно залишити без змін з урахуванням мотивів, викладених в цій постанові.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в частині висновків про обрання Позивачем неефективного способу захисту не отримали підтвердження, не спростовують висновків суду, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін з урахуванням мотивів, викладених в цій постанові, а касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на заявника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Люкс-Експрес" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №914/2944/22 залишити без змін з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко