Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.02.2020 року у справі №911/1442/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1442/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

на рішення Господарського суду Київської області

(головуючий суддя - Заєць Д.Г.)

від 08.10.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя- Калатай Н.Ф.; судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П.)

від 11.12.2019

у справі № 911/1442/19

за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліпорт"

про стягнення неустойки та розірвання договору

за участю представників учасників справи:

позивача - Кириленко О.П.

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") звернулося до Господарського суду Київської області з позовною вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліпорт" (далі - ТОВ "Хеліпорт") про стягнення неустойки у розмірі 209 959,10 грн та розірвання договору поставки №940 від 31.08.2012.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору поставки, відповідачем товар не поставлено, що підтверджується тим, що:

- документ із назвою "Акт прийому-передачі товару", що мають відмітку про їх складання 03.09.2012, 26.09.2012 та 03.12.2012, як документи первинного бухгалтерського обліку мають відмітку про місце їх складання у місті Сімферополі, тоді як умовами пункту 2.1 договору визначено, що місцем поставки є: база ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, село Каменоломня, вул. Київська №7;

- довіреності на отримання ТМЦ №500/634 від 31.08.2012, №583/634 від 24.09.2012, №789/634 від 26.11.2019 складено з грубим порушенням вимог пункту 6 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 за № 99;

- відповідно до пункту 3.5 договору, товарно-транспортні накладні на постачання товару не оформлювались у відповідності до розділу 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, на всю номенклатуру продукції виробничо-технічного призначення;

- за умовами договору поставка товару здійснюється протягом 5 днів з моменту одержання відповідачем письмового замовлення від позивача. Як зазначає позивач, його замовлення №04/2.1.993 від 31.08.2012 передбачало постачання продукції однією партією всієї номенклатури продукції, зазначеної у Специфікації №1 (Додаток №1 до договору) загальною договірною вартістю 1 182 640,00 грн, а тому товар повинен був бути поставленим відповідачем у строк до 05.09.2012, проте відповідач здійснив поставку товару у встановлені терміни лише на суму 550 283,83 грн, про що складено акт прийому-передачі від 03.09.2012. Частина продукції на суму 553 060,10 грн поставлена з простроченням договірних зобов`язань: на 21 календарний день - згідно акту прийому-передачі від 26.09.2012 на суму 167 345,40 грн; на 88 календарних днів згідно акту прийому-передачі від 03.12.2012 на суму 385 714,70 грн, а товар на суму 79 296,07 грн згідно із письмовим замовленням від 31.08.2012 поставлено не було.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 08.10.2019 у справі №911/1442/19 у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2019 у справі №911/1442/19 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між ТОВ "Хеліпорт" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (покупець) 31.08.2012 укладено договір поставки №940 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у визначений строк у власність покупця товар згідно специфікації №1 (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором;

- згідно із пунктом 2.1 договору, товар постачається постачальником на умовах DDP - база ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, село Каменоломня, вул. Київська №7 (відповідно до термінів правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року). Транспортні витрати з доставки товару в пункт призначення включені в ціну товару;

- відповідно до пункту 2.2 договору, поставка товару здійснюється протягом 5 днів з моменту одержання постачальником письмового замовлення від покупця. Поставка товару може здійснюватися партіями у відповідності до замовлення та потреб покупця;

- право власності на товар переходить з моменту отримання товару покупцем і підписання сторонами накладної. Приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем за адресою: База ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, с. Каменоломня, вул. Київська, 7 (пункти 2.3, 2.4 договору);

- пунктом 3.5 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати покупцю 2-й примірник товарно-транспортної накладної, відповідно до розділу 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за №363;

- згідно із пунктами 4.1, 4.6 договору, ціна договору складає 1 182 640,00 грн, у т.ч. ПДВ - 197 106,67 грн. Дана ціна товару є звичайною. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін;

- відповідно до пункту 4.2 договору, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу протягом 120 календарних днів після поставки товару та підписання акта приймання-передачі;

- прийом-передача товару здійснюється в пункті поставки, який зазначено в пункті 2.4. даного договору (пункт 5.1 договору);

- у пункті 11.1 договору сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012;

- згідно із додатком №1 до договору №940 від 31.08.2012 "Специфікація №1" сторони погодили найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю (без ПДВ), грн та вартість (без ПДВ) грн;

- між сторонами 29.12.2012 укладено додаткову угоду №1/1505 до договору згідно якої сторони дійшли згоди викласти пункт 11.1 договору в наступній редакції, а саме "Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 30.04.2013";

- згідно замовлення №04/2.1-993 від 31.08.2012 позивач (як покупець) просив відповідача (як постачальника) здійснити поставку товару згідно умов договору №940 від 31.08.2012;

- на виконання умов договору, постачальник передав, а покупець прийняв на підставі довіреностей товар, що підтверджується видатковою накладної №РН-0000016 від 03.09.2012 на суму 550 283,83 грн, №РН-0000017 від 26.09.2012 на суму 167 345,40 грн, №РН-0000040 від 03.12.2012 на суму 385 714,70 грн, які підписано повноважними представниками сторін та скріплено їх печатками та довіреностями на отримання ТМЦ №500/634 від 31.08.2012, №583/634 від 24.09.2012, №789/634 від 26.11.2012;

- сторонами 03.09.2012, 26.09.2012, 03.12.2012 складено акти прийому-передачі товару відповідно до яких продавець передав, а покупець прийняв товар на загальну суму 1 103 343,93 грн, які підписано повноважними представниками сторін без зауважень та скріплено їх печатками;

- факт поставки товару на виконання умов договору на вказану суму встановлений також у рішенні Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2013, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2013, у справі №901/2028/13 за позовом ТОВ "Хеліпорт" до ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про стягнення 928 692,52 грн (предметом позову у вказаній справі є стягнення з ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" заборгованості за поставлений за договором №940 від 31.08.2012 товар);

- судовими рішеннями у справі № 901/2028/13, серед іншого, встановлено, що:

- на виконання умов договору постачальник (ТОВ "Хеліпорт") передав у власність, а покупець (ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") одержав товар на загальну суму 1 103 343,93 грн. Факт одержання ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" товару на суму 1 103 343,93 грн підтверджується актами прийому-передачі товару від 03.09.2012 на суму 550 283,83 грн, від 26.09.2012 на суму 167 345,40 грн, від 03.12.2012 на суму 385 714,70 грн та відповідними видатковими накладними № РН-0000015 від 03.09.2012, №РН-0000017 від 26.09.2012, №РН-0000040 від 03.12.2012. Вказані документи підписано без зауважень уповноваженими представниками та скріплено їх печатками;

- ТОВ "Хеліпорт" виконало свої договірні зобов`язання, що підтверджується підписаними без зауважень актами прийому-передачі товару;

- у вказаному рішенні зазначено, що пунктом 2.2 договору сторони обумовили, що поставка товару здійснюється протягом 5 днів з моменту отримання постачальником письмової заявки від покупця. Поставка товару може здійснюватись партіями у відповідності із заявкою та потребою покупця. В заявці, яка надіслана ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на адресу ТОВ "Хеліпорт" 31.08.2012 конкретний перелік найменувань товару не визначений;

- ТОВ "Хеліпорт" здійснено поставку товару відповідно до наданих ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" довіреностей, в яких зазначено перелік товару, який належить отримати, а відтак, ТОВ "Хеліпорт" виконано умови договору поставки - товар поставлено ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" в кількості, яка відповідає заявкам ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", в обумовлений строк;

- листом від 01.11.2012 вих. № ХЛ-121031 ТОВ "Хеліпорт" повідомив ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про готовність поставити товар на виконання умов договору № 940 від 31.08.2012, а також просив надати довіреність на отримання товару для відвантаження залишку канатної продукції у відповідності до Специфікації №1. Отримання зазначеного листа ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.11.2012. Відсутність відповідної заявки ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на поставку товару у даному випадку виключає обов`язок ТОВ "Хеліпорт" здійснити поставку;

- вважаючи, що відповідач здійснив постачання товару без надання товарно-супровідних документів та не у обсязі, визначеному замовленням від 31.08.2012 та Специфікацією №1 до договору, зважаючи на те, що відповідно до пунктів 4.1, 4.6 договору загальний обсяг поставленої продукції повинен складати 1 182 640,00 грн, відповідач допустив прострочення зобов`язання за договором щодо постачання товару на суму 1 103 343,93 грн, а на суму 79 296,07 грн взагалі не виконав у зв`язку із чим позивач, на підставі пункту 8.1 договору, нарахував неустойку в розмірі 209 959,10 грн. Крім іншого позивачем заявлено вимогу про розірвання договору поставки у зв`язку з істотним порушенням умов договору.

2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки за прострочення поставки товару, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем безпідставно нараховано неустойку, оскільки матеріалами справи підтверджується факт здійснення ТОВ "Хеліпорт" поставок товару ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на суму 1 103 343,93 грн за договором поставки №940 від 31.08.2012. До того ж вказані обставини підтверджуються рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2013 у справі №901/2028/13. При цьому, врахувавши умови договору, суд не встановив прострочення відповідачем поставок.

Стосовно вимоги про розірвання договору поставки №940 від 31.08.2012 місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено істотного порушення відповідачем взятого на себе зобов`язання за спірним договором.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 08.10.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі №911/1442/19, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз":

- оскаржувані рішення місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню внаслідок умисного та безпідставного незастосування норм процесуального права, визначених частиною другою статті 74, частиною четвертою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, що зумовило неправильне вирішення спору, зокрема, встановити юридичний факт відсутності події, таких як: складання замовником та отримання відповідачем письмових заявок від замовника на поставку товару; складання документу з назвою "товарно-транспортна накладна" відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні; складання документів, що підтверджують фактичне укладання відповідачем договорів на транспортування продукції виробничо-технічного призначення з місця її зберігання до База ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, с. Каменоломня, вул. Київська, 7;

- відповідач не надав жодних заперечень та/або незгоди із обставинами нереальної господарської операції (невчинення дій та відсутності подій), на яких ґрунтується позовна заява АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз";

- оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", частини четвертої статті 75, частини третьої статті 198, частин четвертої та п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України;

- не враховано правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 910/6986/17, від 04.05.2018 у справі № 927/333/17, від 19.03.2019 у справі № 916/626/18.

3.3. Від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів існування виключної правової проблеми у частині забезпечення судами реалізації правових приписів частини четвертої статті 13 Конституції України.

Відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

За змістом наведеної норми права для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявні обставини, з яких убачається, що немає усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Колегія суддів, оцінивши мотиви клопотання АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що ця справа не містить виключної правової проблеми і така передача не є необхідною для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" до ТОВ "Хеліпорт" про стягнення неустойки у розмірі 209 959,10 грн та розірвання договору поставки №940 від 31.08.2012.

4.2. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України, стаття 174 Господарського кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України, стаття 193 Господарського кодексу України).

4.3 Відповідно до частин першої, четвертої, шостої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

4.4. Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

4.5. Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

4.6. Відповідно до частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

4.7. Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.8. Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.9. Пунктом 8.1. договору передбачено, що за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується неустойка за кожен день прострочення, від суми непоставленого у строк товару.

4.10. Як встановили суди попередніх інстанцій відповідно до пункту 2.1 договору сторони погодили поставку товару на умовах DDP - база ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, село Каменоломня, вул. Київська №7 (відповідно до термінів правил Інкотермс в редакції 2000 року). Транспортні витрати з доставки товару в пункт призначення включені в ціну товару. Право власності на товар переходить з моменту отримання товару покупцем і підписання сторонами накладної. Приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем за адресою: База ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, с. Каменоломня, вул. Київська, 7 (пункти 2.3, 2.4 договору).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати покупцю 2-й примірник товарно-транспортної накладної, відповідно до розділу 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за №363.

Отже сторони погодили, що основні умови поставки товару визначаються ними відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс-2000.

Слід зазначити, що умови поставки DDP Інкотермс-2000 покладають на продавця максимальні обов`язки та полягають в тому, що продавець повинен надати в зазначеному в договорі місці готовий до розвантаження товар, який вже пройшов митне очищення. За умовами поставки DDP продавець несе всі ризики і витрати, пов`язані з транспортуванням товару до вказаного місця призначення.

4.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт поставки товару на виконання умов договору на суму 1 103 343,93 грн встановлений у рішенні Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2013, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2013, у справі №901/2028/13 за позовом ТОВ "Хеліпорт" до ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про стягнення 928 692,52 грн заборгованості за поставлений за договором поставки №940 від 31.08.2012 товар.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (пункт 32), від 10.12.2019 у справі №925/698/16 (пункт 154) преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Разом з тим, як встановлено судами предметом спору та дослідження в межах справи № 901/2028/13 є стягнення заборгованості та нарахованих у зв`язку із простроченням оплати сум пені та 3% річних за неналежне виконання умов договору поставки ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" в частині оплати за поставлений товар. Предметом спору у даній справі є нарахована на підставі пункту 8.1. договору неустойка за прострочення поставки товару ТОВ "Хеліпорт", яку постачальник сплачує покупцю від суми непоставленого у строк товару та розірвання договору поставки.

Колегія суддів вважає, що відповідні висновки, встановлені при розгляді справи №901/2028/13 можуть прийматись до уваги як встановлені обставини лише в частині поставки товару на суму 1 103 343,93 грн.

4.12. Окрім того суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірний договір поставки є припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Проте судами не враховано, що статтями 598 - 609 глави 50 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оскільки вимога позивача про розірвання договору пов`язана із встановленням обставин щодо належного виконання відповідачем зобов`язання в оспорюваній частині, то судові рішення підлягають скасуванню також і в частині розірвання договору поставки.

4.13. Також судами попередніх інстанцій не встановлювлися обставини, що є підставою для нарахування неустойки, а саме своєчасність здійснення поставки.

4.14. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238, 282 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

4.15. Судові рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідають. Із оскаржуваних судових рішень не вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на дослідженні усіх доказів та надання їм оцінки у контексті норм, що регулюють спірні правовідносини.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

6. Судові витрати

6.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. Частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

6.3. Враховуючи, що в даному випадку справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі №911/1442/19 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко