Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.09.2018 року у справі №910/233/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/233/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з додатковою відповідальністю

"Пологівський хімічний завод "Коагулянт" - Бойка П.Ю.,

Запорізької обласної державної адміністрації - не з'явився,

Пологівської районної державної

адміністрації Запорізької області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 (у складі колегії суддів: Яковлєв М.Л. (головуючий), Чорна Л.В., Гончаров С.А.)

у справі № 910/233/18

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт"

до Запорізької обласної державної адміністрації,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області,

про визнання додаткових угод укладеними,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Товариство з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" (далі - ТДВ "ПХЗ "Коагулянт") звернулося до суду з позовом до Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Запорізька ОДА) про визнання укладеними додаткових угод: до договору оренди землі від 07.12.2006, укладеного між Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області (далі -Пологівська РДА) і ТДВ "ПХЗ "Коагулянт", щодо оренди земельної ділянки площею 3,6 га, кадастровий номер 2324287900:05:024:0300; до договору оренди землі від 07.12.2006, укладеного між Пологівською РДА і ТДВ "ПХЗ "Коагулянт", щодо оренди земельної ділянки площею 1,4 га, кадастровий номер 2324287900:05:024:0200; та визнання відповідних договорів поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, виклавши додаткові угоди в редакції, наведеній у позовній заяві, з підстав, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, належно виконуючи обов'язки за умовами договорів оренди землі, у порядку реалізації переважного права на поновлення цих договорів на новий строк 03.10.2016 звернувся до відповідача з відповідним листом-повідомленням, додавши проекти додаткових угод до договорів оренди землі та інші документи. Цей лист-повідомлення у встановлений положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі" місячний термін розглянуто не було. Позивач після закінчення строку дії договорів оренди продовжує користуватися земельними ділянками, в повному обсязі сплачує орендну плату, відтак, за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом встановленого місячного строку має право на поновлення договорів оренди шляхом укладення додаткових угод.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 (суддя Літвінова М.Є.) позов задоволено. Визнано укладеними між Запорізька ОДА і ТДВ "ПХЗ "Коагулянт" додаткові угоди до договорів оренди землі від 07.12.2006 у редакції, запропонованій позивачем, викладено у резолютивній частині рішення її зміст. Здійснено розподіл судових витрат.

Судове рішення мотивовано тим, що за встановлених обставин у справі позивач як орендар земельних ділянок, який належно виконує обов'язки за договорами оренди, має переважне право перед іншими особами на укладення договорів оренди землі на новий строк (поновлення договорів оренди), яке він реалізував, звернувшись до відповідача 03.10.2016 з листом-повідомленням про поновлення укладених договорів оренди земельних ділянок. А матеріали справи не містять доказів недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договорів оренди землі.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції Запорізька ОДА подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Пологівську РДА.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення, виходив із того, що в процесі реалізації позивачем свого переважного права на поновлення двох договорів оренди землі на новий строк у порядку частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", сторони не досягли згоди щодо зміни істотних умов цих договорів. Проте, суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин одночасно правові механізми поновлення договорів оренди землі передбачені як частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", так і частиною 6 статті 33 зазначеного Закону.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у липні 2018 року ТДВ "ПХЗ "Коагулянт" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 повністю і, не передаючи справу на новий розгляд, змінити рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2018, вказавши підставами поновлення договорів оренди землі частини 6-8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", та визнати укладеними додаткові угоди до договорів оренди землі від 07.12.2006, а відповідні договори - поновленими на той самий строк (п'ять років, до 06.10.2021) і на тих самих умовах, які були передбачені цими договорами.

Касаційну скаргу ТДВ "ПХЗ "Коагулянт" обґрунтовує, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок щодо правових підстав заявленого позову; висновок суду про те, що позивачем було запропоновано відповідачу поновити дію договорів на інший строк і змінити істотну умову договорів не відповідає встановленим фактичним обставинам у справі та є безпідставним; в порушення частини 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд апеляційної інстанції не навів належного обґрунтування щодо підстав залучення до участі у справі як третю особу Пологівську РДА.

У відзиві на касаційну скаргу Запорізька ОДА, заперечуючи проти її задоволення, просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на правильному застосуванні судом положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" та встановленні обставин, за яких підстав для поновлення договорів оренди землі немає.

Запорізька ОДА та Пологівська РДА своїх представників у судове засідання не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "Вячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 07.12.2006 між Пологівською РДА (орендодавець) і Відкритим акціонерним товариством "ПХЗ "Коагулянт" (орендар; найменування змінено на ТДВ "ПХЗ "Коагулянт") укладено два договори оренди землі, за умовами яких на підставі розпорядження голови Пологівської РДА від 07.11.2006 № 682 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування землі держаної власності за межами населених пунктів на території Чапаєвської сільської ради Пологвівського району Запорізької області в межах гірничого відводу для видобутку загальнопоширених корисних копалин (сировини для виготовлення керамічної цегли).

Згідно з пунктом 2 договорів в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,40 га кадастровий номер 2324287900:05:024:0200 та земельна ділянка загальною площею 3,60 га кадастровий номер 2324287900:05:024:0300. У пункті 7 договорів визначено, що їх укладено на 5 років до 06.11.2011. У пункті 8 договорів сторони визначили орендну плату, яка з урахуванням додаткових угод від 20.03.2008 вноситься орендарем у грошовій формі в трикратному розмірі земельного податку. Відповідно до пункту 43 договорів вони набирають чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Ці договори зареєстровано у Державному реєстрі земель 27.08.2007 № 040727600003 і № 040727600005.

У подальшому сторони поновили зазначені договори, уклавши 09.11.2011 два договори оренди землі (поновлений), виклавши їх у новій редакції. Зокрема, у пункті 7 договорів сторони визначили, що їх укладено на 5 років до 06.11.2016

Ці договори зареєстровано у Відділі Держкомзему у Пологівському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено записи від 11.11.2011 за № 232420004000761 і № 232420004000762.

27.09.2016 право оренди позивача (строк дії до 06.11.2016) зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційними довідками від 01.10.2016 № 69490691 та № 69488941.

Згідно з розпорядженнями голови Пологівської РДА від 03.10.2016 № 391 і № 392 "Про заміну сторони угоди" вирішено: внести зміни до договорів оренди землі від 09.11.2011, укладених між Пологівською РДА та ТДВ "ПХЗ "Коагулянт", щодо земель державної власності на території Воскресенської сільської ради Пологівського району Запорізької області у межах гірничого відводу для видобутку загальнопоширених корисних копалин (сировини для виготовлення керамічної цегли) загальною площею 3,60 га та 1,40 га (відкриті розробки та кар'єри, які експлуатуються), у частині заміни сторони зобов'язання; запропонувати ТДВ "ПХЗ "Коагулянт" звернутися до Запорізької ОДА для укладання угод про заміну сторони договорів оренди землі від 09.11.2011 та їх поновлення.

У листі-повідомленні від 03.10.2016 № 08-2419 ТДВ "ПХЗ "Коагулянт" у порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" як орендар, який належно виконував обов'язки за договорами оренди землі, повідомило Запорізьку ОДА про намір скористатися переважним правом перед іншими особами на поновлення зазначених договорів оренди землі на новий строк.

До цього листа-повідомлення позивачем було додано два проекти додаткових угод, копії: договорів оренди землі з додатковими угодами; витягів з Державного земельного кадастру; інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна; свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; статуту ТДВ "ПХЗ "Коагулянт"; протоколу загальних зборів учасників ТДВ "ПХЗ "Коагулянт"; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; документів про сплату орендарем плати за землю (земельний податок та орендна плата) за 2012-2016 роки.

Запорізьку ОДА у відповідь на лист-повідомлення позивача від 03.10.2016 № 08-2419 у листі від 24.11.2016 № 07538/08-32 зазначила про необхідність надання додаткових документів, а саме: належним чином завірені копії спеціального дозволу на користування надрами, акта про надання гірничого відводу, а також інформацію щодо проведення нормативної грошової оцінки зазначених земельних ділянок, копію рішення Пологівської районної ради про затвердження технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок та витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Позивачем згідно з листами від 07.10.2016 № 08-2493, 24.10.2016 № 08-2607 та 23.12.2016 № 08-3175 на адресу відповідача додатково надіслано затребувані документи.

У зв'язку із неотриманням відповіді щодо вирішення питання про поновлення договорів оренди, позивач звернувся до відповідача з листом від 08.02.2017 № 08-370 про повторне надання відповіді.

У відповідь на вказане звернення позивача, відповідач у листі від 13.03.2017 № 01083/08-32 повідомив, що після отримання всіх необхідних документів та за результатами їх розгляду підготовлено проект розпорядження голови Запорізької ОДА "Про поновлення ТДВ "ПХЗ "Коагулянт" договорів оренди землі", який відповідно до Регламенту Запорізької ОДА направлено на погодження до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, однак повернуто останнім не погодженим з підстав, викладених у листі від 13.02.2017 № 13-8-0.3-830/2-17 (копія додається).

У листі від 13.02.2017 № 13-8-0.3-830/2-17 Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області "Про погодження проекту розпорядження" управління, посилаючись на статтю 33 Закону України "Про оренду землі" наголосило, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення мала бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, тобто до 06.12.2016. Оскільки правові підстави для поновлення договорів оренди землі та укладення до них додаткових угод відсутні, тому проект розпорядження повертається непогодженим.

Запорізька ОДА у листі від 05.07.2017 № 07538/08-32, посилаючись на частину 4 статті 122 Земельного кодексу України, відмовила позивачу в поновленні договорів оренди землі у зв'язку із перевищенням повноважень Пологівською РДА під час їх укладення у 2006 році.

ТДВ "ПХЗ "Коагулянт", звертаючись до суду з відповідним позовом, послалося на те, що належно виконуючи обов'язки за умовами договорів оренди землі, у порядку реалізації переважного права на поновлення цих договорів на новий строк 03.10.2016 звернулося до відповідача з відповідним листом-повідомленням, додавши проекти додаткових угод до договорів оренди землі та інші документи. Цей лист-повідомлення у встановлений положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі" місячний термін розглянуто не було. Позивач як орендар після закінчення строку дії договорів оренди продовжує користуватися земельними ділянками, в повному обсязі сплачує орендну плату, відтак, за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом встановленого місячного строку має право на поновлення договорів оренди шляхом укладення додаткових угод.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на наявність правових підстав для визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі від 07.12.2006 у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення, з підстав, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, послався, зокрема, на те, що сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, вказаними у частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі, водночас з внесенням змін до нього, за наявності вже застосованого позивачем механізму поновлення договору оренди на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" і наявності заперечень з боку орендодавця у його поновленні.

Проте, Касаційний господарський суд не погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони є передчасними, зробленими без належного з'ясування і оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, Верховним Судом у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Як вже було зазначено, суди попередніх інстанцій установили, що 03.10.2016, тобто більш ніж за 30 днів до закінчення строку дії договорів оренди землі, ТДВ "ПХЗ "Коагулянт" направило Запорізькій ОДА лист-повідомлення з проектами додаткових угод про поновлення договорів оренди землі. Таким чином, орендар земельних ділянок належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У відповідь на лист-повідомлення позивача Запорізька ОДА у листі від 24.11.2016 № 07538/08-32 зазначила про необхідність надання додаткових документів.

Законодавець у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначив алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про визнання додаткової угоди укладеною на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Разом із тим, переглядаючи справу в апеляційному порядку та вирішуючи спір у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції не з'ясував питання та не встановив обставин щодо дотримання саме орендодавцем положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема частини 5 зазначеної норми, стосовно направлення орендодавцем листа-повідомлення про прийняте рішення у місячний термін та отримання цього листа-повідомлення орендарем у визначені законом строки, що, у свою чергу, є важливим для встановлення обставин правомірності доводів позивача про наявність у нього підстав розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Отже, у разі встановлення належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, орендодавець вважатиметься таким, що порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 14 ЦК особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Водночас Закон України "Про оренду землі" не передбачає обов'язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, окрім проекту додаткової угоди.

Однак суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та не надав оцінки листу орендодавця від 24.11.2016 № 07538/08-32 на предмет наявності/відсутності у його змісті заперечень у поновленні договору, виходячи з вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", стосовно відповідності змісту листа-повідомлення орендаря та проектів додаткових угод вимогам закону та пропозиції щодо істотних умов договору. При цьому без належного з'ясування суду апеляційної інстанції залишився зміст додаткових угод щодо строку дії договорів, з огляду на те, що позивачем такий строк з урахуванням умов договорів від 07.12.2006 зазначено до 06.11.2021 (тобто на той самий строк - на п'ять років).

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам виконання позивачем умов договорів оренди землі у сукупності з іншими доказами у справі, висновки цього суду про відсутність права позивача на поновлення договорів оренди за статтею 33 Закону України "Про оренду землі" є передчасними.

Разом із тим суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно безпідставності доводів відповідача щодо перевищення повноважень Пологівською РДА під час укладення договорів оренди у 2006 році, оскільки вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі від 07.12.2006 відповідачем у справі не заявлялися, а правомірність цих договорів Запорізькою ОДА у встановленому законом порядку не оспорювалася.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи ТДВ "ПХЗ "Коагулянт" щодо відсутності підстав для залучення Пологівської РДА до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оскільки не вбачає порушення судом апеляційної інстанції положень статті 50 ГПК при вирішенні цього питання, а також те, що залучення цієї особи до участі у справі не може вплинути на законність судового рішення. Більше того, процесуальний закон не обмежує можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в процесі повторного розгляду справи в апеляційному порядку з ініціативи апеляційного господарського суду; відповідні дії можуть мати місце до прийняття апеляційною інстанцією судового рішення зі справи.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 74, 76, 77, 86 ГПК визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не дотримався вимог процесуального закону щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, належним чином не дослідив зібрані у справі докази та не встановив пов'язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, тому висновки цього суду щодо відсутності підстав для задоволення позову є передчасними.

Вищевказане свідчить про порушення судом апеляційної інстанції наведених норм процесуального права, які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частини 3 статті 310 ГПК постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити доводи сторін та подані ними докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі № 910/233/18 скасувати.

3.Справу № 910/233/18 передати на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий