Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.12.2018 року у справі №922/1153/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/1153/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Кушніра І.В., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства "Жилкомсервіс"

на постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Д.О. Попков, , судді: В.І. Пушай, О.В. Стойка) від 05.11.2018

за позовом Фізичної особи-підприємця Акініної Тетяни Анатоліївни

до Фізичної особи-підприємця Бельченко Ніни Кузьмівни

та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

та Комунального підприємства "Жилкомсервіс"

про розірвання договору та стягнення 147 897 грн 00 коп.

Учасники справи:

представник позивача - не з'явився,

представник відповідача1- не з'явився,

представник відповідача 2- не з'явився,

представник відповідача 3- не з'явився.

Короткий зміст позовних вимог

1. 08.04.2016 Фізична особа-підприємець Акініна Тетяна Анатоліївна (далі - Позивач) подала позовну заяву про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бельченко Ніни Кузьмівни (далі - Відповідач 1) 89 670 грн 00 коп. збитків, 53 271 грн 00 коп. упущеної вигоди та 4 950 грн 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів; розірвання договору оренди від 01.02.2008 б/н, укладеного між сторонами (далі - Договір).

2. Позовна заява мотивована порушенням Відповідачем 1 умов Договору та невиконанням ним як орендодавцем своїх обов'язків за Договором оренди частини нежитлового приміщення, розташованого у житловому будинку за адресою: пр. Леніна, 41/43 в місті Харкові (далі - Приміщення), оскільки Відповідач 1 не усунув наслідки аварії та погіршення стану Приміщення (не зробив ремонт), що сталося 03.01.2016 внаслідок прориву трубопроводу гарячої води під стелею в коридорі Приміщення з вини Відповідача 1 - з причини неодноразової відмови Відповідача 1 надати доступ працівникам Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі - Відповідач 2) для заміни аварійної ділянки трубопроводу. Також Позивач вказав, що факт аварії (прориву трубопроводу гарячої води під стелею в коридорі Приміщення) встановлений та причини цієї аварії зафіксовані 04.01.2016 комісією за участю начальника дільниці № 3 Комунального підприємства "Жилкомсервіс" (далі - Відповідач 3), інженера дільниці № 3 Відповідача 3 та представника Відповідача 2 в акті про залиття від 04.01.2016. Цим же актом зафіксовані обставини пошкодження всього майна (меблів, комп'ютерної техніки, електропристроїв та витратних матеріалів) що перебувало в Приміщенні в момент аварії, належало Позивачу та використовувались ним у господарській діяльності в Приміщенні відповідно до мети, визначеної в Договорі (надання послуг солярія, манікюру та педикюру), а також зафіксований факт зіпсування зробленого в Приміщенні косметичного ремонту. Внаслідок настання визначених обставин, порушення Відповідачем 1 умов Договору Позивачу завдані збитки, які складаються з вартості пошкодженого майна - 84 681 грн 00 коп. (висновок товарознавчого дослідження № 529 від 01.03.2016), 4 989 грн 60 коп. витрат за проведення та складення зазначеного експертного дослідження; упущеної вигоди в сумі 53 271 грн 00 коп. у вигляді доходів від господарської діяльності в орендованому Приміщенні за три місяці, які б Позивач міг реально отримати за звичайних обставин, якщо б право Позивача за Договором не було порушене Відповідачем 1. Крім цього Позивач вказав на обов'язок Відповідача 1 сплатити на користь Позивача 4 950 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів, які складають отриману Відповідачем 1 від Позивача суму орендної плати за весь період з моменту залиття Приміщення, яку Позивач як орендар сплачував на виконання своїх обов'язків за Договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 07.08.2018 Господарський суд Харківської області прийняв рішення про відмову в позові частково: розірвання Договору та стягнення з Відповідача 1 на користь Позивача 89 670 гр. 00 коп. збитків, 1 378 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору, 2 643 грн 00 коп. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи та 1057 грн 20 коп. витрат зі сплати судової товарознавчої експертизи; про відмову в іншій частині позовних вимог.

4. Рішення мотивоване заподіянням Відповідачем 1 Позивачу збитків внаслідок пошкодження (шляхом залиття гарячою водою через прорив трубопроводу гарячої води) орендованого Позивачем за Договором Приміщення, внаслідок пошкодження належного Позивачу майна, що перебувало в Приміщенні під час аварії, що сталося з вини Відповідача 1, оскільки зроблене ним переобладнання Приміщення, внаслідок якого Відповідачем 1 як власником Приміщення трубопроводи гарячого водопостачання були закриті гіпсокартонними плитами на металевих профілях без встановлення ревізійних вікон, а відповідно і без вентиляції цих труб, призвело до того, що через тривалу їх експлуатацію за відсутності вентиляції та антикорозійного покриття (пофарбування) виникла корозія трубопроводу гарячої води, яка призвела до її прориву. Суд при цьому послався на висновок № 10278 від 26.03.2018 проведеної у справі комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи, на висновок судової товарознавчої експертизи № 10544 від 20.11.2017, на складені представниками Відповідача 2 разом з представником Відповідача 3 акти обстеження нежитлових приміщень № 1 від 08.08.2016 та № 2 від 09.08.2016. Висновок щодо вини Відповідача 1 у завданій Позивачу шкоді на спірну суму мотивований тим, що закриття Відповідачем 1 трубопроводів гіпсокартонними плитами унеможливило візуальний огляд, технічне дослідження та обслуговування трубопроводу, а неодноразові рекомендації Відповідача 3 Відповідачу 1 надати доступ до трубопроводів шляхом демонтажу гіпсокартону Відповідачем 1 ігнорувались. Вимоги щодо стягнення суми збитків задоволені, виходячи з встановленої експертом суми реальних збитків. Встановлення судом обставин неможливості Позивачем у подальшому використовувати орендоване Приміщення, що Відповідач 1 не заперечує, стало підставою для задоволення вимог про розірвання Договору. Відмова у задоволенні вимог про стягнення суми упущеної вигоди мотивована недоведеністю реальної можливості Позивача отримати прибуток у заявленому розмірі, оскільки розрахунки є теоретичними та побудованими на можливих очікуваннях. Відмова у задоволенні вимог про стягнення з Відповідача 1 суми безпідставно отриманих ним коштів мотивована відсутністю правових підстав для стягнення цих коштів як безпідставно набутих з огляду на існування між сторонами відносин за Договором, за яким ці кошти були сплачені Позивачем Відповідачу 1 як орендна плата. Відмова у задоволенні позовних вимог до Відповідача 2 та Відповідача 3 мотивована встановленням судом вини Відповідача 1 у заподіянні Позивачу збитків та матеріальної шкоди.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 05.11.2018 Східний апеляційний господарський суд постановив: апеляційну скаргу Відповідача 1 задовольнити частково; рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача 1 збитків за Договором у сумі 89 670 грн 00 коп. та в частині відмови у задоволенні означених вимог до Відповідача 3; прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Відповідача 1 на користь Позивача 1378 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору, з Відповідача 3 на користь Позивача - 89 670 грн 00 коп. збитків, 1 345 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору, 2 643 грн 00 коп. - витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи та 1057 грн. 20 коп. - витрат зі сплати судово-товарознавчої експертизи; в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 залишити без змін.

6. Рішення мотивоване покладенням саме на Відповідача 3 відповідальності за збитки Позивача в сумі 89 670 грн 00 коп. внаслідок спричиненої Відповідачем 3 Позивачу позадоговірної шкоди (стаття 1192 Цивільного кодексу України, посилання на яку міститься в позовній заяві), оскільки через встановлення судом першої інстанції обставин пошкодження майна Позивача внаслідок залиття водою суб'єктом цивільно-правової відповідальності за пошкодження цього майна є не Відповідач 1 (який відповідає за умовами Договору лише за об'єкт оренди та комунікації всередині цього об'єкта), а Відповідач 3 - особа, яка відповідає за внутрішньобудинкові мережі гарячого водопостачання, правовідносини стосовно обслуговування яких врегульовані договором № 15/1 від 13.02.2012, укладеним між Відповідачами 2 і 3. При цьому суд виходив зі статусу Відповідача 3 як управителя та балансоутримувача будинку, у якому розташоване Приміщення, обов'язків Відповідача 3 відповідати за незабезпечення ним (за допомогою залучення Відповідача 2) внаслідок неправомірної бездіяльності Відповідача 3 належного стану внутрішньобудинкової мережі гарячого водопостачання на ділянці, де сталася аварія та залиття Приміщення гарячою водою, які сукупно складають об'єктивну сторону складу цивільного правопорушення, визначеного частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України. Також апеляційний суд врахував вину Відповідача 3, яка презюмується за змістом частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України. При цьому апеляційний суд встановив, що факти неодноразового надання рекомендацій Відповідачу 1 з приводу зовнішнього облаштування гіпсокартоном ділянки трубопроводу, де сталася аварія, ухилення Відповідача 1 від виконання відповідних рекомендацій та неможливість Відповідача 3 з цих підстав виконати свої функції не підтверджуються. В іншій частині позовних вимог апеляційний суд погодився із відповідними висновками суду першої інстанції.

7. Судом встановлені, зокрема такі обставини:

- Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 1186 від 20.12.2006 Відповідача 3 визначено як виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності громади міста Харкова з управління будинком, спорудою, або групою будинків, тобто як управителя будинку;

- 13.02.2012 між Відповідачем 2 (управителем) та Відповідачем 3 (виконавцем) укладено договір № 15/1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов якого (пункт 1.2, Додаток № 1) предметом цього договору є усунення пошкоджень внутрішньобудинкових систем, усунення течі на трубопроводах та арматурі (у разі виявлення), часткова заміна ділянок трубопроводу і запірної арматури (у разі необхідності), вчасне усунення виявлених несправностей та відхилення в роботі системи теплопостачання;

- згідно з пунктом 1.1 Договору предметом цієї угоди є оренда Позивачем частини нежитлового приміщення, розташованого у житловому будинку за адресою: пр. Леніна, 41/43 в місті Харкові;

- згідно з пунктом 6.1 Договору сторони погодили серед обов'язків Відповідача 1 як орендодавця та власника Приміщень за власний рахунок усувати наслідки аварій, пошкоджень та погіршень стану приміщення та комунікацій, що виникли не з вини орендаря (Позивача), та здійснювати в разі необхідності капітальний ремонт приміщення;

- прорив трубопроводу, внаслідок якого була завдана шкода майну Позивача в орендованому ним за Договором приміщенні, відбувся в коридорі, який належить Відповідачу 1, однак знаходиться за межами орендованого Позивачем приміщення;

- відсутні докази звернення Відповідачами 2, 3 з вимогами до Відповідача 1 стосовно доступу для огляду (обслуговування, ремонту) трубопроводу, на якому відбулась аварія (прорив);

- прорив відбувся на трубопроводі внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання: проходження цього трубопроводу забезпечує теплопостачання будинку, а не виключно приміщень Позивача через приміщення Відповідача 1, розташування труби не впливає на її статус як елемента внутрішньобудинкової системи у розумінні пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011, запірна арматура розташована не на відгалуженні стояка у нежитловому приміщенні, що орендується Позивачем, а тому регулює подачу гарячої води не тільки в орендованому Позивачем нежитловому приміщенні, а на під'їзд будинку в цілому.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 28.11.2018 Відповідач 3 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 і залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2018.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. За наслідки аварії, що сталася в Приміщенні, має відповідати власник цього Приміщення - Відповідач 1, оскільки судами встановлені факти здійснення Відповідачем 1 самовільного переобладнання Приміщення з улаштуванням гіпсокартонних панелей, які повністю закривали трубопроводи без встановлення ревізійних вікон, без надання при цьому документів на підтвердження законності цих дій з переобладнання.

10. За умовами укладеного між Відповідачем 2 та Відповідачем 3 договором № 15/1 від 29.12.2006 та відповідно до законодавства (Закону України "Про житлово-комунальні послуги") на Відповідача 2 покладений обов'язок з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання, з контролю за технічним станом відповідного інженерного обладнання, з проведення підготовки жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, з виконання аварійних робіт, з усунення аварійних пошкоджень на внутрішньобудинкових системах, а також на Відповідача 2 покладається матеріальна відповідальність за його діяльність, за виконання або невиконання умов вказаного договору, внаслідок чого було заподіяно шкоду життю, здоров'ю, майну третіх осіб.

11. Шкода, заподіяна майну громадян внаслідок аварійних ситуацій на об'єктах трубопровідного транспорту підлягає відшкодуванню за рахунок підприємств і організацій трубопровідного транспорту. Відповідач 3 має у своєму штаті підготовлений та атестований персонал, що має проводити профілактичні роботи та обстеження мережі трубопроводу і не допустити прориву трубопроводу, Відповідач 2 на відміну від Відповідача 3 має відповідні ліцензії і сертифікати.

12. Судова практика з подібних правовідносин свідчить, що матеріальна і моральна шкода, заподіяна залиттям квартир покладається на Відповідача 2 як підприємство із забезпечення надійної і безперебійної експлуатації теплових мереж.

Позиція Верховного Суду

Щодо відповідальності балансоутримувача внутрішньобудинкових систем

13. Загальні засади та порядок відшкодування збитків (майнової шкоди) врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Пунктом 4 частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 224 ГПК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

14. У зв'язку із викладеним та враховуючи встановлені апеляційним судом обставини щодо місця прориву труби гарячого водопостачання (пункт 7), який (прорив труби) стався поза межами Приміщення, орендованого за Договором Позивачем у Відповідача 1, Суд погоджується з висновками апеляційного суду в оскаржуваній постанові, що збитки (майнова шкода), вимоги про стягнення яких у спірних правовідносинах заявив Позивач, мають позадоговірний характер, тобто не ґрунтуються на мовах Договору та не випливають з обов'язків Відповідача 1 за Договором, оскільки обов'язки Відповідача 1 відповідно за Договором стосуються передбачених пунктом 6.1 Договору випадків (аварійних ситуацій, пошкоджень тощо), які можуть статися у Приміщенні та щодо комунікацій, розташованих всередині Приміщення, а не поза його межами.

Тому Суд погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для покладення на Відповідача 1 відповідно до умов Договору відповідальності у вигляді заявленої до стягнення суми майнової шкоди.

Дійшовши наведеного висновку, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 9) про відповідальність Відповідача 1 за шкоду та посилання на обставини самовільного переобладнання Відповідачем 1 Приміщення. При цьому Суд враховує також посилання апеляційного суду на ненадання доказів звернення Відповідачів 2, 3 з вимогами до Відповідача 1 стосовно доступу до огляду (обслуговування, ремонту) трубопроводу, на якому відбулась аварія.

15. Загальні засади та правила відшкодування збитків (майнової шкоди) у позадоговірних відносинах визначені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

16. Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). 3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди, а відсутність хоча б одного з цих елементів, відповідно, виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Суд звертається до правових позицій, викладених в пункті 4.2.4 постанови Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 922/2187/16.

17. Вирішуючи питання щодо суб'єкта відшкодування матеріальної шкоди та його вини у заподіянні цієї шкоди у спірних правовідносинах Суд зазначає таке.

Суб'єктом відшкодування шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України є особа, яка її завдала. Частина 2 статті 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

18. Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - 03.01.2016, коли сталась аварія) балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору; внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди;.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини 2 статті 24 цього Закону балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Згідно з пунктами 1, 7, 8 частини 2 статті 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управитель зобов'язаний: 1) забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; 7) здійснювати огляд основних конструктивних елементів, огороджуючих конструкцій будинків і споруд, інженерних мереж, об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях (зовнішніх та внутрішньобудинкових систем, під'їзних шляхів і тротуарів), і складати відповідні акти; 8) забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

19. Враховуючи викладене, встановлені апеляційним судом обставини, за яких сталася аварія та Позивачу була завдана майнова шкода, а також те, що на Відповідача 3 покладені функції балансоутримувача і управителя будинку, у якому сталася аварія, Суд погоджується із висновком апеляційного суду, що суб'єктом відповідальності за завдану Позивачу майнову шкоду є Відповідач 3 в силу наведених обов'язків (пункт 18) стосовно забезпечення належної експлуатації та утримання майна, що перебуває на його балансі, зокрема внутрішньобудинкових мереж, та через їх неналежне виконання - внаслідок незабезпечення ним (безпосередньо або за допомогою залучення Відповідача 2) належного стану внутрішньобудинкової мережі.

20. Дійшовши викладеного висновку, Суд відхиляє аргументи скаржника (10, 11, 12) з посиланням на розподіл між Відповідачем 2 та Відповідачем 3 обов'язків з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання за умовами договору № 15/1 від 29.12.2006 та відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

При цьому Суд погоджується і з висновком апеляційного суду, що Відповідач 3 не позбавлений права окремо висувати вимоги через порушення договірних зобов'язань, однак це не впливає на обсяг відповідальності Відповідача 3 у цьому спорі - за порушення ним обов'язків, визначених Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

21. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Жилкомсервіс" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 у справі № 922/1153/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді І. В. Кушнір

Ю. Я. Чумак