ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/3910/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кролевець О.А.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Кузнецов В.О., судді - Чередко А.Є., Вечірко І.О.)

від 09.09.2022

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіо-Партнер Груп",

2. ОСОБА_1 ,

3. Компанії FTN Monitor LTD,

4. ОСОБА_2 ,

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_3 ,

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича,

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу

Короткий зміст позовних вимог, апеляційної скарги та рух справи

1. У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіо-Партнер Груп", ОСОБА_1 , Компанії FTN Monitor LTD, ОСОБА_2 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2022 у задоволенні позову відмовлено.

3. Товариство звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2022 апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки скаржник сплатив судовий збір не в повному розмірі та не надіслав копію скарги відповідачу 3. Заявнику установлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

5. На виконання вимог ухвали суду від 01.08.2022 скаржником надані докази усунення недоліків апеляційної скарги.

6. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2022 апеляційну скаргу вдруге залишено без руху, оскільки скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження і не надав доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку через введення воєнного стану та не навів існування обставин, які дійсно б перешкоджали звернутися в передбачений законом строк до суду апеляційної інстанції зі скаргою. Наведені позивачем підстави для поновлення процесуального строку були визнані судом неповажними. Заявнику установлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

7. На виконання вимог ухвали суду від 22.08.2022 скаржником було подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

8. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2022 у відкритті апеляційного провадження відмовлено.

9. Суд апеляційної інстанції визнав неповажними наведені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, оскільки обставини, що спричинили порушення строку не можна вважати об`єктивно непереборними та пов`язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій щодо оскарження судового рішення, тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження було відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги та виклад позиції інших учасників справи

10. 19.09.2022 скаржник звернувся із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

11. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції повинен був поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки у розумінні пункту 2 частини другої статті 261 ГПК України військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року до його офіційного закінчення, є обставинами непереборної сили, що підтверджено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

12. Посилається на рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо виваженого підходу до питань, пов`язаних із поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

13. Також скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми абзацу першого частини першої статті 174, частини другу, третю, шосту статті 174, абзац перший частини першої статті 176, частину четверту статті 260 ГПК України, оскільки два рази залишав апеляційну скаргу без руху, а також недотримався строків та вимог процесуального законодавства з огляду на те, що питання щодо відкриття чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд вирішував з липня по вересень 2022 року. При цьому, справа є особливо значущою для скаржника, оскільки в ній розглядається питання протиправної та безоплатної передачі корпоративних прав на загальну суму 680 136 974, 56 грн.

Позиція інших учасників справи

14. Відповідачі та треті особи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

15. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

16. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку передбачений Главою 1 Розділу IV ГПК України.

17. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

18. Право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

19. Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

20. За вимогами статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, клопотання особи, яка подала скаргу, та дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. Водночас до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

21. У випадку, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, апеляційна скарга залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (стаття 260 ГПК України).

22. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 261 ГПК України).

23. Зокрема, згідно з положеннями частини другої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

24. Крім того, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третьої статті 256 ГПК України).

25. Наведене кореспондується з положеннями частини першої статті 119 ГПК України, згідно з якою суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

26. Положення ГПК України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

27. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

28. При цьому з огляду на вимоги статей 13 74 ГПК України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

29. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції було ухвалено 10.02.2022, повний текст складено 18.02.2022. Копію рішення суду від 10.02.2022 позивач отримав 21.02.2022, про що представник зазначив в апеляційній скарзі, а в матеріалах справи міститься його розписка про отримання копії рішення. Тобто строк на апеляційне оскарження спливав 10.03.2022, а з урахуванням отримання позивачем копії рішення 21.02.2022, останній мав право на поновлення строку до 14.03.2022 (13.03.2022 припало на вихідний день).

30. Апеляційна скарга позивача надійшла до Центрального апеляційного господарського суду 18.07.2022, що підтверджується вхідним штемпелем суду. Тобто з пропуском більш ніж чотирьох місяців на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, позивач посилався на запроваджений в Україні воєнний стан та вказував, що до його офіційного закінчення є обставиною непереборної сили в розумінні пункту 2 частини другої статті 261 ГПК України та підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

31. Усуваючи недоліки апеляційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, про які суд апеляційної інстанції зазначив в ухвалі від 22.08.2022, позивач також вказав таке:

- 25.02.2022 Президент України повідомив, що у місто Київ зайшли диверсійній групи, а Національна гвардія України - про заборону перетину річки Дніпро;

- 02.04.2022 заступник Міністра оборони України повідомила, що Київська область повністю звільнена, а 06.05.2022 мер Києва закликав киян не поспішати повертатися до столиці;

- приміщення офісу позивача знаходиться на Правому березі Києва, а більшість працівників товариства проживають на Лівому березі міста Києва;

- у період з 12.05.2022 до 20.06.2022 у Києві відновлено рух між Правим та Лівим берегом Дніпра;

- віддалене знаходження укриття від офісу позивача та неприпустимістю ставити під загрозу життя працівників Товариства;

- обмежений доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень з 24.02.2022 до 20.06.2022.

32. Скаржник також посилався на пункт 6 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з яким судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

33. Верховний Суд приймає до уваги посилання скаржника на запроваджений в країні воєнний стан, враховує можливі ризики для безпеки здоров`я та життя людини, пов`язані з військовою агресією та необхідністю забезпечення безпеки життю та здоров`ю людини. Також суд приймає до уваги пункт 1 рекомендацій Ради суддів України, в якому вказано, що виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні визначати особливості роботи суду.

34. У цьому випадку необхідно з`ясувати, в який саме строк позивач міг звернутися до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та якими доказами підтверджується неможливість звернення до суду раніше, оскільки право на поновлення строку у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи.

35. Суд касаційної інстанції враховує, що копія оскаржуваного рішення була отримана представником позивача до запровадженого воєнного стану, тобто сторона мала змогу ознайомитися з його змістом. При цьому суд враховує і ту обставину, що строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2022 припав на активну фазу військової агресії та необхідністю, в першу чергу, забезпечити безпеку життя та здоров`я людини (працівників Товариства). А тому позивач мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

36. Як зазначає сам скаржник, на початку квітня було звільнено Київську область, однак небезпека продовжувала існувати і 06.05.2022 мер Києва закликав не поспішати повертатися до міста. Водночас пояснень та доказів того, що працівники Товариства перебували поза межами міста Києва та не мали змоги відновити роботу, позивачем взагалі не надано (докази перебування за кордоном, в іншому населеному пункті (реєстрація місця тимчасового проживання, реєстрація на військовому обліку), тощо).

37. Також позивач зазначав про те, що більшість працівників проживають у місті Києві на Лівому березі Дніпра (доказів на підтвердження проживання працівників на Лівому березі Дніпра міста Києва позивачем до суду в порядку статті 74 ГПК України не надано). При цьому адвокат, який здійснював представництво в суді першої інстанції та подавав апеляційну скаргу - Варяничко С.В., не вказує, де перебував він (на території України, поза межами країни) та не наводить обставин, які перешкоджали саме йому звернутися з апеляційною скаргою в строк, встановлений законом.

38. Суд касаційної інстанції враховує, що Центральний апеляційний господарський суд та відділення поштового зв`язку продовжували працювати під час запровадженого воєнного стану, що давало можливість позивачу звернутися з апеляційною скаргою поштою або ж засобами електронного зв`язку.

39. Посилання позивача на відновлення руху між Правим та Лівим берегом Дніпра у місті Києві з 12.05.2022 до 20.06.2022 також не може визнаватися безумовною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на викладене вище (проживання частини працівників на Правому березі). До того ж, наведена публікація про відновлення руху мостами стосувалася відновлення роботи громадського транспорту, доказів та пояснень щодо неможливості переміщення іншим способом (таксі, власний транспорт, тощо) заявником також не надано.

40. Аргументи позивача про віддалене знаходження укриття від офісу Товариства також не може визнаватися безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на можливість здійснення службових обов`язків у періоди, коли така тривога не оголошується та дотримуватися заходів безпеки у разі її оголошення (слідувати до укриття). Також Товариство не було обмежено в праві запровадити дистанційний режим роботи з метою дотримання належного та безперервного функціонування компанії (складання апеляційної скарги не потребує обов`язкового перебування адвоката в приміщенні Товариства).

41. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про обмежений доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень з 24.02.2022 до 20.06.2022, оскільки копію оскаржуваного рішення представник сторони отримав ще 21.02.2022, тобто був обізнаний зі змістом такого рішення. Доводів щодо потреби в інших процесуальних документах, які знаходяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень стороною не наведено.

42. Крім того, суд касаційної інстанції враховує тривалий період підготовки та подання апеляційної скарги, а саме з моменту звільнення Київської області і до моменту подачі скарги минуло більше трьох місяців. Представництво інтересів у суді першої інстанції та складання (підписання) апеляційної скарги відбувалося одним і тим же адвокатом - Варяничко С.В., тобто представник був обізнаний з обставинами справи та позицією товариства.

43. При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що представник позивача - Варяничко С.В. є адвокатом та в силу приписів частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язаний був зареєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Такі дії сприяли б можливості адвоката підготувати та подати апеляційну скаргу з будь-якої території.

44. Отже, суд касаційної інстанції вважає, що позивач до суду апеляційної інстанції не надав жодних доказів об`єктивної неможливості складання і подання апеляційної скарги у коротші терміни (у травні або червні) в порядку статті 74 ГПК України. Посилання скаржника на лист Торгово-промислової палати України не є безумовним доказом наявності обставин непереборної сили за цих конкретних обставин і оцінюються в сукупності з усіма іншими доказами. А тому суд ураховує рекомендації Ради суддів України щодо розгляду справ, виходячи з поточної ситуації у відповідному регіон.

45. Суд касаційної інстанції вважає безпідставним посилання скаржника на порушення пункту 2 частини 2 статті 261 ГПК України з огляду на те, що вказана норма може застосовуватись у випадку, коли апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, що не відповідає обставинам цієї справи і судом апеляційної інстанції таке питання не розглядалося.

46. Також суд відхиляє аргументи скаржника про порушення норм абзацу першого частини першої статті 174, частини другу, третю, шосту статті 174, абзац перший частини першої статті 176, частину четверту статті 260 ГПК України, оскільки два рази залишав апеляційну скаргу без руху, а також недотримався строків та вимог процесуального законодавства з огляду на те, що в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2022 про залишення апеляційної скарги без руху питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не вирішувалося, а вказані доводи не спростовують законних висновків суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку на оскарження рішення суду. Строки вирішення питання про наявність або відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження обумовлені процесуальними діями суду щодо постановлення ухвал про залишення скарги без руху, повідомленням про них заявника та надання останньому часу для усунення визначених недоліків.

47. Отже, оскільки позивач у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не навів достатньо поважних причин пропуску цього строку відповідно до вимог статті 119 та частини третьої статті 256 ГПК України та не надав належних доказів згідно зі статтею 74 ГПК України, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність передбаченої пунктом 4 частини першої статті 261 зазначеного Кодексу підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

48. При цьому Верховний Суд враховує, що апеляційний господарський суд розглянув клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, виходячи саме з викладених у ньому аргументів та причин пропуску такого строку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

50. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судове рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

52. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

53. Керуючись статтями 129, 300, 301, 304 пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" залишити без задоволення, а ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2022 у справі № 904/3910/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

О. Кролевець