Історія справи
Постанова КГС ВП від 28.05.2025 року у справі №916/3575/23Постанова КГС ВП від 01.10.2024 року у справі №916/3575/23
Постанова КГС ВП від 01.10.2024 року у справі №916/3575/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/3575/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Коваль Н.Т.,
відповідача - Колеснікова І.Л.,
третьої особи - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калоре"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 (головуючий суддя - Богацька Н.С., судді: Діброва Г.І., Філінюк І.Г.)
у справі №916/3575/23
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калоре",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
про стягнення 3 219 744,49 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі також - НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калоре" (далі також - ТОВ "Калоре") про стягнення вартості безпідставно набутого майна (природного газу) в розмірі 3 219 744,49 грн (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
(1) відповідач порушив вимоги пункту 11 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 (далі - Положення №867), а саме: не виконав умови щодо розрахунків за договором постачання природного газу №20/21-3137-ТЕ-23; не подав позивачу графіки погашення заборгованості, з огляду на що в позивача не було правових підстав для постачання природного газу зазначеному споживачу в березні, квітні 2021 року, а у відповідача виник обов`язок щодо самостійного припинення використання природного газу в зазначений період;
(2) згідно з відомостями з інформаційної платформи в березні, квітні 2021 року відповідач спожив природний газ загальним обсягом 97 333,00 куб.м. Оскільки позивач не надавав обсягів природного газу для відбору відповідачу, але газ був відібраний, у позивача виник негативний небаланс у розмірі різниці між поданими позивачем у газотранспортну систему і відібраними відповідачем обсягами природного газу, що підтверджується алокацією Оператора ГТС та призвело до виникнення у позивача обов`язку здійснити оплату за такий небаланс на підставі укладеного з Оператором ГТС договору на транспортування природного газу від 23.12.2019 №1907000468;
(3) з огляду на неможливість повернути в натурі безпідставно набуте майно (природний газ) відповідач на підставі статті 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) повинен відшкодувати позивачу його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна та за розрахунком позивача становить 3 219 744,49 грн.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
3. 05.10.2020 НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ТОВ "Калоре" (споживач), керуючись Положенням №867, уклали договір постачання природного газу №20/21-3137-ТЕ-23 (далі - договір), за умовами якого:
- постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (пункт 1.1);
- природний газ передається, у тому числі у березні 2021 року, в обсязі 50 тис. куб.м та у квітні в обсязі 20 тис. куб.м (пункт 2.1);
- підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику для включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи (Оператор ГТС) відповідно до Кодексу ГТС, за умови дотримання споживачем пункту 3.2 цього договору (пункт 2.3);
- постачання газу здійснюється постачальником виключно за умови одночасного виконання таких умов: виконання споживачем вимог пункту 11 Положення №867; включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС. Включення споживача до Реєстру споживачів постачальника здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 11 Положення (пункт 3.2);
- якщо споживач порушив умови пункту 11 Положення постачальник протягом періоду порушення вимог пункту 11 Положення не здійснює постачання газу за цим договором та не передає споживачу замовлений згідно з пунктом 2.1 цього Договору обсяг природного газу (пункт 3.3);
- при настанні обставин, визначених пунктом 3.3 цього договору, постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення; про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з дати, зазначеної у повідомленні. Копія цього повідомлення надсилається споживачу на електронну адресу, зазначену у розділі 12 цього договору, а також оператору ГРМ, зазначеному у пункті 2.6 цього договору (пункт 3.4);
4. Сторони неодноразово вносили зміни до договору щодо ціни за 1000 куб.м природного газу (пункт 4.2 договору).
5. Станом на 23.02.2021 заборгованість ТОВ "Калоре" з оплати за спожитий за договором №20/21-3137-ТЕ-23 природний газ становила 1 734 878,10 грн.
6. Договір про реструктуризацію цього боргу станом на 01.03.2021 відсутній.
7. Позивач звертався до ТОВ "Калоре" з повідомленнями про припинення (обмеження) газопостачання від 26.02.2021 за №23/3-240-21 та від 26.03.2021 за №23/3-414-21, у яких вимагав самостійно припинити газоспоживання.
8. З 01.03.2021 позивач перестав бути для ТОВ "Калоре" постачальником природного газу на підставі договору №20/21-3137-ТЕ-23, адже ТОВ "Калоре" було виключено з Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
9. У березні, квітні 2021 року Оператор ГТС, керуючись положеннями пункту 3 глави 5 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, самостійно зареєстрував постачальника НАК "Нафтогаз України" за споживачем ТОВ "Калоре" на інформаційній платформі і відповідно до пункту 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником на інформаційній платформі постачальник став відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
10. Згідно з відомостями з інформаційної платформи в березні - квітні 2021 року ТОВ "Калоре" спожило природний газ загальним обсягом 97333,00 куб. м.
11. Оператор ГТС 31.03.2021 склав односторонній акт №03-2021-1907000468 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 року, відповідно до якого Оператор ГТС на підставі договору від 23.12.2019 №1907000468 здійснив врегулювання щодобових небалансів НАК "Нафтогаз України" обсягом 49 144 179,14 куб. м на загальну суму 457 324 576, 13 грн (з них 76 381 куб. м, відібраних ТОВ "Калоре" у березні 2021 року).
12. Оператор ГТС 30.04.2021 склав односторонній акт №04-2021-1907000468 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2021 року, відповідно до якого Оператор ГТС на підставі договору №1907000468 від 23.12.2019 здійснив врегулювання щодобових небалансів НАК "Нафтогаз України" обсягом 25 985 870,14 куб. м на загальну суму 31 713 871,17 грн (з них 20 952 куб. м, відібраних ТОВ "Калоре" у квітні 2021 року).
13. 20.04.2021 НАК "Нафтогаз України" здійснило оплату Оператору ГТС 457 324 576,13 грн за врегулювання щодобових небалансів га газовий місяць березень 2021 року згідно з актом №03-2021.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
14. Господарський суд Одеської області рішенням від 18.01.2024, яке Південно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 15.07.2024, позов задовольнив повністю.
15. Верховний Суд постановою від 01.10.2024 рішення судів попередніх інстанцій скасував у частині визначення розміру відшкодування вартості майна, справу в скасованій частині передав на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
16. За результатом нового розгляду справи Господарський суд Одеської області рішенням від 23.12.2024 у цій справі позов НАК "Нафтогаз України" задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "Калоре" на користь НАК "Нафтогаз України" вартість безпідставно набутого майна природного газу в сумі 1 729 010,17 грн. В задоволенні решти позову відмовив. Стягнув з НАК "Нафтогаз України" на користь ТОВ "Калоре" судовий збір у сумі 36 676,01 грн.
17. Рішення суду першої інстанції в частині визначення вартість безпідставно набутого майна (природного газу) на момент розгляду спору по суті та ухвалення рішення у справі, тобто на грудень 2024 року, в аспекті наданих сторонами в цій частині пояснень мотивовано тим, що з огляду на мету та засади визначення як маржинальної ціни (за газову добу), так і середньозваженої ціни (за певний календарний місяць), саме остання є такою, що має бути використана для визначення ринкової вартості майна на момент розгляду судом справи.
18. За висновками місцевого господарського суду, який, окрім наведеного, врахував, що при визначенні початкової ціни позову позивач також для розрахунку ціни однією із складових брав саме середньозважену ціну за всіма умовами оплати , вартість безпідставно набутого майна природного газу становить 1 729 010,17 грн (14 803,22 грн (ціна газу за 1 тис.м3) х 97,333 м3 (обсяг газу) + 288 168,36 грн (20%), з огляду на що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
19. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 08.04.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2024 у справі №916/3575/23 скасував частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калоре" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вартість безпідставно набутого майна - природного газу у сумі 1 927 193,40 грн. В задоволенні решти позову відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калоре" судовий збір у сумі 25 384,46 грн.". Стягнув з ТОВ "Калоре" на користь НАК "Нафтогаз України" 3 633,60 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
20. Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив про врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23.07.2024 у справі №924/738/23, який залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду, виходив з того, що змінюючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розмір відшкодування вартості майна визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Тобто береться до уваги ринкова вартість майна на момент подання позову, яка далі може бути переглянута на момент прийняття судом рішення. Апеляційний господарський суд правильно застосував ціну на природний газ станом на 05.12.2023 - 15 720 грн з ПДВ за тис. м3 та встановив, що вартість природного газу, яка підлягає відшкодуванню позивачеві, становить 17 146 522,88 грн (15 720 грн - ціна газу за тис. м3 з ПДВ х 1 090 745,73 м3 - обсяг газу).
21. З огляду на те, що з постанови апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №924/738/23 вбачається, що визначаючи розмір стягнення, суд за допомогою сайту Української енергетичної біржі встановив середньозважену ціну природного газу станом на дату прийняття рішення судом першої інстанції та помножив таку ціну на обсяг безпідставно набутого природного газу, тим самим і визначив розмір вартості безпідставно набутого майна, який підлягає стягненню, апеляційний суд у цій справі, перевіривши інформацію з сайту Української енергетичної біржі, встановив, що суд апеляційної інстанції у справі №924/738/23 використовував саме середньозважену ціну за газову добу.
22. За таких обставин апеляційний суд погодився з доводами скаржника про те, що розмір вартості безпідставно набутого майна, який підлягає стягненню з відповідача, має складати саме 1 927 193,40 грн (19 800 грн (ціна газу за тис. м3 станом на 23.12.2024 з ПДВ відповідно до інформації з сайту Української енергетичної біржі) х 97,333 м3 обсяг газу).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
23. ТОВ "Калоре" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025, а рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2024 залишити в силі.
24. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК), зазначаючи про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: яка ціна природного газу (середньозважена за певний календарний місяць чи маржинальна (за газову добу) є ринковою в межах/для цілей її застосування за частиною другою статті 1213 ЦК.
25. Доводи скаржника зводяться до того, що:
(1) при ухваленні Верховним Судом постанови від 23.07.2024 у справі №924/738/23, яка є подібною до цієї справи, питання щодо застосування при визначенні розміру вартості безпідставно отриманого майна (природного газу) його ціни за газову добу (маржинальної) або середньозваженої (за певний календарний місяць) не розглядалось (у постанові відсутнє відповідне тлумачення (обґрунтування) з цього приводу). Правовим висновком у цій постанові є позиція лише щодо врахування ринкової вартості такого майна на момент подання позову, яка далі може бути переглянута на момент прийняття судом рішення;
(2) основним у визначенні ринкової вартості є можливість відчуження майна на ринку подібного майна, що означає, що майно може бути переданим (відчуженим) від однієї особи до іншої (від продавця до покупця) та існує ринок подібного майна, тобто є наявні угоди щодо передачі (відчуження) такого майна;
(3) врахована апеляційним судом ціна природного газу, яка визначена за результатами торгів на ТОВ "Українська енергетична біржа" у секції "Стандартизовані продукти" в розмірі 19 800 грн (у тому числі ПДВ) за тис. м3 та по суті є маржинальною ціною, що застосовується у відносинах між Оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу для визначення розрахунку плати останнього за добовий небаланс, не може вважатися ринковою ціною для цілей визначення розміру відшкодування вартості безпідставно набутого майна (природного газу) на підставі статті 1213 ЦК;
(4) ринковою ціною у цьому випадку буде середньозважена ціна товару, яка визначається за результатами здійсненого на Українській енергетичній біржі біржового котирування (що є сукупністю методів та правил визначення та/або фіксації ринкової ціни товару) та дозволяє виявити середні об`єктивні ціни на певний біржовий товар (групу біржових товарів), яку цілком обґрунтовано врахував суд першої інстанції при ухваленні рішення від 23.12.2024, зазначивши про застосування актуальної ціни на природний газ, якою є середньозважена ціна за всіма умовами оплати на момент вирішення спору (на дату ухвалення судом рішення), що становить 14 803,22 грн (без ПДВ) за тис. м3 природного газу за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі;
(5) середньозважена місячна ціна, яка була застосована судом першої інстанції, є незмінюваною протягом певного періоду часу (календарного місяця), натомість маржинальна ціна є часто змінюваною, що може спричинити штучне перенесення дати винесення рішення з метою застосування більш вигідної ціни для будь-якої із сторін;
(6) частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд жодним чином не мотивував своє рішення, не зазначив у чому полягає порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції, а фактично виходив зі змісту постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №924/738/23, на підставі якої зробив розрахунки, застосувавши аналогію без жодного обґрунтування підстав, за яких поняттю ринкової вартості відповідає саме маржинальна ціна за газову добу, а не середньозважена ціна за місяць.
26. НАК "Нафтогаз України" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК, вказуючи на те, що Верховний Суд уже викладав у постанові від 23.07.2023 у справі №924/738/23 висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Позиція Верховного Суду
27. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК, обґрунтовуючи яку, вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: яка ціна природного газу (середньозважена за певний календарний місяць чи маржинальна (за газову добу) є ринковою в межах/для цілей її застосування за частиною другою статті 1213 ЦК, зокрема з огляду на те, що при ухваленні Верховним Судом постанови від 23.07.2024 у справі №924/738/23 це питання не розглядалось (у постанові відсутнє відповідне тлумачення (обґрунтування) з цього приводу).
28. Як стверджує скаржник, справа №924/738/23 є подібною до цієї справи №916/3575/23 за предметом спору (стягнення вартості безпідставно набутого майна - природного газу), за підставою позову та за нормативно-правовим регулюванням правовідносин (статті 1212 1213 ЦК), у тому числі й за обставинами та умовами застосування правових норм (набуття відповідачем природного газу без достатньої правової підстави).
29. Вирішуючи питання застосування вказаних норм, зокрема, частини другої статті 1213 ЦК, до спірних у справі №924/738/23 правовідносин, які є подібними до правовідносин у цій справі №916/3575/23, Верховний Суд у постанові від 23.07.2024 зазначив таке:
"46. Суди попередніх судових інстанцій встановили невиконання Підприємством жодної з умов пункту 11 Положення №867, як це визначено договорами ПСО, що свідчить про відсутність правових підстав для постачання природного газу. У зв`язку з цим вказали, що у березні та квітні 2021 року отримання відповідачем природного газу на підставі договорів ПСО не здійснювалося, тому у цей період природний газ набутий відповідачем без достатньої правової підстави.
47. Частиною першою статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Разом з тим, природній газ є речовиною, яка споживається в момент її отримання, а тому не може бути повернута. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (частина друга статті 1213 Цивільного кодексу України).
48. Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що у відповідача були правові підстави на відбір газу у спірний період, суди дійшли заснованого на законі висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відбору газу з газотранспортної системи, а отже відповідач безпідставно здійснив відбір природного газу, що належав АТ "НАК "Нафтогаз України" в загальному обсязі 1 090 745,73 м3 у березні-квітні 2021 року. Оскільки природний газ не може бути повернений в натурі, правомірним є відшкодовування вартості безпідставно набутого майна - природного газу на підставі частини другої статті 1213 Цивільного кодексу України.
49. При цьому, суд апеляційної інстанції змінюючи рішення місцевого суду, дійшов обґрунтованого висновку, що розмір відшкодування вартості майна визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Тобто береться до уваги ринкова вартість майна на момент подання позову, яка далі може бути переглянута на момент прийняття судом рішення. Апеляційним господарським судом вірно застосовано ціну на природний газ станом на 05.12.2023 - 15 720,00 грн з ПДВ за тис. куб. м. та встановлено, що вартість природного газу яка підлягає відшкодуванню позивачеві становить 17 146 522,88 грн (15 720,00 грн - ціна газу за тис. м3 з ПДВ х 1 090 745,73 м3 - обсяг газу).".
30. Вказані висновки, серед іншого, врахував Верховний Суд, направляючи цю справу №916/3575/23 на новий розгляд у частині визначення розміру відшкодування вартості майна, за результатами якого суди попередніх інстанцій, визначаючи розмір такого відшкодування, застосували різні ціни на природній газ, що стало безпосередньою причиною винесення скаржником на вирішення Суду питання стосовно того, за якою ціною природного газу (за добу чи середньозваженою за місяць) в аспекті позиції Верховного Суду у справі №924/738/23, від якої ні скаржник, ні позивач не просять відступити у межах цього касаційного провадження, визначається ринкова ціна природного газу в межах/для цілей її застосування за частиною другою статті 1213 ЦК.
31. Відповідаючи на вказане питання скаржника в аспекті визначеної ним підстави касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК), Суд зазначає таке.
32. Предметом спору в цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості безпідставно набутого майна (природного газу) на підставі частини другої статті 1213 ЦК, правову кваліфікацію правовідносин сторін якого (спору), як і правову природу заявленої суми (відшкодування вартості безпідставно набутого майна (природного газу) у разі неможливості його повернення в натурі) ні скаржник, ні позивач у межах цього касаційного провадження не оскаржують.
33. Спірним у цьому випадку, з огляду на протилежні висновки судів попередніх інстанцій, є лише питання визначення ринкової ціни природного газу (на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) в межах/для цілей її застосування за частиною другою статті 1213 ЦК, яка, як і норми ЦК в цілому, не містить визначення терміну ринкової ціни (вартості) майна (у цьому випадку безпідставно набутого майна (природного газу), яке не можливо повернути в натурі.
34. Основні засади цінової політики та регулювання відносин, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України "Про ціни та ціноутворення", який також не містить визначення терміну ринкової ціни (вартості), проте визначає, що ціна - це виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару; формування ціни - механізм визначення рівня ціни товару; ціноутворення - процес формування та встановлення цін.
35. Згідно з підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 (визначення понять) Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
36. Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу).
37. Отже, ринкова ціна (вартість) - це економічна категорія, що відображає у грошовому вимірі цінність товару на ринку, для визначення чого враховується низка умов та факторів, зокрема, взаємодія попиту та пропозиції. Вона відображає середню ціну, за якою здійснюються угоди на ринку за певний період, тобто середню ціну, що склалася на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (у цьому випадку - середню ціну природного газу на ринку природного газу).
38. Як встановив суд першої інстанції за результатами нового розгляду справи, та що не заперечується сторонами, запропоновані як позивачем, так і відповідачем (скаржником) ціни природного газу з метою визначення вартості розміру відшкодування вартості безпідставно набутого майна (природного газу) є цінами, визначеними Українською енергетичною біржею, яка створена з метою здійснення в Україні діяльності з організації торгівлі на організованих товарних ринках, зокрема на ринку природного газу, та використовує для визначення цих цін Методику розрахунку котирувальних цін та інших показників торгівлі на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа" (далі - Методика розрахунку).
39. Ця Методика розрахунку розроблена відповідно до Закону України "Про товарні біржі", Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа", "Правил Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа" (далі - Правила) та є документом, який регламентує порядок встановлення механізму визначення та/або фіксації ринкової ціни товару, що є предметом торгів на Біржі, та виявлення середніх / середньозважених цін на певний товар (групу товарів) / біржовий товар (групу біржових товарів) на основі цін укладених угод (біржових угод) або на інших засадах (пункт 2.1).
40. Відповідно до розділу І Методики розрахунку (терміни та їх визначення) біржове котирування - котирувальні ціни (в т. ч. біржовий курс), індекси та інші цінові показники біржової торгівлі, що відображають ринкову ціну товару / біржового товару, які визначаються на підставі критеріїв та методів обчислення, встановлених цією Методикою; котирування (біржове котирування) - сукупність методів та правил (надалі разом методика), які дають змогу виявити об`єктивні ціни, зокрема, біржовий курс / котирувальні ціни на певний біржовий товар (групу біржових товарів) / товар (групу товарів) на основі цін біржових угод / угод або на інших засадах; котирувальна ціна - ціна товару / біржового товару, визначена на підставі критеріїв методів обчислення, встановлених цією Методикою.
41. Згідно з пунктом 2.3 Методики розрахунку біржові котирування відображають результат аналізу та оцінки кон`юнктури ринку окремого товару / біржового товару на певний час (день, період) і носять довідковий характер.
42. Котирування цін здійснюється з врахуванням умов поставки і розрахунків та інших чинників, визначених внутрішніми документами Біржі, якими регламентується торгівля у відповідній секції та/або за певним товаром (групою товарів) / біржовим товаром (групою біржових товарів) (пункт 3.2 Методики розрахунку).
43. Розділом V Методики розрахунку (Середньозважені ціни місячного ресурсу природного газу, що розраховуються Біржею) визначено, що:
- на основі котирувальних цін природного газу за напрямком "Природний газ" на умовах поставки в ВТТ ГТС України розраховуються середньозважені ціни місячного ресурсу природного газу.
Під місячним ресурсом слід розуміти обсяги природного газу, щодо яких на Біржі укладаються угоди з купівлі-продажу природного газу з поставкою у певному календарному місяці у ВТТ ГТС України.
Розрахунок середньозваженої ціни місячного ресурсу природного газу здійснюється окремо щодо кожного календарного місяця та не враховує інших базисів поставки, ніж в ВТТ ГТС України (пункт 5.1);
- середньозважена ціна місячного ресурсу природного газу розраховується накопичувальним підсумком шляхом ділення загальної вартості (без урахування ПДВ) укладених на Біржі угод щодо купівлі-продажу відповідного місячного ресурсу на умовах поставки у віртуальній торговій точці газотранспортної системи України та з врахуванням всіх умов оплати (за передплатою та за післяплатою) на суму обсягів купівлі-продажу такого місячного ресурсу за відповідними укладеними угодами протягом усього періоду його продажу, який визначається відповідно до пункту 5.3 Методики (пункт 5.2);
- розрахунок та публікація (шляхом розміщення на вебсайті Біржі) середньозважених цін місячних ресурсів природного газу відбувається з першого дня продажу ресурсу відповідного місяця до останнього календарного дня відповідного місяця поставки. У випадку відсутності котирувальних цін природного газу на певний торговий день, для цього дня застосовується (публікується) середньозважена ціна, що склалася на такий місячний ресурс у попередній торговий день (пункт 5.3);
- до розрахунків середньозважених цін місячних ресурсів природного газу не включаються результати торгів у секції "Природний газ - диференціали", "Стандартизовані продукти", "Закупівлі: імпорт, митний склад" за напрямком "Природний газ";
- остаточні значення середньозважених цін місячних ресурсів природного газу формуються на останній торговий день відповідного місяця поставки.
44. Отже, середньозважена ціна місячного ресурсу природного газу, яка визначається за результатами здійсненого на Українській енергетичній біржі біржового котирування, що в свою чергу є сукупністю методів та правил визначення та/або фіксації ринкової ціни товару, та дозволяє виявити середні об`єктивні ціни на певний біржовий товар (у цьому випадку - природний газ), відповідає суті визначення ринкової ціни (вартості) як середньої ціни, за якою здійснюються угоди на ринку ідентичних товарів (у цьому випадку - природного газу) за певний період, з чого цілком обґрунтовано виходив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення від 23.12.2024 про часткове задоволення позовних вимог з розрахунку, що вартість безпідставно набутого майна - природного газу становить 1 729 010,17 грн (14 803,22 грн (ціна газу за 1 тис. м3) х 97,333 м3 (обсяг газу) + 288 168,36 грн (20%).
45. Суд відзначає, що врахована судом першої інстанції ціна природного газу відповідає розміщеній Українською енергетичною біржею на її вебсайті середньозваженій ціні місячного ресурсу природного газу (по всіх умовах оплати) за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі станом на 23.12.2024, тобто станом на дату ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі.
46. Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та вказуючи на необхідність використання при визначенні вартості безпідставно набутого майна - природного газу середньозваженої ціни природного газу за газову добу, апеляційний суд не навів жодного обґрунтування необхідності врахування саме цієї ціни природного газу, а фактично виходив з встановленої апеляційними судом у справі №924/738/23 ціни природного газу, врахування якої у контексті спірних правовідносин, як вбачається зі змісту постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №924/738/23, взагалі не мотивовано, на відміну від рішення суду першої інстанції у цій справі №916/3575/23, який в аспекті визначення цих цін (як середньозваженої ціни за газову добу, так і середньозваженої ціни місячного ресурсу природного газу (за певний календарний місяць) виходив з положень вказаної Методики розрахунку.
47. Апеляційний суд за текстом оскаржуваної постанови застосування судом першої інстанції вказаної Методики розрахунку, зокрема її положень, наведених у пункті 43 цієї постанови, щодо розрахунку середньозваженої ціни місячного ресурсу природного газу, не спростував, а фактично погодився із запропонованою позивачем для розрахунку розміру відшкодування вартості безпідставно набутого (природного газу) ціною за результатами торгів стандартизованими продуктами за напрямком "Природний газ" в розмірі 19 800 (ціна газу за 1 тис. м3 з ПДВ), не врахувавши норми Методики розрахунку в частині розрахунку середньозваженої ціни короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу, яку він (апеляційний суд) без наведення жодного обґрунтування взяв за основу як ринкову ціну (варіть) природного газу для розрахунку розміру відшкодування вартості безпідставно набутого (природного газу).
48. Зокрема, апеляційний суд не врахував, що розділом VI цієї Методики (Середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу) встановлено, що:
- на основі укладених біржових угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, за якими відбулася передача природного газу відповідно до Регламенту біржової торгівлі на короткостроковому ринку природного газу з використанням торгової платформи товарної біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа", Біржею розраховується середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (пункт 6.1);
- середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу розраховується шляхом ділення загальної вартості (без урахування ПДВ) біржових угод за короткостроковими стандартизованими продуктами на умовах поставки в ВТТ ГТС України на суму обсягів таких біржових угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, окрім біржових угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, що не включаються до розрахунку відповідно до пункту 6.3. Методики. Протягом газової доби Біржею розраховується середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів після кожної торгової угоди за короткостроковими стандартизованими продуктами (пункт 6.2);
- у випадку, якщо з метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу відповідно пункту 9 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, на відповідну газову добу на Біржі відсутня (не сформована) інформація для розрахунку таких показників, застосовується остання доступна інформація, що визначена (сформована) на газову добу, коли визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу відповідно пункту 9 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи було можливим.
49. У контексті наведених положень Методики розрахунку, які, на відміну від суду першої інстанції, апеляційний суд залишив поза увагою, останній жодним чином (в оскаржуваній постанові відсутнє будь-яке обґрунтування з цього приводу) не спростував висновки суду першої інстанції, який вважав, що зазначена ціна (середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу, яка визначається відповідно до розділу VI цієї Методики) є такою, що використовується Оператором ГТС як маржинальна ціна природного газу газу, яка розраховується відповідно до Кодексу газотранспортної системи з використанням інформації про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором, про що свідчить наявний у матеріалах справи скріншот з сайту ТОВ "Оператор ГТС України" (том 7, аркуш справи 112).
50. З огляду на наведене, зокрема, на мету та засади визначення як середньозваженої ціни короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу, так і середньозваженої ціни місячного ресурсу природного газу (за певний календарний місяць), Суд вважає цілком законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно того, що саме остання (середньозважена ціна місячного ресурсу природного газу) як його ринкова ціна (вартість) підлягає використанню для визначення вартості безпідставно набутого майна (природного газу), так як саме вона в аспекті вищенаведеного у цій постанові найбільше відповідає суті ринкової ціни (вартості) природного газу як економічної категорії, яка відображає його середню ціну, за якою здійснюються угоди на ринку за певний період часу.
51. Вищенаведене свідчить про помилковість та необґрунтованість висновків апеляційного суду про наявність правових підстав для врахування в цьому випадку для визначення вартості безпідставно набутого майна (природного газу) його середньозваженої ціни за газову добу, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
53. Згідно із статтею 312 ГПК суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
54. З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення місцевого господарського суду.
Розподіл судових витрат
55. Відповідно до статті 129 ГПК у зв`язку з тим, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 4 756, 40 грн (з урахуванням оскарження постанови апеляційного суду лише в частині стягнення 198 183, 23 грн та коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору за подання касаційної скарги в електронній формі).
Керуючись статтями 129 300 301 308 311 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калоре" задовольнити.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №916/3575/23 скасувати.
3. Рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2024 у справі №916/3575/23 залишити в силі.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, Україна, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калоре" (65114, місто Одеса, вулиця Левітана, будинок, 141, офіс, 16-Н, код ЄДРПОУ 42067853) 4 756 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят шість) грн 40 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.М. Баранець
В.І. Студенець