Історія справи

Постанова ВГСУ від 06.07.2016 року у справі №916/2909/14
Ухвала КГС ВП від 12.02.2019 року у справі №916/2909/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2909/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І. В. - головуючий, Міщенко І. С., Мачульський Г. М.

За участю помічника судді - Чепурної О. В. (здійснює повноваження секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді)

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 (головуючий суддя: Принцевська Н. М., судді: Мишкіна М. А., Ярош А. І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_2,

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за позивачем на майно в рахунок часткового погашення заборгованості в сумі 18 135
400 грн.,

За участю представників:

позивача - Семенчук В. Ю. - адвокат,

відповідача - Степаненко І. Є. -керівник,

третіх осіб - ОСОБА_5 -представник ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. В липні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" про звернення стягнення на належний Товариству з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.05.2007, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н. В. та зареєстрований у реєстрі за № 89, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900: 35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2-3 поверхи), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку №915253, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради
18.09.2006, зареєстрованого 18.09.2006 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №020650500037; майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та, що стане власністю Іпотекодавця в майбутньому, а саме: курортно - рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря), шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" у сумі 18 135 400,00 грн. за договором кредиту №660/007-516 від 17.05.2007, загальний розмір якої становить 166 744
612,04 гривень, що еквівалентно 14 038 620,38 доларів США.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №660/007-516 від 17.05.2007 року в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів і сплати відсотків за користування кредитною лінією, внаслідок чого утворилася заявлена до стягнення сума заборгованості, а також виникли підстави для нарахування пені. Враховуючи, що виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором забезпечено іпотечним договором від 23.05.2007, позивач вважав за можливе задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна шляхом визнання на нього права власності.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено: звернуто стягнення в рахунок часткового погашення (у сумі 18 135 400,00 грн. ) заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за договором кредиту №660/007-516 від 17.05.2007 року, загальний розмір якої становить 166 744 612,04 гривень що еквівалентно 14 038 620,38 доларів США на належний Товариству з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.05.2007 року посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н. В. та зареєстрований у реєстрі за № 89, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900: 35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2-3 поверхи), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку №915253, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 18.09.2006 року, зареєстрованого 18.09.2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №020650500037; майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та що стане власністю Іпотекодавця в майбутньому, а саме: курортно - рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул.

Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря). Визнано право власності Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул.

Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900: 35:002: 0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2-3 поверхи).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"- 73 100 грн. судового збору.

4. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року у справі №916/2909/14 залишено без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" - без задоволення.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

5.10.09.2018 за вх. № 2805/18 до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 у справі № 916/2909/14. Одночасно скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що його не було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, про оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області та постанову Одеського апеляційного господарського суду йому відомо не було.

6. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 ОСОБА_3 поновлено строк на апеляційне оскарження, за вказаною апеляційною скаргою відкрите апеляційне провадження, зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 15 вересня 2014 року у справі №916/2909/14.

7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від
15.09.2014 у справі №916/2909/14 задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 та Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 у справі №916/2909/14 скасовано. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності відмовлено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_3 109 650,00
грн. судового збору.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

8.17.01.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" подано касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі №916/2909/14.

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
31.01.2019 у справі № 916/2909/14 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І. В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г. М., Краснов Є. В.

10.11.02.2019 суддею Красновим Є. В. на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК заявлено самовідвід у розгляді справи № 916/2909/14.

11. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2019 заяву судді Краснова Є. В. від
11.02.2019 про самовідвід у справі № 916/2909/14 задоволено.

12. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2019 у справі №916/2909/14 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І. В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г. М., Міщенко І. С.

13.14.02.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018, зупинено дію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі № 916/2909/14 до закінчення її перегляду в касаційному порядку та призначено вказану касаційну скаргу до розгляду на 21.03.2019.

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в частині окремого оскарження ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 колегією залишено без розгляду, оскільки така ухвала окремому оскарженню не підлягає.

14. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2019 провадження у справі № 916/2909/14 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі №916/2909/14 зупинено до перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі №922/765/15.

15.02.04.2019 об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалено постанову у справі №922/765/15, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 12.04.2019.

16. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2019 поновлено провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 23.05.2019.

17. Від ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу в якому останній просить суд залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін. Від ліквідатора ТОВ "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" також надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд її відхилити, а постанову апеляційного суду залишити в силі.

18. У судове засідання 23.05.2019 з'явилися представники позивача, відповідача та ОСОБА_3 Представник позивача просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову апеляційної інстанції повністю та залишити рішення місцевого суду від 15.09.2014 в силі. Представник відповідача просив суд відхилити скаргу, а постанову апеляційного суду залишити в силі.

Представник ОСОБА_3 просив суд залишити скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін. Представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча вказаний учасник справи про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

19. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову апеляційної інстанції повністю та залишити рішення місцевого суду від 15.09.2014 в силі.

20. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням положень статей 91 та 93 ГПК (у редакції, чинній до
15.12.2017), статей 86, 236, 261, 272 ГПК у чинній редакції та пункту 13 Перехідних положень ГПК.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

21.17 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Французький бульвар - Еліт" (Позичальник, Іпотекодавець) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (надалі (Кредитор або Банк) було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №660/007-516 (Кредитний договір).

22. В подальшому сторони уклали наступні додаткові угоди до Кредитного договору - №1 від 24.09.2007, №2 від 16.05.2008, №3 від19.05.2008, №4 від 22.05.2008, №5 від 28.05.2008, №6 від 02.06.2008, №7 від 10.06.2008, №8 від 24.07.2008, №9 від
26.08.2008, №10 від 30.03.2011.

23. Згідно з п. 1.1. додаткової угоди №10 надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші" зі сплатою 12% річних по 16.05.2008 включно, зі сплатою 13% річних в період з 17.05.2008 по 25.08.2008 включно, та зі сплатою 14.25% річних по траншам, що надаватимуся з 26.08.2008 з щорічним переглядом за винятком траншу у сумі 250 000,00 доларів США, що наданий кредитором 23.04.2008 по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 208 000,00 доларів США, що наданий кредитором 24.04.2008 по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 456500,00 доларів США що наданий кредитором 07.05.2008 по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 107 000,00 доларів США, що наданий кредитором
07.05.2008, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 75 400,00 доларів США, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних траншу у сумі 8500,00 доларів США наданий кредитором
28.05.2008, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних, траншу у сумі 56 700,00 доларів США наданий кредитором 02.06.2008 по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних і траншу у сумі 16 820,00
доларів США, що наданий кредитором 10.06.2008 по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14,25% річних, а також збільшити на момент укладання цієї додаткової угоди ліміт кредитування на 2 400 000,00 доларів США.

Пунктом 1.1.2 додаткової угоди № 10 встановлено графік погашення траншів кредиту та кінцевий термін повернення всіх траншів кредиту до 01.04.2012.

24. ПАТ "Укрсоцбанк" належним чином та в повному обсязі виконало зобов'язання за Кредитним договором надавши Позичальнику кредитні кошти відповідно до його заявки. Факт отримання кредитних коштів Позичальником в межах ліміту кредитної заборгованості, підтверджується заявами на видачу готівки.

25. Відповідно до п. 2.4.1. кредитного договору від 17.05.2007 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Відповідно до п. 2.5. кредитного договору від 17.05.2007 сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно до 5 (п'ять) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок НОМЕР_1 в Одеській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк".

26. Позивач зазначав, що всього в рамках існування кредитної лінії Банк видав Відповідачу грошові кошти у розмірі 9 194182 (дев'ять мільйонів сто дев'яносто чотири тисячі сто вісімдесят два) долари 83 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.06.2014 становить 109 204 494 (сто дев'ять мільйонів двісті чотири тисячі чотириста дев'яносто чотири) гривні 99 копійок. Однак, незважаючи на прийняті на себе зобов'язання. Позичальник не виконує умови Кредитного договору щодо повернення коштів кредиту та сплати процентів у сумі та в строки передбачені Кредитним договором.

27. У відповідності з п. 4.2 Кредитного договору, сторонами Договору встановлено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, та комісій визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту та траншів, визначених п.1.1.2., 2.13.3,3.2.5.,4.5,5.4 договору Позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 (один) процента, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, невиконання зобов'язань за цим договором.

28. Таким чином, всупереч укладеного між сторонами Кредитного договору Відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами згідно умов кредитного договору, у строки передбачені договором, у зв'язку з заборгованість становить: заборгованість за тілом кредитом - 9194182,83 дол. США; заборгованість за відсотками - 3 899 636,59 дол. США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 677 815,59 дол. США; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 266 985,37 дол. США

Загальна сума заборгованості ТОВ "Французький бульвар - Еліт" перед ПАТ "Укрсоцбанк" за Кредитним договором станом на 02.06.2014 року становить 14 038
620,38 доларів США у перерахунку в національну валюту за офіційним курсом НБУ станом на 02.06.2014 року складає 166 744 612,04 гривень.

29.23 травня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Банком та ТОВ "Французький бульвар - Еліт" був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н. В. та зареєстрований у реєстрі за №89 (Іпотечний договір). За умовами Іпотечного договору, Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором, наступне майно: земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900: 35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2- поверхи), яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку №915253, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 18 вересня 2006 року, зареєстрованого 18 вересня 2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №020650500037.

Майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та що стане власністю Іпотекодавця в майбутньому, а саме: курортно - рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря). Майнові права випливають з рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №887 від 26.12.2006 року "Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "Французький бульвар - Еліт" на проектування та будівництво курортно - рекреаційного комплексу сімейного типу за адресою м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря); Договору на право забудови, укладеного між Іпотекодавцем та виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.12.2006року, Дозволу на виконання будівельних робіт 387/07 від 31.08.2007.

Відповідно до п. 2.4.3, п., 4.1., 4.2., 4.6. Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення па предмет Іпотеки (на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріусу або шляхом продажу предмета іпотеки банком від свого імені будь-якій особі).

Пункт 4.6. Іпотечного договору, який кореспондується з положеннями Закону України "Про іпотеку", слідує, що спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки обирається іпотекодержателем самостійно у відповідності до умов укладеного договору іпотеки.

Відповідно до умов укладеного Іпотечного договору, а саме п. 5.1. сторони визначили, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів, передбачених договором.

Відповідно до п. п. 5.4.2. Іпотечного договору, а саме - шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

30. Звертаючись з даним позовом, позивач вказував на те, що нормами чинного законодавства, а саме ст. ст.33,36,37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, як один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки, тому вважав, що є всі підстави для часткового звернення стягнення на належний Товариству з обмеженою відповідальністю "Французький бульвар - Еліт" предмет іпотеки за іпотечним договором від 23 травня 2007 року посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н. В. та зареєстрований у реєстрі за № 89 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 660/007-516 від 17.05.2007 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів і сплати відсотків за користування кредитною лінією, внаслідок чого у відповідача утворилася сума заборгованості, загальний розмір якої становить 166 744 612,04 гривень, що еквівалентно 14 038 620,38 доларів США.

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

31. Місцевий господарський суд позов задовольнив повністю, визнавши доведеними обставини наявності з боку відповідача невиконаного грошового обов'язку з повернення кредитних коштів та сплати відсотків, а також нарахованими у зв'язку з цим штрафними санкціями в заявленому позивачем розмірі та, як наслідок, правомірність вимог Банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 23.05.2007, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" права власності.

32. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 у справі №916/2909/14 залишено без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" - без задоволення.

33. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від
27.12.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року у справі №916/2909/14 задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року та Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 року у справі №916/2909/14 скасовано. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності відмовлено повністю.

Задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 (особа, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи) та скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій з прийняттям нового про відмову у позові, суд апеляційної інстанції вказав на те, що розглядає справу в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ", а саме в частині правомірності обраного способу звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому, вказав, що в Іпотечному договорі від 23.05.2007 міститься відповідне застереження, що передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в разі порушення кредитних зобов'язань. Сторони, підписавши даний Іпотечний договір, обумовили всі його умови, у тому числі вирішили питання щодо позасудового врегулювання спору.

Апеляційний суд зробив висновок, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку" є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду, тому з урахуванням вимог Цивільного кодексу України у контексті ст. 36 Закону України "Про іпотеку" суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем. При цьому здійснив свої посилання на правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 760/14438/15-ц, які мають в обов'язковому порядку враховуватись судами нижчих інстанцій при прийнятті судових рішень.

VІІ. Позиція Верховного Суду

34. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

35. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 ОСОБА_3 поновлено строк на апеляційне оскарження, за вказаною апеляційною скаргою відкрите апеляційне провадження, зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 15 вересня 2014 року у справі №916/2909/14.

При цьому, апеляційний суд зазначив наступне:

"06.09.2018 року до Господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від "15" вересня 2014 року, повний текст якого складено та підписано "22" вересня 2014 року у справі № 916/2909/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за позивачем на майно в рахунок часткового погашення заборгованості в сумі 18 135 400 грн.

Зазначена апеляційна скарга 10.09.2018 отримана Одеським апеляційним господарським судом.

Одночасно скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що йому не було відомо про оскаржуване рішення та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 року.

Апелянт зазначає, що всі процесуальні документи судом направлялись на адресу: АДРЕСА_1. За зазначеною адресою ОСОБА_3 ніколи не проживав та не був зареєстрованим. Таким чином, апелянт не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Про наявність справи № 916/2909/14 скаржник дізнався з матеріалів кримінального провадження 42018160000000405.

03 вересня 2018 року ОСОБА_3 направив до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. 05.09.2018 апелянт особисто ознайомився з матеріалами справи, що документально підтверджується.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується виключно факт направлення процесуальних документів апелянту, проте відсутнє підтвердження отримання ним цих документів.

Пунктами 1, 2 ст.256 Господарського процесуального кодексу України (в редакції ЗУ "Про внесення змін доГПК України ЦПК України КАС України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII) передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 2.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно положень ст.261 ГПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.

Виходячи з цього, судова колегія визнає причини пропуску процесуального строку, викладені в клопотанні скаржника, поважними, вважає за можливе відновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

Відповідно до вимог ст.ст. 119, 256, 262 Господарського процесуального кодексу судова колегія вважає за необхідне відкрити апеляційне провадження у справі № 916/2909/14 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від 15 вересня 2014 року."

36. Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №922/765/15, прийнятій об'єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено такий правовий висновок:

"Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час постановлення рішення судом першої інстанції) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, було можливе лише з дотриманням приписів частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.

У той же час, згідно з Господарським процесуальним кодексом України (в редакції, чинній до 15.12.2017) якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Правова позиція з наведеного питання викладена в пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7, у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 12 та від 23.03.2012 №3 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України".

Таким чином, станом на час постановлення судових рішень у справі № 922/765/15 Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, яка була чинною до
15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки відповідно до визначених Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в апеляційній інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Господарським процесуальним кодексом України (у редакції Закону України від
03.10.2017 № 2147-VIII) передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 1, 3, 4 статті 272 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до частини 1, 3, 4 статті 272 Господарського процесуального кодексу України. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Разом з тим, розділ ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України є помилковими.

Оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню апеляційний суд мав відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на підставі пункту 1 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України."

37. Згідно зі статтею 1 Конституції Україна є правовою державою.

Як будь-яка правова держава Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя визначено як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини є здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. За змістом цього принципу жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він зумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", підпункти 51 і 52).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, що вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Відповідно до статті 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

38. Судом апеляційної інстанції у даній справі, що переглядається встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено.

Вказане рішення було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016, тобто, зазначене рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 вже було переглянуте в апеляційному порядку за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

Таким чином, станом на час ухвалення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі № 916/2909/14 ГПК України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, у тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки відповідно до визначених ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в апеляційній інстанції у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

При цьому, колегія суддів касаційного суду приймає до уваги, що ще під час першого апеляційного перегляду справи у 2016 році ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було задоволено. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_2, тобто, ОСОБА_3 вже був учасником справи ще під час першого апеляційного перегляду даної справи.

39. Оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд мав відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на підставі пункту 1 частини 1 статті 261 ГПК України, а помилково відкривши апеляційне провадження суд апеляційної інстанції мав закрити останнє.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

40. Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.5 ч.1, ч.4 ст.310 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

4. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції."

41. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі № 916/2909/14 з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

42. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі №916/2909/14 задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі № 916/2909/14 скасувати повністю, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді І. Міщенко

Г. Мачульський