Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/15316/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Підприємства "Професійно-технічний навчальний заклад "Спортивно-технічний центр "Відродження" ТСОУ Шевченківського району м. Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 (колегія суддів: Демидова А. М., Попікова О. В., Євсіков О. О.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 (суддя Карабань Я. А.) про повернення позовної заяви

у справі за позовом Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Підприємства "Професійно-технічний навчальний заклад "Спортивно-технічний центр "Відродження" ТСОУ Шевченківського району м. Києва до відповідачів: 1) Громадської організації "Професійно-технічний навчальний заклад "Спортивно-технічний центр "Відродження", 2) Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 3) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кащука Володимира Олександровича про визнання недійсним та скасування наказу, свідоцтва про право власності, рішення про державну реєстрацію та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Підприємство об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Підприємство "Професійно-технічний навчальний заклад "Спортивно-технічний центр "Відродження" ТСОУ Шевченківського району м. Києва (далі - Підприємство "Відродження") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Професійно-технічний навчальний заклад "Спортивно-технічний центр "Відродження" (далі - ГО "Відродження"), Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, далі - КМДА), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кащука В. О. (далі - державний реєстратор, приватний нотаріус) про:

- визнання недійсними, незаконними і скасування наказу "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна № 558-В від 02.10.2000" та свідоцтва про право власності на майновий комплекс (серія та номер МК № 010003196), виданого 02.10.2000 Головним управлінням майном КМДА;

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 20.09.2018 за індексним номером 43113121;

- витребування у ГО "Відродження" на користь Підприємства "Відродження" об`єкта нерухомого майна: майнового комплексу - стрілкового тиру зі службовими приміщеннями (літ. "А", "Б") загальною площею 1 705,3 кв. м, який складається з двох будинків (будівель), а саме: стрілкового тиру (літ. "А") загальною площею 1 683,7 кв. м та будівлі охорони (літ. "Б") загальною площею 21,6 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 46-А, реєстраційний номер об`єкта 1649028480000.

Короткий зміст судових рішень

2. Ухвалою від 24.09.2021 Господарський суд міста Києва залишив цю позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення її недоліків протягом п`яти днів для вручення ухвали. Мотивував своє рішення так:

- позивач у позовній заяві неправильно зазначив відповідача-3;

- позовна заява не містить вимог до відповідача-3 та обґрунтування, яким саме чином ним порушено права позивача;

- оскільки позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру про витребування нерухомого майна, вартість якого визначено в сумі 1 500 000 грн, то суд вказав на ненадання позивачем доказів на підтвердження вартості майна станом на момент звернення з позовом. Указав також на неповну сплату позивачем судового збору з урахуванням визначеної ним ціни. Зазначив про необхідність доплати судового збору у розмірі 250 грн. Поряд з цим додатково зобов`язав позивача надати докази на підтвердження ціни позову для визначення правильної суми судового збору;

- указав на надання позивачем ксерокопій документів, належно незасвідчених.

3. Підприємство "Відродження" усунуло ці недоліки і зазначило про те, що:

- у поданому позові ним визначено приватного нотаріуса відповідачем-3, до якого пред`явлено вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 20.09.2018 за індексним номером 43113121, і викладено їх нормативно-правове обґрунтування;

- додатково сплатило визначений судом розмір судового збору у сумі 250 грн, про що надало квитанцію від 29.09.2021 № 64175, а на підтвердження вартості майна додало довідку Київської міської організації товариства сприяння обороні України від 15.09.2021 № 3/63/1;

- надало належним чином засвідчені копії статуту позивача, свідоцтва про право власності на майновий комплекс та реєстраційного посвідчення.

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021, цей позов повернуто Підприємству "Відродження" внаслідок неусунення ним усіх недоліків, визначених судом в ухвалі від 24.09.2021.

5. Суд послався на ненадання Підприємством "Відродження" документів на підтвердження дійсної вартості майна станом на момент звернення з цим позовом, про витребування якого воно заявило позовну вимогу, а також суд зауважив про те, що визначена ціна позову у розмірі 1 500 000 грн, з якої ним сплачено судовий збір, не підтверджена належними доказами про дійсну ринкову його вартість.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

6. Підприємство "Відродження" у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і передати справу на розгляд суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у ній.

7. Скаржник вважає, що господарський суд у разі наявності сумнівів щодо визначення позивачем вартості спірного майна у розмірі 1 500 000 грн повинен був самостійно попередньо визначити розмір судового збору відповідно до частини другої статті 163 ГПК України. Наголосив на тому, що ГПК України не зобов`язує позивача надавати звіт незалежного сертифікованого оцінювача про оцінку майна для визначення ціни позову, що обґрунтовано в ухвалі суду як підставу для повернення позовної заяви. Зауважив на те, що невідповідність ціни позову дійсній вартості майна може бути встановлена лише в ході судового розгляду справи шляхом дослідження наданих доказів. Поряд з цим інші недоліки позовної заяви він усунув, тоді як при застосуванні процесуальних норм суду належить уникати надмірного формалізму.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу ГО "Відродження" просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, посилаючись на те, що довідка Київської міської організації товариства сприяння обороні України від 15.09.2021 № 3/63/1 про те, що вартість витребуваного позивачем майна складає 1 500 000 грн не є належним доказом, оскільки ця організація не є учасником справи та суб`єктом оціночної діяльності, тоді як дійсна ринкова вартість спірного майна складає 27 147 000 грн, що підтверджується висновком про його вартість, зробленим 17.11.2021 суб`єктом оціночної діяльності Дружинським Олександром Анатолійовичем як директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Люаж» на замовлення ГО "Відродження".

Позиція Верховного Суду

9. Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», у преамбулі якого зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

10. Відповідно до частини другої статті 4 цього Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).

11. У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

12. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

13. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

14. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

15. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

16. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

17. Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

18. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи (частина друга статті 163 ГПК України).

19. Як зазначалося вище, господарський суд першої інстанції встановив, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру про витребування нерухомого майна вартістю 1 500 000 грн і як доказ сплати судового збору ним додано квитанцію на суму 29 060 грн.

20. Оскільки до позовної заяви не додано доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, визначеної станом на момент звернення позивачем до суду, то Господарський суд міста Києва 24.09.2021 постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

21. Усуваючи ці недоліки позовної заяви, позивач на підтвердження ціни позову надав суду довідку від 15.09.2021 № 3/63/1 про експлуатаційну вартість майнового комплексу стрілкового тиру зі службовими приміщеннями, що знаходиться за адресою: вул. Мельникова, 46-А, м. Київ, 04119, видану Київською міською організацією товариства сприяння обороні України, відповідно до якої така вартість складає 1 500 000 грн.

22. Пославшись на приписи статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", якою передбачена можливість для встановлення дійсної вартості майна шляхом проведення оцінки майна та складення за її результатами звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), про витребування якого просить позивач, суд першої інстанції зазначив про те, що ця довідка не є належним доказом у розумінні частини другої статті 163 ГПК України, оскільки ця організація не є уповноваженою особою в силу вимог цього Закону.

23. Тому, зазначивши про ненадання позивачем документів, які посвідчують дійсну ринкову вартість спірного майна станом на момент звернення з позовом, суд дійшов висновку про те, що визначена ціна позову в розмірі 1 500 000 грн, з якої сплачено судовий збір, не підтверджена належними доказами. Апеляційний господарський суд також погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено, що така ціна позову відповідає дійсній вартості спірного майна.

24. Утім Верховний Суд погоджується з доводами скаржника, наведеними ним у касаційній скарзі, про те, що чинним процесуальним законодавством не зобов`язано позивача проводити актуалізацію ринкової вартості майна, що є предметом позову з урахуванням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" на стадії подання позовної заяви.

25. Тому з огляду на положення частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» та частини другої статті 163 ГПК України колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у випадку, якщо він вважав, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, мав здійснити розгляд справи по суті та встановити ціну позову при розгляді справи і розподілити судові витрати за результатами такого розгляду відповідно до статті 129 ГПК України, а не повертати позовну заяву заявнику. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 918/188/21.

26. Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

27. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

28. Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 177/1163/16-ц.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

30. За змістом пункту 2 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду

31. Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

32. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи до місцевого господарського суду для вирішення питання про відкриття провадження у ній.

Судові витрати

33. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про направлення справи до місцевого господарського суду, то розподіл судових витрат буде здійснено за результатом розгляду спору.

Керуючись статтями 300 301 304 308 310 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) Підприємства "Професійно-технічний навчальний заклад "Спортивно-технічний центр "Відродження" ТСОУ Шевченківського району м. Києва задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 у справі № 910/15316/21 скасувати.

3. Справу № 910/15316/21 направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у ній.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич