ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 924/242/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Ткач І.В.

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдріллбуд"

на рішення Господарського суду Хмельницької області

у складі судді Гладія С.В.

від 16.07.2018

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Філіпової Т.Л., Розізнаної І.В. , Василишина А.Р.

від 14.09.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдріллбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноактив інвест"

про розірвання договору поставки та про стягнення 73644,00 грн.

за участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: Чапів І.М.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецдріллбуд" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовом, згідно якого просило розірвати укладений між сторонами, шляхом надання позивачем замовлення, а відповідачем рахунку №169 від 01.12.2017 договір від 01.12.2017. Крім того, просило стягнути з відповідача 73644,00 грн вартості товару неналежного маркування.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що 01.12.2017 між сторонами був укладений договір поставки індивідуального товару для виробничих потреб - турбіни RЕ536375. Договір був укладений у формі замовлення, яке надійшло від позивача на мобільний додаток Вайбер відповідача. На виконання умов договору відповідач надіслав позивачу рахунок №169 від 01.12.2017 на суму 73644,00 грн, який був оплачений позивачем згідно платіжних доручень. 07.12.2017 була здійснена поставка товару, під час огляду якого було встановлено невідповідність маркування замовленої турбіни (замість турбіни RЕ536375 була поставлена турбіна 178745), про що складено відповідний акт. Враховуючи, що відповідач відмовляється проводити заміну товару, а також керуючись ст. ст. 611, 651, 653 ЦК України позивач звернувся до суду першої інстанції із даним позовом.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

01.12.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноактив Інвест" було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецріллбуд" рахунок на оплату №169 від 01.12.2017 у відповідності до якого останньому необхідно сплатити 73644,00 грн за товар - турбіну RЕ536375.

Згідно платіжних доручень №599 від 01.12.2017 та №605 від 07.12.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецріллбуд" було сплачено відповідачу, за товар згідно рахунку №169 від 01.12.2017, 15000,00 грн та 58644,00 грн відповідно.

У відповідності до податкових накладних від 01.12.2017 та 07.12.2017 позивачем проведено оплату 73644,00 грн вартості турбіни RЕ536375.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Техноактив Інвест" за 2017 рік відповідачем відображено у розділі "Податкові зобов'язання" операції з продажу товару покупцю ТОВ "Спецріллбуд", індивідуальний податковий номер 378701040305, на загальну суму 73644,00 грн.

07.12.2017 позивачем у складі комісії директора та працівників підприємства було складено акт про виявлені недоліки, згідно якого вказано, що при перевірці товару виробничо-технічного призначення - турбіни, поставленої ТОВ "ТехноактивІ нвест" була виявлена невідповідність маркування заявленому, а саме: в заявці та рахунку була вказана турбіна RЕ536375, а в реальності була поставлена турбіна 178745. У зв'язку з неможливістю використання вказаного товару у своїй діяльності турбіна прийнята на склад товариства на тимчасове відповідальне зберігання.

15.12.2017 позивач звернувся до відповідача із претензією у якій вказував про поставку турбіни іншої модифікації, ніж було домовлено між сторонами. Просив негайно вжити заходів щодо повернення отриманих коштів та зворотного транспортування безпідставно поставленої турбіни.

Листом №12 від 07.02.2018 відповідач повідомив позивача про належне виконання товариством умов договору щодо поставки погодженої між сторонами турбіни.

Крім того, матеріали справи містять доповнення до претензії від 21.02.2018, згідно якого позивачем вказано про зупинення прийомки товару та складення відповідного акту, в якому було вказано характер виявлених при прийомці дефектів. Крім того, запропоновано відповідачу протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення прибути на склад позивача з метою складання двостороннього акту про виявлені недоліки в поставленому товарі.

На підтвердження позовних вимог позивачем подано в матеріали справи скріншот з комп'ютерної програми "Viber" переписки між сторонами, яка стосується предмета спору.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.07.2018 у справі №924/242/18, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2018 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецріллбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноактив Інвест" про розірвання договору поставки, укладеного між ТОВ "Спецріллбуд" та ТОВ "Техноактив Інвест " 01.12.2017 шляхом надання позивачем замовлення, а відповідачем рахунку № 169 від 01.12.2017, а також про стягнення 73644,00 грн вартості товару неналежного маркування відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій вказували, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами продажу йому відповідачем турбіни модифікації 178745, замість заявленої турбіни модифікації RE556375.

Доказів перевірки поставленого товару представником відповідної галузі інспекції по якості продукції, експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості тощо, за результатами якої складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції матеріали справи не містять.

Акт про виявлені недоліки від 07.12.2017 судами оцінено критично, з огляду на те, що останній складено позивачем в односторонньому порядку, за участі лише працівників підприємства - позивача.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецдріллбуд" просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2018 у справі №924/242/18 та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Підставами для скасування оскаржених судових рішень у справі скаржник зазначає, що поза увагою суду першої та апеляційної інстанції залишилось те що, отримавши товар неналежного маркування, уповноважені особи позивача діяли в повній відповідності до вимог п. 6, 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарі народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 (із змінами та доповненнями внесеними Постановою Держарбітражу СРСР від 14.11.1974 № 98), як є чинною на території України на даний час.

При цьому відповідач був належним чином повідомлений про той факт, що 07.12.2017 ним була поставлена турбіна 178745 замість замовленої турбіни RE556375, в той же день був складений акт про виявлені недоліки без участі представника відповідача, оскільки останні проігнорували законні вимоги касатора.

Жодних термінів складення двостороннього акту, передбачених п. 6 вищевказаної Інструкції, порушено не було, а сам акт про виявлені недоліки поставленого товару від 07.12.2018 не потребував участі додаткового спеціаліста, оскільки головою комісії, яка складала акт, був ОСОБА_5, який, маючи відповідну освіту та посаду провідного інженера, мав змогу самостійно визначити, що реально поставлена турбіна 178745 не може бути використана в буровій установці, за допомогою якої здійснюється горизонтально направлене буріння для прокладення трубопроводів різного призначення, яке являється основним видом господарської діяльності касатора.

Позиція Верховного Суду

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено дві позовні вимоги, одна з яких є вимогою про розірвання договору та стягнення 73644,00 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п. п. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі передати майно, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

З матеріалів справи, вбачається , що між сторонами існує зобов'язання, яке має ознаки договору купівлі-продажу, предметом якого є технічне обладнання.

На підставі виставленого відповідачем рахунку №169 від 01.12.2017 позивач попередньо сплатив вартість товару в сумі 73644,00 грн, та в подальшому отримав переданий відповідачем товар. Відтак правовідносини, що виникли між сторонами містять ознаки відносин, які виникають з договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно зі ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Статтею 675 Цивільного кодексу України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Разом з тим, у випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки, а також іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок прийому продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання по якості та комплектності, а також тари під продукцією чи товарами, до відносин застосовується Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджена Постановою Держарбітражу СРСР № п-7 від 25.04.1966 із внесеними змінами та доповненнями (надалі - Інструкція).

Позивач стверджував, що відповідач здійснив позивачу продаж товару, маркування якого не відповідає заявленому, оскільки замість турбіни RE556375 було здійснено продаж турбіни 178745. На підтвердження цих обставин позивачем подано акт про виявлені недоліки від 07.12.2017 і скріншоти (знімки з екрану комп'ютера ), на яких зображено цифрове маркування товару.

Товар поставлено без жодних товаросупровідних документів та технічної документації. Відсутні первинні документи бухгалтерського обліку, товаро-транспортні документи, документи технічного характеру, на підставі яких можна ідентифікувати предмет, який передано продавцем покупцю як турбіну певної марки.

У відповідності до п. 16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, креслень, зразків (еталонів), договору чи даним, зазначеним на маркуванні чи супровідних документах, які засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальший прийом продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при її прийомі дефектів.

Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в отриманні продукції та складанні двостороннього акту представника немісцевого виробника (відправника), якщо це передбачено основними чи особливими умовами поставки, інших обов'язкових правилах чи договорі. При немісцевій поставці виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складанні акту є обов'язковою.

Пунктом 17 Інструкції визначено, що в повідомленні про виклик направленому виробнику (відправнику) повинно бути вказано: а) найменування продукції, дата та номер рахунку чи номер транспортного документа, якщо до моменту отримання повідомлення рахунок не отримано; б) недоліки, що виявлені в продукції; в) час, на який призначено прийом продукції по якості чи комплектності; г) кількість продукції неналежної якості.

Згідно п. 18 Інструкції повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (по телефону) не пізніше 24 годин, а відносно продукції, що швидко псується негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари чи упаковки визначеним вимогам, якщо інші строки не визначені основними чи особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами чи договором.

Пунктом 19 Інструкції передбачено, що немісцевий виробник (відправник) зобов'язаний не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику отримувача повідомити телеграмою чи телефонограмою чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Неотримання відповіді на виклик в визначений строк дає право отримувачу здійснити прийом продукції до закінчення встановленого строку явки представника виробника (відправника). Представник не місцевого виробника (відправника) зобов'язаний з'явитись не пізніше ніж в триденний строк після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший строк не передбачений в основних чи особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах чи договорі.

Згідно п. 20 Інструкції у разі неявки представника виробника (відправника) на виклик отримувача (покупця) у визначений строк і у випадках, коли виклик представника немісцевого виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузі інспекції по якості продукції, а перевірка якості товару експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

У відповідності до п. 29 Інструкції за результатами приймання продукції по якості та комплектності за участю представників вказаних у п. 19 та 20 Інструкції складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції. В акті про фактичну якість і комплектність одержаної продукції згідно п. 29 Інструкції має бути вказано найменування одержувача продукції та його адреса, номер та дата акту, місце прийому продукції, час початку та закінчення прийому продукції, прізвища та ініціали осіб, які приймали участь в прийомі продукції по якості і в складенні акту, найменування та адреса виробника, дата та номер телефонограми чи телеграми про виклик представника виробника, стан тари і упаковки на момент огляду продукції, кількість некомплектної продукції та інші дані, зазначені у цьому пункті, а також висновок про характер виявлених дефектів в продукції та причина їх виникнення.

Згідно п. 30 Інструкції акт підписується усіма особами, які приймали участь в перевірці якості та комплектності продукції. Особа, що не погоджується із змістом акту, зобов'язана підписати його з відміткою про не погодження та викласти свою думку.

Доказування і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України є обов'язком сторін.

З огляду на положення статей 74, 91 ГПК України, докази, надані позивачем, слід розглядати як письмові докази. Надані позивачем скріншоти (знімки з екрану комп'ютера ) з огляду на положення статті 96, відповідно до якої електронними доказами є інформація в електронному (цифровому) вигляді, яка містить дані про обставини справи, які подаються суду на електронних пристроях. Процесуальні норми дозволяють подання таких доказів у паперових копіях, засвідчених у передбачений законодавством спосіб, проте обов'язком сторони, яка подає ці докази у паперовому вигляді, є доведення існування цих доказів в електронній формі.

Позивач, виявивши недоліки в поставленому товарі 07.12.2017, звернувся до відповідача з листом, згідно якого проводився виклик для участі в отриманні продукції та складанні двостороннього акту лише 21.02.2018, тобто із пропуском строку встановленого п. п. 6, 16 вищевказаної Інструкції, що вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій.

Доказів перевірки поставленого товару представником відповідної галузі інспекції по якості продукції, експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості тощо, за результатами якої складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції матеріали справи не містять.

Акт про виявлені недоліки від 07.12.2017 складено позивачем в односторонньому порядку, за участі лише працівників підприємства - позивача.

Отже, посилання скаржника на акт про виявлені недоліки від 07.12.2017, є безпідставним, оскільки цей акт складено позивачем в односторонньому порядку, за участі лише працівників підприємства - позивача. Крім того, факт отримання позивачем неналежного товару, тобто не того, який він дав згоду придбати за запропоновану ціну, жодними іншими належними доказами не підтверджено.

Доводи про те, що відповідач був обізнаний про поставку невідповідного товару, та ігнорував законні вимоги є безпідставними, оскільки не підтверджуються належними доказами та заперечуються стороною відповідача.

На підтвердження наявності у відповідача товару, заявленого для продажу, на вимогу апеляційного суду відповідачем надано ряд доказів, зокрема копія фактури VAT 34/2017 від 06.12.2017, копія товаро - транспортної накладної (CMR) по доставці турбіни, копія заявки на доставку іноземної валюти №19 від 20.12.2017, копія платіжного доручення №18 від 20.12.2017, копія договору про співпрацю між ТОВ «Техноактив Інвест» та FHU Volmar Volodymyr Sukharnik.

Доводи про те, що складання акту про виявлені недоліки поставленого товару від 07.12.2018 не потребувало участі додаткового спеціаліста, оскільки головою комісії, яка складала акт, був провідний інженер, який мав змогу самостійно визначити, що поставлена турбіна 178745 не може бути використань в буровій установці, за допомогою якої здійснюється горизонтальне направлене буріння для прокладення трубопроводів різного призначення, яке являється основним видом господарської діяльності позивача, є несуттєвими та незмістовними, в силу того, що їхня об'єктивність може бути поставлена під сумнів за відсутності доказів, про які було вірно зазначено судом апеляційної інстанції.

Ураховуючи наведені положення законодавства і обставини установлені судами, та зважаючи, що позивач належними доказами не довів наявності підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору поставки та стягнення 73644,00 грн із заявлених ним мотивів, колегія суддів вважає, що господарські суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди попередніх інстанцій як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі судових рішень не вбачається.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанову суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

8. Судові витрати

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдріллбуд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2018 у справі № 924/242/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді В. Студенець

І. Ткач