Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.05.2018 року у справі №907/651/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 907/651/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Закарпатської області

(суддя - Васьковський О.В.)

від 23.11.2017

та постанову Львівського апеляційного господарського суду

(головуючий - Малех І.Б., судді - Давид Л.Л., Кравчук Н.М.)

від 02.04.2018,

за позовом - ОСОБА_3

до - товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації змін до установчих документів,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ "Едельвейс" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що 14.01.2017 від імені позивача на підставі підробленої довіреності №36АВ 1903377 від 19.02.2016 громадянкою Російської Федерації ОСОБА_6 вчинено ряд дій, якими порушено права позивача, а саме: укладено договір купівлі-продажу частки в розмірі 100% у статутному капіталі відповідача з ОСОБА_2, а також підписано протокол №2 загальних зборів ТОВ "Едельвейс", яким вирішено такі питання: виключено зі складу товариства ОСОБА_3; прийнято до складу товариства ОСОБА_2; прийнято нову редакцію статуту товариства; звільнено директора товариства - ОСОБА_7 та призначено нового директора - ОСОБА_8

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.11.2017 позов задоволено. Визнані недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Едельвейс", затверджені протоколом №2 загальних зборів товариства від 14.01.2017. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі (корпоративного права) ТОВ "Едельвейс" від 14.01.2017, укладений між гр. ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Скасовано рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Едельвейс", внесених на підставі протоколу загальних зборів ТОВ "Едельвейс" №2 від 14.01.2017, реєстраційна дія №13241050022007147. Скасовано рішення про державну реєстрацію змін до відомостей ТОВ "Едельвейс", що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме - про зміну керівника товариства, внесених на підставі протоколу загальних зборів ТОВ "Едельвейс" №2 від 14.01.2017, реєстраційна дія №13241070021007147.

Приймаючи рішення, господарський суд дійшов висновків, що оскільки довіреність № 36 АВ 1903377 від 19.02.2016 на ім`я ОСОБА_6 ОСОБА_3 не видавала, то всі правочини, вчинені на підставі цієї довіреності є недійсними, оскільки вчинялися особою без належних повноважень.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.11.2017 залишено без змін.

ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами для скасування судових рішень ОСОБА_2 зазначає порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Стверджує, що господарськими судами безпідставно враховано, як докази, висновки експертиз, проведених в межах кримінальної справи. Вважає, що почеркознавча експертиза була проведена з порушенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що з використанням підробленої довіреності здійснене відчуження її корпоративних прав у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Едельвейс" без її відома, згоди та без дійсного волевиявлення як власника таких корпоративних прав. Посилається на встановлені господарськими судами обставини у справі № 907/679/17, які мають преюдиціальне значення для цієї справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 14.01.2017 гр. Російської Федерації ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_3 як продавець та ОСОБА_2 як покупцем було укладено договір купівлі-продажу частки в розмірі 100% у статутному капіталі (корпоративного права) ТОВ "Едельвейс", на підставі довіреності №36АВ 1903377 від 09.02.2016, зареєстрованої в реєстрі за №15Д-562, виданої нотаріусом нотаріального округу міста Вороніж Російської Федерації ОСОБА_13.

14.01.2017 ОСОБА_6 від імені ОСОБА_3 подала заяву про вихід зі складу ТОВ "Едельвейс" та передачу належної їй частки ОСОБА_2 Така заява була посвідчена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Бисагою Ю.Ю.

14.01.2017 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Едельвейс", за результатами яких складено протокол № 2, якими вирішено такі питання: виключено зі складу товариства ОСОБА_3; прийнято до складу товариства ОСОБА_2; прийнято нову редакцію статуту товариства; звільнено директора товариства - ОСОБА_7 та призначено нового директора - ОСОБА_8

Вказаний протокол загальних зборів підписано ОСОБА_6 від імені ОСОБА_3 (на підставі вказаної довіреності) та ОСОБА_2

Господарськими судами встановлено, що за фактом фізичного захоплення ТОВ "Едельвейс" було відкрито кримінальне провадження №12017070170000069 від 16.01.2017, що розслідується Ужгородським районним відділом поліції ГУНП в Закарпатській області. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 визнана потерпілою.

В межах кримінального провадження проведено судову почеркознавчу експертизу, за результатами якої складено висновок експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Кормош О. В. від 04.05.2017 №4/57, відповідно до якого встановлено, що рукописні записи і підпис від імені ОСОБА_3 у довіреності 36 АВ 1903377 від 19.02.2016 виконані не ОСОБА_3.

Окрім того, висновком експерта Закарпатського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України Шкрюба С.М. від 08.11.2017 №4/304, встановлено, що бланк документа "36 AB 1903377 ДОВЕРЕННОСТЬ", виготовлений струминним способом друку, який не застосовується в умовах поліграфічного підприємства при виготовленні дійсних бланків документів; відбиток печатки нотаріуса на наданому на експертизу документі, нанесений штемпельною фарбою за допомогою мастичного кліше; слідів внесення змін в первинний зміст наданого на експертизу документа не виявлено; у документі "36 AB 1903377 ДОВЕРЕННОСТЬ" спочатку було нанесено відбиток печатки нотаріуса, а потім друкований текст, після чого виконаний рукописний текст.

Також в матеріалах справи наявна нотаріально засвідчена заява ОСОБА_3 від 07.02.2017, в якій остання зазначає про те, що довіреність №36АВ 1903377 від 19.02.2016 не видавала та в місті Вороніж ніколи не була.

Згідно листа сектору Інтерполу та Європолу Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області №664/106/13-2017 від 23.06.2017 направлено відповідь правоохоронних органів Російської федерації щодо результатів перевірки документу та нотаріальної дії на представництво ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому повідомлено про те, що нотаріусом нотаріального округу міста Вороніж Російської Федерації ОСОБА_13 довіреність №36АВ1903377 від 19.02.2016 не посвідчувалась, а реєстр №15Д-562 взагалі не належить цьому нотаріусу. Також, встановлено, що нотаріальний бланк 36АВ1903377, на якому надрукована вказана довіреність видавався нотаріусу нотаріального округу міста Вороніж Російської Федерації Л.П. Акуловій та був використаний 16.07.2016 для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Листом Федеральної нотаріальної палати №4967/06-06 від 13.11.2017 повідомлено, що за перевіркою нотаріальних дій Єдиної інформаційної системи нотаріату, оператором якої є Федеральна нотаріальна палата, відсутні відомості про посвідчення вказаної довіреності будь-ким з нотаріусів, бланк на якому здійснена довіреність був виданий іншому нотаріусу, відомості щодо його використання в ЄІС відсутні. Також, у вказаному листі зазначається, що нотаріус нотаріального округу міста Вороніж Російської Федерації ОСОБА_13 є діючим нотаріусом і вона повідомила, що вказану довіреність не посвідчувала.

Згідно зі ст. 145 Цивільного кодексу України та ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Відповідно до пунктів 2, 3, 7 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 41 та ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: внесення змін до статуту товариства; створення та відкликання виконавчого органу товариства; виключення учасника із товариства.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Згідно з ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством.

Якщо довіреність учасника (акціонера) на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера), передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.

За наслідками розгляду спору господарськими судами встановлено прийняття загальними зборами ТОВ "Едельвейс" рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішень на них, оскільки ОСОБА_6 діяла на підставі довіреності №36АВ 1903377 від 19.02.2016, яка позивачем не видавалася, відтак вказана особа не мала необхідних повноважень на участь від імені засновника на загальних зборах учасників ТОВ "Едельвейс" від 14.01.2017.

Наведені порушення є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "Едельвейс", оформлених протоколом № 2 загальних зборів товариства від 14.01.2017.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі (корпоративного права) ТОВ "Едельвейс" від 14.01.2017, укладеного між гр. ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 необхідно зазначити таке.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину с недодержання в момент вчинення правочину, стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин. має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оспорюваний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі (корпоративного права) від 14.01.2017 підписаний гр. ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності №36АВ 1903377 від 19.02.2016.

Оскільки довіреність, на підставі якої діяла гр. ОСОБА_6 позивачем не видавалась, в момент підписання гр. ОСОБА_6 не мала відповідних повноважень на підписання оспорюваного правочину, такий правочин не відповідає вимогам чинного законодавства, дії направлені на підписання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства були вчинені особою за відсутності повноважень на їх вчинення. Відтак, в продавця не було дійсного волевиявлення на відчуження своїх корпоративних прав.

Таким чином, вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративного права) ТОВ "Едельвейс" від 14.01.2017, укладеного між гр. ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_3, та ОСОБА_2 була обґрунтовано задоволена господарським судом.

З огляду на похідний характер вимог про скасування рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Едельвейс", внесених на підставі протоколу загальних зборів ТОВ "Едельвейс" №2 від 14.01.2017, реєстраційна дія №13241050022007147 та рішення про державну реєстрацію змін до відомостей ТОВ "Едельвейс", що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме про зміну керівника товариства, внесених на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Едельвейс" №2 від 14.01.2017, реєстраційна дія №13241070021007147 від позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Едельвейс", оформлених протоколом № 2 від 14.01.2017 та позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі (корпоративного права) від 14.01.2017, встановлених судом порушень прав та інтересів позивача і вимог законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду про їх задоволення.

Щодо аргументу касаційної скарги про те, що висновки експертиз від 04.05.2017 №4/57 та від 08.11.2017 №4/304 не мають статусу судової експертизи і, відповідно, помилково прийняті до уваги господарськими судами необхідно зазначити таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.

Спірні експертизи призначені в межах кримінального провадження №12017070170000069 від 16.01.2017, що розслідується Ужгородським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області та були правомірно оцінені господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 86 ГПК України.

В силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на ОСОБА_2.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 у справі за № 907/651/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач