Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.04.2020 року у справі №910/11947/18
Ухвала КГС ВП від 16.04.2019 року у справі №910/11947/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11947/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Пільков К.М., Мачульський Г.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорта В.О.

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 (суддя Нечай О.В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", 2. Товарна біржа "Українська енергетична біржа",

про стягнення 5 035 109,49 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Гінінгер А.А. - адвокат,

від відповідача: Слюсар С.В. - адвокат,

від третьої особи-1: Гінінгер А.А. - адвокат,

від третьої особи-2: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - позивач) про відшкодування збитків, стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

1.2. Ці вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов укладеного договору шляхом поставки палива неналежної якості. Позивач, посилаючись на те, що гарантійний платіж йому не повернутий, а попередня оплата повернута з простроченням, звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму гарантійного платежу у розмірі 2 103 055,08 грн. та 150 788,40 грн. 3% річних, нарахованих за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати.

Крім того, позивач зазначав, що поставка відповідачем неякісного товару зумовила понаднормове використання залізничних вагонів з цим товаром, за час вирішення питань щодо якості та очікування розпорядження відповідача на повернення цього товару ним понесені додаткові витрати у розмірі 72 732 грн., які позивач просив стягнути з відповідача як збитки (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Також за поставку неякісного товару позивач просив стягнути з відповідача на свою користь штраф 20 % вартості неякісного товару у розмірі 2 708 533,72 грн.

1.3. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Зазначав, що порушення ним умов договору в частині невідповідності відвантаженого дизельного палива вимогам ДСТУ 7688:2015 "Паливо дизельне Євро. Технічні умови" не було істотним. Ним було запропоновано позивачу замінити дизельне паливо на товар відповідної якості, проти чого той заперечив. Також вказував, що він не надавав позитивної відповіді на пропозицію позивача розірвати спірний договір, тому той є чинним.

Зазначав, що він запропонував укласти позивачу нову угоду на поставку нафтопродуктів, проте останній безпідставно відмовився, тому відповідач вправі залишити гарантійне забезпечення за договором купівлі-продажу нафтопродуктів на довгостроковій основі. Також вказував, що прострочення повернення попередньої оплати не було, оскільки строк її повернення не встановлений. Зазначав про недоведеність факту заподіяння позивачу збитків у заявленому розмірі.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі №910/11947/18 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 72 732,29 грн. збитків, 2 708 533,72 грн. штрафу, 41 718,99 грн. витрат по оплаті судового збору, 8 433,50 грн. витрат по оплаті послуг адвоката. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/11947/18 скасовано частково; позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 2 708 533,72 грн. штрафу, 40 628,05 грн. витрат по оплаті судового збору, 8 433,50 грн. витрат по оплаті послуг адвоката. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

2.3. В подальшому, постановою Верховного Суду від 12.06.2019 вказану постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/11947/18 скасовано, а справу № 910/11947/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

2.4. За результатом нового розгляду Господарським судом міста Києва 03.10.2019 прийнято оскаржуване рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019, яким провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення штрафу за поставку неякісного товару в розмірі 2 708 533,72 грн. закрито; позовні вимоги задоволено частково та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 72 732, 29 грн.; у задоволенні решти вимог відмовлено.

2.5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 повністю задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/11947/18 та стягнуто з відповідача на користь позивача 4 921 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 27.12.2019 (згідно з реєстраційним номером АГС) Акціонерним товариством "Укргазвидобування" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у справі № 910/11947/18 до Касаційного господарського суду.

3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2020 у справі №910/11947/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Пільков К.М., Мачульський Г.М.

3.3. 24.02.2020 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 18.03.2020, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.03.2020.

3.4. 10.03.2020 судом отримано відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг", скерований на адресу суду 06.03.2020, а 17.03.2020 клопотання про відкладення розгляду справи.

3.5. Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у справі №910/11947/18, доведено до відома учасників справи №910/11947/18, що про дату, час та місце розгляду касаційної скарги їх буде повідомлено додатково.

3.6. Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2020 призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у справі № 910/11947/18 на 27.05.2020.

3.7. У судове засідання 27.05.2020 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-1. Представник відповідача підтримав касаційну скаргу. Представник позивача і третьої особи-1 виклав заперечення проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у справі №910/11947/18 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

4.2. Ці вимоги мотивовано неповним з`ясуванням обставин справи, порушенням судами приписів статей 22, 1166 ЦК України в частині стягнення збитків і статті 231 ГПК України внаслідок безпідставного закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення штрафу.

4.3. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у її задоволенні, а також заявляє про понесені витати на адвокатські послуги в касаційній інстанції, котрі більш деталізовано в заяві від 13.03.2020 та будуть заявлені до розподілу позивачем в подальшому.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. Судами за наслідками неодноразового розгляду даного спору встановлено, що між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, Товарною біржою "Українська енергетична біржа" 19.09.2017 укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів на довгостроковій основі № БТД14/6620/пд-17 (далі - Договір).

Відповідно до п.п.1.1, 2.1, 3.1.1 Договору його предметом є купівля-продаж дизельного палива (ДП-Л-Євро5-В0/ДП-3-Євро5-В0) власного виробництва відповідача в кількості 21840 т (+/-10% в опціоні продавця).

Вид, кількість, ціна, строк відвантаження та умови передачі нафтопродуктів визначаються у відповідних угодах до цього договору. Якість нафтопродуктів повинна відповідати вимогам ТУ та Державного стандарту, встановлених для даного виду нафтопродуктів. Нафтопродукти поставляються частинами згідно з угодами до даного договору протягом строку дії договору.

Строк дії Договору, відповідно до умов п.11.1, встановлений з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного завершення виконання зобов`язань, що були розпочаті до вказаної дати на підставі укладених угод до даного Договору.

5.2. З метою забезпечення виконання покупцем зобов`язань за вищевказаним Договором між його сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 23 листопада 2017 (далі - Додаткова угода), за умовами якої позивач зобов`язався сплатити відповідачу гарантійне забезпечення виконання зобов`язань по вищевказаному договору у розмірі 5% від загальної вартості нафтопродуктів, яке складає 2 103 055,08 грн.

Згідно з п. п. 3, 5 Додаткової угоди гарантійне забезпечення виконання зобов`язань по Договору залишається на рахунку продавця до моменту повного виконання умов Договору. У разі, якщо у покупця існує заборгованість по Договору, продавець має право погасити борг покупця за рахунок коштів гарантійного забезпечення виконання зобов`язань по Договору.

5.3. Крім того, на виконання умов Договору сторони уклали Угоду №БТД14/8386/03/пд-18 від 22.02.2018 року, за умовами якої погодили поставку у березні 2018 року 1680 т дизельного палива, у тому числі 840 т - протягом 1-15 березня 2018 року, інші 840 т - протягом 16-31 березня 2018 року.

Згідно з умовами п. п. 4, 6 Угоди № БТД14/8386/03/пд-18 від 22.02.2018 попередня загальна вартість нафтопродуктів становить 44 451 993,60 грн. з урахуванням ПДВ. Поставка нафтопродуктів здійснюється залізницею та/або автотранспортом на умовах EXW франко-завод Шебелинського відділення з переробки газового конденсату та нафти філії Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування".

5.4. Приймання, транспортування нафтопродуктів здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск нафти і нафтопродуктів чи Інструкції з контролю якості нафти і нафтопродуктів (п. 3.10 Договору).

Відповідно до п. п. 6.1.4 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 271/121 від 04.06.2007, зареєстрованої Міністерством юстиції України 04.07.2007 за № 762/14092, перед прийманням нафти та/або нафтопродукту необхідно: відібрати точкові проби з транспортного засобу і скласти сукупну пробу у відповідності до вимог ДСТУ 4488 та розділу 4.2. цієї інструкції для проведення приймально-здавальних і контрольних випробувань; перевірити у пробах нафтопродуктів (візуально) наявність води і механічних домішок; зареєструвати відібрану сукупну пробу нафти та/або нафтопродукту в журналі реєстрації проб за формою № 3-НК і провести приймально-здавальні випробування; порівняти дані приймально-здавальних випробувань з даними паспорта якості вантажовідправника і, у разі відсутності розбіжностей, надати дозвіл на зливання нафти та/або нафтопродукту.

За умовами укладеного між позивачем та третьою особою - 1 Договору №1102/17 від 20.11.2017, поставку нафтопродуктів передбачено здійснювати третій особі - 1.

5.5. Платіжними дорученнями №000008708 від 15.09.2017, №000012062 від 01.12.2017 підтверджується факт здійснення позивачем відповідачу попередньої оплати у розмірі 38 136 077,08 грн., а також гарантійного внеску в розмірі 2 103 055,08 грн.

5.6. На виконання умов згаданого Договору та угоди відповідач у березні 2018 року відвантажив позивачу на станцію Сартана Донецької залізниці 1711,841т дизельного палива, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

З указаного обсягу 511,349 т дизельного палива, що надійшло у залізничних цистернах №№74951500, 74749805, 74734070, 74128075, 74132689, 74229006, 72303803, 73747875, 72768906 за накладними №№ 44065340, 44140101, 44132561, виявилося неналежної якості, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами відбору проб №№1 від 05.03.2018, 2 від 16.03.2018, паспортами якості №№ 367/18КР, 368/18КР, 369/18КР від 09.032018, 429/18КР, 432/18КР, 434/18КР від 19.03.2018 та не заперечується відповідачем.

Листом № 03-18-01 від 27.03.2018 позивач повідомив відповідача про відмову від Договору у зв`язку з істотним порушенням умов Договору щодо якості поставленого товару, просив останнього повернути йому суму гарантійного забезпечення та попередньої оплати за непоставлений товар.

6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Місцевий господарський суд, який підтримала апеляційна інстанція, закриваючи провадження у справі в частині вимоги про стягнення штрафу, виходив з того, що, оскільки відповідач поставив позивачу 511,349 т палива неналежної якості, вимоги позивача про стягнення 2 708 533,72 грн. штрафу є обґрунтованими, проте враховуючи те, що матеріалами справи, а саме, банківськими виписками по особовому рахунку відповідача, підтверджується оплата, здійснена в ході розгляду даної справи, відповідачем позивачу штрафу за поставку неякісного товару в розмірі 2 708 533,72 грн., провадження у справі в частині цієї вимоги підлягає закриттю на підставі 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв`язку з відсутністю предмету спору).

6.2. Задоволення вимоги про стягнення збитків мотивовано тим, що додаткові витрати були понесені позивачем внаслідок поставки відповідачем палива неналежної якості.

6.3. В частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасне повернення 40 239 132,16 грн, сплачених за поставку продукції, з яких: 38 136 077,08 грн - передплата за поставку товару та 2 103 055,08 грн - сума гарантійного забезпечення, то суд виходив з того, що сторонами не заперечується факт повернення відповідачем позивачу попередньої оплати за непоставлений у березні 2018 року товар.

Позивач зазначає суду про те, що 27.03.2018 відповідачу було направлено вимогу про повернення 40 239 132,16 грн, сплачених за поставку продукції, з яких: 38 136 077,08 грн - передплата за поставку товару та 2 103 055,08 грн - сума гарантійного забезпечення.

Проте, вказана вимога, що прямо вбачається з аналізу її змісту та правової природи, є вимогою про односторонню відмову від договору, а відтак суд критично оцінює доводи позивача щодо настання початку періоду нарахування 3% річних через призму застосування до даних правовідносин положень статті 530 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем не було надано суду доказів прострочення повернення указаної суми, а відтак вимоги позову в частині стягнення 150 788,40 грн. 3% річних з простроченої суми, обґрунтовані розірванням договору, суперечать встановленим обставинам і наявним доказам.

Разом з цим, суд дійшов висновку про те, що допущене відповідачем порушення Договору не мало характеру істотного, що виключає настання таких наслідків, як розірвання Договору та, відповідно, повернення відповідачем позивачу гарантійного забезпечення в розмірі 2 103 055,08 грн.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) у редакції, чинній на час подання касаційної скарги:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

7.2. У касаційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у справі №910/11947/18 скасувати саме в частині закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення штрафу за поставку неякісного товару в розмірі 2 708 533,72 грн. та задоволення позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 72 732, 29 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити, а тому оскаржувані судові рішення, з врахуванням положень наведеної статті 300 ГПК, переглядаються касаційним судом саме в цій частині.

7.3. Судами встановлено, що відповідач у березні 2018 року відвантажив позивачу 1711,841т дизельного палива, з обсягу якого 511,349 т, що надійшло у залізничних цистернах №№74951500, 74749805, 74734070, 74128075, 74132689, 74229006, 72303803, 73747875, 72768906 за накладними №№ 44065340, 44140101, 44132561, виявилося неналежної якості, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами відбору проб №№1 від 05.03.2018, 2 від 16.03.2018, паспортами якості №№ 367/18КР, 368/18КР, 369/18КР від 09.032018, 429/18КР, 432/18КР, 434/18КР від 19.03.2018.

Обставини щодо поставки позивачу палива неналежної якості у вказаному обсязі відповідачем визнаються.

7.4. За наслідками розгляду справи в частині позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 72 732, 29 грн. судами попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів встановлено, що саме дії відповідача призвели до простою цистерн до моменту їхньої переадресації.

7.5. Так, 04.03.2018 о 16-15 3 вагони з паливом (178,448 т) за залізничною накладною 44065340 надійшли на під`їзну колію ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь"; 05.03.2018 для лабораторних випробувань був проведений відбір проб з трьох цистерн; 06.03.2018 - 09.03.2018 проводилися лабораторні випробування дизельного палива, та 09.03.2018 були отримані аналізи по кожній цистерні окремо.

На адресу вантажовідправника - ПАТ "Укргазвидобування" 13.03.2018 було направлено лист №089ЛС-04/1192 про направлення на комбінат представників для спільного приймання наступної партії палива, яка зайде на комбінат.

7.6. Крім цього, 14.03.2018 о 10-05 3 вагони з пальним (158,036 т) по залізничній накладній 44140101 надійшли на під`їзну колію ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", а 15.03.2018 на адресу останнього надійшов лист № 06-03-1162-5 вантажовідправника (ПАТ "Укргазвидобування") з приводу направлення представника ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" для проведення аналізу арбітражної проби дизельного палива.

Для лабораторних випробувань 16.03.2018 був проведений відбір проб з 3 вагонів з дизельним паливом (158,036 т), що надійшли за залізничною накладною 44140101.

7.7. Також, 16.03.2018 о 00.10 год. 3 вагони з дизельним паливом (174,865 т) за залізничною накладною 44132561 надійшли на під`їзну колію ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь".

7.8. Вантажоодержувачем 19.03.2018 отримано лист №06-01-1188-5 від 16.03.2018 від відповідача, про те, що дизельне паливо, відвантажене на комбінат в 9 цистернах не відповідає вимогам ДСТУ 7688 : 2015 "Паливо дизельне. ТУ ".

Також, 19.03.2018 відповідачем надісланий лист № 06-10-1213-5 від 19.03.2018 про його згоду на оплату провізної плати 9-ти цистерн та всіх додаткових зборів, пов`язаних з переадресацією цистерн із зазначенням реквізитів для їх повернення.

Крім цього, у вказану дату ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" направило заявку до ПАТ "Укрзалізниця" про адресування та 19.03.2018 був отриманий наказ №196 від залізниці на переадресацію.

Цистерни 20.03.2018 були опломбовані і вивезені на ст. Сортувальна, де простоювали в очікуванні отримання номерів пломб для оформлення залізничних накладних.

Таким чином, лише 19.03.2018 відповідачем було надано лист до ПАТ "Укрзалізниця" про переадресацію цистерн та сплату платежів за це, отже тільки 19.03.2018 згідно цього листа переадресацію цистерн здійснено відповідно до наказу залізниці.

З вищенаведеного виходить, що переадресація цистерн з неякісним пальним була оплачена за листом відповідача від 19.03.2018, після якого залізницею було видано наказ про переадресацію, який було отримано о 16:10 19.03.2018 ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", що було вантажовідправником за новими залізничними накладними.

7.9. За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов`язання.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управне на сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

7.10. Відповідно до ст. 44 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ 06.04.1998 № 457 (далі - Постанова № 457), Залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом. За час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування справляється плата, встановлена згідно із статтею 119 цього Статуту. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу.

Відповідно до ст. 45 Постанови № 457 в усіх випадках зміни одержувача або станції призначення вантажу підприємство, організація, громадяни, за заявою яких здійснено таку зміну, є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов`язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачам.

Згідно з п. 12 Правил переадресування вантажів, що затверджені Наказом Мінтрансу 20.08.2001 № 542, оплата провізних та інших платежів при переадресуванні може здійснюватися як на станції переадресування, так і на станції призначення, що обумовлюється в наказі на переадресування вантажу.

У наказі про переадресацію вказано, що оплата платежів за перевезення здійснюється на станції переадресування відповідачем.

7.11. Відтак доводи відповідача про порушення судами приписів статей 22, 1166 ЦК України не знайшли свого підтвердження, адже на підставі власної оцінки доказів у справі суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем доведено наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, а також вина завдавача шкоди - відповідача, котрий не заперечує факт поставки неякісного палива, а тому позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача збитки у вигляді плати за користування вагонами з 04.03.2018 до 19.03.2018, оскільки саме у вказані дати простій цих цистерн відбувся саме з вини відповідача.

7.12. В частині доводів касаційної скарги про порушення судами приписів статті 231 ГПК України при закритті провадження у справі в частині стягнення штрафу за поставку неякісного товару в розмірі 2 708 533,72 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 269 Господарського кодексу України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст.231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Абзац другий ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачає, що за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робі, послуг) стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до додатку 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 №64-р компанія "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 30019775) належить до підприємств державного сектору економіки.

7.13. Судами у даній справі, враховуючи обставини поставки відповідачем позивачу 511,349 т палива неналежної якості, з урахуванням узгодженої сторонами ціни цього товару 26530,22 грн./т та 26459,52 грн./т, визнано обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 2 708 533,72 грн. штрафу.

Разом з цим, оскільки в ході розгляду даної справи відповідачем в добровільному порядку на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у даній справі, було сплачено позивачу штраф за поставку неякісного товару в розмірі 2 708 533,72 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку відповідача та не заперечується останнім, суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині позовних вимог стягнути з відповідача 2 708 533,72 грн. штрафу.

В подальшому, постановою Верховного Суду від 12.06.2019 вказану постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/11947/18 скасовано, а справу № 910/11947/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційний суд, в оскаржуваній постанові зазначив, що враховуючи визнання правомірним нарахування позивачем відповідачу штрафу за поставку неякісної продукції у заявленій до стягнення сумі, а також наявність доказів її оплати Акціонерним товариством "Укргазвидобування", суд визнав за недоцільне присуджувати повторно до стягнення зазначений штраф у розмірі 2 708 533,72 грн., зі здійсненням повороту виконання раніше сплачених коштів, а тому погодився із висновком суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі в частині вказаної вимоги на підставі 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв`язку з відсутністю предмету спору).

7.14. Однак погодитись з такими висновками Верховний Суд не може з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Одночасно слід зазначити, що під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

7.15. Предметом даної позовної вимоги є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, підставою цих вимог визначено неналежне виконання умов договору шляхом поставки товару невідповідної якості.

Отже, розгляд цієї вимог позивача по суті матиме наслідком підтвердження або спростування права позивача на отримання грошових коштів в сумі 2 708 533, 72 грн.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між позивачем та відповідачем не урегульовано усі спірні питання щодо предмета спору у цій справі.

Так, відповідач під час нового розгляду справи заперечував позовні вимоги позивача в цій частині, а також наполягав на тому, що перерахування коштів здійснено ним не в порядку визнання даної позовної вимоги по суті, як вказав суд першої інстанції, а в порядку саме добровільного виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019, яке на дату сплати цих коштів набрало законної сили після його перегляду в апеляційному порядку, однак в подальшому було скасовано судом касаційної інстанції за поданою позивачем касаційною скаргою.

Отже, наведеним спростовуються висновки судів попередніх інстанцій про погашення відповідачем заборгованості перед позивачем добровільно.

Самий лише факт перерахування коштів на виконання судового рішення господарського суду про стягнення заборгованості, за наявності заперечень відповідача проти задоволення позову в цій частині позовних вимог, не може свідчити, що між сторонами відсутній предмет спору.

7.16. До аналогічних висновків прийшов Касаційний господарський суд у постанові від 15.01.2020 у справі №911/3197/17, у якій, з огляду на встановлені обставини щодо обґрунтованості вимог позивача і відповідно сплатою відповідачем суми боргу, який був предметом спору у даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для повороту виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018, скасованого постановою Верховного Суду від 21.08.2018, та відмовив у задоволенні відповідного клопотання відповідача, закривши провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Однак постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 , яка залишена без змін названою постановою касаційної інстанції, ухвалу Господарського суду Київської області від 26.11.2018 скасовано. Матеріали справи передано до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Врахувавши наведені відповідачем обставини у сукупності, котрі свідчать про невизнання ним боргу перед позивачем, про зацікавленість відповідача у прийнятті судом рішення як гарантії його прав на захист, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність предмета спору у даній справі внаслідок сплати відповідачем суми коштів на виконання судового рішення, яке в подальшому було скасоване, і, як наслідок, про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

7.17. Відтак колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду доходить висновку про необхідність скасувати оскаржувані рішення та постанову у даній справі в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 2 708 533,72 грн. з направленням справи в цій частині на новий розгляд по суті вимог до суду першої інстанції.

Дослідження суті та висновків оскаржуваних рішення та постанови в цій частині за наявності вищевказаного порушення норм процесуального права є передчасним.

7.18. Також суд касаційної інстанції приймає до уваги наступне.

Відповідно до п.2 ч.1, п.3 ч.4 ст.129 ГПК:

«Судовий збір покладається:

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.»

Так з матеріалів справи слідує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі №910/11947/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" Донецької області задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" 72732,29 грн. збитків, 2708533,72 грн. штрафу, 41718,99 грн. витрат по оплаті судового збору, 8433,50 грн. витрат по оплаті послуг адвоката. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Судовий збір у розмірі 1574,43 грн., сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" на підставі платіжного доручення № 9701 від 30 серпня 2018 р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи, повернуто платнику.

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 прийнята за наслідками розгляду апеляційних скарг позивача та відповідача. В задоволені апеляційної скарги позивача судом було відмовлено. Однак, апеляційна скарга відповідача, який просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові ТОВ " Метінвест-Шіппінг" відмовити, задоволена апеляційним судом частково, рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 скасовано частково, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" Донецької області задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ширшова, 6-А, код 31158623) 2708533,72 грн. штрафу, 40628,05 грн. витрат по оплаті судового збору, 8433,50 грн. витрат по оплаті послуг адвоката. У задоволенні позову в іншій частині- відмовити."

За наслідками перегляду справи у суді касаційної інстанції постановою Верховного Суду від 12.06.2019, касаційну скаргу позивача задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/11947/18 скасовано, а справу № 910/11947/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи Господарським судом міста Києва 03.10.2019 прийнято оскаржуване рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019, яким провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення штрафу за поставку неякісного товару в розмірі 2 708 533,72 грн. закрито; позовні вимоги задоволено частково та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 72 732, 29 грн.; у задоволенні решти вимог відмовлено.

При цьому, місцевий господарський суд, окрім розгляду справи по суті вимог, стягнув з відповідача на користь відповідача витрат по сплаті судового збору 147 122 грн 31 коп. і з позивача на користь відповідача - 34 671 грн 59 коп.

Залишаючи вказане рішення без змін апеляційний суд поклав витрати за подання апеляційної скарги на її заявника - відповідача у справі.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/11947/18 задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 4 921 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Разом з цим, в оскаржуваних рішенні, постанові та додатковій постанові відсутні чіткі та зрозумілі розрахунки, яким чином визначені конкретні суми судових витрат з урахуванням саме часткового задоволення позовних вимог, часткової відмови та часткового закриття провадження у справі.

Відтак, касаційний суд позбавлений можливості самостійно здійснити коректний перерахунок судових витрат у справі з урахуванням того, що в частині розгляду вимог про стягнення штрафу справа направляється на новий розгляд, а в частині стягнення збитків залишається без змін, а тому в частині розподілу судових витрат оскаржувані рішення та постанова також підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд.

За наслідками нового розгляду спору в частині штрафу місцевому суду належить здійснити обґрунтований розподіл всіх судових витрат між учасниками справи з урахуванням результатів розгляду всіх заявлених по справі позовних вимог та положень ст.ст.123,126,129 ГПК, в тому числі і понесених сторонами витрат на правову допомогу.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Згідно з ч.ч.1,2,5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи."

8.2. Згідно з п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.п.1,2 ч.3, ч.6 ст.310 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги:

"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі."

8.3. На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної Акціонерного товариства "Укргазвидобування", скасування рішення суду першої інстанції та постанови суд апеляційної інстанції в частині закриття провадження щодо позовних вимог про стягнення штрафу та всього розподілу судових витрат з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

8.4. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції, в тому числі і щодо понесених витрат на правову допомогу, не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 в частині закриття провадження у справі № 910/11947/18 в частині позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" штрафу за поставку неякісного товару в розмірі 2 708 533 грн. 72 коп. та в частині стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" витрат по сплаті судового збору в розмірі 147 122 грн 31 коп. і в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" витрат по сплаті судового збору в розмірі 34 671 грн 59 коп. та в частині покладення на відповідача витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, а також додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 скасувати, справу №910/11947/18 в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді К. Пільков

Г. Мачульський