ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/10897/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

боржник - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро",

представник боржника - Степанов О.О.,

ліквідатор - голова ліквідаційної комісії Шевцов Є.В.,

представник ПАТ "Дельта Банк" - Рішко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018

у складі колегії суддів: Вечірка І.О. (головуючий), Березкіної О.В., Кузнецова В.О.

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018

у складі судді Полєва Д.М.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро"

про визнання банкрутом.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 06.12.2016 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Дніпро" (далі - ТОВ "Лотос-Дніпро") на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

2. 07.12.2016 постановою Господарського суду Дніпропетровської області ТОВ "Лотос-Дніпро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Шевцова Євгена Вікторовича.

3. 28.02.2018 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Лотос-Дніпро" з вимогами наступних кредиторів:

- ТОВ "Торгово-промислова компанія "Алюмакс-Дніпро" - 2 756 грн (1 черга задоволення), 86 911,93 грн (4 черга задоволення);

- Гузь Г.О. - 2 756 грн (1 черга задоволення), 309 700 грн (4 черга задоволення);

- ПАТ "Дельта Банк" - 2 756 грн (1 черга).

Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Дельта Банк", забезпечені заставою майна банкрута в розмірі 343 417 267,54 грн.

4. Під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором виявлено майно, яке передано в заставу ПАТ "Дельта Банк", відповідно до Іпотечного договору № 4/14-ЮР-ІП-1 від 27.06.2008, а також дебіторську заборгованість у розмірі 113 569,87 грн, яка погашена дебіторами частково у сумі 21 938,11 грн. Також ліквідатором виявлено грошові кошти на розрахунковому рахунку банкрута у розмірі 740,91 грн.

5. 02.03.2017 та 10.04.2017 ліквідатор звернувся до ПАТ "Дельта Банк" листами з відповідними зверненнями з метою погодження продажу заставного майна.

6. 04.05.2017 ПАТ "Дельта Банк" листом № 23.1/266 надав згоду на проведення першого прилюдного аукціону з продажу майна банкрута як цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що дорівнює сукупності всіх визнаних у справі про банкрутство вимог, без можливості пониження початкової вартості.

7. На підставі проведеного ліквідатором конкурсу з визначення організатора аукціону для продажу вищевказаного майна банкрута ліквідатором визначено організатора аукціону - ТБ "Самарська", з якою ліквідатором укладено договір № 05С-17 від 14.04.2017 на проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна банкрута.

8. 27.11.2017, відповідно до протоколу №27/11-17, відбувся другий повторний аукціон (торги) з продажу цілісного майнового комплексу банкрута на ТБ "Самарська", переможцем аукціону визначено учасника № 2 - ТОВ "Веллсістем" з кінцевою ціною продажу лоту № 1 у розмірі 4 400 923,86 грн.

9. 27.11.2017 з переможцем аукціону укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута в провадженні у справі про банкрутство, відповідно до якого ТОВ "Лотос-Дніпро" в особі ліквідатора Шевцова Є.В. передає у власність ТОВ "Веллсістем" майно, а саме цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою м. Дніпро, вулиця Войцеховича, будинок 77, а саме: частина нежитлової будівлі в виробничому корпусі літ. Аз-1, поз. 1-11, загальною площею 3984,0 кв. м; частина нежитлової будівлі в адміністративному корпусі літ. А4-4 на 1 поверсі поз. 1-20, сходи І, ІІ загальною площею 329,8 кв. м; навіс (тимчас.) літ. а4; на 2 поверсі, поз. 1-13, 13а, сходи І, ІІ, загальною площею 344,3 кв. м; навіс (тимчас.) літ. К, Л, М; вартова (тимчас.) літ. Н; альтанка (тимчас.) літ. О; огорожа № 8,9; покриття ІV. Крім того, відповідно до вище зазначеного договору до ТОВ "Веллсістем" переходить право дебіторської заборгованості у розмірі 829 430,47 грн на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута, а саме щодо боржника ТОВ "Інвестиційна компанія "Метал України".

10. 07.03.2018 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2018, у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним результатів зазначеного аукціону відмовлено. Зазначені судові акти залишені без змін постановою Верховного Суду від 04.09.2018.

11. Також судами встановлено, що ліквідатором передано на зберігання документи з особового складу за період з листопада 2005 по січень 2017 ТОВ "АРХІВ ГРУП", відповідно до довідки № 1 від 05.12.2017.

12. У грудні 2017 року ліквідатором подано на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

13. 26.06.2018 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "Лотос-Дніпро". Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Лотос-Дніпро", провадження у справі закрито.

14. Затверджуючи звіт ліквідатора та припиняючи провадження у справі, суди виходили з того, що ліквідатором було вчинено всі необхідні дії та заходи, передбачені Законом про банкрутство, щодо виявлення та пошуку майна банкрута, ліквідації підприємства-банкрута; наданий звіт ліквідатора відповідає вимогам законодавства про банкрутство, є повним та обґрунтованим, а додані до нього документи підтверджують виконання роботи по ліквідації підприємства у повному обсязі; у ліквідаційному балансі відображено відсутність активів на кінець ліквідаційної процедури, що виключає можливість подальшого здійснення боржником господарської діяльності.

15. Доводи ПАТ "Дельта Банк", що ліквідатором не було вжито заходів щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівництво, відхилено судом, оскільки банкрутство ТОВ "Лотос-Дніпро" відбулося не з вини його засновників або керівника, відповідно у ліквідатора відсутні підстави для покладення субсидіарної відповідальності на учасників або керівника ТОВ "Лотос-Дніпро".

16. Крім того, матеріали справи не містять, а ПАТ "Дельта Банк" не надано доказів на підтвердження того, що боржник після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом одного року до дня порушення справи про банкрутство укладав правочини, відповідно до яких безоплатно відчужував майно, приймав на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовлявся від власних майнових вимог, здійснював відчуження або придбання майна за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, внаслідок чого майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Цим зумовлено відхилення судами посилання банку на нездійснення ліквідатором боржника аналізу договорів та інших правочинів, які укладались боржником до порушення справи про банкрутство.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. 20.12.2018 ПАТ "Дельта Банк" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018, а справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження процедури ліквідації.

18. Посилання зроблені на порушення судами першої та апеляційної інстанцій статті 41 Закону про банкрутство, оскільки ліквідатором банкрута формально проведено процедуру ліквідації, не вжито всіх передбачених Законом про банкрутство заходів з пошуку майна банкрута.

19. Крім того, в скарзі наголошується, що ліквідатором не було вжито заходів щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівництво, а також не здійснено аналізу договорів та інших правочинів, які укладались боржником до порушення справи про банкрутство та були спрямовані на відчуження майна банкрута.

20. Скаржник стверджує про порушення судами положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України стосовно повноти дослідження судами обставин справи.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

21. 13.03.2019 до Верховного Суду від ліквідатора ТОВ "Лотос-Дніпро" арбітражного керуючого Шевцова Є.В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому наведено прохання залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

24. Слід зазначити, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з'ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

25. Суд також зауважує, що Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16.

26. Судами першої та апеляційної інстанції за результатами розгляду звіту ліквідатора було встановлено, що під час здійснення ліквідаційної процедури, відповідно до вимог Закону про банкрутство, з метою виявлення майна банкрута ліквідатором направлялися відповідні запити до державних та недержавних установ та організацій, отримувалися відповідні витяги із державних реєстрів, вживалися заходи, спрямовані на виявлення кредиторів банкрута та встановлення наявності його майнових активів та було виявлено, нерухоме майно, яке передано в заставу ПАТ "Дельта Банк", дебіторську заборгованість, грошові кошти на рахунку в банку. Також судами встановлено, що ліквідатором було реалізовано нерухоме майно на прилюдних торгах та розподілено отримані грошові кошти на задоволення вимог заставного кредитора і оплату послуг біржі. Крім того, питання щодо дійсності проведеного аукціону та його результатів також було предметом розгляду господарського суду у даній справі, за результатом якого була винесена ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2018, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 та постановою Верховного Суду від 04.09.2018.

27. Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ліквідатором божника, під час здійснення ліквідаційної процедури, відповідно до вимог Закону про банкрутство, вжито всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна та грошових коштів банкрута, з метою задоволення вимог кредиторів, а додані до звіту документи підтверджують виконання роботи по ліквідації підприємства у повному обсязі, що свідчить про дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, а тому суди дійшли обґрунтованих висновків про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та ліквідації юридичної особи.

28. Окрім того, скарг на дії ліквідатора банкрута у зв'язку з поданим на затвердження суду звітом та ліквідаційним балансом не надходило.

29. З огляду на викладене Суд відхиляє доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанції положень статті 41 Закону про банкрутство та твердження про формальне проведення ліквідатором процедури ліквідації банкрута.

30. Стосовно доводів ПАТ "Дельта Банк" про невжиття ліквідатором заходів щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівництво, колегія суддів зазначає наступне.

31. Судами встановлено, що матеріали не містять доказів порушення учасниками чи керівником ТОВ "Лотос-Дніпро" вимог законодавства про банкрутство, вказані особи не притягалися до відповідальності за вчинення дій з фіктивного, умисного банкрутства, доведення чи приховування банкрутства, а тому оскільки банкрутство боржника відбулося не з вини його засновників або керівника, правомірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що у ліквідатора відсутні підстави для покладення субсидіарної відповідальності на учасників або керівника ТОВ "Лотос-Дніпро", на підставі частини п'ятої статті 41 Закону про банкрутство.

32. Крім того, судами встановлено, що матеріали справи не містять, а ПАТ "Дельта Банк" не надано доказів на підтвердження того, що боржник після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом одного року до дня порушення справи про банкрутство укладав правочини, відповідно до яких безоплатно відчужував майно, приймав на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовлявся від власних майнових вимог, здійснював відчуження або придбання майна за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, внаслідок чого майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів. З огляду на зазначене також відхиляються доводи скаржника про не здійснення ліквідатором аналізу договорів та інших правочинів, які укладались боржником до порушення справи про банкрутство.

33. Враховуючи наведене, доводи скаржника спростовуються вищевикладеним та не доводять порушення або неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.

34. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки про застосування норм права

35. Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

37. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та ухвала Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 - залишенню без змін.

Г. Судові витрати.

38. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2018 у справі № 904/10897/16 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді С.В. Жуков

Л.Й. Катеринчук