Історія справи

Постанова ВГСУ від 28.05.2015 року у справі №12/23-б
Постанова КГС ВП від 26.02.2019 року у справі №12/23-б
Постанова ВГСУ від 28.05.2015 року у справі №12/23-б
Постанова ВГСУ від 28.05.2015 року у справі №12/23-б

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 12/23-Б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

за участю представників кредиторів:

Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні - Лісовець-Назаренко Л.Ю.,

Публічного акціонерного товариства «Херсонобленерго» - Смирнова С.О.,

Херсонського міського центру зайнятості - Харченка М.В.,

Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Шилова К.Р.

та арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.,

розглянув у режимі відеоконференції касаційну скаргу арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича

на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2018

у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Аленіна О.Ю., Таран С.В.

та на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.07.2018

у складі судді Сулімовської М.Б.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромаркет»

до Закритого акціонерного товариства «Укрсклопром»

про банкрутство.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розгляд справи відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону, чинній до 19.01.2013; далі - Закон про банкрутство).

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами

1. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.02.2004 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромаркет» порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Укрсклопром» (далі - ЗАТ «Укрсклопром»).

2. Постановою Господарського суду Херсонської області від 03.07.2012 ЗАТ «Укрсклопром» визнано банкрутом, відносно боржника відкрито ліквідаційну процедуру.

3. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.05.2016 ліквідатором ЗАТ «Укрсклопром» призначено арбітражного керуючого Бєлоусова Ігора Валентиновича.

4. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.12.2017 припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.

Подання заяви

5. 02.05.2018 арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. звернувся до Господарського суду Херсонської області з заявою про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів.

6. Заява мотивована тим, що протягом виконання Бєлоусовим І.В. повноважень ліквідатора боржника не було створено фонду для оплати послуг та компенсації витрат арбітражного керуючого, а затверджені судом витрати ліквідатора в ході ліквідаційної процедури та звіти про оплату послуг ліквідатора (загалом 83 150, 17 грн) не оплачені.

Розгляд справи судами

7. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.07.2018, залишеною без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2018, відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута за рахунок пропорційного розподілу їх між кредиторами.

8. Судові рішення мотивовані тим, що арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. під час виконання повноважень ліквідатора ЗАТ «Укрсклопром» не вжито в повному обсязі заходів щодо завершення ліквідаційної процедури та не надано до матеріалів справи достатніх доказів щодо неможливості формування ліквідаційної маси боржника за рахунок наявних активів, та, як наслідок, використання грошових коштів, отриманих за результатами продажу таких активів, в тому числі на погашення оплати послуг ліквідатора та відшкодування понесених ним витрат. Оскільки ліквідаційна процедура ЗАТ «Укрсклопром» не завершена, що не виключає можливості виявлення майнових активів банкрута, за рахунок яких можливо здійснити відшкодування оплати послуг та витрат ліквідатора, то заява арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. є такою, що подана передчасно. Тому відповідно суд відмовив у її задоволенні.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. 28.12.2018 арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2018 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.07.2018 у справі № 12/23-Б, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів.

Посилання зроблені на порушення положень статті 3-1 Закону про банкрутство, оскільки матеріали справи свідчать, що з трьох джерел фінансування оплати послуг ліквідатора, визначених Законом про банкрутство, залишилося лише одне - а саме кошти кредиторів.

Також зазначено про обмеження права скаржника на мирне володіння майном з огляду на неоплату праці ліквідатора.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу

10. До Верховного Суду надійшов від Акціонерного банку «Південний» відзив на касаційну скаргу арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. після судового засідання, у зв'язку з чим доводи відзиву не розглядалися колегією суддів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

12. Розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи та перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

13. Як встановлено судами, 02.05.2018 арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. звернувся до Господарського суду Херсонської області з заявою про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів.

14. Відмовляючи в задоволенні цієї заяви, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. під час виконання повноважень ліквідатора ЗАТ «Укрсклопром» не вжито в повному обсязі заходів щодо завершення ліквідаційної процедури та не надано до матеріалів справи достатніх доказів щодо неможливості формування ліквідаційної маси боржника за рахунок наявних активів, та, як наслідок, використання грошових коштів, отриманих за результатами продажу таких активів, в тому числі на погашення оплати послуг ліквідатора та відшкодування понесених ним витрат. Тому, враховуючи, що станом на час розгляду заяви арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок пропорційного розподілу їх між кредиторами ліквідаційна процедура ЗАТ «Укрсклопром» не завершена, що не виключає можливості виявлення майнових активів банкрута, за рахунок яких можливо здійснити відшкодування оплати послуг та витрат ліквідатора, то означена заява є такою, що подана передчасно.

15. Однак, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення цього спору було неправильно застосовано норми Закону про банкрутство, які регулюють питання оплати послуг та витрат ліквідатора у ліквідаційній процедурі, з огляду на наступне.

16. Як встановлено судами, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.12.2016 на підставі протоколу засідання комітету кредиторів від 22.07.2016 затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць з дня його призначення.

17. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.12.2016 затверджено звіт арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про оплату послуг та відшкодування витрат з 31.05.2016 по 23.11.2016 в сумі 16 819, 66 та 638, 18 грн відповідно.

18. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.06.2017 затверджено звіт арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про оплату послуг та відшкодування витрат з 24.11.2016 по 26.05.2017 в сумі 34 844, 40 та 385, 02 грн відповідно.

19. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.12.2017 затверджено звіт арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про оплату послуг та відшкодування витрат з 26.05.2017 по 17.11.2017 в сумі 36 658, 91 та 204 грн відповідно.

20. Таким чином, ухвалами Господарського суду Херсонської області від 13.12.2016, від 27.06.2017, від 07.12.2017 було затверджено ліквідатору ЗАТ «Укрсклопром» - арбітражному керуючому Бєлоусову І.В. оплату послуг за період виконання ним повноважень ліквідатора та звіти про оплату послуг за виконання повноважень ліквідатора та відшкодування витрат за період виконання обов'язків ліквідатора ЗАТ «Укрсклопром» (за певні періоди та у відповідних сумах).

21. Згідно з положеннями статті 31 Закону про банкрутство надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

22. Частиною четвертою статті 31 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

23. Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду. Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

24. Частиною шостою статті 31 Закону про банкрутство передбачено, що при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

25. Частини дванадцята і тринадцята статті 31 Закону про банкрутство визначають, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

26. Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

27. Вказаною нормою також передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

28. Розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство (частина чотирнадцята статті 31 Закону про банкрутство).

29. Закон про банкрутство визначає, що у справі про банкрутство арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов'язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі.

30. Згідно з частиною шістнадцятою статті 31 Закону про банкрутство звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

31. При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

32. Тобто, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг за умови попереднього затвердження судом звітів про оплату послуг та відшкодування витрат і відсутності при затвердженні звітів зауважень щодо роботи ліквідатора.

33. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б.

34. Тобто, є неправомірними висновки судів попередніх інстанцій про необхідність здійснення оплати послуг ліквідатора виключно за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, за наявності потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута, оскільки норми частини дванадцятої статті 31 Закону про банкрутство визначають декілька джерел для здійснення оплати цих послуг, в тому числі за рахунок коштів кредиторів.

35. Отже, виходячи з приписів наведених норм Закону про банкрутство та обставин справи, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ліквідатора банкрута про стягнення оплати послуг та понесених ним витрат у ліквідаційній процедурі за рахунок кредиторів пропорційно розміру їх грошових вимог.

36. Також судова колегія відзначає, що суд першої інстанції тричі затверджував ліквідатору ЗАТ «Укрсклопром» - арбітражному керуючому Бєлоусову І.В. звіти про оплату послуг та відшкодування витрат (ухвали від 13.12.2016, від 27.06.2017, від 07.12.2017).

37. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.

38. При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

39. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» від 29.06.2004 заява № 56849/00, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

40. У рішенні ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-III; «Ясіуньєне проти Латвії», заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53.

41. Відповідно відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута у майбутньому, а також за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, а саме ухвал Господарського суду Херсонської області від 13.12.2016, від 27.06.2017, від 07.12.2017.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Таким чином, відповідно до статті 311 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), постанова Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2018 та ухвала Господарського суду Херсонської області від 25.07.2018 у справі № 12/23-Б підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

43. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід врахувати викладене вище, надати належну оцінку заявленим ліквідатором вимогам, зокрема, стосовно сум, що підлягають стягненню і порядку їх розподілу, та прийняти законне і обґрунтоване рішення у відповідності до вимог Закону про банкрутство, які регулюють питання нарахування, оплати та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) і оплати його послуг.

В. Висновки про правильне застосування норм права

44. Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг. А відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута у майбутньому, а також за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, якими встановлювалися і затверджувалися розміри послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Г. Судові витрати.

45. Оскільки справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича задовольнити частково.

2. Постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2018 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.07.2018 у справі № 12/23-Б скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк