Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.11.2019 року у справі №910/7978/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/7978/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Кушніра І. В., Могила С. К.,

секретар судового засідання: Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 (головуючий суддя: Іоннікова І. А., судді: Тарасенко К. В., Разіна Т. І.) та на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 (суддя Мандриченко О. В. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортмунд Кабель"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV)

про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування інформації,

за участю:

відповідача: Корнієнко М. К. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дортмунд Кабель" (далі - позивач) звернувшись до суду з позовом просило визнати такою, що є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV) (далі - відповідач) на каналі ICTV у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" у випуску від 28.04.2017 під назвою "Згоріти не прокинувшись: Чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати? ", у випуску від 02.05.2018 під назвою: "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі" та на сайті від 15.05.2018 під назвою "Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю "Dortmund", також просило зобов'язати відповідача спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який вона поширювалася.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач завдав шкоди честі, гідності і діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортмунд Кабель", оприлюднивши невизначеному колу осіб інформацію, яка не відповідає дійсності, принижує авторитет підприємства в очах контрагентів та покупців продукції, що ним виробляється.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019, позов задоволено в частині вимог про визнання недостовірною та такою, що наносить шкоду діловій репутації відповідача, інформацію поширену позивачемна каналі ICTV у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" у виписку від 28 квітня 2018 року під назвою "Згоріти не прокинувши: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати"; у випуску від 2 травня 2018 року під назвою "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі" та на сайті від 15 травня 2018 року під назвою "Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю "Dortmund", та в частині зобов'язання відповідача спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який вона поширювалася. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що у телевізійних програмах відповідач наводив інформацію щодо відповідача у стверджувальній формі, авторитетно заявляючи про причетність відповідача (його посадових осіб) до дій, що можуть кваліфікуватися як кримінально карані діяння та відноситися до тяжких і особливо тяжких злочинів, через виробництво продукції неналежної якості, що не може вважатися оціночним судженням або ж безпосередньо належати до інформації, яка становить загальний інтерес. До відома громадськості прямо не було доведено того, що компетентними органами проводиться досудове розслідування, інформацію з відкритих джерел про яке саме і повідомляє журналіст, не було чітко проголошено, що журналіст цитує описову частину ухвали, винесеної на стадії досудового розслідування. Спосіб та форма подачі інформації щодо продукції, яку відповідач вважає контрафактною і виготовленою позивачем мали характер підтверджених відомостей, а не оціночних суджень чи аналізу, обговорення на побутовому рівні.

Розміщуючи на своєму веб-сайті 15.05.2018 повідомлення про скасування наявних у позивача сертифікатів відповідності, відповідач не надав достовірної інформації про причину їх скасування, яка зазначена у рішеннях від 03.05.2018 - невиконання клієнтом вимог п. 1.1, п. 3.1 сертифікаційної угоди, а під час розгляду справи не заперечив і не спростував тверджень позивача, що такі рішення Державного центру сертифікації ДСНС України були мотивовані невиконанням вимоги про оплату послуг органу сертифікації, а не іншими, поданими відповідачем підставами.

2.3. Вимоги щодо визнання інформації такою, що принижує честь, гідність, суди визнали безпідставними, оскільки такі не можуть належати юридичній особі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнюючи доводи інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на їх прийняття з порушенням норм матеріального права і процесуального права з неповним дослідженням доказів, що мають значення для справи. Так у резолютивній частині суди вказали, що всю інформацію, поширену у випусках програм, слід вважати недостовірною, проте випуск складається також із неспірної інформації, обставини недостовірності щодо якої не досліджувались. Суди зробили висновок про недостовірність інформації, викладеної на веб-сайті відповідача, проте не дослідили зміст цієї інформації, не встановили, що саме в ній не відповідає дійсності. Позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував, що спірна інформація є недостовірною, а суд зробив висновок про недостовірність поширеної інформації, керуючись виключно презумпцією невинуватості, яка стосується тільки фізичних осіб. Суди не визначили, чи є кожне висловлювання оціночним судженням або твердженням про факти. Відповідач не вигадав поширену інформацію, а одержав її з офіційних документів. Висновок судів про те, що у телевізійній передачі не було продемонстровано широкому загалу протоколи випробувань чи іншого документального підтвердження про непридатність кабельно-провідникової продукції суперечить матеріалам справи, оскільки у випуску від 28.04.2018 у проміжку з 07:24 по 08:51 продемонстровано процес випробування кабелю.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1.28.04.2018 на каналі ICTV, телевізійну діяльність на якому здійснює відповідач, у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" вийшов випуск під назвою "Згоріти не прокинувшись: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати" (посилання https://kriminal. ictv. ua/videos/zgority-ne-prokynuvshys-chomu-pozhezhna-sygnalizatsiya-u-vashomu-budynku-mozhe-ne-spratsyuvaty/) з продовженням від 02.05.2018 під назвою "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі" (посилання https://kriminal. ictv. ua/videos/zapalnychka-bilya-pozhezhnogo-datchyka-test-protypozhezhnoyi-sysytemy-u-vyprobuvalnomu-tsentri/).

15.05.2018 на своєму веб-сайті відповідач розмістив інформаційне повідомлення (новини) під заголовком "Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю Dortmund" (посилання https://kriminal. ictv. ua/1433/derzhavnyi-tsentr-dsns-ukrayiny-skasuvav-sertyfikaty-vidpovidnisti-kabelyu-dortmund-vidrazu-pislya-syuzhetu-nadzvychajnyh-novyn).

4.2. Позивач є виробником технічної продукції, зокрема, електрокабелів та має зареєстрований в установленому порядку знак для товарів і послуг "Dortmund cable", під яким здійснюється, серед іншого, виробництво кабелю силового зі спеціальними характеристиками вогнестійкості, з мідними жилами, з ізоляцією у виконання з вогнестійким бар'єром з безгалогенної кремнійорганічної (силіконової) гуми чи стрічки, що містить слюду, з оболонкою з полімерною композицією, що не містить галогенів, марок (N) HXH FE180/E30, (N)HXH FE180/E90, кабель монтажний для промислової електроніки зі спеціальними характеристиками вогнестійкості, з мідними жилами, з ізоляцією у виконанні з вогнестійким бар'єром з без галогенної кремнійорганічної (силіконової гуми чи стрічки, що містить слюду, з оболонкою з полімерної композиції, що не містить галогенів, марок JE-H (St)H.Bd FE180/T30, JE-H (St)H..Bd FE180/E90.

Станом на час виходу телевізійних програм та інформаційного повідомлення у позивач мав сертифікат відповідності від 19.12.2017 № UA1.016.0020213-17 на кабель силовий та № UA1.016.0020214-17 га кабель монтажний.

4.3. Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив, що у відеоролику від
28.04.2018 відповідачем, серед іншого, повідомлено таке:

- за результатами власного розслідування, проведеного журналістами, відкрито надрезонансну гучну аферу за участю впливових бізнесменів та ще впливовіших високопосадовців, яка ставить під загрозу національну безпеку країни, що вже підтвердили у спецпідрозділі СБУ. Далі, в сюжеті вказується про те, що все почалося з розслідування пожежі в таборі "Вікторія", де в ніч з 15 на 16 вересня 2017 року в Комунальному позашкільному навчальному закладі "Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс "Вікторія" сталася пожежа, яка призвела до загибелі трьох дітей. Причиною цього відповідач називає несправність кабелю, встановленому у даному закладі;

- після трагедії в дитячому таборі, спецпідрозділ СБУ почав перевіряти інші об'єкти, як-то новобудови, торгові центри, в результаті чого було встановлено використання забудовниками вказаних об'єктів контрафактної кабельної продукції, яка не відповідає нормам ДСТУ та може призвести до чергової трагедії;

- на 04 хв 38 сек відео за 28.04.2018, демонструється офіційний веб-сайт позивача, що супроводжується словами "небезпечний для життя шнур за даними СБУ під німецькою торговою маркою Дортмунд" та зазначається, що контрафактний кабель виробляється позивачем та прокладається у багатьох новобудовах, торгово-розважальних центрах, а також демонструються найменування зазначених на веб-сайті замовників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дотрмунд кабель";

- на 08 хв 15 сек у кадрі демонструється кабель з маркуванням позивача.

У відео сюжеті, трансльованому 02.05.2018, серед іншого мала місце така інформація:

- на 03 хв 42 сек демонструється візит журналіста до Державного сертифікаційного центру ДСНС України. Журналіст тримає в руках кабель та говорить, що у нього той самий смертоносний кабель, який згорить та не врятує під час пожежі, та ставить запитання про те як так сталося, що підпис про безпеку є, а самої безпеки немає?

- на 04 хв 10 сек сюжету знову демонструється офіційний веб-сайт позивача з відсканованими сертифікатами відповідності;

- журналіст ставить запитання начальнику Державного сертифікаційного центру ДСНС України про факт видачі позивачеві сертифікатів відповідності та отримує відповідь про те, що продукція пройшла необхідні випробування, після чого отримала сертифікат відповідності вимогам пожежної безпеки;

- надалі у сюжеті наводиться інформація про тестування пожежної системи новобудови на прикладі однієї з таких новобудов та робиться узагальнюючий висновок про відсутність вогнестійких властивостей кабелю позивача, що озвучується головою ОСББ новобудови, встановити місцезнаходження та введення в експлуатацію якої не видається;

- зазначається про відсутність на вилученому в одній з новобудов об'єкті маркування продукції.

15.05.2018 на веб-сайті відповідача з'явилася новина під заголовком "Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю Dortmund" з наступним змістом: "нещодавно команда "Надзвичайних новин" разом з телеведучою програми Вікторією Сеник провела приголомшливе розслідування: кабель, який живить цілу протипожежну систему не пройшов тест на відповідність у спеціальному випробувальному центрі. Скандально відомий кабель "Dortmund" прокладений в новобудовах, торгівельних центрах та лікарнях щодня наражає на небезпеку тисячі людей, адже тест у центрі вогневих випробувань показав: замість 90 хвилин - дріт згорає за 2-4 хвилини. Відразу після того, як в ефір вийшов сюжет "Надзвичайних новин", Державний центр сертифікації ДСНС України скасував сертифікат відповідності кабелю виробництва ТОВ "Дортмунд кабель".

4.4. У травні 2018 позивач звернувся до відповідача з претензіями щодо спростування недостовірної інформації, на що отримав відповідь про те, що інформація стосовно якості кабелів та їх відповідності стандартам, була отримана від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест", яке на замовлення Солом'янського управління ГУ НПУ у м. Києві проводило контрольні випробування кабелів на здатність до збереження цілісності кіл.

Відповідач визнає, що в обох телевізійних програмах, що транслювалися ним
28.04.2018 та 02.05.2018, а також у публікації на веб-сайті за 15.05.2018 мова йшла саме про кабельну продукцію, яка виготовляється відповідачем та наголос телекомпанією робився саме на тому, що продукція, яка виробляється позивачем, є неякісною та небезпечною.

Відповідач вважає цілком правомірними свої дії з доведення до відома широкого загалу інформації, яку позивач просить визнати недостовірною, а саму інформацію - правдивою та заснованою на даних СБУ, Київської місцевої прокуратури № 9.

Відповідач неодноразово вказував на ухвали Солом'янського районного суду міста Києва та наводив цитати з них щодо обставин неправомірних та незаконних дій засновників і службових осіб "Дортмунд кабель", а крім того - на результати контрольних випробувань кабелю, виробництва позивача, що проводилися Товариством з обмеженою відповідальністю "Тест".

4.5. Відповідачем у суді першої інстанції до матеріалів справи надано ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 17.07.2018, від 11.04.2018 з посиланням на те, що кабель, виготовлений відповідачем є знаряддям кримінального правопорушення, має недоліки, не відповідає сертифікатам відповідності, не може використовуватися за призначенням та інші. Такі ухвали постановлювалися за клопотаннями слідчих у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2016 № 12016100090008657 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Також, до суду першої інстанції подано протокол випробувального центру Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест" від 03.08.2016 № 3/КЛ-16 та від
23.03.2018 № 5/КЛ-18.

4.6. Судами оцінено та не визнано протоколи в якості належних і достовірних доказів на підтвердження заперечень відповідача проти позову. Так, у протоколі контрольних випробувань кабелів на здатність до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму від 03.06.2016 зазначено, що замовником випробування є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель Київ", випробування проводилося у 2016, об'єкти для випробування, у тому числі, кабель з маркуванням Dortmund cable, були надані замовником.

Тобто, контрольні випробування були проведені на замовлення певної особи за поданими нею зразками у 2016 році і підтвердження того, що зразки з маркуванням Dortmund cable, є продукцією, що виготовляється позивачем, судам не подано, тоді як самостійно цей факт суди встановити не можуть.

У протокол контрольних випробувань кабелів на здатність до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму за ДСТУ 4809:2007 від 23.03.2018 №5/КЛ-18 зазначено, що замовником є Соломянське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, підставою для проведення випробувань є постанова слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві Омельченко О. О. від 16.03.2018 та супровідний лист від 19.05.2018, об'єкти випробувань були надані у пакетах № 0716497, № 0715989, №3296113, №0715990. За результатами випробувань об'єкти класифіковано як нездатні до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму.

Поданий протокол від 23.03.2018 № 5/КЛ-18 судом першої інстанції також не прийнято в якості доказу спростування позовних вимог та обставин, покладених в основу позову, оскільки до матеріалів справи не додано доказів, якими підтверджується, що об'єкти, які надійшли для проведення контрольних випробувань в описаних пакетах, були визнані в установленому порядку речовими доказами. До матеріалів справи було приєднано лише ухвали слідчих суддів про надання тимчасового доступу до документів, накладення арешту на майно, поміщене у спец. пакети, номери яких не співпадають з номерами, що містяться у цьому протоколі.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Відповідно до частини 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 статті 94 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).

стаття 201 ЦК України встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (частина 4). Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний (частина 5). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частина 7).

5.2. Згідно статті 2 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

статті 2 Закону України "Про інформацію" встановлено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (частина 1). Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду (частина 2). Суб'єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною (частина 3). Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" та іншими (частина 4).

5.3. Згідно із статтею 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи (частина 1). Якщо в телерадіоорганізації відсутні достатні докази того, що поширені нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана терміново їх спростувати (частина 6).

Спростування повинно бути поширено тією ж телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за домовленістю з особою, права якої були порушені (частина 7). У спростуванні має бути зазначено, які відомості не відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони були поширені телерадіоорганізацією (частина 8).

статтею 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передбачено, що телерадіоорганізація зобов'язана, зокрема, : а) дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; в) поширювати об'єктивну інформацію.

5.4. Отже, виходячи з вимог приведених вище норм права відповідач перед поширенням інформації повинен її перевірити і пересвідчись, що вона відповідає дійсності. А відтак і в суді надати докази належного виконання своїх обов'язків щодо опублікування і поширення саме достовірної інформації. Тому посилання відповідача на те, що позивач повинен довести недостовірність поширеної відповідачем інформації, безпідставні.

Таким чином обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення недостовірної інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

5.5. Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: поширення (тобто доведення до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб) недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширена недостовірна інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, а саме - позивача; поширена інформація порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені), і такі відомості стосуються немайнового права особи.

Під поширенням такої інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

5.6. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що поширена відповідачем інформація є недостовірною і наносить шкоди діловій репутації позивача, а також не є такою, що отримана з офіційних джерел від органів державної влади.

Так, судами вказано, що у телевізійних програмах відповідач не робив прямого цитування процесуальних документів, вказуючи на їх реквізити з одночасним їх демонструванням, а наводив інформацію у стверджувальній формі, авторитетно заявляючи про причетність відповідача (його посадових осіб) до дій, що можуть кваліфікуватися як кримінально карані діяння та відноситися до тяжких і особливо тяжких злочинів, через виробництво продукції неналежної якості, що не може вважатися оціночним судженням або ж безпосередньо належати до інформації, яка становить загальний інтерес. До відома громадськості прямо не було доведено того, що компетентними органами проводиться досудове розслідування, інформацію з відкритих джерел, про яке саме і повідомляється, не було чітко проголошено, що цитується описова частина ухвали, винесеної на стадії досудового розслідування.

Спосіб та форма подачі інформації щодо продукції, яку відповідач вважає контрафактною і виготовленою позивачем, мали характер підтверджених відомостей, а не оціночних суджень чи аналізу, обговорення на побутовому рівні.

Процесуальні документи, на які посилається відповідач, були постановлені в ході досудового розслідування і в них наводиться зміст клопотання слідчого, мотиви слідчого, якими він обґрунтовує свої клопотання про необхідність надання доступу до речей і документів, накладення арешту на майно. Проте, ухвали, винесені слідчими суддями за наслідками задоволення цих клопотань, самі по собі не можуть доводити факт вчинення кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2016 № 12016100090008657 за ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України та бути доказами того, що позивач є виробником небезпечної для життя продукції.

5.7. На момент траслювання, що здійснювалося відповідачем 28.04.2018 та
02.05.2018 і виходу інформаційного повідомлення (новини) за 15.05.2018 був відсутній процесуальний документ, установленої форми, з яким законодавство пов'язує офіційне визнання державною винуватості певних осіб у виробництві, пропонуванні до продажу, збуті небезпечних для життя електричних виробів, так само як і процесуального документу, який би набрав законної сили, де було б встановлено у стверджувальній формі обставини виробництва позивачем кабельної продукції, яка не відповідає загальнодержавним нормам, стандартам і становить суспільну загрозу, або реалізацію контрафактної продукції. За таких обставин, за висновками судів, поширену відповідачем інформацію про продукцію позивача слід вважати, що має недостовірний характер.

5.8. Розміщуючи на своєму веб-сайті 15.05.2018 повідомлення про скасування наявних у позивача сертифікатів відповідності, відповідач не послався на причину їх скасування, яка зазначена у рішеннях від 03.05.2018 - невиконання клієнтом вимог п.1.1, п.3.1 сертифікаційної угоди, а під час розгляду справи не заперечив і не спростував тверджень позивача, що такі рішення Державного центру сертифікації ДСНС України були мотивовані невиконанням вимоги про оплату послуг органу сертифікації.

5.9. Отже суди попередніх інстанцій правильно встановили, що відповідач поширив недостовірну, негативну та не підтверджену доказами інформацію щодо позивача. Ця інформація була надана у вигляді фактів, достовірність яких не була доведена під час розгляду справи представниками відповідача. Відповідачем будь-які докази, які підтверджують обставини, викладені у поширеній інформації, судам не були представлені.

5.10. Крім того слід зазначити, що за визначенням, що міститься в статті 30 Закону України "Про інформацію", оціночні судження не містять фактичні дані та не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню.

Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Проте із встановлених обставин справи не вбачається, що відповідачем у поширеній інформації висловлювалось власне суб'єктивне ставлення відповідача до його продукції та без звинувачень у конкретних кримінально караних діяннях. Поширена відповідачем інформація щодо позивача про його пожежонебезпечну продукцію відповідно до встановлених обставин справи відбулась чітко та являла собою констатацію факту, без посилання належним чином на документи, які, як зазначав відповідач, являли собою джерело цієї інформації, і за своєю суттю не були відповідно до закону доказом продажу позивачем небезпечної продукції.

Отже, виходячи із викладеного у сукупності, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача про те, що судами не було досліджено того, чи є опублікована інформація оціночними судженнями чи твердженнями про факти.

5.11. Разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами відповідача, викладеними в касаційній скарзі щодо того, що у рішеннях судів попередніх інстанцій було безпідставно зроблений висновок про те, що вся інформація, поширена 28.04.2018 у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" випуск під назвою "Згоріти не прокинувшись: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати", та 02.05.2018 у випуску під назвою "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі", є недостовірною.

5.12. Так, мотивуючи свої висновки про те, що вся поширена інформація у наведених випусках є недостовірною, суду першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, у судовому рішенні зазначив, що серед іншого у телевізійних програмах відповідачем було поширено недостовірну інформацію, навівши таку інформацію, про яку зазначено вище і яка визнана недостовірною, і з чим погодився суд касаційної інстанції.

Однак при цьому судом першої інстанції зроблено посилання на те, що поширення такої недостовірної інформації мало місце серед іншого, з чого вбачається, що було поширено і іншу, не наведену садами інформацію, яку суди попередніх інстанцій не віднесли до недостовірної.

Отже, погодившись із тим, що уся поширена відповідачем інформація є недостовірною, суди не дослідили і не навели у судових рішеннях іншу, поширену інформацію, а тому їх висновки про те, що вся поширена у наведених випусках інформація є недостовірною, не ґрунтуються на досліджених доказах, не дослідження яких у цій частині з урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, позбавляє можливості у суді касаційної інстанції зробити відповідний правовий висновок, оскільки суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, досліджувати докази.

Відповідно до положень статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (ч.1).

Оскільки судами не було дотримано вимог процесуального закону щодо встановлення всіх фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення спору, та не було досліджено докази щодо усієї, поширеної інформації, колегія суддів вважає необхідним скасувати прийняті у справі рішення в частині визнання недостовірною і зобов'язання спростувати інформацію, поширену відповідачем на каналі ICTV у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" у випуску від 28.04.2017 під назвою "Згоріти не прокинувшись: Чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати? ", та у випуску від 02.05.2018 під назвою: "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі", і в цій частині справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.13. В іншій частині, що стосується визнання недостовірною інформації, поширеної на сайті від 15.05.2018 під назвою: "Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю "Dortmund"", судові рішення слід залишити в силі, оскільки вся вона стосується позивача та недостовірність якої не спростована відповідачем.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідного частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.2. Виходячи із вище викладеного аргументи, викладені у касаційній скарзі, про незаконність судових рішень, частково знайшли своє підтвердження.

6.3. З огляду на викладене рішення та постанова попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню у визначеній вище частині, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині оскаржені рішення слід залишити без змін.

6.4. Під час нового розгляду справи у скасованій частині судових рішень судам необхідно врахувати викладене, вирішити питання щодо наданих сторонами доказів, всебічно, повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд у частині спору розподіл судових витрат у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 310, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV) задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі №910/7978/18 в частині задоволення позовних вимог про визнання недостовірною та такою, що наносить шкоду діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортмунд кабель", інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV) на каналі ICTV у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" у виписку від 28 квітня 2018 року під назвою "Згоріти не прокинувши: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати", та у випуску від 2 травня 2018 року під назвою "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі", та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV) спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, скасувати.

В цій частині справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від
18.09.2019 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 в частині вирішення спору про визнання недостовірною інформації, викладеної на сайті від 15.05.2018.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

С. К. Могил