Історія справи

Постанова ВГСУ від 27.09.2016 року у справі №910/3353/16
Ухвала КГС ВП від 18.03.2018 року у справі №910/3353/16
Ухвала КГС ВП від 10.02.2019 року у справі №910/3353/16
Ухвала КГС ВП від 02.08.2018 року у справі №910/3353/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3353/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Банаська О.О., Погребняка В.Я.,

за участю помічника судді - Любимової І.І.;

за участю представників:

ОСОБА_1 - адвоката Черничка В.В.,

Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Сордант» - Барабаш М.Ю., Глухенького О.А.,

Хоменко Володимир Михайлович та арбітражний керуючий Коротка Алла Володимирівна прийняли участь у судовому засіданні особисто,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019

у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. (головуючий), Доманської М.Л., Верховця А.А.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018

у складі судді Пасько М.В.

за заявою ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд»

про стягнення заборгованості по заробітній платі

в межах справи № 910/3353/16

за заявою Підприємства «Ера», заснованого на власності Житомирської обласної ради українського фонду «Реабілітація інвалідів»

до Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд»

про банкрутство.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VІ, чинній з 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/3353/16 за заявою Підприємства «Ера», заснованого на власності Житомирської обласної ради українського фонду «Реабілітація інвалідів», про банкрутство ПрАТ «Київфундаментбуд», порушена ухвалою суду від 15.03.2016.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2018 у справі № 910/3353/16 було відсторонено ОСОБА_1 від посади Голови правління ПрАТ «Київфундаментбуд» та покладено виконання відповідних обов`язків на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Коротку А.В., зобов`язано ОСОБА_1 протягом трьох днів від дня винесення ухвали передати розпоряднику майна Короткій А.В. бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Надходження позовної заяви до суду

3. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах справи № 910/3353/16.

4. ОСОБА_1 заяву мотивував невиплатою йому заробітної плати згідно з контрактом від 01.12.2014 та просив стягнути з боржника заробітну плату за період з 01.12.2014 по 15.07.2018 на загальну суму 1 275 000 грн, з яких визнати 810 000 грн - вимоги першої черги, а 465 000 грн - вимоги шостої черги.

Розгляд справи судами

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019, відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах справи № 910/3353/16.

6. Ухвала та постанова мотивовані недоведеністю позивачем факту наявності чи відсутності заборгованості боржника перед позивачем у розмірі 1 275 000 грн. Зокрема, зазначено, що з огляду на пояснення Голови Наглядової ради боржника ОСОБА_3 про непідписання нею контракту від 01.12.2014 з позивачем, цей контракт не є належним та допустимим доказом. Інші надані позивачем докази не підтверджують розмір його заробітної плати за місяць.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій наведено прохання скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі № 910/3353/16 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

8. Посилання зроблені на неналежність доказу - пояснень свідка ОСОБА_3 через відсутність у цих поясненнях попередження свідка про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань. Також скаржником зазначено, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи, а також, що судами надано неналежну оцінку поданим позивачем доказам.

Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу

9. До Верховного Суду від ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Сордант» та арбітражного керуючого, розпорядника майна боржника Короткої А.В. надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких з посиланням на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

10. Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.

11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

12. Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні заяви про стягнення заборгованості по заробітній платі, суди виходили з того, що позивачем не доведено факту наявності чи відсутності заборгованості боржника перед позивачем у розмірі 1 275 000 грн. Судами зазначено, що з огляду на пояснення Голови Наглядової ради боржника ОСОБА_3 про непідписання нею контракту від 01.12.2014 з позивачем, цей контракт не є належним та допустимим доказом. Інші надані позивачем докази не підтверджують розмір його заробітної плати за місяць.

13. На переконання колегії суддів, такий висновок є передчасним з огляду на таке.

14. Держава Україна у статті 43 Основного закону гарантує оплату праці, своєчасне одержання винагороди за працю та визнає, що розмір заробітної плати не може бути нижчим, ніж визначений законом.

15. У статті 94 Кодексу законів про працю України унормовано, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

16. Положення цього кодексу та Закону України «Про оплату праці» передбачають, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці, і це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці (стаття 95 Кодексу, стаття 3 Закону).

17. Позивач у поданій до суду заяві зазначав, що йому з 01.12.2014 до моменту звернення з цим позовом (15.07.2018) не виплачувалася заробітна плата взагалі та відповідно просив стягнути з роботодавця - ПрАТ «Київфундаментбуд» - 1 275 000 грн заробітної плати за вказаний період, з яких 810 000 грн визнати вимогами першої черги вимог кредиторів, 465 000 грн - вимогами шостої черги вимог кредиторів боржника.

18. Із цього приводу колегія суддів відзначає, що вимоги позовної заяви ОСОБА_1 викладені некоректно. Зокрема, позивачем у заяві наведено вимогу про стягнення суми невиплаченої заробітної плати та одночасно про віднесення цього розміру заробітної плати у певних частинах до різних черг вимог кредиторів у справі про банкрутство.

19. Разом з тим, суди, не задовольнивши вимоги ОСОБА_1 ні повністю, ні частково, фактично констатували, що ОСОБА_1 на посаді Голови Правління (керівника) ПрАТ «Київфундаментбуд» працював без оплати праці, що є порушенням і вимог Конституції України, і трудового законодавства.

20. На переконання колегії суддів, головним питанням, на яке слід було надати відповідь для правильного вирішення спору, є встановлення розміру заробітної плати позивача у спірний період, чого не було з`ясовано судами попередніх інстанцій.

21. На підтвердження своїх вимог позивачем надавалися відповідні докази, у тому числі копія контракту від 01.12.2014, укладеного між боржником в особі Голови Наглядової ради Товариства ОСОБА_3 та позивачем, за умовами якого заробітна плата ОСОБА_1 складає 30 000 грн за місяць.

22. Однак, суди не взяли до уваги цей доказ з огляду на пояснення ОСОБА_3 про непідписання нею контракту з ОСОБА_1 .

При цьому в порушення вимог статті 88 ГПК України показання свідка ОСОБА_3 за формою не відповідають вимогам, визначеним у частинах другій, третій цієї норми процесуального закону.

23. На переконання судової колегії, у разі сумніву в достовірності поданого позивачем доказу - контракту від 01.12.2014 - суд повинен був призначити почеркознавчу або технічну або комплексну (в залежності від встановлених обставин справи) експертизу цього документа для підтвердження чи спростування достовірності цього доказу.

24. Крім того, судами не надано належної оцінки наданої позивачем довідки з Пенсійного фонду України за формою ОК-7.

25. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

26. Таким чином, у цій справі спір вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні наведеним вище доводам сторін відповідної правової оцінки, що є порушенням вимог процесуального законодавства, зокрема, статей 86, 236 ГПК України.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржених судових рішень та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

28. Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати наведене, повно й об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, надати оцінку доводам і запереченням усіх учасників справи та вирішити спір відповідно до вимог закону.

В. Висновки про правильне застосування норм права

29. Відповідно до положень частин першої і другої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Однак, у цій справі судами не надано відповідь на всі істотні питання, які мають значення для правильного вирішення спору, та неповно досліджено доводи позивача, що зумовило необхідність скасування оскаржених судових рішень та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Г. Судові витрати

30. Виходячи з приписів статті 129 ГПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат у разі, якщо справа вирішується по суті. У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду у цій справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, то в цьому випадку касаційним судом справа по суті не вирішувалась, а тому і відсутні підстави для розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі № 910/3353/16 скасувати, справу № 910/3353/16 у частині вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд» передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва у новому складі суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді О.О. Банасько

В.Я. Погребняк